|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
| Довелось Йому в суботу ввійти в дім одного з начальників фарисейських спожити хліба, і вони стежили за Ним. | Въ оно+. бысть вънити iс7ви. въ домъ ѥтера кънzзz фарисэиска. въ сѫботU хлэба ѥстъ. и ти бzахU назирающеи. |
|
2
|
2
|
| І ось став перед Ним чоловік, який страждав на водяну хворобу. | и се члв7къ имыи водьныи трUдъ бэ. прэдъ нимь. |
|
3
|
3
|
| Тоді Ісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу? | и tвэщавъ iс7ъ. и рече къ законьникомъ и фарисэомъ гlz. аще достоить въ сUботU цэлити. |
|
4
|
4
|
| Вони промовчали. А Він, доторкнувшись, зцілив його і відпустив. | они же Uмълчашz. и приимъ и ицэли и и tпUсти и. |
|
5
|
5
|
| При цьому сказав їм: якщо у кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи не одразу ж витягнете його і в день суботній? | и tвэщевъ къ нимъ рече. которааго васъ осьлъ. ли волъ въ стUденьць въпадеть. и не абиѥ истьргнеть ѥго въ дн7ь сUботьныи. |
|
6
|
6
|
| І не змогли відповісти Йому на це. | и не възмогоша tвэщати ѥмU. |
|
7
|
7
|
| Помітивши ж, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу: | гlаше же къ зъваныимъ притъчz одьржа. како предъсэдания избираахU. гlz къ нимъ. |
|
8
|
8
|
| коли будеш запрошений кимось на весілля, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе, | ѥгда зъванъ бUдеши на бракъ. не сzди на прэдьниимь мэстэ. ѥда къто чьстьнэи тебе бUдеть зъваныихъ. |
|
9
|
9
|
| і щоб той, хто запросив тебе і його, підійшовши, не сказав тобі, щоб поступився цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце. | и пришьдъ зъвавыи тz и оного речеть ти. дажь семU мэсто. и тъгда начьнеши. съ стUдъмь послэдьнеѥ мэсто дьржати. |
|
10
|
10
|
| Але коли будеш запрошений, то, прийшовши, сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав тобі: друже, пересядь вище. Тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою. | нъ ѥгда зъванъ бUдеши шьдъ сzди на послэдьниимь мэстэ. да ѥгда придеть зъвавыи тz и речеть ти. дрѫже посzди выше. и тъгда бUдеть ти слава. съ вьсэми зъваныими съ тобою. |
|
11
|
11
|
| Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться. | яко вьсzкъ възносzисz. съмэритьсz. и съмэрzясz възнесетьсz. |
|
12
|
12
|
| Сказав же і тому, хто запросив Його: коли справляєш обід або вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони тебе колись не запросили і не одержав ти відплати. | Глаголааше же и къ зъвавъшуу му и: ѥгда твориши обэдъ или вечерѭ не зови другъ твоихъ ни братиѩ твоеѩ ни рождения твоѥго ни сѫсэдъ богатъ. еда коли и ти тz такожде възовѫть и бѫдеть ти въздаяниѥ. |
|
13
|
13
|
| Але, коли справляєш званий обід, клич убогих, калік, кривих, сліпих, | нъ ѥгда твориши пиръ зови нищаѩ маломощи хромы слэпы. |
|
14
|
14
|
| і блаженний будеш, бо вони не мають чим віддати тобі; віддасться ж тобі у воскресіння праведних. | и блаженъ бѫдеши яко не имѫть ти чесо въздати ти. въздасть бо ти сz въ въскрэшениѥ правьдьныихъ. |
|
15
|
15
|
| Почувши це, один з тих, що возлежали з Ним, сказав Йому: блаженний, хто споживатиме хліб у Царстві Божому! | слышавъ же ѥдинъ отъ възлежzщиихъ съ нимь си рече ѥму: блаженъ иже сънэсть обэдъ въ царьствии божии. |
|
16
|
16
|
| Він же сказав йому: один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох. | Рече Gь притъчю сию. члв7къ ѥтеръ сътвори вечерю велию. и зъва мъногы. |
|
17
|
17
|
| І коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове. | и посъла рабы своя въ годинU вечерz. рещи зъваныимъ грzдэте. яко Uже Uготована сUть вьсz. |
