1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7ѕ
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
| Бhсть же глaдъ на земли2, кромЁ глaда бhвшагw прeжде во врeмz ґвраaмле. Tи1де же їсаaкъ ко ґвімелeху царю2 фmлістjмску въ герaру: | Був голод у землі, більший за колишній голод, що був у дні Авраама; і пішов Ісаак до Авимелеха, царя Филистимського, у Герар. |
|
2
|
2
|
| kви1сz же є3мY гDь и3 речE: не ходи2 во є3гЂпетъ, всели1сz же въ земли2, въ нeйже ти2 рекY, | Господь явився йому і сказав: не ходи в Єгипет; живи в землі, про яку Я скажу тобі, |
|
3
|
3
|
| и3 њбитaй въ земли2 т0й, и3 бyду съ тоб0ю, и3 блгcвлю1 тz: тебё бо и3 сёмени твоемY дaмъ всю2 зeмлю сію2, и3 постaвлю клsтву мою2, є4юже клsхсz ґвраaму nтцY твоемY: | подорожуй по цій землі, і Я буду з тобою і благословлю тебе, бо тобі і нащадкам твоїм дам усі землі ці і виконаю клятву [Мою], якою Я клявся Аврааму, батькові твоєму; |
|
4
|
4
|
| и3 ўмн0жу сёмz твоE, ћкw ѕвёзды небє1сныz, и3 дaмъ сёмени твоемY всю2 зeмлю сію2: и3 блгcвsтсz њ сёмени твоeмъ вси2 kзhцы земнjи: | примножу нащадків твоїх, як зірки небесні, і дам нащадкам твоїм усі землі ці; благословляться в сімені твоєму всі народи земні, |
|
5
|
5
|
| понeже послyша nтeцъ тв0й ґвраaмъ моегw2 глaса и3 соблюдE зaпwвэди мо‰ и3 повелBніz мо‰, и3 њправд†ніz мо‰ и3 зак0ны мо‰. | за те, що Авраам [батько твій] послухався голосу Мого і виконував, що Мною заповідано було виконувати: повеління Мої, постанови Мої і закони Мої. |
|
6
|
6
|
| Всели1сz же їсаaкъ въ герaрэхъ. | Ісаак оселився в Герарі. |
|
7
|
7
|
| Вопроси1ша же мyжіе мёста тогw2 њ ревeкцэ женЁ є3гw2, и3 речE: сестрa ми є4сть. Ўбоsсz бо рещи2, ћкw женa ми є4сть, да не когдA ўбію1тъ є3го2 мyжіе мёста тогw2 ревeкки рaди, понeже бЁ доброзрaчна. | Жителі місця того запитали про [Ревекку] дружину його, і він сказав: це сестра моя; тому що боявся сказати: дружина моя, щоб не вбили мене, думав він, жителі місця цього, за Ревекку, тому що вона прекрасна на вигляд. |
|
8
|
8
|
| Бhсть же мн0го врeмz тaмw: и3 прини1кнувъ ґвімелeхъ цaрь герaрскій nкн0мъ, ви1дэ їсаaка и3грaюща съ ревeккою жен0ю своeю. | Але коли вже багато часу він там прожив, Авимелех, цар Филистимський, подивившись у вікно, побачив, що Ісаак грається з Ревеккою, дружиною своєю. |
|
9
|
9
|
| Призвa же ґвімелeхъ їсаaка и3 речE є3мY: u5бо женA твоS є4сть; почто2 рeклъ є3си2, ћкw сестрa ми є4сть; Речe же є3мY їсаaкъ: рёхъ бо, да не ўмрY є3S рaди. | І покликав Авимелех Ісаака і сказав: ось, це дружина твоя; як же ти сказав: вона сестра моя? Ісаак сказав йому: тому що я думав, не вмерти б мені заради неї. |
|
10
|
10
|
| Речe же є3мY ґвімелeхъ: что2 сіE сотвори1лъ є3си2 нaмъ; вмaлэ не бhсть нёкто t р0да моегw2 съ жен0ю твоeю, и3 навeлъ бы є3си2 на ны2 невёдэніе. | Але Авимелех сказав [йому]: навіщо ти зробив це з нами? ледве один з народу [мого] не з’єднався з дружиною твоєю, і ти ввів би нас у гріх. |
|
11
|
11
|
