1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lд
|
Глава 34
|
|
1
|
1
|
| И#зhде же дjна дщи2 лjина, ю4же роди2 їaкwву, познaти дщє1ри њбитaтелей. | Діна, дочка Лії, яку вона народила Якову, вийшла подивитися на дочок землі тієї. |
|
2
|
2
|
| И# ви1дэ ю5 сmхeмъ сhнъ є3ммHровъ хоррeанинъ, кнsзь тоS земли2: и3 пои1мъ ю5, бhсть съ нeю и3 смири2 ю5: | І побачив її Сихем, син Еммора евеянина, князя землі тієї, і взяв її, і спав з нею, і вчинив над нею насильство. |
|
3
|
3
|
| и3 внsтъ душeю дjнэ дщeри їaкwвли, и3 возлюби2 дэви1цу, и3 глаг0ла къ нeй по мhсли дэви1цы. | І приліпилася душа його до Діни, дочки Якова, і він полюбив дівчину і говорив до серця дівочого. |
|
4
|
4
|
| Речe же сmхeмъ ко є3ммHру nтцY своемY, глаг0лz: поими2 мнЁ nтрокови1цу сію2 въ женY. | І сказав Сихем Еммору, батькові своєму, говорячи: візьми мені цю дівчину за дружину. |
|
5
|
5
|
| Їaкwвъ же слhша, ћкw њскверни2 сhнъ є3ммHровъ дjну дщeрь є3гw2: сhнове же є3гw2 бsху со скоты6 є3гw2 на п0ли: премолчa же їaкwвъ, д0ндеже пріити2 и5мъ. | Яків чув, що [син Емморів] збезчестив Діну, дочку його, але оскільки сини його були з худобою його в полі, то Яків мовчав, поки не прийшли вони. |
|
6
|
6
|
| И#зhде же є3ммHръ nтeцъ сmхeмль ко їaкwву глаг0лати къ немY. | І вийшов Еммор, батько Сихемів, до Якова, поговорити з ним. |
|
7
|
7
|
| Сhнове же ї†кwвли пріид0ша съ п0лz: є3гдa же ўслhшаша, смути1шасz мyжіе, и3 жaлостно и5мъ бhсть ѕэлw2, ћкw не лёпw сотвори2 во ї}ли, бhвъ со дщeрію їaкwвлею: и3 не бyдетъ си1це. | Сини ж Якова прийшли з поля, і коли почули, то засмутилися мужі ті й запалали гнівом, тому що безчестя зробив він Ізраїлю, переспавши з дочкою Якова, а так не можна робити. |
|
8
|
8
|
| И# речE и5мъ є3ммHръ, глаг0лz: сmхeмъ сhнъ м0й и3збрA душeю дщeрь вaшу: дади1те u5бо ю5 въ женY є3мY: | Еммор став говорити їм, і сказав: Сихем, син мій, приліпився душею до дочки вашої; дайте ж її за дружину йому; |
|
9
|
9
|
| и3 сосвaтайтесz съ нaми: дщє1ри вaшz дади1те нaмъ, и3 дщє1ри нaшz поими1те сыновHмъ свои6мъ, | порідніться з нами; віддавайте за нас дочок ваших, а наших дочок беріть собі [за синів ваших]; |
|
10
|
10
|
| и3 ў нaсъ насели1тесz: и3 сE, землS прострaнна пред8 вaми: насели1тесz и3 кyплю дёйте на нeй, и3 притzжи1те на нeй. | і живіть з нами; земля ця [простора] перед вами, живіть і промишляйте на ній і здобувайте її у володіння. |
|
11
|
11
|
| Речe же сmхeмъ ко nтцY є3S и3 ко брaтіzмъ є3S: да њбрsщу благодaть пред8 вaми, и3 є4же ѓще речeте, дади1мъ: | Сихем же сказав батьку її і братам її: тільки б мені знайти благовоління в очах ваших, я дам, що тільки скажете мені; |
|
12
|
12
|