|
18
|
18
|
| І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені. | и начzшz въкUпэ tрицатисz вьси. пьрвыи рече ѥмU село кUпихъ и имамъ нUжю изити и видэти ѥ. молю тz имэи мz tрочьна. |
|
19
|
19
|
| Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені. | и дрUгыи рече ѥмU сUпрUгъ воловьныихъ кUпихъ пzть. и грzдU искUсити ихъ. молю тz имэи мz tрочьна. |
|
20
|
20
|
| Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти. | а дрUгыи рече женU пояхъ и сего ради не могU прити. |
|
21
|
21
|
| І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих. | и пришьдъ рабъ повэда ги7нѫ своѥмU. и тъгда разгнэвавъсz Gинъ домU. рече рабU своѥмU. изиди скоро на распѫтия. и стьгны града. и нищая и бэдьныя и хромыя. и слэпыя въведи сэмо. |
|
22
|
22
|
| І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце. | и рече рабъ гн7U. бысть яко же повелэ. и ѥще мэсто ѥсть. |
|
23
|
23
|
| Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій. | и рече гн7ъ рабU изиди на пUть. и халѫгы и Uбэди вънити. да напълнитьсz домъ мои. |
|
24
|
24
|
| Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званих, та мало обраних. | гlю бо вамъ. яко ни ѥдинъ же мUжь тэхъ зъваныхъ не въкUсить моѥя вечерz. мънози бо сUть зъвании мало же избьраныихъ. |
|
25
|
25
|
| З Ним ішло багато народу, і, обернувшись, Він сказав їм: | Идэахѫ же съ нимь народи мънози и обращь сz рече къ нимъ: |
|
26
|
26
|
| коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учеником. | аще къто грzдеть къ мънэ и не възненавидить отьца своѥго и матере и жены и чzдъ и братиѩ и сестръ ѥще же и душz своеѩ не можеть мои ученикъ быти. |
|
27
|
27
|
| І хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учеником. | и иже не носить крьста своѥго и въ слэдъ мене грzдеть не можеть быти мои ученикъ. |
|
28
|
28
|
| Бо хто з вас, бажаючи будувати башту, не сяде спершу і не обчислить витрат, чи вистачить у нього коштів, щоб закінчити? | къто бо отъ васъ хотz стълпъ съзьдати не прэжде ли сэдъ ращьтеть доволъ аще имать иже ѥсть на съврьшениѥ; |
|
29
|
29
|
| Щоб, коли закладе основу і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього, | да не ѥгда положить основания и не можеть съврьшити вьси видzщеи начьнѫть рѫгати сz ѥму |
|
30
|
30
|
| кажучи: як цей чоловік почав будувати, та не зміг закінчити. | глаголѭще яко сь чловэкъ начzтъ зьдати и не може съврьшити. |
|
31
|
31
|
| Або який цар, ідучи на війну проти іншого царя, не сяде і не порадиться спершу, чи під силу йому з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами? | или кыи царь иды къ иному царю сънити сz на брань не сэдъ ли прэжде съвэщаваѥть аще сильнъ ѥсть съ десzтиѭ тысzщь сърэсти грzдѫщааго съ дъвэма десzтьма тысzщь на нь; |
|
32
|
32
|
| Якщо ж ні, то поки той ще далеко, він пошле до нього посольство просити про мир. | аще ли же ни ѥще далече ѥму сѫщу молитвѫ посълавъ молить сz о мирэ. |
|
33
|
33
|
| Так і кожний з вас, хто не зречеться усього свого майна, не може бути Моїм учеником. | тако убо вьсякъ отъ васъ иже не отъречеть сz вьсего своѥго имэния не можеть мои быти ученикъ. |
|
34
|
34
|
| Сіль — добра річ; але якщо сіль утратить силу, то чим осолиться? | добро ѥсть соль. аще же соль обуяѥть о чемь убо осолить сz. |
|
35
|
35
|
| Ні в землю, ні на гній не придатна; геть висипають її. Хто має вуха слухати, нехай слухає! | ни въ земли ни въ гнои трэбэ ѥсть. вънъ исыплѭть ѭ. имэѩи уши слышати да слышить. |
