|
Глvа, м~ѕ”
|
Глава 46
|
|
1
|
1
|
|
Крњпокъ на бра'нехъ і^сђсъ нав#вїинъ, и^ в мољ=сїя мњсто бысть въ прoрцњхъ.
|
Сильний був у битвах Ісус Навин і був спадкоємцем Мойсея у пророцтвах.
|
|
2
|
2
|
|
и^же бы'сть по и^мени е^го велик#, на сп~сенїе и^ꙁбраnныX е^го, м#сти'ти въста'ющая нань враги, ја%ко да наслњдъствиT і^и^л~я”
|
Відповідно до імені свого, він був великий у спасінні обраних Божих, коли мстився повсталим ворогам, щоб ввести Ізраїля у спадщину його.
|
|
3
|
3
|
|
И$же просла'вленъ бы'сть въздвиже'нїемᲆ рђкђ е^го, и^ внегда` просᲄира'ше копїе на гра'ды.
|
Як він прославився, коли підняв руки свої і простяг меч на міста!
|
|
4
|
4
|
|
кт^о преже е^го си'це ста`. сђпоста'ты е^го самъ г~ь порази`,
|
Хто раніше нього так стояв? Бо він вів битви Господні.
|
|
5
|
5
|
|
не рђкою л^и е^го. въспяти'ся слн~це, и^ е^ді'нъ дн~ь бысть ја%ко дв^а.
|
Чи не його рукою зупинене було сонце, і один день був наче два?
|
|
6
|
6
|
|
приꙁва` вы'шняго си'лна, е^гда ѓ^скоrбля'хђ е^го враѕи ѓ%крsтъ, и^ послђшA еh велїи г~ь ка'менїемъ гра'днымъ си'лы крњпкїя.
|
Він воззвав до Всевишнього Владики, коли з усіх боків стисли його вороги, і великий Господь почув його:
|
|
7
|
7
|
|
ниꙁверже бра'нь на ја^зы'ки, и^ ниꙁложе'нїемъ ниꙁложи` проти'вники.
|
каміння граду з могутньою силою кинув Він на ворожий народ і погубив супротивників на схилі гори,
|
|
8
|
8
|
|
да позна'ютъ ја%зы'цы ѓ^рђжїе е^го, ја%ко преD гм~ъ бра'нь е^го, въ слњдъ бо си'лы и^ де вы'шняго.
|
щоб язичники пізнали всеозброєння його, що війна його була перед Господом, а він тільки йшов за Всемогутнім.
|
|
9
|
9
|
|
и^ во' дни мољ=сїѓвы сътвори млsть сеи и^ хале'въ сн~ъ и^ефонинъ, ста'ти противђ врага, ё^дръжа'ти лю'ди эT грњхъ, и^ ё^ста'вити ро'потъ лђка'въства.
|
І у дні Мойсея він зробив благодіяння, він і Халев, син Ієфоннії, — тим, що вони протистояли ворогам, утримували народ від гріха й утихомирювали зле ремство.
|
|
10
|
10
|
|
и^ та` дв^а сђщи сп~сена быста эT шести соT ты'сящъ пњш#цевъ, въвести иX въ наслњд#ствїя на' землю и^стача'ющи млеко и^ меD”
|
І вони тільки двоє з шестисот тисяч, які подорожували, були врятовані, щоб ввести народ у спадщину — у землю, яка тече молоком і медом.
|
|
11
|
11
|
|
И$ дасть г~ь крњпосᲄь хале'вђ, и^ даже до ста'рости пребы'сть ё^ него. наи^ти е^мђ на крњпость ꙁемли, и^ сњмени е^го ё^дръжа` наслњдїе.
|
І дав Господь Халеву міць, яка збереглася у ньому до старости, зійти на висоту землі, і сім’я його одержало спадщину,
|
|
12
|
12
|
|
ја%ко да ви'дятъ вси сн~ове і^и^л~ви, и^же добро` е^сть ходити въ слњдъ г~а.
|
щоб бачили усі сини Ізраїлеві, що благо йти за Господом.
|
|
13
|
13
|
|
и^ сђдїя кого'ждо и^менемъ свои^мъ, е^ли'ко и^хъ не любодњиствова срDце, и^ ели'ко ихъ не эTврати'шася эT г~а. бђди па'мять и^хъ въ блsвенїи и^хъ,
|
Також і судді, кожен за своїм ім’ям, серце яких не помилялося і які не відверталися від Господа, — нехай буде пам’ять їх у благословеннях!
|
|
14
|
14
|
|
и^ ко'сти и^хъ процветђтъ эT мњста свое^го”
|
Нехай процвітуть кості їх від місця свого,
|
|
15
|
15
|
|
І$ и^мя и^хъ пременя'емо на сн~њхъ просла'вленыхъ.
|
й ім’я їх нехай перейде до синів їхніх у прославлянні їх!
|
|
16
|
16
|
|
Възлюбленъ гм~ъ свои^мъ самои^лъ пррoкъ гн~ь, ё^строи^вый црsтво и^ помаꙁа княѕя наD людми е^го.
|
Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, заснував царство і помазав царів народу своєму;
|
|
17
|
17
|
|
зако'ноM гн~им# сђди со'н#мђ, и^ посњти` г~ь і^а'кова
|
він судив народ за законом Господнім, і Господь споглядав на Якова;
|
|
18
|
18
|
|
вњрою е^го и^спыта'нъ бысть прoркъ. и^ позна'нъ бысть въ вњре вњренъ видњнїемъ.
|
за вірою своєю він був істинним пророком, і у словах його визнана вірність видіння.
|
|
19
|
19
|
|
и^ приꙁва` г~а си'лна е^гда ѓ^скорбя'хђ е^го вра'ѕи ѓ%крsтъ, приноше'нїем# сђща а'гньца млечна.
|
Він воззвав до Всемогутнього Господа, коли звідусюди тіснили його вороги, і приніс у жертву молодого агнця, —
|
|
20
|
20
|
|
И въꙁгремњ с нб~се г~ь, и^ гла'сомъ ве'лїимъ ё^слы'шанъ сътвори` гласъ свой”
|
і Господь загримів з неба й у сильному шумі чутним зробив голос Свій,
|
|
21
|
21
|
|
И потреби` влDки тљ=рскїя, и^ вся кня'ѕя филисти'м#скїя.
|
і знищив вождів тирських і всіх князів филистимських.
|
|
22
|
22
|
|
и^ прежде вре'мене ё^спњнїа вњка, свњдњтельствова преD гм~ъ. эT и^мњнїи и^ до сапогъ эT всея пло'ти не взяT не сътвори` е^мђ поно'са ни е^діn чл~къ.
|
Ще раніше часу вічного упокоєння свого він засвідчив перед Господом і помазаником Його: «майна, ні навіть взуття, я не брав ні від кого», і ніхто не докорив йому.
|
|
23
|
23
|
|
и^ по ё^спњнїи е^го прoрчествова`, и^ показа` цр~ви смр~ть свою. и^ въꙁдви'же эT земли` гла'съ свой пррoчествомъ, и^стреби'ти безако'нїя людїи”
|
Він пророкував і після смерти своєї, і прорік цареві смерть його, й у пророцтві підняв із землі голос свій, що беззаконний народ знищиться.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.