1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa ѕ7
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть є3гдA начaша человёцы мн0зи бывaти на земли2, и3 дщє1ри роди1шасz и5мъ: | Коли люди почали примножуватися на землі і народилися у них дочки, |
|
2
|
2
|
| ви1дэвше же сhнове б9іи дщє1ри человBчи, ћкw добры6 сyть, поsша себЁ жєны2 t всёхъ, ±же и3збрaша. | тоді сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх собі за дружин, яку хто обрав. |
|
3
|
3
|
| И# речE гDь бGъ: не и4мать д¦ъ м0й пребывaти въ человёцэхъ си1хъ во вёкъ, занE сyть пл0ть: бyдутъ же днjе и4хъ лётъ сто2 двaдесzть. | І сказав Господь [Бог]: не вічно Духу Моєму бути зневаженим людьми [цими], тому що вони плоть; нехай будуть дні їх сто двадцять років. |
|
4
|
4
|
| И#споли1ни же бsху на земли2 во дни6 w4ны: и3 пот0мъ, є3гдA вхождaху сhнове б9іи къ дщeремъ человёчєскимъ, и3 раждaху себЁ: тjи бsху и3споли1ни, и5же t вёка, человёцы и3мени1тіи. | У той час були на землі велетні, особливо ж з тих часів, коли сини Божі стали входити до дочок людських, і вони стали народжувати їм: це сильні, спрадавна славні люди. |
|
5
|
5
|
| Ви1дэвъ же гDь бGъ, ћкw ўмн0жишасz ѕлHбы человёкwвъ на земли2: и3 всsкъ помышлsетъ въ сeрдцы своeмъ прилёжнw на ѕл†z во вс‰ дни6: | І побачив Господь [Бог], що велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця їх були злом повсякденно; |
|
6
|
6
|
| и3 помhсли бGъ, ћкw сотвори2 человёка на земли2, и3 размhсли. | і розкаявся Господь, що створив людину на землі, і засмутився у серці Своєму. |
|
7
|
7
|
| И# речE бGъ: потреблю2 человёка, є3г0же сотвори1хъ, t лицA земли2, t человёка дaже до скотA, и3 t г†дъ дaже до пти1цъ небeсныхъ: занE размhслихъ, ћкw сотвори1хъ |. | І сказав Господь: знищу з лиця землі людей, яких Я створив, від людини до худоби, і плазунів і птахів небесних знищу, бо Я розкаявся, що створив їх. |
|
8
|
8
|
| НHе же њбрёте блгdть пред8 гDемъ бGомъ. | Ной же придбав благодать перед очима Господа [Бога]. |
|
9
|
9
|
| Сі‰ же быті‰ нHєва: нHе человёкъ првdнъ, совершeнъ сhй въ р0дэ своeмъ, бGу ўгоди2 нHе. | Ось житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом. |
|
10
|
10
|
| Роди1 же нHе три2 сhны, си1ма, хaма, їaфеfа. | Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета. |
|
11
|
11
|
| Растлёсz же землS пред8 бGомъ, и3 нап0лнисz землS непрaвды. | Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями. |
|
12
|
12
|
| И# ви1дэ гDь бGъ зeмлю, и3 бЁ растлённа: ћкw растли2 всsка пл0ть пyть св0й на земли2. | І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі. |
|
13
|
13
|
| И# речE гDь бGъ нHю: врeмz всsкагw человёка пріи1де пред8 мS, ћкw и3сп0лнисz землS непрaвды t ни1хъ: и3 сE, ѓзъ погублю2 и5хъ и3 зeмлю. | І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі. |
|
14
|
14
|
| Сотвори2 u5бо себЁ ковчeгъ t дрeвъ (негнію1щихъ) четвероуг0лныхъ: гнёзда сотвори1ши въ ковчeзэ, и3 посмоли1ши є3го2 внутрьyду и3 внэyду смол0ю. | Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні. |
|
15
|
15
|
| И# тaкw сотвори1ши ковчeгъ: трeхъ сHтъ лактeй долготA ковчeга, и3 пzти1десzти лактeй широтA, и3 три1десzти лактeй высотA є3гw2. | І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів. |
|
16
|
16
|
| Собирaz св0домъ сотвори1ши ковчeгъ, и3 въ лaкоть сверши1ши є3го2 свhше: двeрь же ковчeга сотвори1ши t страны2: њбит†лища двокрHвна и3 трекрHвна сотвори1ши въ нeмъ. | І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло]. |
|
17
|
17
|
| Ѓзъ же, сE, наведY пот0пъ, в0ду на зeмлю, погуби1ти всsку пл0ть, въ нeйже є4сть дyхъ жи1зни под8 небесeмъ: и3 є3ли6ка сyть на земли2, скончaютсz. | І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя. |
|
18
|
18
|
| И# постaвлю завётъ м0й съ тоб0ю: вни1деши же въ ковчeгъ ты2 и3 сhнове твои2, и3 женA твоS и3 жєны2 сынHвъ твои1хъ съ тоб0ю. | Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою. |
|
19
|
19
|
| И# t всёхъ скотHвъ и3 t всёхъ г†дъ, и3 t всёхъ ѕвэрeй, и3 t всsкіz пл0ти, двA двA t всёхъ введeши въ ковчeгъ, да питaеши съ соб0ю: мyжескій п0лъ и3 жeнскій бyдутъ. | Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть. |
|
20
|
20
|
| T всёхъ пти1цъ пернaтыхъ по р0ду, и3 t всёхъ скотHвъ по р0ду, и3 t всёхъ гадHвъ п0лзающихъ по земли2 по р0ду и4хъ, двA двA t всёхъ вни1дутъ къ тебЁ, питaтисz съ тоб0ю, мyжескій п0лъ и3 жeнскій. | З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої]. |
|
21
|
21
|
| Тh же возми2 себЁ t всёхъ брaшенъ, ±же и4мате ћсти, и3 соберeши къ себЁ, и3 бyдутъ тебЁ и3 w4нымъ брaшно. | Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою. |
|
22
|
22
|
| И# сотвори2 нHе вс‰ є3ли6ка заповёда є3мY гDь бGъ, тaкw сотвори2. | І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив. |
