|
Глvа, к~е”
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
|
Треми ё^красихся, и^ стахъ красна преD гм~ъ и^ чл~кы.
|
Трьома я прикрасилася і стала прекрасною перед Господом і людьми:
|
|
2
|
2
|
|
съвокђпленїемᲆ братїи, и^ любовїю и^скренихᲆ” и^ мђжъ и^ жена сами себњ` съе^ді'нени”
|
це — однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які у згоді живуть між собою.
|
|
3
|
3
|
|
Три же виды возненавидњ дш~а моя, и^ ѕњло м^и ѓ^меrꙁᲇ живоT иX.
|
І три роди людей зненавиділа душа моя, і дуже огидне для мене життя їх:
|
|
4
|
4
|
|
ё^бога горда, богата л#жива, и^ сᲄара преблђдодњ'я ё^маля'ющагося ё^моM.
|
гордовитого жебрака, неправдивого багатія і старого перелюбника, який слабшає розумом.
|
|
5
|
5
|
|
е^гоже въ ю'ности не събра'лъ е^си, т^о како мо'жеши ѓ^брњсти вᲆ ста'рости свое'и.
|
Чого не зібрав ти в юності, — як же можеш придбати у старості твоїй?
|
|
6
|
6
|
|
коль е^сть кра'сенъ сњдинамъ сђдъ, и^ старцеM разђмњти совTњ”
|
Як пристойно сивинам судити, і старцям — уміти давати пораду!
|
|
7
|
7
|
|
ПрославленыM съраꙁђмњнїе и^ совTњ.
|
Як прекрасна мудрість старців і як личать людям поважним розсудливість і рада!
|
|
8
|
8
|
|
вњнецъ старцемъ много различно и^скђство, и^ похваленїе иX страX гн~ь”
|
Вінець старців — багатобічна досвідченість, і хвала їх — страх Господній.
|
|
9
|
9
|
|
девять помышленїи бл~женыхъ въ срDцы мое^мъ, а^ десятое и^ꙁрекђ ја%ꙁы'комъ”
|
Дев’ять помислів похвалив я у серці, а десяте висловлю язиком:
|
|
10
|
10
|
|
Чл~къ веселя'ися ѓ^ чадехъ живяи, и^ ꙁря` нападанїя врагъ”
|
це людина, яка радіє за дітей і за життя бачить падіння ворогів.
|
|
11
|
11
|
|
Бл~женъ и^же живетъ съ женою разђмною. і^ и^же ја^ꙁы'комъ свои^мъ не поплъꙁнеся. і^ и^же не работа достойномђ себњ”
|
Блаженний, хто живе з дружиною розумною, хто не грішить язиком і не служить недостойному себе.
|
|
12
|
12
|
|
бл~женъ и^же ѓ^брњте мђдрость. и^ пода'я въ ё%ши послђша'ющиX.
|
Блаженний, хто придбав мудрість і передає її у вуха слухачів.
|
|
13
|
13
|
|
ја%ко великъ и^же мђдрость ѓ^брњте, н^о нњсть паче боа'щагося г~а.
|
Який великий той, хто знайшов премудрість! але він не вищий за того, хто боїться Господа.
|
|
14
|
14
|
|
страхъ гн~ь паче всего преспњ, и^ дръжа'и е^го комђ ё^подобится”
|
Страх Господній усе перевершує, і хто має його, з ким може бути порівняний?
|
|
15
|
15
|
|
Всякђ ја%ꙁвђ и^ не ја%ꙁвђ срDчнђю. и^ вся'кого лђкав#ства и^ не лђкав#ства же'ньскаго.
|
Можна перенести всяку рану, тільки не рану сердечну, і всяку злість, тільки не злість жіночу,
|
|
16
|
16
|
|
и^ всякого нанесенїя и^ не нанесенїя ненави'дящихᲆ, и^ всякого мщенїя и^ не мщенїя вра'гъ”
|
усякий напад, тільки не напад від тих, що ненавидять, і всяку помсту, тільки не помсту ворогів;
|
|
17
|
17
|
|
Нњсть главы` паче главы` змїины, и нњсть ја%рости паче ја%рости вра'жїя”
|
немає голови отруйнішої за голову змії, і немає люті сильнішої за лють ворога.
|
|
18
|
18
|
|
Жити лђче со львомъ и^ ꙁмїеM нежели съ женою лђкавою.
|
Погоджуся краще жити з левом і драконом, ніж жити зі злою дружиною.
|
|
19
|
19
|
|
лђкаvство жены` и^ꙁмњня'етъ зра'къ ея`, и^ ѓ^мрачитъ лице свое` ја%ко меDведица
|
Злість дружини змінює погляд її і робить лице її похмурим, як у ведмедя.
|
|
20
|
20
|
|
средъ и^скренихъ свои^хъ. въꙁляжеT мђжъ ея`, и^ слы'шавъ въꙁдохнетъ го'рко”
|
Сяде чоловік її серед друзів своїх і, почувши про неї, гірко зітхне.
|
|
21
|
21
|
|
Мала е^сть всяка ꙁлоба противђ зло'бњ же'ньстеи, жребїи грњшника спаде на ню`”
|
Усяка злість мала у порівнянні зі злістю дружини; жереб грішника нехай упаде на неї.
|
|
22
|
22
|
|
Въсхожденїе пњска поD ногама старчема, та'ко жена` ја^ꙁы'чна мђжђ молчаливђ”
|
Що сходження по піску для ніг старого, те сварлива дружина для тихого чоловіка.
|
|
23
|
23
|
|
Не сматря'и на красотђ женьскђ, и^ женњ в добротњ не въсхощи`.
|
Не задивляйся на красу жіночу і не будь хтивим до дружини.
|
|
24
|
24
|
|
гнњвъ и^ бестђдїе и^ срамота велика” а^ще жена` приѓ^брњта'емъ мђжђ свое^мђ.
|
Досада, ганьба і великий сором, коли дружина буде переважати свого чоловіка.
|
|
25
|
25
|
|
срDце смирено и^ лице сњтова'но, и^ ја%ꙁва срDчна, жена` лђкава”
|
Серце зажурене й лице сумне і рана сердечна — зла дружина.
|
|
26
|
26
|
|
Рђцњ не'мощнїи и^ колᲇни ѓ^слабленїи, и^ жена` и^же не бл~жиT мђж'а свое^го”
|
Опущені руки і розслаблені коліна — дружина, яка не щасливить свого чоловіка.
|
|
27
|
27
|
|
эT жены` нача'токъ грњха, и^ тою` ё^мираеM вс^и.
|
Від жінки початок гріха і через неї усі ми помираємо.
|
|
28
|
28
|
|
не дажDь водњ` прохода, н^и женᲇ лђкавњ дръзновенїа.
|
Не давай воді виходу, ні злій дружині — влади;
|
|
29
|
29
|
|
а^ще не походиT подъ рђкою т^и, эTсњци ю& эT плоти твое'я”
|
якщо вона не ходить під рукою твоєю, то відсічи її від плоті твоєї.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.