|
Глvа, м~е”
|
Глава 45
|
|
1
|
1
|
|
Възлю'бленна бм~ъ и^ чл~ки мољ=сїя, е^мђже память въ блsвенїихъ”
|
улюбленого Богом і людьми Мойсея, якого пам’ять благословенна.
|
|
2
|
2
|
|
Оу^подобиl е^сть е^го сла'вњ ст~ыхъ, и^ въꙁвели'чи е^го въ стра'сњ вра'гъ,
|
Він зрівняв його у славі зі святими і звеличив його ділами на страх ворогам;
|
|
3
|
3
|
|
въ словесᲇхъ е^го ѕна'менїя ё^ста'ви” просла'ви е^го преD лицемъ цр~ьскимъ, и^ ꙁаповњда е^мђ к лю'деM е^го. и^ покаꙁа е^мђ сла'вђ свою”
|
Він його словом припиняв дивні знамення, прославив його перед лицем царів, давав через нього повеління до народу його і показав йому від слави Своєї.
|
|
4
|
4
|
|
Вњрою и^ кротостїю ѓ^ст~и е^го, і^ и^ꙁбра` е^го эT всякоя плоти”
|
За вірність і лагідність його Він освятив його, обрав Собі з усіх людей,
|
|
5
|
5
|
|
Оу^слы'шанъ сътвори'лъ е^си е^мђ гласъ свои, и^ воведе е^го въ м#глђ`.
|
сподобив його чути голос Його, увів його у морок
|
|
6
|
6
|
|
и^ дасть е^мђ преD лицемъ людїи, зако'нъ жизни хђдо'жества. наё^чи'ти і^а'кова завњтђ, и^ сђдба'мъ е^го і^и^л~я”
|
і дав йому лицем до лиця заповіді, закон життя і відання, щоб він навчив Якова завіту й Ізраїля — постановам Його.
|
|
7
|
7
|
|
А$а^ро'нA въꙁдви'же ст~а, подо'бна е^мђ эT колњна левљ=ина.
|
Він підняв Аарона, подібного до нього святого, брата його, з коліна Левіїного, —
|
|
8
|
8
|
|
поста'ви е^мђ завTњ вњка, и^ дасть е^мђ і^ере'иство людїи ё^бл~жилъ е^го е^сть ё^краше'нїемъ. и^ препояса е^го ѓ^деждею сла'вы,
|
уклав з ним вічний завіт і дав йому священство у народі; Він благословив його особливою прикрасою й оперезав його поясом слави;
|
|
9
|
9
|
|
ѓ^блече е^го въ совръше'нїе хвале'нїа ё^тверди` е^го сосђды крњпости.
|
Він наділив його вищою прикрасою й облачив його в багатий одяг:
|
|
10
|
10
|
|
ѓстегньми и^ поди'ремъ и^ е^поми'дою.
|
у спідній одяг, в подир та ефод;
|
|
11
|
11
|
|
и^ ѓкрђжь е^го ши'пки зла'тыми, и^ звонцы` мно'гими ѓ%крsтъ глашати гла'съ стђпа'нїя е^го. слы'шанъ глsа твори'ти въ цр~кви въ память сн~ом# людїи е^го.
|
і оточив його золотими яблуками і дуже багатьма дзвіночками, щоб при ходінні його вони видавали звук, щоб зробити чутним у храмі дзвін для нагадування синам народу Його;
|
|
12
|
12
|
|
ѓ^дежа свњтла съ зла'тоM и^ а^ки'нъџомъ, и^ перфи'рою, дњлом# пестромъ дњлано. словны сђда и^звњствоваїне и'стины.
|
наділив його одежею святою із золота і гіацинтової вовни і крученого висону мистецької роботи, словом суду, уримом і тумимом,
|
|
13
|
13
|
|
и^стка'но дњломъ хђдожничемъ, ка'менїи многоцњнными, и^стђка'нїемъ печати свяꙁани зла'тоM. ка'мен#наго дњлателя на па'мять въ писа'нїю, и^стђка'нно по числђ колњнъ і^и^л~въ”
|
червленим тканням майстерної роботи, коштовними каменями, вирізаними як на печатці, у золотій оправі гранувальної роботи, з вирізаними на пам’ять накресленнями імен за числом колін Ізраїлевих;
|
|
14
|
14
|
|
Вњнець зла'тъ верхђ клобђка`, и^ ѓ^блъкше печаᲄи ст~ын#ныа. похвалA чsти дњло крњпости, въжделњнно ѓ^чїю краси'ма” Красна
|
на кидарі його — золотий вінець, знамення святині, слава достоїнства: велична прикраса, діло мистецтва, приємна для очей.
|
|
15
|
15
|
|
прежде е^го не быша такова'я до вњка.
|
Раніше нього не було цього від віку:
|
|
16
|
16
|
|
не ѓ^блечеся и^ноплеменникъ, точїю сн~ове е^го, и^ внђчата е^го прsно.
|
хто не належав до його племені, не одягався так, тільки сини його і нащадки його в усі часи.
|
|
17
|
17
|
|
жрътвы и^хъ пожръты по вся дн~и прsно дважды”
|
Жертви їх приносяться щодня, завжди по двічі.
