Главa м7и
|
Глава 48
|
1
|
1
|
Бhсть же по глаг0лэхъ си1хъ, и3 повёдано бhсть їHсифу, ћкw nтeцъ тв0й и3знемогaетъ: и3 пои1мъ двA сы6на сво‰, манассjю и3 є3фрeма, пріи1де ко їaкwву. | Після того Йосифові сказали: ось, батько твій хворий. І він узяв з собою двох синів своїх, Манассію і Єфрема [і пішов до Якова]. |
2
|
2
|
Повёдаша же їaкwву, глаг0люще: сE, сhнъ тв0й їHсифъ грzдeтъ къ тебЁ. И# ўкрэпи1всz ї}ль сёде на nдрЁ, | Якова сповістили і сказали: ось, син твій Йосиф іде до тебе. Ізраїль зібрав сили свої і сів на постелі. |
3
|
3
|
и3 речE їaкwвъ ко їHсифу: бGъ м0й kви1сz мнЁ въ лyзэ, въ земли2 ханаaни, и3 блгcви1 мz | І сказав Яків Йосифові: Бог Всемогутній явився мені в Лузі, в землі Ханаанській, і благословив мене, |
4
|
4
|
и3 речe ми: сE, ѓзъ возращy тz и3 ўмн0жу тS, и3 сотворю1 тz въ собр†ніz kзhкwвъ: и3 дaмъ ти2 зeмлю сію2 и3 сёмени твоемY по тебЁ во њдержaніе вёчное. | і сказав мені: ось, Я розплоджу тебе, і розмножу тебе, і породжу від тебе безліч народів, і дам землю цю нащадкам твоїм після тебе, у вічне володіння. |
5
|
5
|
Нн7э u5бо двA сы6на тво‰, и5же бhша тебЁ въ земли2 є3гЂпетстэй прeжде пришeствіz моегw2 къ тебЁ во є3гЂпетъ, мои2 сyть: є3фрeмъ и3 манассjа, ѓки руви1мъ и3 сmмеHнъ бyдутъ мнЁ: | І нині два сини твої, які народилися тобі в землі Єгипетській, до мого прибуття до тебе в Єгипет, мої вони; Єфрем і Манассія, як Рувим і Симеон, будуть мої; |
6
|
6
|
сhны же, ±же ѓще роди1ши по си1хъ, бyдутъ тебЁ: во и4мz брaтіи своеS призовyтсz ко жрeбіzмъ џныхъ: | діти ж твої, які народяться від тебе після них, будуть твої; вони під ім’ям братів своїх будуть іменуватися в їхньому наслідді. |
7
|
7
|
ѓзъ же є3гдA и3дsхъ t месопотaміи сЂрскіz, ќмре рахи1ль мaти твоS въ земли2 ханаaни, приближaющусz ми2 ко їпподр0му хаврafы земли2, є4же пріити2 во є3фрafу: и3 погреб0хъ ю5 на пути2 їпподр0ма: сeй є4сть виfлеeмъ. | Коли я йшов з Месопотамії, померла в мене Рахиль [мати твоя] у землі Ханаанській, по дорозі, не дійшовши трохи до Ефрафи, і я поховав її там по дорозі до Ефрафи, що нині Вифлеєм. |
8
|
8
|
Ви1дэвъ же ї}ль сhны їHсифwвы, речE: что2 тебЁ сjи; | І побачив Ізраїль синів Йосифа і сказав: хто це? |
9
|
9
|
Речe же їHсифъ nтцY своемY: сhнове мои2 сyть, ±же дадe ми бGъ здЁ. И# речE їaкwвъ: приведи1 ми |, да благословлю2 и5хъ. | І сказав Йосиф батькові своєму: це сини мої, яких Бог дав мені тут. [Яків] сказав: підведи їх до мене, і я благословлю їх. |
10
|
10
|
Џчи же ї}лю тsжкw ви1дэста t стaрости, и3 не можaше ви1дэти: и3 прибли1жи и5хъ къ немY, и3 лобзA и5хъ, и3 њб8sтъ |. | Очі ж Ізраїлеві притупилися від старости; не міг він бачити ясно. Йосиф підвів їх до нього, і він поцілував їх і обійняв їх. |
11
|
11
|
И# речE ї}ль ко їHсифу: сE, лицA твоегw2 не лиши1хсz, и3 сE, показa ми бGъ и3 сёмz твоE. | І сказав Ізраїль Йосифу: не сподівався я бачити твоє лице; але ось, Бог показав мені і дітей твоїх. |
12
|
12
|
И# tведE и5хъ їHсифъ t колёнъ є3гw2, и3 поклони1шасz є3мY лицeмъ до земли2. | І відвів їх Йосиф від колін його і поклонився йому лицем своїм до землі. |
13
|
13
|
