1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7и
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
| Призвaвъ же їсаaкъ їaкwва, бlгослови2 є3го2 и3 заповёда є3мY, глаг0лz: да не п0ймеши жены2 t дщeрей хананeйскихъ: | І покликав Ісаак Якова і благословив його, і заповідав йому і сказав: не бери собі дружини з дочок ханаанських; |
|
2
|
2
|
| востaвъ tбэжи2 въ месопотaмію въ д0мъ ваfуи1ла nтцA мaтере твоеS, и3 поими2 себЁ tтyду женY t дщeрей лавaна брaта мaтере твоеS: | встань, піди в Месопотамію, в дім Вафуїла, батька матері твоєї, і візьми собі дружину звідти, з дочок Лавана, брата матері твоєї; |
|
3
|
3
|
| бGъ же м0й да блгcви1тъ тS и3 возрасти1тъ тS и3 ўмн0житъ тS, и3 бyдеши въ собр†ніz kзhкwвъ: | Бог же Всемогутній нехай благословить тебе, нехай розплодить тебе і нехай розмножить тебе, і нехай буде від тебе безліч народів, |
|
4
|
4
|
| и3 да дaстъ тебЁ блгcвeніе ґвраaма nтцA моегw2, тебЁ и3 сёмени твоемY по тебЁ наслёдити зeмлю њбитaніz твоегw2, ю4же дадE бGъ ґвраaму. | і нехай дасть тобі благословення Авраама [батька мого], тобі і нащадкам твоїм з тобою, щоб тобі успадкувати землю подорожування твого, яку Бог дав Аврааму! |
|
5
|
5
|
| Послa же їсаaкъ їaкwва: и3 tи1де въ месопотaмію къ лавaну сhну ваfуи1ла сЂріна, къ брaту же ревeкки мaтере їaкwвли и3 и3сavли. | І відпустив Ісаак Якова, і він пішов у Месопотамію до Лавана, сина Вафуїла арамеянина, до брата Ревекки, матері Якова та Ісава. |
|
6
|
6
|
| Ви1дэ же и3сavъ, ћкw бlгослови2 їсаaкъ їaкwва и3 послA въ месопотaмію сЂрскую поsти tтyду себЁ женY, є3гдA бlгослови2 є3го2 и3 заповёда є3мY, глаг0лz: да не п0ймеши жены2 t дщeрей хананeйскихъ. | Ісав побачив, що Ісаак благословив Якова і благословляючи послав його в Месопотамію, взяти собі дружину звідти, і заповів йому, сказавши: не бери дружини з дочок ханаанських; |
|
7
|
7
|
| И# послyша їaкwвъ nтцA и3 мaтере своеS, и3 tи1де въ месопотaмію сЂрскую. | і що Яків послухав батька свого і матері своєї і пішов у Месопотамію. |
|
8
|
8
|
| Ви1дэвъ же и3сavъ, ћкw ѕлы6 сyть дщє1ри хананє1йскіz пред8 їсаaкомъ nтцeмъ є3гw2, | І побачив Ісав, що дочки ханаанські неугодні Ісааку, батькові його; |
|
9
|
9
|
| tи1де и3сavъ ко їсмaилу и3 взS маелefу дщeрь їсмaила сhна ґвраaмлz, сестрY навеHfову, женY къ женaмъ свои6мъ. | і пішов Ісав до Ізмаїла і взяв собі дружину Махалафу, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Наваїофову, зверх інших дружин своїх. |
|
10
|
10
|
| И# tи1де їaкwвъ t клaдzзz клsтвеннагw и3 и4де въ харрaнъ, | Яків же вийшов із Вирсавії і пішов у Харан, |
|
11
|
11
|
| и3 њбрёте мёсто и3 ќспе тaмw, зaйде бо с0лнце: и3 взS t кaменіz мёста (тогw2) и3 положи2 въ возглaвіе себЁ, и3 спA на мёстэ џнэмъ. | і прийшов на одне місце, і залишився там ночувати, тому що зайшло сонце. І взяв один із каменів того місця, і поклав собі під голову, і ліг на тому місці. |
