1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
| И# п0йде tтyду ґвраaмъ на зeмлю полyденную и3 всели1сz междY кaдисомъ и3 междY сyромъ: и3 њбитA въ герaрэхъ. | Авраам піднявся звідти на південь і оселився між Кадесом і між Суром; і був тимчасово в Герарі. |
|
2
|
2
|
| Речe же ґвраaмъ њ сaррэ женЁ своeй, ћкw сестрa ми є4сть: ўбоsсz бо рещи2, ћкw женa ми є4сть, да не когдA ўбію1тъ є3го2 мyжіе грaдстіи є3S рaди. Послa же ґвімелeхъ цaрь герaрскій и3 взS сaрру. | І сказав Авраам про Сарру, дружину свою: вона сестра моя. [Тому що він боявся сказати, що це дружина його, щоб жителі міста того не вбили його за неї.] І послав Авимелех, цар Герарський, і взяв Сарру. |
|
3
|
3
|
| И# пріи1де бGъ ко ґвімелeху н0щію во снЁ и3 речE є3мY: сE, ты2 ўмирaеши жены2 рaди сеS, ю4же поsлъ є3си2: сіs же є4сть сожи1телствующаz мyжу. | І прийшов Бог до Авимелеха вночі уві сні і сказав йому: ось, ти вмреш за жінку, яку ти взяв, тому що вона має чоловіка. |
|
4
|
4
|
| Ґвімелeхъ же не прикоснyсz є4й и3 речE: гDи, kзhкъ невёдущій и3 првdнъ погуби1ши ли; | Авимелех же не доторкався до неї і сказав: Владико! невже ти погубиш [того, хто не знав цього] і невинний народ? |
|
5
|
5
|
| не сaмъ ли ми2 речE: сестрa ми є4сть; и3 сіs ми речE: брaтъ ми2 є4сть; чи1стымъ сeрдцемъ и3 въ прaвдэ рyкъ сотвори1хъ сіE. | Чи не сам він сказав мені: вона сестра моя? І вона сама сказала: він брат мій. Я зробив це у простоті серця мого й у чистоті рук моїх. |
|
6
|
6
|
| Речe же є3мY бGъ во снЁ: и3 ѓзъ познaхъ, ћкw чи1стымъ сeрдцемъ сотвори1лъ є3си2 сіE, и3 пощадёхъ тS, да не согрэши1ши ко мнЁ: сегw2 рaди не попусти1хъ ти2 коснyтисz є3S: | І сказав йому Бог уві сні: і Я знаю, що ти зробив це у простоті серця твого, і стримав тебе від гріха переді Мною, тому і не допустив тебе доторкнутися до неї; |
|
7
|
7
|
| нн7э же tдaждь женY мyжу, ћкw прbр0къ є4сть, и3 пом0литсz њ тебЁ, и3 жи1въ бyдеши: ѓще же не tдaси, вёждь, ћкw ќмреши ты2 и3 вс‰ тво‰. | тепер же поверни дружину чоловікові, бо він пророк і помолиться за тебе, і ти будеш живий; а якщо не повернеш, то знай, що неодмінно помреш ти й усі твої. |
|
8
|
8
|
| И# востA рaнw ґвімелeхъ, и3 призвA вс‰ џтроки сво‰, и3 глаг0ла словесA сі‰ вс‰ во ќшы и4хъ: ўбоsшасz же вси2 человёцы ѕэлw2. | І встав Авимелех рано-вранці і покликав усіх рабів своїх, і переказав усі слова ці у вуха їхні; і люди ці [усі] дуже злякалися. |
|
9
|
9
|
| И# призвA ґвімелeхъ ґвраaма и3 речE є3мY: что2 сіE сотвори1лъ є3си2 нaмъ; є3дA что2 согрэши1хомъ тебЁ, ћкw навeлъ є3си2 на мS и3 на цaрство моE грёхъ вели1къ; дёло, є4же никт0же сотвори2, сотвори1лъ є3си2 мнЁ. | І покликав Авимелех Авраама і сказав йому: що ти з нами зробив? чим згрішив я проти тебе, що ти навів було на мене і на царство моє великий гріх? Ти зробив зі мною діла, які не роблять. |
|
10
|
10
|
| И# речE ґвімелeхъ ґвраaму: что2 ўмhсливъ, сотвори1лъ є3си2 сіE; | І сказав Авимелех Аврааму: що ти мав на увазі, коли чинив цю справу? |
|
11
|
11
|
| Речe же ґвраaмъ: рек0хъ бо: нeгли нёсть бlгочcтіz на мёстэ сeмъ: и3 ўбію1тъ мS жены2 рaди моеS: | Авраам сказав: я подумав, що немає на місці цьому страху Божого, й уб’ють мене за дружину мою; |
|
12
|
12
|
| и4бо и4стиннw сестрa ми є4сть по nтцY, ґ не по мaтери: бhсть же ми2 въ женY: | та вона і насправді сестра мені: вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї; і стала моєю дружиною; |
|
13
|
13
|
| и3 бhсть є3гдA и3зведe мz бGъ t д0му nтцA моегw2, и3 рёхъ є4й: прaвду сію2 сотвори1ши ми2: во всsко мёсто, и3дёже ѓще пріи1демъ, тaмw рцы2 њ мнЁ, ћкw брaтъ ми2 є4сть. | коли Бог повів мене подорожувати з дому батька мого, то я сказав їй: зроби зі мною цю милість, у яке не прийдемо ми місце, скрізь говори про мене: це брат мій. |
|
14
|
14
|
| Взs же ґвімелeхъ тhсzщу дідрaхмъ (сребрA), и3 џвцы, и3 телцы2, и3 рабы6, и3 рабы6ни, и3 дадE ґвраaму: и3 tдадE є3мY сaрру женY є3гw2. | І взяв Авимелех [срібла тисячу сиклів і] дрібної та великої худоби, і рабів і рабинь, і дав Аврааму; і повернув йому Сарру, дружину його. |
|
15
|
15
|
| И# речE ґвімелeхъ ґвраaму: сE, землS моS пред8 тоб0ю: и3дёже ѓще тебЁ ўг0дно є4сть, всели1сz. | І сказав Авимелех [Аврааму]: ось, земля моя перед тобою; живи, де тобі завгодно. |
|
16
|
16
|
| Сaррэ же речE: сE, дaхъ тhсzщу дідрaхмъ брaту твоемY: сі‰ бyдутъ тебЁ въ чeсть лицA твоегw2, и3 всBмъ, ±же сyть съ тоб0ю, и3 во всeмъ и4стинствуй. | І Саррі сказав: ось, я дав братові твоєму тисячу сиклів срібла; ось, це тобі покривало для очей перед усіма, хто з тобою, і перед усіма ти виправдана. |
|
17
|
17
|
| Помоли1сz же ґвраaмъ бGу, и3 и3сцэли2 бGъ ґвімелeха и3 женY є3гw2 и3 рабы6ни є3гw2, и3 начaша раждaти: | І помолився Авраам Богові, і зцілив Бог Авимелеха, і дружину його, і рабинь його, і вони стали народжувати; |
|
18
|
18
|
| ћкw заключaz заключи2 гDь t внэyду вс‰ка ложеснA въ домY ґвімелeха, сaрры рaди жены2 ґвраaмли. | бо закрив Господь усяку утробу в домі Авимелеха за Сарру, дружину Авраамову. |