| Заповёда же ґвімелeхъ всBмъ лю1демъ свои6мъ, глаг0лz: всsкъ, и4же прик0снетсz мyжу семY, и3ли2 женЁ є3гw2, смeрти пови1ненъ бyдетъ. | І дав Авимелех повеління всьому народові, сказавши: хто доторкнеться до цього чоловіка і до дружини його, той відданий буде на смерть. |
|
12
|
12
|
| Сёz же їсаaкъ въ земли2 т0й, и3 приwбрёте въ то2 лёто стокрaтный пл0дъ kчмeнz: блгcви1 же є3го2 гDь. | І посіяв Ісаак на землі тій і одержав у той рік ячменю у стократ: так благословив його Господь. |
|
13
|
13
|
| И# возвhсисz человёкъ, и3 преуспэвaz б0лшій бывaше, д0ндеже вели1къ бhсть ѕэлw2. | І став великим чоловік цей і звеличувався більше і більше до того, що став дуже великим. |
|
14
|
14
|
| Бhша же є3мY ск0ти nвeцъ и3 ск0ти волHвъ и3 земледBліz мнHга. Позави1дэша же є3мY фmлістjмлzне: | У нього були стада дрібної і отари великої худоби і безліч орних земель, і филистимляни почали заздрити йому. |
|
15
|
15
|
| и3 вс‰ кл†дzзи, ±же и3скопaша раби2 nтцA є3гw2, во врeмz nтцA є3гw2, загради1ша | фmлістjмлzне и3 нап0лниша ты6z землeю. | І всі колодязі, що їх викопали раби батька його за життя батька його Авраама, филистимляни завалили і засипали землею. |
|
16
|
16
|
| Речe же ґвімелeхъ ко їсаaку: tиди2 t нaсъ, ћкw си1льнэйшій сотвори1лсz є3си2 t нaсъ ѕэлw2. | І Авимелех сказав Ісааку: відійди від нас, бо ти зробився набагато сильнішим за нас. |
|
17
|
17
|
| И# tи1де tтyду їсаaкъ и3 њбитA въ дeбри герaрстэй, и3 всели1сz тaмw. | І Ісаак відійшов звідти, і розташувався наметами в долині Герарській, і оселився там. |
|
18
|
18
|
| И# пaки їсаaкъ и3скопA кл†дzзи вHдныz, ±же и3скопaша раби2 ґвраaма nтцA є3гw2, и3 загради1ша ты6z фmлістjмлzне, по ўмeртвіи ґвраaма nтцA є3гw2: и3 прозвA и5мъ и3менA, по и3менaмъ, и4миже прозвA ґвраaмъ nтeцъ є3гw2. | І знову викопав Ісаак колодязі води, що були викопані у дні Авраама, батька його, і які завалили филистимляни після смерти Авраама [батька його]; і назвав їх тими ж іменами, якими назвав їх [Авраам,] батько його. |
|
19
|
19
|
| И# и3скопaша раби2 їсаaкwвы въ дeбри герaрстэй, и3 њбрэт0ша тaмw клaдzзь воды2 жи1вы. | І копали раби Ісаакові в долині [Герарській] і знайшли там колодязь води живої. |
|
20
|
20
|
| И# прsхусz пaстыріе герaрстіи съ пaстырьми їсаaковыми, глаг0люще: нaша є4сть водA. И# прозвA и4мz клaдzзю томY њби1да: њби1дzху бо є3го2. | І сперечалися пастухи герарські з пастухами Ісаака, говорячи: наша вода. І він нарік колодязю ім’я: Есек, тому що сперечалися з ним. |
|
21
|
21
|
| Tшeдъ же tтyду їсаaкъ, и3скопA клaдzзь другjй. Прsхусz же и3 њ т0мъ: и3 прозвA и4мz є3мY враждA. | [Коли рушив звідти Ісаак,] викопали інший колодязь; сперечалися також і через нього; і він нарік йому ім’я: Ситна. |
|
22
|
22
|
| Tшeдъ же tтyду, и3скопA клaдzзь другjй. И# не прsхусz њ т0мъ, и3 прозвA и4мz є3мY прострaнство, глаг0лz: ћкw нн7э распространи2 гDь нaмъ и3 возрасти2 нaсъ на земли2. | І він рушив звідти і викопав інший колодязь, про який уже не сперечалися, і нарік йому ім’я: Реховоф, тому що, сказав він, тепер Господь дав нам просторе місце, і ми розмножимося на землі. |
