|
Глvа, к~”
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
|
Ко'ль добро` е^сть ѓ^бличити нежели` ја^ри'тися, і^ и^сповњдаяися эT ё^маленїя воꙁъбраненъ бђдет#”
|
Набагато краще викрити, ніж сердитися таємно; і той, кого викривають наодинці, застережеться від шкоди.
|
|
2
|
2
|
|
Як добре тому, кого викриють, показати розкаяння!
|
|
|
3
|
3
|
|
Бо він уникне вільного гріха.
|
|
|
4
|
4
|
|
Желанїе скопче растлиT л^и дв~ицђ, та'коже и^ творя` нђжде'ю сђдъбы`” Се
|
Що — побажання євнуха розтлити дівчину, те — той, хто звершує суд з натяжкою.
|
|
5
|
5
|
|
е^сть молча'и ѓ^брњтая премђдрость, и^ е^сть ненавидя'и мно'ги бесњды”
|
Хтось мовчить — і виявляється мудрим; а інший буває ненависним за велику балакучість.
|
|
6
|
6
|
|
Є$сть молча не и%мать б^о эTвњта, и^ е^сть молча вᲇдыи время”
|
Хтось мовчить, бо не має, що відповідати; а інший мовчить, тому що знає час.
|
|
7
|
7
|
|
Чл~къ премђдръ ё^молчитᲆ до времене, дръз же и^ беꙁђменъ превъсходиT время.
|
Мудра людина буде мовчати до часу; а марнославний і безрозсудний не буде чекати часу.
|
|
8
|
8
|
|
ё^множа'я словеса мерꙁокъ бђдетъ, и^ властелюяи въꙁненавидњнъ бђдетъ”
|
Багатомовний стане огидним, і хто захоплює собі право говорити, того зненавидять.
|
|
9
|
9
|
|
Є$сть бл~гоё^ханїе въ ꙁлыхъ мђжеви, и^ е^сть и^ꙁоѓ^брњтенїе на ё^маленїе”
|
Буває успіх людині на зло, а знахідка — на втрату.
|
|
10
|
10
|
|
Є$сть даа'нїе е^же т^и не бђдетъ на полꙁђ, и^ е^сть даа'нїе е^гоже эTдаа'нїе сђгђ'бо.
|
Є даток, який не буде тобі на користь, і є даток, за який буває подвійне воздання.
|
|
11
|
11
|
|
е^сть ё^маленїе славы ради, и^ е^сть е^же эT смиренїя въꙁнеслъ главђ.
|
Буває приниження для слави, а хтось від приниження піднімає голову.
|
|
12
|
12
|
|
е^сть кђпђ'яи мно'го маломъ, и^ въꙁвраща'яи я& сеDмицею”
|
Інший малим купує багато і заплатить за те у сім разів більше.
|
|
13
|
13
|
|
Премђдрыи словесы прелюбленна сътворитъ себе`, блгDти же беꙁђмныX раꙁдњля'юTся”
|
Мудрий у слові стає люб’язним, люб’язності ж нерозумних залишаються даремними.
|
|
14
|
14
|
|
даа'нїе безђмнаго не ползђеT, ѓ%чи б^о е^го въ е^ді'ного мњсᲄо мно'гы”
|
Даяння безумного не буде тобі на користь; бо у нього замість одного багато очей для прийняття.
|
|
15
|
15
|
|
Мало въда'сть а^ мно'го поно'ситъ, и^ эTвръꙁетъ ё^ста` своя` ја%ко проповDњниk” днесь въꙁа'имъ дасть, а^ ё'тро и^стяжетъ, ненави'диM чл~къ таковыи”
|
Небагато дасть він, а докоряти буде багато, і розкриє вуста свої, як глашатай. Нині він у борг дає, а завтра зажадає назад: ненависна така людина Господу і людям.
|
|
16
|
16
|
|
Бђ'и речеT нњсть м^и дрђга, и^ нњсть хвалы бл~гомъ мои^мъ” ЈА/дђщеи хлњбъ мои, льстивїи` ја^ꙁы'комъ.
