1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa f7
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| И# блгcви2 бGъ нHа и3 сhны є3гw2 и3 речE и5мъ: расти1тесz и3 мн0житесz, и3 нап0лните зeмлю и3 њбладaйте є4ю: | І благословив Бог Ноя і синів його і сказав їм: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, [і володійте нею]; |
|
2
|
2
|
| и3 стрaхъ и3 трeпетъ вaшъ бyдетъ на всёхъ ѕвэрeхъ земнhхъ (и3 на всёхъ скотёхъ земнhхъ), на всёхъ пти1цахъ небeсныхъ и3 на всёхъ дви1жущихсz по земли2 и3 на всёхъ рhбахъ морски1хъ: въ рyцэ вaшы вдaхъ (|). | нехай бояться вас і нехай тремтять перед вами усі звірі земні, [і вся худоба земна,] і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, й усі риби морські: у ваші руки віддані вони; |
|
3
|
3
|
| И# всsкое дви1жущеесz, є4же є4сть жи1во, вaмъ бyдетъ въ снёдь: ћкw ѕeліе травн0е дaхъ вaмъ всE. | все, що рухається, що живе, буде вам у їжу; як зелень трав’яну даю вам усе; |
|
4
|
4
|
| Т0чію мsса въ кр0ви души2 да не снёсте. | тільки плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте; |
|
5
|
5
|
| Кр0ви бо вaшей, дyшъ вaшихъ, t руки2 всsкагw ѕвёрz и3зыщY (є3S): и3 t руки2 человёка брaта и3зыщY є3S. | Я стягну і вашу кров, у якій життя ваше, стягну її від усякого звіра, стягну також душу людини від руки людини, від руки брата її; |
|
6
|
6
|
| Проливazй кр0вь человёчу, въ є3S мёстw є3гw2 проліeтсz: ћкw во w4бразъ б9ій сотвори1хъ человёка. | хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини: бо людина створена за образом Божим; |
|
7
|
7
|
| Вh же расти1тесz и3 мн0житесz, и3 нап0лните зeмлю, и3 мн0житесz на нeй. | ви ж плодіться і розмножуйтесь, і розповсюджуйтеся по землі, і примножуйтеся на ній. |
|
8
|
8
|
| И# речE бGъ нHеви и3 сынHмъ є3гw2 съ ни1мъ, гlz: | І сказав Бог Ною і синам його з ним: |
|
9
|
9
|
| сE, ѓзъ поставлsю завётъ м0й вaмъ и3 сёмени вaшему по вaсъ, | ось, Я укладу завіт Мій з вами і з нащадками вашими після вас, |
|
10
|
10
|
| и3 всsкой души2 живyщей съ вaми t пти1цъ и3 t скHтъ и3 всBмъ ѕвэрє1мъ зємнhмъ, є3ли6ка съ вaми (сyть) t всёхъ и3зшeдшихъ и3з8 ковчeга: | і з усякою душею живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними; |
|
11
|
11
|
| и3 постaвлю завётъ м0й съ вaми: и3 не ќмретъ всsка пл0ть ктомY t воды2 пот0пныz, и3 ктомY не бyдетъ пот0пъ воднhй, є4же и3стли1ти всю2 зeмлю. | укладу завіт Мій з вами, що не буде більше знищена всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі. |
|
12
|
12
|
| И# речE гDь бGъ нHеви: сіE знaменіе завёта, є4же ѓзъ даю2 междY мн0ю и3 вaми, и3 междY всsкою душeю жив0ю, ћже є4сть съ вaми, въ р0ды вBчныz: | І сказав [Господь] Бог: ось знамення завіту, який Я укладаю між Мною і між вами і між усякою душею живою, що з вами, в роди назавжди: |
|
13
|
13
|
| дугY мою2 полагaю во w4блацэ, и3 бyдетъ въ знaменіе завёта (вёчнагw) междY мн0ю и3 землeю. | Я покладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаменням [вічного] завіту між Мною і між землею. |
|
14
|
14
|
| И# бyдетъ є3гдA наведY w4блаки на зeмлю, kви1тсz дугA моS во w4блацэ: | І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з’явиться веселка [Моя] у хмарі; |
