1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa в7i
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| И# речE гDь ґврaму: и3зhди t земли2 твоеS, и3 t р0да твоегw2, и3 t д0му nтцA твоегw2, и3 и3ди2 въ зeмлю, ю4же ти2 покажY: | І сказав Господь Авраму: піди з землі твоєї, від роду твого і з дому батька твого [і йди] у землю, яку Я покажу тобі; |
|
2
|
2
|
| и3 сотворю1 тz въ kзhкъ вeлій, и3 блгcвлю1 тz, и3 возвели1чу и4мz твоE, и3 бyдеши блгcвeнъ: | і Я спороджу від тебе великий народ, і благословлю тебе, і звеличу ім’я твоє, і будеш ти благословенням; |
|
3
|
3
|
| и3 блгcвлю2 благословsщыz тS, и3 кленyщыz тS прокленY: и3 блгcвsтсz њ тебЁ вс‰ племенA зємнaz. | Я благословлю тих, що благословляють тебе, і тих, що лихословлять тебе, прокляну; і благословляться у тобі всі племена земні. |
|
4
|
4
|
| И# и4де ґврaмъ, ћкоже гlа є3мY гDь, и3 и3дsше съ ни1мъ лHтъ: ґврaмъ же бЁ лётъ седми1десzти пzти2, є3гдA и3зhде t (земли2) харрaнъ. | І пішов Аврам, як сказав йому Господь; і з ним пішов Лот. Аврам був сімдесяти п’яти років, коли вийшов з Харрана. |
|
5
|
5
|
| И# поsтъ ґврaмъ сaру женY свою2, и3 лHта сhна брaта своегw2, и3 вс‰ и3мBніz сво‰, є3ли6ка стzжaша, и3 всsкую дyшу, ю4же стzжaша въ харрaнэ: и3 и3зыд0ша поити2 въ зeмлю ханаaню. | І взяв Аврам з собою Сару, дружину свою, Лота, сина брата свого, і все майно, яке вони придбали, і всіх людей, яких вони мали в Харрані; і вийшли, щоб іти в землю Ханаанську; і прийшли в землю Ханаанську. |
|
6
|
6
|
| И# пр0йде ґврaмъ зeмлю въ долготY є3S дaже до мёста сmхeмъ, до дyба выс0кагw: хананeє же тогдA живsху на земли2 (т0й). | І пройшов Аврам по землі цій [у довжину її] до місця Сихема, до діброви Море́. У цій землі тоді [жили] хананеї. |
|
7
|
7
|
| И# kви1сz гDь ґврaму и3 речE є3мY: сёмени твоемY дaмъ зeмлю сію2. И# создA тaмw ґврaмъ жeртвенникъ гDу ћвльшемусz є3мY. | І явився Господь Авраму і сказав [йому]: нащадкам твоїм віддам Я землю цю. І зробив там [Аврам] жертовник Господу, Який явився йому. |
|
8
|
8
|
| И# tступи2 tтyду въ г0ру на вост0къ (лицeмъ) прsмw веfи1лю, и3 постaви тaмw кyщу свою2 въ веfи1ли при м0ри, и3 ґггE къ вост0кwмъ: и3 создA тaмw жeртвенникъ гDу, и3 призвA во и4мz гDа (ћвльшасz є3мY). | Звідти рушив він до гори, на схід від Вефиля; і поставив намет свій так, що від нього Вефиль був на захід, а Гай на схід; і зробив там жертовник Господу і закликав ім’я Господа [Який явився йому]. |
|
9
|
9
|
| И# воздви1жесz ґврaмъ, и3 шeдъ њполчи1сz въ пустhни. | І піднявся Аврам і продовжував йти на південь. |
|
10
|
10
|
| И# бhсть глaдъ на земли2: и3 сни1де ґврaмъ во є3гЂпетъ всели1тисz тaмw, ћкw њдолЁ глaдъ на земли2. | І був голод у тій землі. І прийшов Аврам у Єгипет, щоб пожити там, тому що посилився голод у землі тій. |
|
11
|
11
|
| Бhсть же є3гдA прибли1жисz ґврaмъ вни1ти во є3гЂпетъ, речE ґврaмъ сaрэ женЁ своeй: вёмъ ѓзъ, ћкw женA доброли1чна є3си2: | Коли ж він наближався до Єгипту, то сказав Сарі, дружині своїй: ось, я знаю, що ти жінка, прекрасна на вигляд; |
|
12
|
12
|
| бyдетъ u5бо є3гдA ўви1дzтъ тS є3гЂптzне, рекyтъ, ћкw женA є3гw2 є4сть сіS: и3 ўбію1тъ мS, тебe же снабдsтъ: | і коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: це дружина його; і вб’ють мене, а тебе залишать живою; |
|
13
|
13
|
| рцы2 u5бо, ћкw сестрA є3мY є4смь, да добро2 мнЁ бyдетъ тебє2 рaди, и3 бyдетъ живA душA моS тебє2 рaди. | скажи ж, що ти моя сестра, щоб мені добре було заради тебе, і щоб жива була душа моя через тебе. |
|
14
|
14
|
| Бhсть же є3гдA вни1де ґврaмъ во є3гЂпетъ, ви1дэвше є3гЂптzне женY є3гw2, ћкw добрA бsше ѕэлw2, | І було, коли прийшов Аврам у Єгипет, єгиптяни побачили, що вона жінка дуже красива; |
|
15
|
15
|
| и3 ви1дэша ю5 кн‰зи фараw6ни и3 похвали1ша ю5 пред8 фараHномъ, и3 введ0ша ю5 въ д0мъ фараHновъ. | побачили її і вельможі фараонові і похвалили її перед фараоном; і взята вона була до дому фараонового. |
|
16
|
16
|
| И# ґврaму д0брэ бsше є3S рaди: и3 бhша є3мY џвцы и3 телцы2 и3 nслы2, и3 рабы6 и3 рабы6ни, и3 мски2 и3 велблю1ды. | І Авраму добре було заради неї; і була у нього дрібна і велика худоба й осли, і раби і рабині, і мули і верблюди. |
|
17
|
17
|
| И# мyчи гDь кaзньми вели1кими и3 лю1тыми фараHна и3 д0мъ є3гw2 сaры рaди жены2 ґврaмли. | Але Господь уразив тяжкими ударами фараона і дім його за Сару, дружину Аврамову. |
|
18
|
18
|
| Призвaвъ же фараHнъ ґврaма, речE є3мY: что2 сіE сотвори1лъ є3си2 мнЁ, ћкw не повёдалъ ми2 є3си2, ћкw женA твоS є4сть; | І покликав фараон Аврама і сказав: що це ти зробив зі мною? чому не сказав мені, що вона дружина твоя? |
|
19
|
19
|
| Вскyю рeклъ є3си2, ћкw сестрa ми є4сть; И# поsхъ ю5 себЁ въ женY. И# нн7э сE, женA твоS пред8 тоб0ю: поeмь ю5 tиди2. | чому ти сказав: вона сестра моя? і я взяв було її собі за дружину. І тепер ось дружина твоя; візьми [її] і йди. |
|
20
|
20
|
| И# заповёда фараHнъ мужє1мъ њ ґврaмэ, проводи1ти є3го2 и3 женY є3гw2, и3 вс‰, є3ли6ка бhша є3гw2, и3 лHта съ ни1мъ. | І дав фараон повеління про нього людям, і провели його, і дружину його, й усе, що в нього було, [і Лота з ним]. |
