1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa }
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| И# помzнY бGъ нHа, и3 вс‰ ѕвBри, и3 вс‰ скоты2, и3 вс‰ пти6цы, и3 вс‰ гaды пресмыкaющыzсz, є3ли6ка бёху съ ни1мъ въ ковчeзэ: и3 наведE бGъ дyхъ на зeмлю, и3 престA водA. | І згадав Бог про Ноя, і про всіх звірів, і про всю худобу, [і про всіх птахів, і про всіх плазунів, що плазують,] що були з ним у ковчезі; і навів Бог вітер на землю, і води зупинилися. |
|
2
|
2
|
| И# заключи1шасz и3ст0чницы бeздны и3 хл‰би небє1сныz: и3 ўдержaсz д0ждь t небесE. | І закрилися джерела безодні і вікна небесні, і припинився дощ з неба. |
|
3
|
3
|
| И# вспsть п0йде водA и3дyщаz t земли2: и3 ўмалsшесz водA по стЁ пzти1десzтихъ днeхъ. | Вода ж поступово поверталася з землі, і стала спадати вода після закінчення ста п’ятдесяти днів. |
|
4
|
4
|
| И# сёде ковчeгъ въ мцcъ седмhй, въ двaдесzть седмhй дeнь мцcа, на горaхъ ґрарaтскихъ. | І зупинився ковчег у сьомому місяці, у сімнадцятий день місяця, на горах Араратських. |
|
5
|
5
|
| Водa же ўходsщи ўмалsшесz дaже до десsтагw мцcа: и3 въ десsтый мцcъ, въ пeрвый дeнь мцcа kви1шасz верси2 г0ръ. | Вода постійно спадала до десятого місяця; у перший день десятого місяця показалися верхівки гір. |
|
6
|
6
|
| И# бhсть по четhредесzтихъ днeхъ tвeрзе нHе nк0нце ковчeга, є4же сотвори2, | Після сорока днів Ной відчинив зроблене ним вікно ковчега |
|
7
|
7
|
| и3 послA врaна (*ви1дэти, ѓще ўступи1ла водA t лицA земли2): и3 и3зшeдъ не возврати1сz, д0ндеже и3зсsче водA t земли2. | і випустив ворона, [щоб бачити, чи спала вода з землі,] який, вилетівши, відлітав і прилітав, доки не осушилася земля від води. |
|
8
|
8
|
| И# послA голуби1цу по нeмъ ви1дэти, ѓще ўступи1ла водA t лицA земли2: | Потім випустив від себе голуба, щоб побачити, чи зійшла вода з лиця землі, |
|
9
|
9
|
| и3 не њбрётши голуби1ца пок0z ногaма свои1ма, возврати1сz къ немY въ ковчeгъ, ћкw водA бsше по всемY лицY всеS земли2: и3 простeръ рyку свою2, пріsтъ ю5 и3 внесE ю5 къ себЁ въ ковчeгъ. | але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до нього в ковчег, тому що вода була ще на поверхні всієї землі; і він простягнув руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег. |
|
10
|
10
|
| И# премeдливъ є3щE сeдмь днjй, пaки послA голуби1цу и3з8 ковчeга. | І почекав ще сім днів інших і знову випустив голуба з ковчега. |
|
11
|
11
|
| И# возврати1сz къ немY голуби1ца къ вeчеру, и3 и3мёzше сучeцъ мaсличенъ съ ли1ствіемъ во ўстёхъ свои1хъ: и3 познA нHе, ћкw ўступи2 водA t лицA земли2. | Голуб повернувся до нього у вечірній час, і ось, свіжий оливковий листок у дзьобі в нього, і Ной дізнався, що вода зійшла з землі. |
|
12
|
12
|
| И# премeдливъ є3щE сeдмь днjй други1хъ, пaки послA голуби1цу, и3 не приложи2 возврати1тисz къ немY пот0мъ. | Він почекав ще сім днів інших і [знову] випустив голуба; і він уже не повернувся до нього. |
|
13
|
13
|
| И# бhсть въ пeрвое и3 шестьс0тное лёто житіS нHева, въ пeрвый дeнь пeрвагw мцcа, и3зсsче водA t лицA земли2: и3 tкры2 нHе покр0въ ковчeга, є3г0же сотвори2, и3 ви1дэ, ћкw и3зсsче водA t лицA земли2. | Шістсот першого року [життя Ноя] до першого [дня] першого місяця припинилася вода на землі; і відкрив Ной покрівлю ковчега і подивився, і ось, обсохла поверхня землі. |
|
14
|
14
|
| Въ мцcъ же вторhй, въ двaдесzть седмhй дeнь мцcа и4зсше землS. | Й у другому місяці, до двадцять сьомого дня місяця, земля висохла. |
|
15
|
15
|
| И# речE гDь бGъ нHеви, гlz: | І сказав [Господь] Бог Ною: |
|
16
|
16
|
| и3зhди и3з8 ковчeга ты2 и3 женA твоS, и3 сhнове твои2 и3 жєны2 сынHвъ твои1хъ съ тоб0ю: | вийди з ковчега ти і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою; |
|
17
|
17
|
| и3 вс‰ ѕвBри, є3ли1цы сyть съ тоб0ю, и3 всsку пл0ть t пти1цъ дaже до скотHвъ, и3 всsкъ гaдъ дви1жущійсz по земли2 и3зведи2 съ соб0ю: и3 расти1тесz и3 мн0житесz на земли2. | виведи із собою всіх тварин, що з тобою, від усякої плоті, з птахів, і худоби, і всіх плазунів, що плазують по землі: нехай розійдуться вони по землі, й нехай плодяться і розмножуються на землі. |
|
18
|
18
|
| И# и3зhде нHе и3 женA є3гw2, и3 сhнове є3гw2 и3 жєны2 сынHвъ є3гw2 съ ни1мъ, | І вийшов Ной і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним; |
|
19
|
19
|
| и3 вси2 ѕвёріе, и3 вси2 ск0ти, и3 вс‰ пти6цы и3 вси2 гaди дви1жущіисz по р0ду своемY на земли2 и3зыд0ша и3з8 ковчeга. | усі звірі, й [уся худоба, й] усі плазуни, й усі птахи, все, що рухається по землі, за родами своїми, вийшли з ковчега. |
|
20
|
20
|
| И# создA нHе жeртвенникъ гDеви: и3 взS t всёхъ скотHвъ чи1стыхъ и3 t всёхъ пти1цъ чи1стыхъ и3 вознесE во всесожжeніе на жeртвенникъ. | І влаштував Ной жертовник Господу; і взяв із усякої худоби чистої і з усіх птахів чистих і приніс у всепалення на жертовнику. |
|
21
|
21
|
| И# њбонS гDь воню2 благоухaніz. И# речE гDь бGъ размhсливъ: не приложY ктомY проклsти зeмлю за дэлA человёчєскаz, занE прилежи1тъ помышлeніе человёку прилёжнw на ѕл†z t ю4ности є3гw2: не приложY u5бо ктомY порази1ти всsкую пл0ть живyщую, ћкоже сотвори1хъ: | І відчув Господь приємні пахощі, і сказав Господь [Бог] у серці Своєму: не буду більше проклинати землю за людину, тому що помисли серця людського — зло від юности його; і не буду більше знищувати усе живе, як Я зробив: |
|
22
|
22
|
| во вс‰ дни6 земли2 сёzтва и3 жaтва, зимA и3 зн0й, лёто и3 веснA, дeнь и3 н0щь не престaнутъ. | надалі в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться. |