| ўмн0жите вёно ѕэлw2, и3 дaмъ, ћкоже речeте ми2: и3 дaсте ми2 nтрокови1цу сію2 въ женY. | призначте найбільше віно й дарунки; я дам, що не скажете мені, тільки віддайте мені дівчину за дружину. |
|
13
|
13
|
| Tвэщaша же сhнове ї†кwвли сmхeму и3 є3ммHру nтцY є3гw2 съ лeстію, и3 глаг0лаша къ ни6мъ, ћкw њскверни1ша дjну сестрY и4хъ. | І відповіли сини Якова Сихему та Еммору, батькові його, з лукавством; а говорили так тому, що він збезчестив Діну, сестру їхню; |
|
14
|
14
|
| И# рек0ста и5мъ сmмеHнъ и3 леvjй, брaтіz д‡нины (сhнове лjи): не возм0жемъ сотвори1ти глаг0ла сегw2, дaти сестрY нaшу человёку, и4же и4мать крaйнюю пл0ть неwбрёзанну: є4сть бо ўкори1зна нaмъ: | і сказали їм [Симеон і Левій, брати Діни, сини Ліїні]: не можемо цього зробити, віддати сестру нашу за чоловіка, який необрізаний, тому що це безчесно для нас; |
|
15
|
15
|
| т0кмw въ сeмъ ўпод0бимсz вaмъ и3 всели1мсz ў вaсъ, ѓще бyдете ћкоже мы2 и3 вы2, є3гдA њбрёжете вeсь мyжескъ п0лъ: | тільки за тієї умови ми погодимося з вами [й оселимося у вас], якщо ви будете як ми, щоб і у вас уся чоловіча стать була обрізана; |
|
16
|
16
|
| и3 дади1мъ дщє1ри нaшz вaмъ, и3 t дщeрей вaшихъ п0ймемъ себЁ жєны2 и3 всели1мсz ў вaсъ, и3 бyдемъ ћкw є3ди1нъ р0дъ: | і будемо віддавати за вас дочок наших і брати за себе ваших дочок, і будемо жити з вами, і складемо один народ; |
|
17
|
17
|
| ѓще же не послyшаете нaсъ, є4же њбрёзатисz, пои1мше дщeрь нaшу tи1демъ. | а якщо не послухаєтеся нас у тому, щоб обрізатися, то ми візьмемо дочку нашу і відійдемо. |
|
18
|
18
|
| И# ўгHдна бhша словесA пред8 є3ммHромъ и3 пред8 сmхeмомъ сhномъ є3ммHровымъ: | І сподобалися слова ці Еммору і Сихему, сину Еммора. |
|
19
|
19
|
| и3 не премeдли ю4ноша сотвори1ти глаг0лъ сeй: любsше бо дщeрь їaкwвлю. Сeй же бsше слaвнэйшій всёхъ, и5же въ домY nтцA є3гw2. | Юнак не барився зробити це, тому що любив дочку Якова. А його більше за всіх поважали в домі батька його. |
|
20
|
20
|
| Пріи1де же є3ммHръ и3 сmхeмъ сhнъ є3гw2 пред8 вратA грaда своегw2 и3 глаг0ласта къ мужeмъ грaда своегw2, рекyще: | І прийшли Еммор і Сихем, син його, до воріт міста свого, і стали говорити жителям міста свого і сказали: |
|
21
|
21
|
| человёцы сjи ми1рни сyть, съ нaми да населsтсz на земли2 и3 да кyплю дёютъ на нeй: землs же сE прострaнна пред8 ни1ми: дщє1ри и4хъ да п0ймемъ себЁ въ жєны2, и3 дщє1ри нaшz дади1мъ и5мъ: | ці люди мирні з нами; нехай вони селяться на землі і промишляють на ній; земля ж ось простора перед ними. Станемо брати дочок їхніх собі за дружин і наших дочок віддавати за них. |
|
22
|
22
|