|
|
18
|
18
|
|
И$сполни мољ=сїи рђцњ, и^ пома'ꙁа е^го е^леѓ^мъ ст~ым#
|
Мойсей наповнив руки його і помазав його святим єлеєм:
|
|
19
|
19
|
|
бысть е^мђ на ꙁавњтъ вњченъ, и^ сњмени е^го въ дн~и вњка” Слђжи'ти е^мђ вкђпњ и^ сщ~енъствова'ти, и^ блsвити люди е^го и^менемъ е^го”
|
йому постановлено у вічний завіт і сімені його на дні неба, щоб вони служили Йому і разом священнодіяли і благословляли народ Його ім’ям Його;
|
|
20
|
20
|
|
И$ꙁбра` е^го эT всњхъ живыX, принести жрътвђ гв~и, џимїа'мъ и^ бл~гоё^ха'нїя на па'мять, на ѓ^цыще'нїе людемъ твои^мъ.
|
Він обрав його з усіх живих, щоб приносити Господу жертву, куріння і пахощі у пам’ять умилостивлення за народ свій;
|
|
21
|
21
|
|
дасть е^мђ заповњди своя въ вла'сть в завњтњ сђде'б#. наё^чиᲄи і^а^кова свњдњтельствїеM и^ зако'ноM е^го призва'ти і^и^л~я”
|
Він дав йому Свої заповіді і владу у постановах судових, щоб навчати Якова одкровень і наставляти Ізраїля у законі Його.
|
|
22
|
22
|
|
Въста'ша нань тђждїи, и^ вᲆзревнова'ша е^мђ в пђсты'ни, мђжи и^же ѓ^ дафа'нњ, и^ а^виро'нњ, и^ с немъ коре'ѓv въ ја%рость и^ гнњвъ.
|
Повстали проти нього чужі, і позаздрили йому у пустелі люди, які пристали до Дафана й Авирона, і збіговисько Корея у люті і гніві;
|
|
23
|
23
|
|
ви'дњ г~ь и^ не бл~говоли`, и^ сконча'шася ја%ростїю и^ гнњвомъ”
|
Господь побачив і Йому неугодне було це, — і вони загинули від люті гніву.
|
|
24
|
24
|
|
Сътвори` зна'менїя погђби'ти я& ѓ^гнемъ пла'мене иX”
|
Він учинив над ними чудо, знищивши їх полум’ям вогню Свого.
|
|
25
|
25
|
|
И$ приложи` а^а^ро'нови сла'вђ, и^ дасть е^мђ наслњдїе, нача'тки жи'тъ раздњли` е^мђ.
|
І примножив славу Аарона і дав йому спадщину — відділив їм початки плодів:
|
|
26
|
26
|
|
хлњбъ ё^готови на сы'тость прежде, и^б^о жрътвы гн~и и^ꙁъја^дя'тъ, ја%же дасть е^мђ и^ сњмени е^го”
|
насамперед підготував їм хліб для насичення, бо вони їдять і жертви Господні, які Він дав йому і сімені його;
|
|
27
|
27
|
|
ѓ^баче въ земли людїи не наслњдъствитъ, и^ в людехъ не бђдетъ е^мђ ча'сти, то'и б^о часᲄь твоя и^ наслњдїе.
|
але він не повинен мати спадщини на землі народу і немає йому наділу між народом, тому що Він Сам наділ і спадщина його.
|
|
28
|
28
|
|
и^ финеѓ'съ сн~ъ е^лїаза'ровъ тре'тїи въ сла'вњ, ревнђяй страхђ гн~ю. і^ е^же посрами'ти лю'ди е^мђ. блгsтїю во'ля дш~а е^го и^ помоли'ся за і^и^л~я”
|
Також і Финеєс, син Єлеазара, третій за славою, тому що він ревнував за страх Господній і, при відпадінні народу, устояв у доброму настрої душі своєї й умилостивив Господа до Ізраїля;
|
|
29
|
29
|
|
Сего раd посᲄа'вленъ е^мђ бысть ꙁавњтъ ми'ренъ, повели'тель ст~ъ лю'демъ свои^мъ, даже бђдеT е^мђ и^ сњмени е^го сщ~енъства вели'чество въ вњки”
|
тому укладено з ним завіт миру, щоб бути йому предстоятелем святих і народу свого, щоб йому і сімені його належало достоїнство священства навіки.
|
|
30
|
30
|
|
И$ завњтᲆ дв~дђ сн~ђ і^е^сеѓ^вђ эT колњна і^ё^дова, наслњдъство цр~ьско сн~а эT сн~а е^ді'наго. достоа'нїе а^а^ро'нђ и^ сњмени е^го.
|
Як за завітом з Давидом, сином Ієссея з коліна Іудиного, царська спадщина переходила від сина до сина, так спадщина священства належала Аарону і сімені його.
|
|
31
|
31
|
|
да да'сть наM премDђрость въ срDциX нашиX, сђдити лю'демъ е^го въ правдђ. да не потреби'тся бл~гая и^хъ, и^ сла'ва иX в ро'ды и^хъ”
|
Нехай дасть нам Бог мудрість у нашому серці — судити народ Його справедливо, щоб не загинули блага їх і слава їх перебувала у роди їх.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.