|
Глvа, к~а”
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
|
Чадо съгрњшилъ л^и е^си не приложи ктомђ, и^ ѓ^ преDниX ти помолися.
|
Сину мій! якщо ти згрішив, не примножуй більше гріхів і за попередні молися.
|
|
2
|
2
|
|
ја%коy эT лица` змїи^на бњжи` эT грњха, а^ще б^о присᲄђпиши ёгрыꙁнеT т^я.
|
Біжи від гріха, як від лиця змія; бо, якщо підійдеш до нього, він ужалить тебе.
|
|
3
|
3
|
|
зђбы лвови зђ'бы е^го, ё^бива'ютъ дш~и чл~чи,
|
Зуби його — зуби лев’ячі, які умертвляють душі людей.
|
|
4
|
4
|
|
ја%ко мечъ ѓ^бою'дђ ѓ%стръ всяко беꙁако'нїе, ра'нњ е^го нњсᲄь и^сцњленїя”
|
Усяке беззаконня як двогострий меч: рані від нього немає зцілення.
|
|
5
|
5
|
|
Прещенїе и^ досажденїе ѓ^пђстњ'ютъ богатьство, та'ко и^ до'мъ гръдыхъ запђстње^тъ”
|
Залякування і насильства спустошать багатство: так спорожніє і дім зарозумілого.
|
|
6
|
6
|
|
Моленїе ни'щаго и^з# ё^стъ до ё^шїю е^го, и^ сђдъ е^го съ тща'нїемъ грядетъ”
|
Моління з уст убогого — тільки до вух його; але суд над ним поспішно наближається.
|
|
7
|
7
|
|
Ненавидя'и ѓбличенїя въслњдъ грњшника, и^ боя'ися г~а ѓ^братит#ся срDцемъ”
|
Той, хто ненавидить викриття, йде слідами грішника, а хто боїться Господа, навернеться серцем.
|
|
8
|
8
|
|
Поꙁна'нъ е^сть и^ꙁдалеча силныи ја^ꙁыкомъ, а^ раꙁђмивыи вњсть в чем# ся полꙁђетъ”
|
Здалеку впізнається сильний на язик; але розумний бачить, де той спотикається.
|
|
9
|
9
|
|
Соѕида'яи хлњвинђ е^го чюжимъ и^мњнїемъ, ја^коже сᲆбира'яи ка'менїе ꙁимњ”
|
Хто будує дім свій на чужі гроші — те саме, що той, хто збирає каміння для своєї могили.
|
|
10
|
10
|
|
И$ꙁгрᲇби събраны съборъ беꙁаконникъ, и^ кончина и^хъ пла'мень ѓ%гненъ”
|
Збіговисько беззаконних — купа паклі, і кінець їх — полум’я вогняне.
|
|
11
|
11
|
|
Пђть грњшникᲆ непотребенъ эT ка'менїя, и^ напослњдокъ е^го ро'въ а%довъ”
|
Шлях грішників вимощений камінням, але на кінці його — безодня пекла.
|
|
12
|
12
|
|
Съхраня'я зако'нъ ё^дръжитъ помышленїе свое`,
|
Хто дотримується закону, той володіє своїми думками,
|
|
13
|
13
|
|
и^ съвръшенїе страха гн~я премђдрость.
|
і здійснення страху Господнього — мудрість.
|
|
14
|
14
|
|
ненакаꙁаn бђдеT и^же не е^сть коварен#,
|
Не навчиться той, хто нездатен;
|
|
15
|
15
|
|
е^сть коварсᲄво ё^множа'и го'рести”
|
але є здатність, що множить гіркоту.
|
|
16
|
16
|
|
Ра'зђмъ премђдраго ја%ко потопъ ё^мно'жится, и^ совњтъ е^го ја%ко и^сточникъ живота`”
|
Знання мудрого збільшується подібно до повені, і порада його, — як джерело життя.
|
|
17
|
17
|
|
Оу^троба бђ'яго ја^ко сосђдъ съкрђшенъ, и^ всякаго ра'ꙁђма не ё^дръжитъ”
|
Серце дурного подібне до розбитої посудини, і не утримає у собі ніякого знання.
