|
Глvа, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Ча'до живота` ни'щаго не лиши, и^ не ё^мини ѓ%чїю просли'вђ”
|
Сину мій! не відмовляй у їжі убогому і не стомлюй чеканням очей нужденних;
|
|
2
|
2
|
|
дш~и а%лчющи не ѓ^скорби, и^ не разгнњваи мђ'жа в нищетњ е^го”
|
не засмути душі голодної і не завдавай жалю людині в її убогості;
|
|
3
|
3
|
|
СрDце раздраже'ное не превъзмђти, и^ не неси ми'мо требђ'ющаго даа'нїя”
|
не бентеж серця уже засмученого і не відкладай подавати нужденному;
|
|
4
|
4
|
|
И$ раба` скорбяща не эTрњ'и, и^ не эTврати лица свое^го эT ни'щаго”
|
не відмовляй пригнобленому, що благає про допомогу, і не відвертай лиця твого від убогого;
|
|
5
|
5
|
|
эT требђющаго не эTврати ѓ%чїю, и^ не да'ждь мњста чл~кђ кляти т^я”
|
не відвертай очей від того, хто благає, і не давай людині приводу проклинати тебе;
|
|
6
|
6
|
|
Кленђщемђ б^о тя в го'рести дш~а е^го, мльбы ё^слы'шитъ сътвори'выи е^го”
|
бо коли він у тузі душі своєї буде проклинати тебе, Той, Хто створив його, почує моління його.
|
|
7
|
7
|
|
Прїя'теля сᲆбо'рищђ твори себе, и^ кнѕю смиряи главђ свою”
|
У зібранні намагайся бути приємним і перед вищим нахиляй твою голову;
|
|
8
|
8
|
|
Приклони ё%хо свое ни'щемђ, и^ эTвњщаи е^мђ въ кро'тости ми'рно”
|
прихиляй вухо твоє до убогого і відповідай йому ласкаво, з лагідністю;
|
|
9
|
9
|
|
И$зми ѓ^биди'маго и^з рђки ѓ^бидящаго и&, и^ не и^знемага'и е^гда сђди'ши”
|
рятуй скривдженого від руки того, хто ображає, і не будь легкодухим, коли судиш;
|
|
10
|
10
|
|
Бђди си'рымъ ја%ко эTц~ъ, и^ в мђж'а мњсто мт~ри и^хъ”
|
сиротам будь як батько і матері їх — замість чоловіка:
|
|
11
|
11
|
|
и бђдеши ја%ко сн~ъ вы'шняго, и^ възлю'битъ т^я паче мт~и твоя”
|
і будеш як син Вишнього, і Він полюбить тебе більше, ніж мати твоя.
|
|
12
|
12
|
|
Премђдрость сн~ы своя възнесе, и^ застђпаеT и^скђщиX е^я”
|
Премудрість підносить синів своїх і підтримує тих, хто шукає її:
|
|
13
|
13
|
|
Любя'и е^я` лю'битъ жи'знь, и^ ё^тренюю^ще к неи и^сплънятся житїя весе'ла”
|
хто любить її, любить життя, і ті, що шукають її з раннього ранку, сповняться радости:
|
|
14
|
14
|
|
дръжа'ися ея` наслњдитъ сла'вђ, и^дњже ё^бо вхо'дитъ блsвиT и& г~ь”
|
хто володіє нею, той успадкує славу, і, куди б не пішов, Господь благословить його;
|
|
15
|
15
|
|
Слђжа'щи е'и слђжаT ст~омђ, и^ любя'щиX ю& лю'биT г~ь.
|
ті, що служать їй, служать Святому, і тих, хто любить її, любить Господь;
|
|
16
|
16
|
|
послђшаяи е^я сђди`тъ ја^зы'ки, и^ внима'яи е'и вселится надњя'ся.