Пои1мъ же їHсифъ двA сы6на сво‰, є3фрeма въ десни1цу, прsмw лэви1цы ї}лz, манассjю же въ лёвую, прsмw десни1цы ї}левы, прибли1жи и5хъ къ немY. | І взяв Йосиф обох [синів своїх], Єфрема у праву свою руку навпроти лівої Ізраїля, а Манассію в ліву навпроти правої Ізраїля, і підвів до нього. |
14
|
14
|
Простeръ же ї}ль рyку деснyю, возложи2 на главY є3фрeмлю, сeй же бsше мeншій, ґ лёвую на главY манассjину, премэни1въ рyцэ, | Але Ізраїль простяг праву руку свою і поклав на голову Єфрема, хоча цей був менший, а ліву на голову Манассії. З наміром поклав він так руки свої, хоча Манассія був первістком. |
15
|
15
|
и3 благослови2 | и3 речE: бGъ, є3мyже бlгоугоди1ша nтцы2 мои2 пред8 ни1мъ, ґвраaмъ и3 їсаaкъ, бGъ, и4же питaетъ мS и3змлaда дaже до днE сегw2, | І благословив Йосифа і сказав: Бог, перед Яким ходили батьки мої Авраам та Ісаак, Бог, Який пасе мене з тих пір, як я існую, до цього дня, |
16
|
16
|
ѓгGлъ, и4же мS и3збавлsетъ t всёхъ ѕHлъ, да блгcви1тъ дBтища сі‰, и3 прозовeтсz въ ни1хъ и4мz моE, и3 и4мz nтє1цъ мои1хъ, ґвраaма и3 їсаaка, и3 да ўмн0жатсz во мн0жество мн0гое на земли2. | ангел, що визволяє мене від усякого зла, нехай благословить отроків цих; нехай буде на них наречене ім’я моє й ім’я батьків моїх Авраама та Ісаака, і нехай виростуть вони в безліч посеред землі. |
17
|
17
|
Ви1дэвъ же їHсифъ, ћкw возложи2 nтeцъ є3гw2 рyку деснyю свою2 на главY є3фрeмлю, тsжко є3мY kви1сz: и3 пріS їHсифъ рyку nтцA своегw2 tsти ю5 t главы2 є3фрeмли на главY манассjину, | І побачив Йосиф, що батько його поклав праву руку свою на голову Єфрема; і прикро було йому через це. І взяв він руку батька свого, щоб перекласти її з голови Єфрема на голову Манассії, |
18
|
18
|
и3 речE їHсифъ nтцY своемY: не тaкw, џтче: сeй бо (є4сть) пeрвенецъ, возложи2 рyку деснyю твою2 на главY є3гw2. | і сказав Йосиф батькові своєму: не так, батьку мій, бо це — первісток; поклади на його голову праву руку твою. |
19
|
19
|
И# не хотsше, но речE: вёмъ, чaдо, вёмъ: и3 сeй бyдетъ въ лю1ди, и3 сeй вознесeтсz: но брaтъ є3гw2 мeншій б0лій є3гw2 бyдетъ, и3 сёмz є3гw2 бyдетъ во мн0жество kзhкwвъ. | Але батько його не погодився і сказав: знаю, сину мій, знаю; і від нього народиться народ, і він буде великим; але менший його брат буде більшим за нього, і від сімені його народиться численний народ. |
20
|
20
|
И# благослови2 | въ т0мъ дни2, глаг0лz: въ вaсъ благослови1тсz ї}ль, глаг0люще: да сотвори1тъ тS бGъ ћкоже є3фрeма и3 ћкw манассjю. И# постaви є3фрeма вhшше манассjи. | І благословив їх у той день, говорячи: тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Бог нехай вчинить тобі, як Єфрему і Манассії. І поставив Єфрема вище за Манассію. |
21
|
21
|
Речe же ї}ль їHсифу: сE, ѓзъ ўмирaю, и3 бyдетъ бGъ съ вaми, и3 возврати1тъ вaсъ t земли2 сеS на зeмлю nтє1цъ вaшихъ: | І сказав Ізраїль Йосифові: ось, я вмираю; і Бог буде з вами і поверне вас у землю батьків ваших; |
22
|
22
|
ѓзъ же даю1 ти сікjму и3збрaнную свhше брaтіи твоеS, ю4же взsхъ и3з8 руки2 ґморрeйски мечeмъ мои1мъ и3 лyкомъ. | я даю тобі, переважно перед братами твоїми, одну ділянку, яку я взяв з рук аморреїв мечем моїм і луком моїм. |