Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Порівняти:
⇄

Глава 11 з 51
Глvа, а~і”
Глава 11
1
1
Премђдрость смиренаго възнесетъ главђ` е^го, и^ посредњ вельмо'жъ поса'диT е^го”
Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож.
2
2
Не похвали чл~ка въ красотᲇ е^го, и не бђ'ди т^и ме'рꙁоk чл~к# видњнїемъ е^го”
Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її.
3
3
Ма'ла е^сᲄь въ пернатыX пчела, и^ начатокъ сла'дости плоD ея`.
Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів.
4
4
въ ѓ^дња'нїи ры'з# не похвали'ся, и^ въ дн~ь сла'вы не превъꙁносися. ја%ко ди'вна дњ'ла гн~я, и^ не ё^таяTся дњ'ла е^го преD чл~кы”
Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми.
5
5
Мно'ѕи мђчи'тели сњдоша на земли`, неꙁна'емыиy ё^вя'ꙁеся вњнцем#.
Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець.
6
6
мно'ѕи силнїи ё^корени бы'ша ѕᲇло, и^ сла'вни сђще предани бы'ша в рђки и%нXњ”
Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших.
7
7
Пе'рвње неже и^спыта'еши не ꙁаꙁираи, разђмњи прьвње тогда' же ꙁапрњща'и”
Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай.
8
8
Пр'ьвње даже не слы'шиши не эTвњщаваи, и^ не влага'ися вᲆ средђ бесњды”
Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай.
9
9
ѓ^ вещи ја%же т^и нњсть на потребђ не тяжи'ся, и^ на сђдњ грњшникъ не сᲇда'и”
Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників.
10
10
Чадо вс^я дња'нїя да не бђдђтъ ѓ^ мноѕњ, а^ще ё^мно'жиши не не бђ'деши пови'ненᲆ. и^ а'ще с^е го'ниши не пости'гнеши, и^ не ё^течеши бњжа`”
Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш.
11
11
Є$сть трђжда'яися и^ потя'ся и^ тщася, и^ тольма па'че лиша'яся”
Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає.
12
12
Є$сть сла'бъ требђя застђпленїя, лиша'яися ё^крњпляеTся и^ нищета и^ꙁобилђ'етъ.
Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю;
13
13
и^ ѓ'чи гн~и призрњста е^мђ въ бл~гая, и^ въꙁдви'же и& эT смире'нїа е^го. и^ въꙁнесе гла'вђ е^го, и^ диви'шася ѓ^ немъ мно'ѕи”
але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього.
14
14
добро` и^ ꙁл^о животъ и^ смр~ть нищета и^ богатьство эT г~а е^сть”
Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа.
15
15
даанїе гн~е пребыва'етъ бл~говњрныM, и^ бл~говоленїе е^го ё^пра'виTся вᲆ вњки.
Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік.
16
16
е^сть богатя'ися ё^держа'нїем# и^ скђпостїю свое'ю, и^ сїя часть м#зды еh.
Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його,
17
17
внегда` рещи е^мђ ѓ^брњтохоM поко'и, и^ нн~њ ја%мъ эT бл~гъ мои^хъ.
коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами».
18
18
и^ не вњсᲄь кое` время прїидетъ, и^ ѓ^ста'виT я& и%нњмъ и^ ё'мреT.
І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре.
19
19
стани въ ꙁавњтњ свое^мъ и^ бесњдђи в немъ, и^ в дњлᲇ свое^мъ ѓ^бетшаи,
Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй.
20
20
не дивися дњлоM грњшника. вњрђи же гв~и и^ пребыва'и въ трђдњ свое^м#.
Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму:
21
21
ја%ко ё^добно е^сть преD ѓ^чима гн~има, внеꙁаа'пђ ѓ^богати'ти ни'щаго”
бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного.
22
22
Блsве'нїе гн~е на м#ꙁдњ правеDнаго, и^ въ ча'съ скоръ процветђтъ блsвенїя е^го”
Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його.
23
23
Не рцы ка'я м^и потреба е^сть, и^ кое м^и добро` эTселњ бђдетъ”
Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?»
24
24
Не рцы довлњеT м^и чимъ эTселе ѓ^ꙁлоблю'ся.
Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?»
25
25
въ дн~ь до'бръ нњсть воспомина'нїе зла`, вᲆ дн~ь же золъ помянеTся добро`”
У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя.
26
26
ЈА/ко ё^добно е^сть преD бм~ъ въ дн~ь смр~ти воꙁда'ти чл~кђ проти'вђ пђти е^го”
Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її.
27
27
ѓ^ꙁлобленїе времени ꙁабы'тїе тво'риT пи'ща, и^ въ сконча'нїе чл~ка эTкрытїе дњ'ла е^го”
Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її.
28
28
ПрежDе смр~ти не блажи` н^и е^ді'ного же, и^б^о ча'ды е^го познаn бђдеT мђж'ъ”
Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх.
29
29
Не вся'кого чл~ка въведи въ до'мъ свои, мно'га б^о сђть лая'нїя льстиваго.
Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного.
30
30
ја%коже ря'бка ло'вится в кошницы., та'коже срDце гордаго” ЈА/коже съгляDникъ наꙁира'етᲆ пада'нїя,
Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння;
31
31
до'брое б^о на' ꙁло ѓ^браща'я поDсадђ тво'рит#, и^ на добры'ядњтели въꙁложи'тъ порокᲆ”
перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму.
32
32
эT и^скры ѓ^гненыя ё^множа'ется ё'глїе, и^ чл~къ грњшникъ на кровь чюжђ жела'ет#”
Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров.
33
33
Блюдися эT ꙁлодњя зло` б^о съдњваеT, е^гда некогда порокъ да'сть т^и въ вᲇки”
Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік.
34
34
Всели тђждаго въ до'мᲆ свои и^ раꙁвратитъ мятежеM, и^ тђжда т^я сътворитъ твои^хъ т^и”
Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх.

Глава 11 з 51