|
хто слухняний їй, той буде судити народи, і хто прислуховується до неї, буде жити надійно;
|
|
17
|
17
|
|
а%ще вњ'рђеши наслњди'ши ю&, и^ въ ѓ^дръжа'нїи бђдеT ро'дъ е^го”
|
хто ввіриться їй, той успадкує її, і нащадки його будуть володіти нею:
|
|
18
|
18
|
|
ЈА/ко раꙁвраще'но хо'дитᲆ с нимъ въ прьвыхъ. бо'язнь же и^ страX наведетъ на'нь,
|
бо спочатку вона піде з ним путями звивистими, наведе на нього страх і боязнь
|
|
19
|
19
|
|
и^ помђчитъ е^го в наказа'нїи свое^мъ, дондеже вњ'рђ и^ме'тъ дш~и е^го. и^скђситъ е^го въ ѓ^правда'нїихъ ея`,
|
і буде мучити його своїм водінням, доки не упевниться у душі його і не випробує його своїми уставами;
|
|
20
|
20
|
|
и^ па'ки възрати'тся пря'мо к немђ и^ възвесели'тъ и&.
|
але потім вона вийде до нього на прямій путі й обрадує його
|
|
21
|
21
|
|
и^ эTкры'етъ е^мђ та'ины своя.
|
і відкриє йому таємниці свої.
|
|
22
|
22
|
|
а%ще заблђ'дитъ ѓ^ста'виT е^го, и^ преда'сть е^го в рђцњ паде'нїя е^го”
|
Якщо він зійде з путі, вона залишає його і віддає його у руки падіння його.
|
|
23
|
23
|
|
Соблюди` вре'мя и^ съхрани'ся эT лђка'ваго,
|
Спостерігай час і бережи себе від зла —
|
|
24
|
24
|
|
и^ ѓ^ дш~и свое'и не постыди'ся”
|
і не посоромишся за душу твою:
|
|
25
|
25
|
|
Є$сть б^о стђдъ наводя'и грњхъ, и^ е^сть стђдᲆ сла'ва и^ блгDть
|
є сором, що веде до гріха, і є сором — слава і благодать.
|
|
26
|
26
|
|
И$ не прїими` лица` на дш~ђ свою, и^ не срамляися ѓ^ паде'нїи свое^мъ”
|
Не будь упереджений проти душі твоєї і не соромся на шкоду тобі.
|
|
27
|
27
|
|
не возбрани` словесе` въ время сп~сенїя,
|
Не утримуй слова, коли воно може допомогти:
|
|
28
|
28
|
|
словомъ б^о познана бђдеT премђдрость и^ накаꙁа'нїе гл~анїемъ ја^зы'ка.
|
бо у слові пізнається мудрість, і у мові язика — знання.
|
|
29
|
29
|
|
не прерњка'и проти'вђ и%стинны, ѓ^ ненаказа'нїи свое'мъ срамя'ися”
|
Не супереч істині й соромся твого неуцтва.
|
|
30
|
30
|
|
Не сᲄыди'ся и^сповњда'ти грњхи` своя и^ не понђжда'и быстрины` рњчныя”
|
Не соромся сповідувати гріхи твої і не стримуй плину ріки.
|
|
31
|
31
|
|
и^ не поDстели'ся мђжђ бђю, и^ не ѓ^бини'ся лица` си'лнаго.
|
Не підкоряйся людині нерозумній, і не дивися на сильного.
|
|
32
|
32
|
|
до см~рти подвиза'ися по и'стин#нњ, и^ г~ь б~ъ побо'рет# по тебњ”
|
Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе.
|
|
33
|
33
|
|
Не бђди ско'ръ ја^зы'комъ свои^мъ, и^ лњни'въ и^ слабъ в дњлњх# свои^хъ”
|
Не будь швидким на язик твій, і лінивим та недбалим у ділах твоїх.
|
|
34
|
34
|
|
не бђди ја%ко ле'въ въ домђ свое^мъ, и^ велича'яся въ рабеX своиX”
|
Не будь, як лев, у домі твоєму і підозрілим до домашніх твоїх.
|
|
35
|
35
|
|
Не бђди рђка` твоя просте'рта на взя'тїе, и^ на эTда'нїе съгбе'на”
|
Нехай не буде рука твоя розпростертою до прийняття і стисненою при віддачі.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.