1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lи
|
Глава 38
|
|
1
|
1
|
| Бhсть же въ то2 врeмz, tи1де їyда t брaтіи своеS и3 пріи1де къ человёку нёкоему nдолламjтину, є3мyже и4мz їрaсъ: | У той час Іуда відійшов від братів своїх і оселився поблизу одного одолламитянина, якому ім’я: Хира. |
|
2
|
2
|
| и3 ви1дэ тaмw їyда дщeрь человёка хананeйска, є4йже и4мz саvA: и3 поsтъ ю5, и3 вни1де къ нeй: | І побачив там Іуда дочку одного хананеянина, якому ім’я: Шуа; і взяв її і ввійшов до неї. |
|
3
|
3
|
| и3 зачeнши роди2 сhна, и3 наречE и4мz є3мY и4ръ: | Вона зачала і народила сина; і він нарік йому ім’я: Ір. |
|
4
|
4
|
| и3 зачeнши є3щE роди2 сhна и3 наречE и4мz є3мY ґvнaнъ: | І зачала знову, і народила сина, і нарекла йому ім’я: Онан. |
|
5
|
5
|
| и3 приложи1вши роди2 сhна (трeтіzго) и3 наречE и4мz силHмъ: сіs же бЁ въ хaсвэ, є3гдA роди2 си1хъ. | І ще народила сина [третього] і нарекла йому ім’я: Шела. Іуда був у Хезиві, коли вона народила його. |
|
6
|
6
|
| И# поS їyда женY и4ру пeрвенцу своемY, є4йже и4мz fамaрь. | І взяв Іуда дружину Ірові, первісткові своєму; ім’я їй Фамар. |
|
7
|
7
|
| Бhсть же и4ръ пeрвенецъ їyдинъ ѕ0лъ пред8 гDемъ: и3 ўби2 є3го2 бGъ. | Ір, первісток Іудин, був неугодний перед очима Господа, й умертвив його Господь. |
|
8
|
8
|
| Речe же їyда ґvнaну: вни1ди къ женЁ брaта твоегw2 и3 совокупи1сz съ нeю, и3 возстaви сёмz брaту твоемY. | І сказав Іуда Онану: увійди до дружини брата твого, одружися з нею, як дівер, і віднови сíм’я братові твоєму. |
|
9
|
9
|
| Познaвъ же ґvнaнъ, ћкw не є3мY бyдетъ сёмz, бhсть є3гдA вхождaше къ женЁ брaта своегw2, проливaше (сёмz) на зeмлю, є4же не дaти сёмене брaту своемY: | Онан знав, що сíм’я буде не йому, і тому, коли входив до дружини брата свого, виливав [сíм’я] на землю, щоб не дати сімені братові своєму. |
|
10
|
10
|
| ѕл0 же kви1сz пред8 бGомъ, ћкw сотвори2 сіE: и3 ўмертви2 и3 сего2. | Злом було перед очима Господа те, що він робив; і Він умертвив його. |
|
11
|
11
|
| Речe же їyда fамaри, невёстцэ своeй (по смeрти двY сынHвъ свои1хъ): сэди2 вдов0ю въ домY nтцA твоегw2, д0ндеже вели1къ бyдетъ силHмъ, сhнъ м0й. Речe бо (во ўмЁ си2): да не когдA ќмретъ и3 сeй, ћкоже и3 брaтіz є3гw2. Tшeдши же fамaрь, сэдsше въ домY nтцA своегw2. | І сказав Іуда Фамарі, невістці своїй [після смерти двох синів своїх]: живи вдовою в домі батька твого, доки підросте Шела, син мій. Тому що він сказав [у розумі своєму]: не помер би і він подібно до братів його. Фамар пішла і стала жити в домі батька свого. |
|
12
|
12
|
| Ўмн0жишасz же днjе, и3 ќмре саvA, женA їyдина. И# ўтёшивсz їyда, взhде къ стригyщымъ џвцы є3гw2 сaмъ, и3 їрaсъ пaстырь є3гw2 nдолламjтинъ, во faмну. | Минуло багато часу, і померла дочка Шуї, дружина Іудина. Іуда, утішившись, пішов у Фамну до охоронців худоби його, сам і Хира, друг його, одолламитянин. |
|
13
|
13
|
| И# возвэсти1ша fамaри невёстцэ є3гw2, глаг0люще: сE, свeкоръ тв0й восх0дитъ во faмну стрищи2 џвцы сво‰. | І повідомили Фамар, говорячи: ось, свекор твій іде у Фамну стригти худобу свою. |
|
14
|
14
|
| Nнa же свeргши ри6зы вдовствA съ себє2, њблечeсz въ ри1зу лётнюю и3 ўкраси1сz, и3 сёде пред8 враты2 є3н†ни, ±же сyть на пути2 faмны: вёдzше бо, ћкw вели1къ бhсть силHмъ: сeй же не дадE є3S є3мY въ женY. | І зняла вона із себе одяг удівства свого, покрила себе покривалом і, закрившись, сіла біля воріт Енаїма, що на дорозі до Фамни. Бо бачила, що Шела виріс, і вона не дана йому за дружину. |
|
15
|
15
|
| И# ви1дэвъ ю5 їyда, возмнЁ ю5 блудни1цу бhти: покрh бо лицE своE, и3 не познA є3S. | І побачив її Іуда і прийняв її за блудницю, тому що вона закрила лице своє. [І не впізнав її.] |
|
16
|
16
|
