|
Глvа, н~”
|
Глава 50
|
|
1
|
1
|
|
Си'монъ сн~ъ и^ѓ^нии'нъ, і^е^ре'и вели'кїи, и^же в животњ свое^мъ състро'и до'мъ, и^ въ дн~и своя` ё^тверди цр~ковь,
|
Симон, син Онії, великий священик, за життя свого виправив дім і у дні свої укріпив храм:
|
|
2
|
2
|
|
и^ тњмъ ё^твръжDе'на бы'сть высота сђгђ'ба, възDвиже'нїе высо'ко, на ѓ^граже'нїи цр~квнMњ.
|
ним покладена основа подвійного узвишшя — зведення високої огорожі храму;
|
|
3
|
3
|
|
въ дн~и е^го ё^ма'лишася сосђ'ди воDнїи, ја%ко ро'въ смире'нїе мо'рско.
|
у дні його зменшене водоймище, окружність мідного моря;
|
|
4
|
4
|
|
пекїися ѓ^ лю'дехъ свои^хъ эT паде'нїа. і^ ё^крњпи градъ въ ѓ^бсњда'нїи.
|
щоб охоронити народ свій від біди, він укріпив місто проти облоги.
|
|
5
|
5
|
|
и^же просла'вленъ е^сть в# мятежи людїи, въ и^схо'дњ до'мђ катапета'ꙁмы.
|
Яким величним був він серед народу, при виході із завіси храму!
|
|
6
|
6
|
|
ја%ко ѕвњꙁда ё%треня посреди ѓ%блакъ, а^ки лђна` по'лна въ дн~и,
|
Як ранкова зірка серед хмар, як місяць, повний днями,
|
|
7
|
7
|
|
и^ ја%ко сл~нце сїя'а на цр~ковь вы'шняго. и^ а^ки дђга свњтя'щися на ѓ%блацњхъ сла'вы,
|
як сонце, що сяє над храмом Всевишнього, і як веселка, що сяє у величних хмарах,
|
|
8
|
8
|
|
ја%ко цвњтъ ши'пки въ дни кла'са, и^ ја%ко кри'нъ прї и^схоже'нїи воды, и^ ја%ко стебло лива'ново въ дн~и жа'твы.
|
як цвітіння троянд у весняні дні, як лілеї біля джерел вод, як гілка ливану в літні дні,
|
|
9
|
9
|
|
и^ ја%ко ѓ%гнь и^ лива'нъ въ кади'лницы.
|
як вогонь з ладаном у кадильниці,
|
|
10
|
10
|
|
и^ ја%коже съсђ'дъ зла'тъ че'рствъ, ё^краше'нъ вся'цњмъ ка'менемᲆ мно'гоцњ'ннымъ,
|
як кований із золота сосуд, прикрашений усякими коштовними каменями,
|
|
11
|
11
|
|
и^ ја%ко ма'слина и^ꙁнося'щи пло'дъ, и^ ја%ко кљ=парисъ въꙁраста'яи до ѓ%блакъ,
|
як олива з плодами, і як кипарис, що піднімається до хмар.
|
|
12
|
12
|
|
е^гда` прїя'ти е^мђ ѓ^де'ждђ сла'вы, и^ е^гда` ѓ^блачи'тся въ соверше'нїе хвале'нїя, на въсхоже'нїе ѓ^лтаря` ст~го, просла'ви ѓ^бложе'нїя ст~илища.
|
Коли він приймав чудовий одяг і вдягався в усі величні прикраси, то, при сходженні до святого жертовника, освітлював блиском окружність святилища.
|
|
13
|
13
|
|
внегдA приня'ти ё%ды эT і^е^ре'искъ рђ'къ, и^ самъ стоа` при ё%глњ ѓ^лтаря`,
|
Також, коли він приймав жертовні частини з рук священиків, стоячи біля вогню жертовника, —
|
|
14
|
14
|
|
ѓ%крsтъ е^го вњне'цъ бра'тїи. ја^ко прозябе'нїе ке'дръско в лива'нњ, и^ ѓ^быидо'ша е^го ја%ко сте'блїе фини'ково,
|
довкола нього був вінець братів, як паростки кедру на Ливані, і вони оточували його як фінікові гілки,
|
|
15
|
15
|
|
и^ вс^и сн~ове а^а^ро'ни въ сла'вњ и^хъ. и^ приноше'нїе гн~е въ рђка'хъ и^хъ преD всњмъ сᲆбо'ромъ і^и^л~евомъ,
|
і всі сини Аарона у славі своїй, і приношення Господу у руках їх перед усім зібранням Ізраїля.
|
|
16
|
16
|
|
и^ съверше'нїе слђжи'тель на ѓ^лтарихъ, и^ ё^краси'ти приноше'нїе вы'шняго вседержи'теля.
