|
Глvа, л~з”
|
Глава 37
|
|
1
|
1
|
|
Всякъ дрђгъ речеT дрђжиXся е^мђ и^ а'ꙁъ, н^о е^сть дрђгъ и^менемъ точїю дрђгᲆ.
|
Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом.
|
|
2
|
2
|
|
печаль не пребыва'етъ л^и до смр~ти, прїя'тель и^ дрђгъ претваря'ася въ врагъ.
|
Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога?
|
|
3
|
3
|
|
ЭO лђкаво помышленїе эTкђдњ ся и^ꙁвали, покрыти сђшђ лестїю”
|
О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю?
|
|
4
|
4
|
|
Прїятель ѓ веселїи дрђжни ра'дђется, и^ въ время скорби и^здалеча бђдетъ”
|
Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього.
|
|
5
|
5
|
|
прїја%тель со дрђгоM трђждаеTся чрева раd, и^ противђ бра'ни во'ꙁметъ ко'пїе”
|
Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит.
|
|
6
|
6
|
|
Не ꙁабђ'ди дрђга въ дш~и свое'и, и^ не непомина'и е^го во и^мњнїи свое^мъ”
|
Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму.
|
|
7
|
7
|
|
Всякъ совњтникъ эTи^меT совњтъ, н^о е^сть совњща'яи ѓ^ себњ.
|
Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь;
|
|
8
|
8
|
|
эT совњт#ника храни дш~ђ свою, и^ разђмњи пр'ьвње чт^о е^мђ потреба е^сть, саM б^о себњ совњщава'етъ”
|
від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе;
|
|
9
|
9
|
|
Є$гда` како вᲆзложитъ на' тя жребїи, и^ речетъ т^и до'брњ т^и пђть е^сть. и^ станеT прямо ви'дњти чт^о бђдетъ т^и,
|
може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою.
|
|
10
|
10
|
|
Не совњщава'и с поDꙁира'ющимъ т^я. и^ эT зазрящиX т^я съкрыи совњтъ.
|
Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри.
|
|
11
|
11
|
|
съ жено'ю ѓ^ ревности ея`, и^ съ страш#ливымъ ѓ^ брани” Съ кђпцемъ ѓ^ преложенїи, и^ съ кђпђ'ющимъ ѓ^ проданїи” съ завиDливымъ ѓ^ похваленїи,
|
Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку,
|
|
12
|
12
|
|
и^ не съ млsтивымъ ѓ^ помилованїи. съ лњнивымъ ѓ^ всякоM дњлњ,
|
з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу,
|
|
13
|
13
|
|
и^ с нае%мникомъ лњтошнимъ ѓ^ съвеrшенїи. рабђ` лњни'вђ ѓ^ мно'ѕњ дњ'ланїи.
|
з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу:
|
|
14
|
14
|
|
и^ не належи н^о ѓ^ сихъ ѓ^ всемъ совњща'нїи.
|
не покладайся на таких ні при якій нараді,
|
|
15
|
15
|
|
но съ мђжемъ бл~говњрноM прsно бђ'ди, е^гоже а^ще поꙁна'еши съблюдђща ꙁа'повᲇди,
|
але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх,
|
|
16
|
16
|
|
и^же въ дш~и е^го ја%коже въ твое'и дш~и. и^ а'ще съгрњшиши поболитъ с ᲄобо'ю”
|
який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою.
|
|
17
|
17
|
|
и^ совњтᲆ срDчнъ поста'ви, нњсть б^о ти` вњрнᲇ'ишаго ея`.
|
Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього;
|
|
18
|
18
|
|
дш~а б^о мђжа възвњщаеT нњкогда разђмне, нежел^и се'дмь блюститель на высотњ сђдящи стража дњльма”
|
душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження.
|
|
19
|
19
|
|
И$ ѓ^ всемъ семъ помолися вы'шнемђ, да ё^правитъ въи%стиннђ пђть твои.
|
Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині.
|
|
20
|
20
|
|
начатокъ всякого дњла слово, и^ пр'ьвње всякого дњланїя совTњ”
|
Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада.
|
|
21
|
21
|
|
СлDњ и^ꙁмњненїя срDчнъ, на четыри ча'сᲄи и^сходитъ. на добро` и^ зл^о на живоT и^ смр~ть, и^ владыи и%ми вы'нђ ја^зы'къ е^сть”
|
Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик.
|
|
22
|
22
|
|
Є$сть мђжъ коваренъ накаꙁа'тель мно'гимъ, и^ свое'и дш~и е^сть неключимъ”
|
Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна.
|
|
23
|
23
|
|
Є$сть премђдря'яися въ словесе въꙁненавидимъ, се'и всякоя пища лишенъ бђдетъ.
|
Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи;
|
|
24
|
24
|
|
не дана б^о бысть е^мђ эT г~а блгDть, ја^ко всякоя премђдрости лишенᲆ бысть.
|
бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости.
|
|
25
|
25
|
|
е^сть премђдръ свое'и дш~и, и^ плоды ра'зђма е^го въ ё^стњхъ вњрны”
|
Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні.
|
|
26
|
26
|
|
Мђжъ премђдръ лю'ди своа нака'жеT, и^ плоды ра'ꙁђма е^го вњрны”
|
Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні.
|
|
27
|
27
|
|
Мђжᲆ премђдръ и^сполнится блsвенїя, и^ ё^бл~жатъ е^го вс^и ꙁрящеи”
|
Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним.
|
|
28
|
28
|
|
ЖивоT мђжа в число дн~їи, и^ дн~и і^и^л~еви беZчисленїи”
|
Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні.
|
|
29
|
29
|
|
Премђдръ въ свои^хъ лю'дехъ наслᲇдитъ вњрђ, и^ сњмя е^го живо бђдетъ въ вњкъ”
|
Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік.
|
|
30
|
30
|
|
Ча'до въ животњ свое^мъ и^скђси дш~ђ свою, и^ виждь чт^о е'й е^сть ꙁл^о и^ не даждь е'й.
|
Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того;
|
|
31
|
31
|
|
не ключитъ б^о ся вс^е всњмъ, и^ не всяка дш~а въ всемъ бл~говолиT”
|
бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна.
|
|
32
|
32
|
|
Не пресыщаися въ все'и пищи, и^ не разлива'ися на различїе брашна”
|
Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви,
|
|
33
|
33
|
|
И$б^о въ мно'ѕњ бра'шнњ недђгъ бђдеT и пресыщенїе до скорби дои^детъ”
|
бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери;
|
|
34
|
34
|
|
Пресыщенїемъ б^о мно'ѕи ё^мроша, и внимая'и же приложиT животњ”
|
від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.