|
Глvа, а”
|
Глава 1
|
|
0
|
0
|
Передмова*Багато що і велике дане нам через закон, пророків та інших письменників, які йшли за ними, за що слід прославляти народ ізраїльський за освіченість і мудрість; і не тільки ті, що самі вивчають, повинні ставати розумними, але і ті, що знаходяться поза [Палестиною] і старанно займаються [писанням], можуть приносити користь словом і писанням. Тому дід мій Ісус, більше за інших займаючись вивченням закону, пророків та інших отцівських книг і набувши достатніх у них навичок, зважився і сам написати дещо, що відноситься до освіти і мудрости, щоб любителі навчання, вникаючи і у цю [книгу], ще більше досягали успіхів у житті за законом. Отже, прошу вас, читайте [цю книгу] прихильно й уважно і майте поблажливість до того, що в деяких місцях ми, можливо, погрішили, трудячись над перекладом: бо неоднаковий зміст має те, що читається по-єврейськи, коли перекладене буде на іншу мову, — і не тільки ця [книга], але навіть закон, пророцтва та інші книги мають чималу різницю у змісті, якщо читати їх у оригіналі. Прибувши у Єгипет у тридцять восьмому році при царі Евергеті [Птоломеї] і пробувши там, я знайшов чималу різницю в освіті [між палестинськими і єгипетськими євреями], і визнав за вкрай необхідне і самому прикласти старанність до того, щоб перекласти цю книгу. Багато безсонної праці і знань поклав я у цей час, щоб довести книгу до кінця і зробити її доступною і тим, які, знаходячись на чужині, бажають учитися і пристосовують свої звичаї до того, щоб жити за законом. |
|
|
1
|
1
|
|
Всяка премђдрость эT г~а, и^ с ниM е^сть въ вњки.
|
Усяка премудрість — від Господа і з Ним перебуває повік.
|
|
2
|
2
|
|
пњска мо'рьскаго и^ капля дождевᲆныя, и^ дн~и вњка кт^о и^ꙁочтетъ.
|
Пісок морів і краплі дощу і дні вічности хто обчислить?
|
|
3
|
3
|
|
высотђ нб~се, и^ широтђ ꙁемли, и^ беꙁднђ, и^ премђдрость кт^о и^слњдитъ.
|
Висоту неба і широту землі, і безодню і премудрість хто дослідить?
|
|
4
|
4
|
|
прежде всXњ съꙁдася премђдрость, и^ раꙁђмъ мђдрости эT вњка”
|
Перш за все з’явилася Премудрість, і розуміння мудрости — від віку.
|
|
5
|
5
|
|
Джерело премудрости — слово Бога Всевишнього, і хід її — вічні заповіді.
|
|
|
6
|
6
|
|
Ко'рень премђдрости комђ эTкрыся, и^ коварьство е^я кт^о раꙁђмњ.
|
Кому відкритий корінь премудрости? і хто пізнав мистецтво її?
|
|
7
|
7
|
|
е^ді'нъ е^сть премђдръ страшенъ ѕњло, сњдя'и на престолњ свое^мъ г~ь.
|
Один є премудрий, дуже страшний, Який сидить на престолі Своєму, Господь.
|
|
8
|
8
|
|
сам# съꙁда` ю&, и^ ви'дњ и^зочте ю&,
|
Він породив її і бачив і виміряв її
|
|
9
|
9
|
|
и^ пролїа ю& на вся` дњла своя
|
і вилив її на всі діла Свої
|
|
10
|
10
|
|
съ вся'кою пло'тїю, по данїю е^го и^ дарова ю& любя'щиM е^го”
|
і на всяку плоть за даром Своїм, і особливо наділив нею тих, хто любить Його.
|
|
11
|
11
|
|
Страхъ гн~ь сла'ва и^ похвала и^ веселіе, и^ вњнецъ ра'дости.
|
Страх Господній — слава і честь, і веселість і вінець радости.
|
|
12
|
12
|
|
страх# гн~ь възвесели'тъ срDце, и^ дасть веселїе и^ ра'дость и^ долгодн~ьствїе”
|
Страх Господній насолодить серце і дасть веселість і радість і довголіття.
|
|
13
|
13
|
|
Боящемђся г~а бл~го бђдетъ на послњди, и^ въ дн~ь сконча'нїя е^го ѓ^бря'щетъ блгDть”
|
Тому, хто боїться Господа, благо буде наостанок, і в день смерти своєї він одержить благословення. Страх Господній — дар від Господа і поставляє на стежках любови.
|
|
14
|
14
|
|
Любов до Господа — славна премудрість, і до кого благоволить Він, розділяє її за Своїм розсудом.