|
23
|
23
|
| Взhде же tтyду ко клaдzзю клsтвенному: | Звідти перейшов він у Вирсавію. |
|
24
|
24
|
| и3 kви1сz є3мY гDь въ тY н0щь и3 речE: ѓзъ є4смь бGъ ґвраaма nтцA твоегw2, не б0йсz, съ тоб0ю бо є4смь: и3 блгcвлю1 тz, и3 ўмн0жу сёмz твоE ґвраaма рaди nтцA твоегw2. | І в ту ніч явився йому Господь і сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою; і благословлю тебе і розмножу нащадків твоїх, заради [батька твого] Авраама, раба Мого. |
|
25
|
25
|
| И# создA тaмw жeртвенникъ, и3 призвA и4мz гDне: и3 постaви тaмw ски1нію свою2: и3скопaша же тaмw раби2 їсаaкwвы клaдzзь въ дeбри герaрстэй. | І він влаштував там жертовник і закликав ім’я Господнє. І розкинув там намет свій, і викопали там раби Ісаакові колодязь, [у долині Герарській]. |
|
26
|
26
|
| И# ґвімелeхъ пріи1де къ немY t герaръ, и3 nхозafъ невэстоводи1тель є3гw2, и3 фіх0лъ воев0да си1лъ є3гw2. | Прийшов до нього з Герара Авимелех і Ахузаф, друг його, і Фихол, воєначальник його. |
|
27
|
27
|
| И# речE и5мъ їсаaкъ: вскyю пріид0сте ко мнЁ; вh же возненави1дэсте менE и3 tслaсте мS t себє2. | Ісаак сказав їм: для чого ви прийшли до мене, коли ви зненавиділи мене і вислали мене від себе? |
|
28
|
28
|
| Nни1 же рёша: ви1дэвше ўзрёхомъ, ћкw бЁ гDь съ тоб0ю, и3 рёхомъ: бyди клsтва междY нaми и3 междY тоб0ю, и3 завэщaимъ съ тоб0ю завётъ, | Вони сказали: ми ясно побачили, що Господь з тобою, і тому ми сказали: поставимо між нами і тобою клятву й укладемо з тобою союз, |
|
29
|
29
|
| да не сотвори1ши съ нaми ѕлA, ћкоже не возгнушaхомсz тоб0ю мы2, и3 ћкоже сотвори1хомъ тебЁ добро2, и3 tпусти1хомъ тS съ ми1ромъ: и3 нн7э блгcвeнъ ты2 t гDа. | щоб ти не чинив нам зла, як і ми не доторкнулися до тебе, а робили тобі тільки добре і відпустили тебе з миром; тепер ти благословенний Господом. |
|
30
|
30
|
| И# сотвори2 и5мъ пи1ръ, и3 kд0ша и3 пи1ша. | Він зробив їм вечерю, і вони їли і пили. |
|
31
|
31
|
| И# востaвше заyтра, клsтсz кjйждо бли1жнему: и3 tпусти2 | їсаaкъ, и3 tид0ша t негw2 здр†вы. | І, вставши рано-вранці, поклялись один одному; і відпустив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром. |
|
32
|
32
|
| Бhсть же въ т0й дeнь, и3 пришeдше раби2 їсаaкwвы повёдаша є3мY њ клaдzзэ, є3г0же и3скопaша, и3 рек0ша: не њбрэт0хомъ воды2. | У той самий день прийшли раби Ісаакові і сповістили його про колодязь, який копали вони, і сказали йому: ми знайшли воду. |
|
33
|
33
|
| И# прозвA є3го2 клsтва. Сегw2 рaди прозвA и4мz грaду џному клaдzзь клsтвенный, дaже до днeшнzгw днE. | І він назвав його: Шива. Тому ім’я місту тому Беершива [Вирсавія] до цього дня. |
|
34
|
34
|
| Бsше же и3сavъ лётъ четhредесzти: и3 поS женY їудjfу, дщeрь веHха хеттeина, и3 васемafу, дщeрь є3лHна хеттeина [въ нёкоторыхъ: є3veова]. | І був Ісав сорока років, і взяв собі за дружин Ієгудифу, дочку Беера хеттеянина, і Васемафу, дочку Елона хеттеянина; |
|
35
|
35
|
| И# бhша проти1вzщесz їсаaкови и3 ревeкцэ. | і вони були тягарем для Ісаака і Ревекки. |