| въ сeмъ т0чію ўпод0бzтсz нaмъ человёцы, є4же жи1ти съ нaми, ћкw бhти лю1демъ є3ди6нэмъ: внегдA њбрёзати нaмъ вeсь мyжескъ п0лъ, ћкоже и3 тjи њбрёзани сyть: | Тільки за тієї умови ці люди погоджуються жити з нами і бути одним народом, щоб і в нас обрізана була вся чоловіча стать, як вони обрізані. |
|
23
|
23
|
| и3 ск0ти и4хъ и3 четверонHгаz, и3 и3мBніz и4хъ не н†ша ли бyдутъ; т0чію въ сeмъ ўпод0бимсz и5мъ, и3 вселsтсz съ нaми. | Чи не для нас отари їх, і маєтки їх, і вся худоба їх? Тільки [у тому] погодимося з ними, і будуть жити з нами. |
|
24
|
24
|
| И# послyшаша є3ммHра и3 сmхeма сhна є3гw2 вси2 и3сходsщіи и3з8 врaтъ грaда своегw2 и3 њбрёзаша пл0ть крaйнюю свою2, всsкъ мyжескъ п0лъ. | І послухалися Еммора і Сихема, сина його, всі, хто виходив з воріт міста його: і була обрізана вся чоловіча стать, — усі, що виходили з воріт міста його. |
|
25
|
25
|
| Бhсть же въ трeтій дeнь, є3гдA бsху въ болёзни, взsша двA сы6на ї†кwвлz сmмеHнъ и3 леvjй, брaтіz д‡нины, кjйждо св0й мeчь, и3 внид0ша во грaдъ без8wпaснw и3 и3зсэк0ша вeсь мyжескъ п0лъ: | На третій день, коли вони хворіли, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожен свій меч, і сміливо напали на місто, й умертвили всю чоловічу стать; |
|
26
|
26
|
| є3ммHра же и3 сmхeма сhна є3гw2 ўсёкнуша џстріемъ мечA, и3 взsша дjну t д0му сmхeмлz и3 и3зыд0ша. | і самого Еммора і Сихема, сина його, убили мечем; і взяли Діну з дому Сихемового і вийшли. |
|
27
|
27
|
| Сhнове же ї†кwвли внид0ша къ побіє1ннымъ и3 разгрaбиша грaдъ, въ нeмже њскверни1ша дjну сестрY и4хъ: | Сини Якова прийшли до убитих і розграбували місто за те, що збезчестили [Діну] сестру їхню. |
|
28
|
28
|
| и3 џвцы и4хъ и3 гов‰да и4хъ и3 nслы2 и4хъ, и3 є3ли6ка бsху во грaдэ, и3 є3ли6ка бsху на п0ли, взsша: | Вони взяли дрібну і велику худобу їх, і ослів їх, і все, що було в місті, і що було в полі; |
|
29
|
29
|
| и3 вс‰ ч†да и4хъ и3 вс‰ сосyды и4хъ и3 жєны2 и4хъ плэни1ша: и3 разгрaбиша, є3ли6ка бsху во грaдэ, и3 є3ли6ка бsху въ домёхъ. | і все багатство їх, і всіх дітей їх, і дружин їх взяли в полон, і розграбували усе, що було в [місті, й усе, що було в] домах. |
|
30
|
30
|
| Речe же їaкwвъ къ сmмеHну и3 леvjи: ненави1стна мS сотвори1сте, ћкw ѕлY мнЁ бhти всBмъ живyщымъ на земли2, въ хананeахъ и3 ферезeахъ, ѓзъ же мaлъ є4смь числ0мъ: и3 собрaвшесz на мS и3зсэкyтъ мS, и3 и3стреблeнъ бyду ѓзъ и3 д0мъ м0й. | І сказав Яків Симеону і Левію: ви обурили мене, зробивши мене ненависним для [усіх] жителів цієї землі, для хананеїв і ферезеїв. У мене людей мало; зберуться проти мене, подолають мене, і знищений буду я і дім мій. |
|
31
|
31
|
| Nни1 же рек0ша: ѓки блудни1цу ли воз8имёютъ сестрY нaшу; | Вони ж сказали: а хіба можна чинити з сестрою нашою, як з блудницею! |