| Ўклони1сz же къ нeй путeмъ и3 речE є4й: попусти1 ми вни1ти къ себЁ. Не познa бо, ћкw невёстка є3мY є4сть. Nнa же речE: чт0 ми дaси, ѓще вни1деши ко мнЁ; | Він повернув до неї і сказав: я увійду до тебе. Тому що не знав, що це невістка його. Вона сказала: що ти даси мені, якщо ввійдеш до мене? |
|
17
|
17
|
| Џнъ же речE: ѓзъ тебЁ послю2 к0злище к0зъ t nвeцъ мои1хъ. Nнa же речE: ѓще дaси ми2 зал0гъ, д0ндеже при1шлеши. | Він сказав: я надішлю тобі козеня з отари [моєї]. Вона сказала: чи даси ти мені заставу, поки пришлеш? |
|
18
|
18
|
| Џнъ же речE: кjй зал0гъ тебЁ дaмъ; Nнa же речE: пeрстень тв0й и3 гри1вну, и3 жeзлъ и4же въ руцЁ твоeй. И# дадE є4й, и3 вни1де къ нeй, и3 зачA во ўтр0бэ t негw2. | Він сказав: яку дати тобі заставу? Вона сказала: печатку твою, і перев’язь твою, і тростину твою, що в руці твоїй. І дав він їй і ввійшов до неї; і вона зачала від нього. |
|
19
|
19
|
| И# востaвши tи1де, и3 свeрже ри1зу лётнюю съ себє2 и3 њблечeсz въ ри6зы вдовствA своегw2. | І, вставши, пішла, зняла з себе покривало своє й одяглася в одяг удівства свого. |
|
20
|
20
|
| Послa же їyда к0злище t к0зъ рук0ю пaстырz своегw2 nдолламjтина взsти зал0гъ t жены2, и3 не њбрёте є3S. | Іуда ж послав козеня через друга свого одолламитянина, щоб взяти заставу з руки жінки, але він не знайшов її. |
|
21
|
21
|
| Вопроси1 же мужeй мёста тогw2 и3 речE и5мъ: гдЁ є4сть блудни1ца бhвшаz во є3нaнэ на распyтіи; И# рёша: не бЁ здЁ блудни1ца. | І запитав жителів того місця, говорячи: де блудниця, що була в Енаїмі при дорозі? Але вони сказали: тут не було блудниці. |
|
22
|
22
|
| И# возврати1сz ко їyдэ и3 речE: не њбрэт0хъ: и3 человёцы мёста тогw2 глаг0лютъ: нёсть здЁ блудни1цы. | І повернувся він до Іуди і сказав: я не знайшов її; та й жителі місця того сказали: тут не було блудниці. |
|
23
|
23
|
| Речe же їyда: да и4мать т†: но да не когдA посмэю1тсz нaмъ: ѓзъ ќбw послaхъ к0злище сіE, тh же не њбрёлъ є3си2. | Іуда сказав: нехай вона візьме собі, аби тільки не стали над нами сміятися; ось, я посилав це козеня, але ти не знайшов її. |
|
24
|
24
|
| Бhсть же по трeхъ мцcэхъ, повёдаша їyдэ, глаг0люще: соблуди2 fамaрь невёстка твоS, и3 сE, во ўтр0бэ и4мать t блудA. Речe же їyда: и3зведи1те ю5, и3 да сожгyтъ ю5. | Минуло близько трьох місяців, і сказали Іуді, говорячи: Фамар, невістка твоя, впала у блуд, і ось, вона вагітна від блуду. Іуда сказав: виведіть її, і нехай вона буде спалена. |
|
25
|
25
|
| Nнa же вед0ма послA къ свeкру своемY, глаг0лющи: t человёка, є3гHже сі‰ сyть, ѓзъ во ўтр0бэ и4мамъ. И# речE: познaй, чjй пeрстень и3 гри1вна и3 жeзлъ сeй. | Але коли повели її, вона послала сказати свекру своєму: я вагітна від того, чиї ці речі. І сказала: впізнавай, чия ця печатка і перев’язь і тростина. |
|
26
|
26
|
| Познa же їyда и3 речE: њправдaсz fамaрь пaче менє2, ћкw не дaхъ є3S силHму сhну моемY. И# не приложи2 ктомY познaти ю5. | Іуда впізнав і сказав: вона правіша за мене, тому що я не дав її Шелі, синові моєму. І не пізнавав її більше. |
|
27
|
27
|
| Бhсть же є3гдA раждaше, и3 бёста близнsта во ўтр0бэ є3S. | Під час пологів її виявилося, що в утробі у неї близнюки. |
|
28
|
28
|
| Бhсть же въ рождeніи є3S, є3ди1нъ произнесE рyку: взeмши же бaба навzзA на рyку є3гw2 чeрвлень, глаг0лющи: сeй и3зhдетъ пeрвый. | І під час пологів її з’явилася рука [одного]; і взяла повитуха і нав’язала йому на руку червону нитку, сказавши: цей вийшов першим. |
|
29
|
29
|
| Е#гдa же вовлечE рyку, и3 ѓбіе и3зhде брaтъ є3гw2. Nнa же речE: что2 пресэчeсz тебє2 рaди преграждeніе; И# прозвA и4мz є3мY фарeсъ. | Але він повернув руку свою; і ось, вийшов брат його. І вона сказала: як ти подолав собі перешкоду? І наречено йому ім’я: Фарес. |
|
30
|
30
|
| И# посeмъ и3зhде брaтъ є3гw2, є3мyже бЁ на руцЁ є3гw2 чeрвлень: и3 прозвA и4мz є3мY зaра. | Потім вийшов брат його з червоною ниткою на руці. І наречено йому ім’я: Зара. |
