Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

Порівняти:
⇄

Глава 30 з 51
Глvа, л~”
Глава 30
1
1
Любя'и сн~а свое^го ё^части'т# е^мђ ра'ны, да възвеселиTся напослњдо'къ свои”
Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним.
2
2
Кажа'и сн~ъ свои наслади'тся послњди ѓ^ немъ, и^ посредњ ꙁна'емыхъ ѓ^ немъ похва'лится”
Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним.
3
3
Оу^ча` сн~ъ свои възревнитъ врага`, и^ преD дрђги ѓ^ немъ възра'дђется.
Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього.
4
4
ё^мретъ эTц~ъ е^мђ и^ ја%ко не ё'мре, подобна б^о себњ ѓ^ста'ви по себњ.
Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе;
5
5
в животњ свое^мъ ви'дњвъ и& и^ възвеселися, и^ на ё^мрњтїи свое^мъ не ѓ^скръби'ся”
за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився;
6
6
Проти'вђ врагоM ѓ^стави ме'стника, и^ дрђгомъ възда'юща блгDть”
для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку.
7
7
ѓ^ дш~ахъ сн~овъ ѓ^бя'жетъ стрђпы своя, и^ ѓ^ вся'комъ во'пли възмяте'тся ё^троба е^го”
Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його.
8
8
Ко'нь не ё^ченъ сверњпъ и^де'тъ, и^ сн~ъ самовлъныи блђдникъ бђдетъ.
Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим.
9
9
накажи` ча'да и^ ё^дивиT т^я, и^граяи с ни'мъ и^ сътвори'тъ ти печа'ль”
Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе.
10
10
Не смњ'ися с ниM да не поболи'ши ѓ^ неM, и^ напослњдокъ сотне'ши си` зђбы”
Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми.
11
11
Не да'ждь е^мђ вла'сти въ ю'ности,
Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його.
12
12
съкрђши ре'бра е^го дондеже мла'дъ еs е^гда` ка'ко ѓ^жестњвъ и^ не покори'тъ ти ся.
Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі.
13
13
накажи` сн~ъ свои и^ дњлаи ѓ^ немъ, да не въ бестђдїе е^го поTкнешися”
Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його.
14
14
Лђ'че е^сть ни'щъ и^ крњпоk съ здра'вїемъ, нежели богаT и^ ё^ра'нен# тњломъ своиM”
Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом;
15
15
Здра'вїе и^сцњлно лђче е^сть вся'кого зла'та, и^ тњло здра'во нежели богаTство бесчи'слено.
здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство;
16
16
нњсть богаTство лђче здра'вїя теле'снаго, и^ нњсть веселїя паче ра'досᲄи срчDныя”
немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну;
17
17
Лђче е^сть смр~ть паче живота` горка, и^ нежели недђг# доlгїи”
краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває.
18
18
Мно'го добро` просы'пано преD ё^сты` затво'реными, преDложе'нїя бра'шна преDлежа'ща ё^ гроба`”
Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі.
19
19
Ка'я по'льза и%долђ эT жрътвы, не и'мать б^о ја%сᲄи ни ѓ^боня'ти.
Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може:
20
20
та'коже и^згони'мыи гм~ъ,
так переслідуваний від Господа,
21
21
зря'и ѓ^чи'ма и^ стеня`. ја%ко е^внђхъ ѓ^сяза'яи деви'цђ и^ възъстеня'етъ, та'ко творя'и по нђжди сђды.
дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає.
22
22
не да'ждь печа'ли дш~и свое'и, и^ не ѓ^скорби` себе совњтомъ свои^мъ.
Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю;
23
23
Весе'лїе срчDно живо'тъ чл~ка, и^ радова'нїе мђжеско длъгоденьствїе”
веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття;
24
24
Люби` дш~ђ свою и^ тњши срDце свое и^ печа'ль эT себе эTрини дале'че.
люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум,
25
25
мно'ги б^о печа'ль ё^би`, нњсᲄь по'льза в не'и.
бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає.
26
26
рве'нїе и^ ја%рость ё^маля'ютъ дн~и, и^ прежде вре'мене печа'ль ста'рость наво'дитъ”
Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість.
27
27
Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою.

Глава 30 з 51
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.