|
|
|
15
|
15
|
|
Нача'ло премђ'дросᲄи боя'тися б~а, и^ съ вњрными въ ложеснњхъ съꙁдася иM” И$ съ чл~ки ѓ^снова'нїе вњчно ё^гнеꙁди, и^ съ сњменемъ и^хъ ё^вњрится.
|
Початок премудрости — боятися Бога, і з вірними вона утвориться разом в утробі. Серед людей вона утвердила собі вічну основу і сімені їхньому ввіриться.
|
|
16
|
16
|
|
насыще'нїе премђдрости боя'тися г~а, и^ ё^по'итъ иX эT плоD свои^хъ”
|
Повнота премудрости — боятися Господа; вона напуває їх від плодів своїх:
|
|
17
|
17
|
|
Весь до'мъ ея` и^споlнитъ желанїи, и^ сосђды эT жиT ея`.
|
весь дім їх вона наповнить усім, чого бажають, і комори їх — плодами своїми.
|
|
18
|
18
|
|
вњнец# мђдрости страхъ гн~ь, въꙁᲆцвњта'яи ми'ръ, и^ ꙁдравїю и^сцњлеленїе
|
Вінець премудрости — страх Господній, який вирощує мир і неушкоджене здоров’я; але те й інше — дари Бога, Який поширює славу тих, хто любить Його.
|
|
19
|
19
|
|
и^ ви'дњ и^ сочте ю&” хђдожество и^ вњдњнїе ра'зђма ѓ^дожди, и^ сла'вђ дръжащихъ ю& въꙁнесе”
|
Він бачив її і виміряв, пролив, як дощ, відання і розумне знання і підніс славу тих, що володіють нею.
|
|
20
|
20
|
|
Ко'рень премђдросᲄи боя'тися г~а, и^ вњтви ея` долгодн~ьствїе”
|
Корінь премудрости — боятися Господа, а гілки її — довголіття.
|
|
21
|
21
|
|
Страх Господній відганяє гріхи; хто ж не має страху, той не може виправдатися.
|
|
|
22
|
22
|
|
не мо'жеT ја%рость неправеDна ѓ^правди'тися, часть б^о ја%рости е^го паденїе е^мђ”
|
Не може бути виправданий несправедливий гнів, бо сам рух гніву є падіння для людини.
|
|
23
|
23
|
|
до времени сътръпитъ долготръпеливыи, и^ напо'слњдь воздасть е^мђ веселїе.
|
Терплячий до часу утримається і потім винагороджується веселістю.
|
|
24
|
24
|
|
до времене съкры'етъ словеса` своя, и^ ё^стни вњрныхъ и^сповᲇдятъ ра'зђмъ е^го”
|
До часу він приховає слова свої, і вуста вірних розкажуть про розсудливість його.
|
|
25
|
25
|
|
Въ сокровищеX премђдрости притча хђдожества, ме'рꙁость же грᲇшникђ бл~гочестїе”
|
У скарбницях премудрости — притчі розуму, грішникові ж страх Господній ненависний.
|
|
26
|
26
|
|
Вожделњвъ премђдрости съблюди ꙁа'повњди, и^ г~ь т^и ю& подасᲄь”
|
Якщо бажаєш премудрости, дотримуйся заповіді, і Господь подасть її тобі,
|
|
27
|
27
|
|
Премђдрость б^о и^ накаꙁа'нїе страX гн~ь, и^ бл~говоленїе е^го вњра и^ кротость”
|
бо премудрість і знання є страх перед Господом, і благоугодження Йому — віра і лагідність.
|
|
28
|
28
|
|
Не противи'ся стра'хђ гн~ю, и^ не пристђпи к немђ срDцемъ сђгђ'бым#,
|
Не будь недовірливим до страху перед Господом і не приступай до Нього з роздвоєним серцем.
|
|
29
|
29
|
|
не поDсђжDа'ися ё^сты` чл~ческими, и^ ё^стнамъ свои^мъ во'нми”
|
Не лицемір перед вустами інших і будь уважний до вуст твоїх.
|
|
30
|
30
|
|
Не възносися да не эTпа'деши, и^ наведеши дш~и свое'и беꙁъчестїе. и^ эTкры'етъ г~ь та'ины твоя, и^ посредњ со'нма низложиT т^я. ја%ко не пристђпилъ е^си сᲄра'хђ гн~ю, и^ срDце твое и^сполнь лђкавъства”
|
Не піднось себе, щоб не впасти і не накликати нечестя на душу твою, бо Господь відкриє таємниці твої й принизить тебе серед зібрання за те, що ти не приступив щиро до страху Господнього, і серце твоє повне лукавства.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.