|
15
|
15
|
| и3 помzнY завётъ м0й, и4же є4сть междY мн0ю и3 вaми, и3 междY всsкою душeю живyщею во всsкой пл0ти, и3 не бyдетъ ктомY водA въ пот0пъ, ћкw потреби1ти всsку пл0ть. | і Я згадаю завіт Мій, що між Мною і між вами і між усякою душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення всякої плоті. |
|
16
|
16
|
| И# бyдетъ дугA моS во w4блацэ: и3 ўзрю2 ю5, є4же помzнyти завётъ вёчный междY мн0ю и3 землeю, и3 междY всsкою душeю живyщею во всsкой пл0ти, ћже є4сть на земли2. | І буде веселка [Моя] у хмарі, і Я побачу її, і згадаю завіт вічний між Богом [і між землею] і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі. |
|
17
|
17
|
| И# речE бGъ нHеви: сіE знaменіе завёта, є3г0же положи1хъ междY мн0ю и3 междY всsкою пл0тію, ћже є4сть на земли2. | І сказав Бог Ною: ось знамення завіту, який Я уклав між Мною і між усякою плоттю, що на землі. |
|
18
|
18
|
| Бhша же сhнове нHєвы и3зшeдшіи и3з8 ковчeга, си1мъ, хaмъ, їaфеfъ: хaмъ же бsше nтeцъ ханаaнь. | Сини Ноєві, що вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам же був батьком Ханаана. |
|
19
|
19
|
| ТріE сjи сyть сhнове нHєвы: t си1хъ разсёzшасz по всeй земли2. | Ці троє були синами Ноєвими, і від них заселилась уся земля. |
|
20
|
20
|
| И# начaтъ нHе человёкъ дёлатель (бhти) земли2, и3 насади2 віногрaдъ: | Ной почав обробляти землю і насадив виноградник; |
|
21
|
21
|
| и3 и3спи2 t вінA, и3 ўпи1сz, и3 њбнажи1сz въ домY своeмъ. | і випив він вина, і сп’янів, і лежав оголеним у наметі своєму. |
|
22
|
22
|
| И# ви1дэ хaмъ nтeцъ ханаaнь наготY nтцA своегw2, и3 и3зшeдъ в0нъ повёда nбёма брaтома свои1ма. | І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, і, вийшовши, розповів двом братам своїм. |
|
23
|
23
|
| И# взeмше си1мъ и3 їaфеfъ ри1зу, возложи1ша (ю5) на џбэ р†мэ свои2, и3 и3д0ша вспsть зрsще, и3 покрhша наготY nтцA своегw2: и3 лицE и4хъ вспsть зрS, и3 наготы2 nтцA своегw2 не ви1дэша. | Сим же і Яфет взяли одяг і, поклавши його на плечі свої, пішли задом і покрили наготу батька свого; обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили наготи батька свого. |
|
24
|
24
|
| И#стрезви1сz же нHе t вінA, и3 разумЁ є3ли6ка сотвори2 є3мY сhнъ є3гw2 ю3нёйшій, | Ной витверезів від вина свого і довідався, що вчинив над ним менший син його, |
|
25
|
25
|
| и3 речE: пр0клzтъ (бyди) ханаaнъ џтрокъ: рaбъ бyдетъ брaтіzмъ свои6мъ. | і сказав: проклятий Ханаан; раб рабів буде він у братів своїх. |
|
26
|
26
|
| И# речE: блгcвeнъ гDь бGъ си1мовъ: и3 бyдетъ ханаaнъ џтрокъ рaбъ є3мY: | Потім сказав: благословенний Господь Бог Симів; Ханаан же буде рабом йому; |
|
27
|
27
|
| да распространи1тъ бGъ їaфеfа, и3 да всели1тсz въ селeніихъ си1мовыхъ, и3 да бyдетъ ханаaнъ рaбъ є3мY. | нехай поширить Бог Яфета, нехай оселиться він у наметах Симових; Ханаан же буде рабом йому. |
|
28
|
28
|
| Поживe же нHе по пот0пэ лётъ три1ста пzтьдесsтъ. | І жив Ной після потопу триста п’ятдесят років. |
|
29
|
29
|
| И# бhша вси2 днjе нHєвы лётъ дeвzть сHтъ пzтьдесsтъ: и3 ќмре. | Усіх же днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер. |