|
|
18
|
18
|
|
Слово премђдро а^ще ё^слы'шитъ раꙁђмныи въсхва'литъ и&, и^ к# себњ приложиT е&” Оу^слы'ша бђая'ися и^ не годњ е^мђ быs и ѓ^брати е& ꙁа плещи свои`”
|
Якщо мудре слово почує розумний, то він похвалить його і прикладе до себе. Почув його легковажний, і воно не сподобалося йому, і він кинув його за себе.
|
|
19
|
19
|
|
По'вњсть бђя'го ја%ко бремя на пђти`, на ё^стнахъ же раꙁђмныхъ ѓ^бря'щетъся блгDть”
|
Мова дурного — як тягар на шляху, в устах же розумного знаходять приємність.
|
|
20
|
20
|
|
Оу^ста премђдраго похва'лена быва'ютъ въ цр~кви, и^ словеса е^го раꙁмышлена бђдTђ вᲆ срDцы”
|
Промов розумного будуть шукати у зібранні, і над словами його будуть розмірковувати у серці.
|
|
21
|
21
|
|
ЈА/коже до'мъ разореn та'коже бђя'го премђдрость и^ ра'ꙁђмъ, нераꙁђмныX неи^спытны гл~ы.
|
Як зруйнований дім, так мудрість дурному, і знання нерозумного — безглузді слова.
|
|
22
|
22
|
|
пђта на нога'хъ нераꙁђмњ'ющихъ накаꙁа'нїя, и^ јако рђчныи` ѓ^ко'вы на рђцњ де'снои”
|
Наставляння для безумних — кайдани на ногах, і як ланцюги на правій руці.
|
|
23
|
23
|
|
Бђ'и въ смњхђ въꙁнесе глаs свои, мQђ же хђдогъ е^два` ма'ло ѓ^с#клабится”
|
Нерозумний, сміючись, підносить голос свій, а муж розсудливий ледь тихо усміхнеться.
|
|
24
|
24
|
|
ЈА/коже мани'сто ꙁла'то мђдромђ накаꙁа'ніе, и^ ја%коже ѓ^брђчъ на де'снњи мы'шци е^го”
|
Як золоте убрання — наставляння для розумного, і як коштовна прикраса на правій руці.
|
|
25
|
25
|
|
Нога` бђ'яго ско'ра въ хлњвинђ, чл~къ б^о мно'гои^скђ'сныи ё^срами'тся эT лица`.
|
Нога нерозумного поспішає у чужий дім, але людина вельми досвідчена посоромиться людей;
|
|
26
|
26
|
|
беꙁђмныи двеrми приничеT въ хлњвинђ`, мђжъ же накаꙁа'нъ вн^њ ста'нетъ”
|
нерозумний крізь двері заглядає у дім, а людина вихована зупиниться поза;
|
|
27
|
27
|
|
Ненакаꙁа'нїе б^о чл~кђ при двереX послђ'шати, мђдрыи же ѓ^жесточится ради нечестїа.
|
невігластво людини — підслуховувати біля дверей, розсудливий же засмутиться такою безсоромністю.
|
|
28
|
28
|
|
ё^стнњ же чюж'да сихъ ради въꙁвеселятся, словеса же мђ'дрыхᲆ в# мирилњхъ ста'нђтъ”
|
Вуста багатомовних розповідають чуже, а слова розсудливих зважуються на терезах.
|
|
29
|
29
|
|
Въ ё^стXњ бђ'ихъ срDца иX, ё^ста же премђдрыX накаꙁана сђть”
|
У вустах нерозумних — серце їх, вуста ж мудрих — у серці їх.
|
|
30
|
30
|
|
Кленђщ'ђ нечести'вомђ сатонђ, са'мъ кленетъ свою` дш~ђ”
|
Коли нечестивий проклинає сатану, то проклинає свою душу.
|
|
31
|
31
|
|
Сквернитъ же свою` дш~ђ шепти'выи, и^ въ жилищи въꙁненави'дњнъ бђдетъ”
|
Навушник оскверняє свою душу, і його будуть ненавидіти скрізь, де тільки буде жити.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.