|
Нерозумний говорить: «немає у мене друга, і немає вдячности за мої благодіяння. Ті, що з’їдають хліб мій, улесливі на язик».
|
|
17
|
17
|
|
коликощи и^ е^лицы посмњю'тся е^мђ,
|
Як часто і як багато хто буде насміхатися з нього!
|
|
18
|
18
|
|
паданїе ꙁолъ, съ тщанїемъ прїидетъ.
|
Спотикання від землі краще, ніж від язика. Отже, скоро прийде падіння злих.
|
|
19
|
19
|
|
и^ чл~къ без#хваленъ ба'снь беZвременна, въ ё^стXњ ненакаꙁан#ныX прsно бђдетъ.
|
Неприємна людина — дочасна байка; вона завжди буде на вустах невігласів.
|
|
20
|
20
|
|
ё^сты` бђя'го эTвръꙁена бђ'дђтъ притча, не и%мать б^о ея` рещи въ время ея`”
|
Притча з уст нерозумного огидна, бо він не скаже її своєчасно.
|
|
21
|
21
|
|
Є$сть возъбраняемыи съгрњшити эT скђдости, и^ въ поко'и свои не ё^малиTся”
|
Інший утримується від гріха убогістю, й у цій стриманості він не буде журитися.
|
|
22
|
22
|
|
Є$сть погђбля'я дш~ђ свою за стDђ, и^ эT лица беꙁђмиа погђ'биT ю&.
|
Хтось губить душу свою через несміливість, і губить її через упередженість до безумного.
|
|
23
|
23
|
|
е^сть блгDть стђда ѓ^бњща'я сїя дрђгови, и^ приѓ^брњте е^го врага тђне”
|
Інший через сором дає обіцянки другові, і без причини наживає у ньому собі ворога.
|
|
24
|
24
|
|
Порокъ ꙁолъ чл~кђ лжа, и^ въ ё^стњхъ ненакаꙁаныхъ прsно бђдеT”
|
Злий порок у людині — неправда; у вустах невігласів вона — завжди.
|
|
25
|
25
|
|
Оу^не е^сть тать неже л^и прsно лже, ѓ%ба же пагђбђ наслњдятъ.
|
Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель.
|
|
26
|
26
|
|
въ ѓ^бычаи` чл~кђ лжа` беꙁъчестїе, и^ стђдъ е^го прsно с нимъ”
|
Поведінка неправдивої людини — безчесна, і ганьба її завжди з нею.
|
|
27
|
27
|
|
Премђ'дрыи словесы и^ꙁведетъ себе`, и^ чл~къ мђдрыи ё^годеn е^сть вельмо'жамъ.
|
Мудрий словами піднесе себе, і людина розумна сподобається вельможам.
|
|
28
|
28
|
|
дњлая зе'млю въꙁнесеT сто'гъ свои, и^ ё^гажда'яи вельмо'жамъ ѓ^цыстиT неправдђ”
|
Той, хто обробляє землю, збільшить свій стіг, і той, хто догоджає вельможам, одержить помилування у випадку неправди.
|
|
29
|
29
|
|
Мзда` и^ да'рове ѓ^слњпяT ѓ%чи премђдрыхъ, и^ ја%коже бразды на ё^стњх# эTвратитъ ѓ^блеченїя”
|
Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, ніби вузда в устах, відкидають викриття.
|
|
30
|
30
|
|
Премђдрость сᲆкровена, и^ сᲆкровище не ја^влено, ка'я полꙁа е^сть эT ѓ%бою е^го.
|
Прихована мудрість і утаєний скарб — яка користь від обох?
|
|
31
|
31
|
|
лђ'че чл~къ съкрыва'яи бђ'иство свое, неже л^и чл~къ съкрыва'яи премђдрость свою”
|
Краще людина, яка приховує свою дурість, ніж людина, яка приховує свою мудрість.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.