|
У довершення служб на вівтарі, щоб увінчати приношення Всевишньому Вседержителю,
|
|
17
|
17
|
|
простре на ча'шђ рђ'кђ свою, и^ вꙁя` эT кро'ве гре'зDныя, въꙁлїя' на ѓ^снова'нїе ѓ^лтаря` въ во'ню бл~гоё^ха'нїя вы'шнемђ всњхъ цр~ви”
|
він простягав свою руку до жертовної чаші, вливав у неї з винограду кров і виливав її до підніжжя жертовника для пахощів Вишньому Всецарю.
|
|
18
|
18
|
|
Тогда` въꙁопи'ша сн~ове а^а^рони трђбами кова'ными въстрђби'ша, ё^слы'шанъ сътвори'ша глаs вели'къ, на па'мять преD вы'шнимъ”
|
Тоді сини Ааронові викликували, сурмили кованими трубами і видавали гучний голос у нагадування перед Всевишнім.
|
|
19
|
19
|
|
тогда` вс^и лю'дїе ѓ%бще приспњша, и^ падо'ша ни'цы на ꙁемли`, поклони'тися гв~и и^хъ вс^едръжи'телю б~ђ вы'шнемђ”
|
Тоді весь народ разом поспішав падати лицем на землю, щоб поклонитися Господу своєму, Вседержителю, Богу Вишньому;
|
|
20
|
20
|
|
И$ въспњша пњвцы гла'сы свои^ми, въ мно'ѕњ до'мђ ё^слади'ша пњ'нїе,
|
а піснеспівці вихваляли Його своїми голосами; у великому храмі лунав солодкий спів,
|
|
21
|
21
|
|
и^ моли'шася лю'дїе г~ђ вы'шнемђ, мл~твою премлsтивомђ. до'ндеже скончаеTся красота гн~я, и^ слђжбђ свою сконча”
|
і народ молився Господу Всевишньому молитвою перед Милосердним, доки звершувалося славослів’я Господа, — і так закінчували вони службу Йому.
|
|
22
|
22
|
|
Тогда` съше'дъ въꙁдви'же рђко'ю свою на ве'сь събо'ръ сн~овъ і^и^л~евъ, вда'ти гв~и блsвенїе эT ё^стенъ своиX, і^ и^мене'мъ е^го похвали'тися”
|
Тоді він, зійшовши, підіймав руки свої на все зібрання синів Ізраїлевих, щоб устами своїми подати благословення Господа і похвалитися ім’ям Його;
|
|
23
|
23
|
|
и^ повтори поклони'тися. прїя'ти блsве'нїе эT вы'шняго.
|
народ повторював поклоніння, щоб прийняти благословення від Всевишнього.
|
|
24
|
24
|
|
и^ нн~њ блsвите б~а ѓ^ всемъ. творя'щемђ ве'лїя всњхъ возDвиꙁа'ющемђ дн~и на'ши и^ꙁ ложе'снᲆ и^ творя'щемђ съ на'ми по ми'лости е^го”
|
І нині усі благословляйте Бога, Який скрізь робить великі діла, Який продовжив дні наші від утроби і чинить з нами за милістю Своєю:
|
|
25
|
25
|
|
И$ даждь иM весе'лїе срDца, и^ да бђдетъ ми'ръ въ дн~и на'ша въ і^и^л~и ја%коy дн~и вњ'ка.
|
нехай дасть Він нам веселість серця, і нехай буде у дні наші мир у Ізраїлі до днів віку;
|
|
26
|
26
|
|
да ё^вњри'тъ с на'ми млsть свою, и^ въ дн~и своя и^ꙁба'витъ н^ы”
|
нехай збереже милість Свою до нас й у свій час нехай визволить нас!
|
|
27
|
27
|
|
дв^а ја^ꙁы'ки мерꙁя'ста дш~и мое'и, а^ тре'тїи нњсть ја^ꙁы'къ”
|
Двома народами гребує душа моя, а третій не є народ:
|
|
28
|
28
|
|
Сњдя'щїи на гора'хъ сама'рьскихъ и^ филисти'мы, и^ людїе бђ'и живђщїи в сики'мњхъ”
|
це ті, що сидять на горі Сеїр, филистимляни, і нерозумний народ, який живе у Сикимах.
|
|
29
|
29
|
|
Накаꙁа'нїе ра'ꙁђма и^ хђдо'жества начерта'хъ въ кни'ѕњ се'и, і^сђсъ сн~ъ сира'ховъ, а^леа^ꙁа'рђ і^ерsлимлянинђ, и^же ѓ^дожди премђдрость срDца свое^го”
|
Вчення мудрости і розсудливости окреслив у книзі цій я, Ісус, син Сирахів, єрусалимлянин, який вилив мудрість від серця свого.
|
|
30
|
30
|
|
Бл~женъ и^же в сиX поживе'тъ, і^ и'же я& положитъ въ срDцы свое^мъ ё^премђдрится”
|
Блаженний, хто буде вправлятися у цих наставляннях, — і хто покладе їх на серце, той стане мудрим;
|
|
31
|
31
|
|
А$ще б^о я& сътво'ритъ ѓ^ всемъ ё^крњпиTся, ја%ко свњтъ гн~ь слњдъ его”
|
а якщо буде виконувати, то усе зможе; бо світло Господнє — путь його.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.