|
Глvа, џ~і”
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
Дњ'латель пїя'нивыи не бђдеT бога'тъ, и^ ё^ничижа'яи мала'я по ма'ле ё^падетъ.
|
Працівник, схильний до пияцтва, не стане багатим, і той, хто ні у що ставить мале, мало-помалу прийде у занепад.
|
|
2
|
2
|
|
вино` и^ же'ны эTвратяT ѓ%чи раꙁђмивых#, и^ прилага'яися любодњ'ицахъ дерѕњи бђдетъ.
|
Вино і жінки розбестять розумних, а той, хто зв’язується з блудницями, зробиться ще нахабнішим;
|
|
3
|
3
|
|
молеве и^ червїе наслњдятᲆ и&, и^ дш~а лђкава и^ꙁмется”
|
гниль і черва успадкують його, і зухвала душа знищиться.
|
|
4
|
4
|
|
Є$мля'и ско'ро вњрђ легокъ срDцемъ, и^ съгрњшаяи въ дш~ђ свою съгрњшаеT”
|
Хто швидко довіряє, той легковажний, і той, хто грішить, грішить проти душі своєї.
|
|
5
|
5
|
|
Веселя'ися срDцемъ поꙁна'нъ бђдетъ,
|
Відданий серцем задоволенням буде осуджений, а той, хто противиться похоті, увінчає життя своє.
|
|
6
|
6
|
|
и^ ненавидяи бесњдђ ё^малитъ зло'бђ.
|
Той, хто приборкує язик, буде жити мирно, і хто ненавидить балакучість, зменшить зло.
|
|
7
|
7
|
|
словеси же нико'лиже не повтори, и^ ничт^оже не ё^мали'тᲆ ти ся.
|
Ніколи не повторюй слова, і нічого ти не втратиш.
|
|
8
|
8
|
|
на' дрђга и^ на врага не повњдаи, и^ а'ще не бђдеT тебњ грњха не эTкрыва'и”
|
Ні другові ні недругові не розповідай і, якщо це тобі не гріх, не відкривай;
|
|
9
|
9
|
|
Слыша б^о ё^ тебе` и^ соблюдеT т^я, и^ вᲆ вре'мя въꙁненави'дитъ т^я”
|
бо він вислухає тебе, і буде остерігатися тебе, і з часом зненавидить тебе.
|
|
10
|
10
|
|
Слы'ша л^и слово да ё^мретъ с тобо'ю, не ё^бо'ися не расторгнетᲆ тебе.
|
Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе.
|
|
11
|
11
|
|
эT лица словесе поболитъ бђ'и, ја%ко ражда'ющїа эT ли'ца младен#ца.
|
Дурний від слова терпить таку ж муку, як та, що народжує, — від немовляти.
|
|
12
|
12
|
|
стрњла воньꙁена въ сте'гно пло'ти, такоже сло'во въ чревњ бђя'го”
|
Що стріла, устромлена у стегно, те слово у серці дурного.
|
|
13
|
13
|
|
ѓ^бличи дрђга е^гда е^ще нњсть сътвори'лъ, и^ е^же а^ще сътворилъ да не приложиT ктомђ`”
|
Розпитай друга твого, можливо, не зробив він того; і якщо зробив, то нехай надалі не робить.
|
|
14
|
14
|
|
ѓ^бличи дрђга е^гда когда не реклъ и^ а'ще реклъ е^ді'но да не повторит#.
|
Розпитай друга, можливо, не говорив він того; і якщо сказав, те нехай не повторить того.
|
|
15
|
15
|
|
ѓ^бличи дрђга многажды б^о быва'етъ и^зволенїе,
|
Розпитай друга, бо часто буває наклеп.
|
|
16
|
16
|
|
не вся'комђ словеси е^мли вњры”
|
Не всякому слову вір.
|
|
17
|
17
|
|
Є$сть поплъꙁа'яися и^ не дш~ђю, и^ кт^о не съгрњши ја^ꙁы'комᲆ свои^мъ.
|
Хтось згрішає словом, але не від душі; і хто не згрішав язиком своїм?
|
|
18
|
18
|
|
ѓ^бличи и^скреняго свое^го прежде ꙁапрњщенїя, и^ даждь мњсᲄо законђ вы'шняго” Всяка премђдроs страX гн~ь, и^ всякїя премђдрости сътворенїя закона.
|
Розпитай ближнього твого перше, ніж погрожувати йому, і дай місце закону Всевишнього. Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.
|
|
19
|
19
|
|
и^ нњсть премђдрость и^ хђдожъство лђкђвъства, и^ нњсть совњтђ грњшныX мђдрости
|
І не є мудрість — знання лихого. І немає розуму, де рада грішників.
|
|
20
|
20
|
|
е^сть лђкавъство и^ т^о мерꙁость, и^ е^сть безђменъ ё^маля'аися премђдростїю”
|
Є лукавство, і це мерзота; і є нерозумний, убогий мудрістю.
|
|
21
|
21
|
|
Лђче е^сть ё^маля'яися ра'ꙁђмомъ пристрашенъ, нежели и^ и^ꙁбытъчествђяи мђдростїю и^ престђпа'я ꙁаконъ”
|
Краще убогий знанням, але богобоязкий, ніж багатий знанням — і такий, що переступає закон.
|
|
22
|
22
|
|
Є$сть ковар#ство и^спытно и^ т^о неправеDно, и^ е^сть раZвраща'яи блгDть и^ꙁвњщати хотя` сђдъ”
|
Є хитрість вишукана, але вона беззаконна, і є спотворюючий суд, щоб винести вирок.
|
|
23
|
23
|
|
Є$сть лђкавъствђ'яи и^ поникъ черното'ю, и^ внђтренњя е^го и^сполнь льсти,
|
Є лукавий, який ходить зігнувшись, сумуючи, але всередині він повен підступу.
|
|
24
|
24
|
|
понича лицемъ и^ раслђша'я, и^дњже не позна'нъ бысть варитъ т^я”
|
Він поник лицем і прикидається глухим, але він випередить тебе там, де і не думаєш.
|
|
25
|
25
|
|
И$ а'ще не'мощїю крњпость невъꙁбраненъ бђдетᲆ съгрњшати, а^ще ѓ^бря'щетъ время зл^о сътворитъ.
|
І якщо нестача сили перешкодить йому зашкодити тобі, то він зробить тобі зло, коли знайде випадок.
|
|
26
|
26
|
|
эT ꙁрака поꙁна'нъ бђдеT мђжъ, и^ срњтенїемъ лица` поꙁнаn бђдетъ ё'мныи”
|
За виглядом пізнається людина, і за виразом обличчя при зустрічі пізнається розумний.
|
|
27
|
27
|
|
ѓ^дња'нїе мђжа и^ смњхъ ꙁђбовъ и^ сᲄопы` чл~ка, воꙁвᲇститъ ја^же ѓ^ немъ”
|
Одяг і вискалювання зубів і хода людини показують властивість її.
|
|
28
|
28
|
|
Є$сть ѓ^бличенїе е%же нњсᲄь красно, и^ е^сть молча'и и^ то'и мђдръ”
|
Буває викриття, але невчасне, і буває, що хтось мовчить — і він розсудливий.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.