|
Глvа, з~і”
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
|
Гь~ сᲆзда` эT земля` чл~ка, и^ па'ки възврати` е^го в ню`,
|
Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї.
|
|
2
|
2
|
|
дн~и числа` и^ вре'мя далъ иM. и^ да'лъ и^мъ власть на не'и сђщимъ
|
Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній.
|
|
3
|
3
|
|
ја%коже ѓ^ни` са'ми ѓ^блече` и^хъ крњпостїю. и^ по ѓ'бразђ свое^мђ сътвори` я&”
|
За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм,
|
|
4
|
4
|
|
И$ положи` страX е^го на вся'кои пло'ти, и^ властельствова'ти ѕвњрми` и^ скоты и^ пти'цами.
|
і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами.
|
|
5
|
5
|
|
помышле'нїе и^ ја^зы'къ и^ ѓ'чи и^ ё'ши и^ срDце даде` иM размышля'ти,
|
Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування,
|
|
6
|
6
|
|
хђдо'жествомъ ра'зђма и^сплъни я&. и^ добро` и^ ѕло` показа` и^мъ.
|
сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло.
|
|
7
|
7
|
|
положилᲆ е^сть ѓ%ко свое на срDцехъ и^хъ, показа'ти и^мъ вели'чество дњлъ свои^хᲆ
|
Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх,
|
|
8
|
8
|
|
с^и мя ст~ынњ въсхва'лят#, да повњда'ютъ вели'чество дњлъ е^го”
|
нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його.
|
|
9
|
9
|
|
Приложи'лъ и^мъ хђдо'жество, и^ зако'нъ живота` наслњдъстви и^мъ.
|
Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя;
|
|
10
|
10
|
|
завњтъ вњка поста'ви иM, и^ сђдбы` е^го показа` и^мъ”
|
вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої.
|
|
11
|
11
|
|
Вели'чесᲄво сла'вы ви'дњша ѓ^чеса` и^хъ, и^ сла'вђ гла'са е^го слы'ша ё'хо и^хъ”
|
Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх.
|
|
12
|
12
|
|
И$ рече и^мъ внемлᲇте эT вся'коя непра'вды, и^ заповњда и^мъ комђждо ѓ^ и'скренеM”
|
І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього.
|
|
13
|
13
|
|
И$ пђтїе и^хъ преD ним# вы'нђ, не ё^кры'ю^тся эT ѓчїю е^го.
|
Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його.
|
|
14
|
14
|
|
комђждо ја^зы'кђ ё^стро'илъ во'жда,
|
Кожному народу поставив Він вождя,
|
|
15
|
15
|
|
и^ ча'сть гн~я і^и^л~ь е^сть.
|
а Ізраїль є наділом Господа.
|
|
16
|
16
|
|
вся дњла и^хъ ја%ко слн~це преD нимъ, и^ ѓ'чи е^го вынђ на пђте'х# и^хъ”
|
Усі діла їх — як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх.
|
|
17
|
17
|
|
Не ё^кры'шася пра'вды и^хъ эT него, и^ вси` грњси` и^хъ преD гм~ъ”
|
Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх — перед Господом.
|
|
18
|
18
|
|
Млsтыни мђжа ја%ко печа'ть с нимъ, и^ блгDть чл~чю ја%ко ѕњницђ съблюдеT.
|
Милостиня людини — як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока.
|
|
19
|
19
|
|
пото'мъ въста'нетъ и^ възда'сть иM и^ въздая'нїе и^хъ на главђ` и^хъ възда'сть”
|
Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне.
|
|
20
|
20
|
|
ѓ^ба'че ка'ющимся да'лъ еs възвраще'нїе, и^ ё^тњши и^знемога'ю^ща тръпњнїемъ”
|
Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні.
|
|
21
|
21
|
|
ѓ^братися къ г~ђ и^ эTгрњни'ся грњха`,
|
Навернися до Господа й облиш гріхи;
|
|
22
|
22
|
|
помоли'ся пря'мо лицђ` и^ ё^мали претыка'нїя.
|
молися перед Ним і зменши твої спотикання.
|
|
23
|
23
|
|
въсходя'и к вы'шнемђ и^ воZврати'ся эT непра'вды, и^ ѕњло възненави'ди мрьзость”
|
Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту.
|
|
24
|
24
|
|
Вы'шняго кт^о въсхва'литъ въ а'дњ въ живы'хъ мњсто. и^ живы'хъ и^ дающихъ и^сповњда'нїе,
|
Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його?
|
|
25
|
25
|
|
эT мрътвьца ја%ко ничтоже сђщђ поги'бнеT и^сповњда'нїе.
|
Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення:
|
|
26
|
26
|
|
живы'и и^ ꙁдра'выи въсхва'литъ г~а”
|
живий і здоровий звеличить Господа.
|
|
27
|
27
|
|
ЈА/ко велика млsть гн~я, и^ ѓ^цњще'нїе ѓ^браща'ющиXся к немђ.
|
Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього!
|
|
28
|
28
|
|
не мо'жеT б^о въ чл~цњх# всXњ бы'ти,
|
Не може бути усього у людині,
|
|
29
|
29
|
|
ја%ко не беꙁ#см~рти сн~ъ члчsкїи”
|
тому що не безсмертний син людський.
|
|
30
|
30
|
|
Чт^о свњтлње слн~ца и^ т^о и^щеꙁа'еᲄъ, и^ ꙁло помы'слитъ пло'ть и^ кро'вь.
|
Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров.
|
|
31
|
31
|
|
си'лы б^о высоты` небе'сныя са'мъ посњща'етъ, и^ чл~цы вси` ꙁемля` и пе'пелъ”
|
За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі — земля і попіл.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.