|
12
|
12
|
| И# с0нъ ви1дэ: и3 сE, лёствица ўтверждeна на земли2, є3sже главA досzзaше до небесE, и3 ѓгGли б9іи восхождaху и3 низхождaху по нeй: | І побачив сон: ось, ліствиця стоїть на землі, а верх її торкається неба; і ось, ангели Божі піднімаються і сходять по ній. |
|
13
|
13
|
| гDь же ўтверждaшесz на нeй и3 речE: ѓзъ є4смь бGъ ґвраaма nтцA твоегw2 и3 бGъ їсаaка, не б0йсz: землS, и3дёже ты2 спи1ши на нeй, тебЁ дaмъ ю5 и3 сёмени твоемY: | І ось, Господь стоїть на ній і промовляє: Я Господь, Бог Авраама, отця твого, і Бог Ісаака; [не бійся]. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі і твоєму потомству; |
|
14
|
14
|
| и3 бyдетъ сёмz твоE ћкw пес0къ земнhй, и3 распространи1тсz на м0ре, и3 лjву, и3 сёверъ, и3 на вост0ки: и3 благословsтсz њ тебЁ вс‰ колBна зємнaz и3 њ сёмени твоeмъ: | і буде потомство твоє — як пісок земний; і поширишся ти до моря і на схід, і на північ, і на південь, і благословляться у тобі й у твоєму потомстві всі племена земні; |
|
15
|
15
|
| и3 сE, ѓзъ є4смь съ тоб0ю, сохранszй тS на всsкомъ пути2, ѓможе ѓще п0йдеши, и3 возвращy тz въ зeмлю сію2: ћкw не и4мамъ тебE њстaвити, д0ндеже сотвори1ти ми2 вс‰, є3ли6ка гlахъ тебЁ. | і ось, Я з тобою, і збережу тебе всюди, куди ти не підеш; і поверну тебе в цю землю, бо Я не залишу тебе, доки не виконаю того, що Я сказав тобі. |
|
16
|
16
|
| И# востA їaкwвъ t снA своегw2 и3 речE: ћкw є4сть гDь на мёстэ сeмъ, ѓзъ же не вёдэхъ. | Яків прокинувся від сну свого і сказав: істинно Господь присутній на цьому місці; а я не знав! |
|
17
|
17
|
| И# ўбоsсz и3 речE: ћкw стрaшно мёсто сіE: нёсть сіE, но д0мъ б9ій, и3 сі‰ вратA нбcнаz. | І убоявся він і сказав: яке страшне це місце! це не що інше, як дім Божий, це врата небесні. |
|
18
|
18
|
| И# востA їaкwвъ заyтра, и3 взS кaмень, є3г0же положи2 тaмw въ возглaвіе себЁ: и3 постaви є3го2 въ ст0лпъ, и3 возліS є3лeй верхY є3гw2. | І встав Яків рано-вранці, і взяв камінь, який поклав собі під голову, і поставив його пам’ятником, і полив єлей на верхівку його. |
|
19
|
19
|
| И# прозвA їaкwвъ и4мz мёсту томY д0мъ б9ій: ўламлyзъ же бЁ и4мz грaду пeрвэе. | І нарік [Яків] ім’я місцю тому: Вефиль*, а раніше ім’я того міста було: Луз. |
|
20
|
20
|
| И# положи2 їaкwвъ њбётъ, глаг0лz: ѓще бyдетъ гDь бGъ со мн0ю и3 сохрани1тъ мS на пути2 сeмъ, въ џньже ѓзъ и3дY, и3 дaстъ ми2 хлёбъ ћсти, и3 ри6зы њблещи1сz, | І дав Яків обітницю, сказавши: якщо [Господь] Бог буде зі мною і збереже мене в путі цій, у яку я йду, і дасть мені хліб їсти й одяг одягнутися, |
|
21
|
21
|
| и3 возврати1тъ мS здрaва въ д0мъ nтцA моегw2, и3 бyдетъ гDь мнЁ въ бGа: | і я у мирі повернусь у дім батька мого, і буде Господь моїм Богом, — |
|
22
|
22
|
| и3 кaмень сeй, є3г0же постaвихъ въ ст0лпъ, бyдетъ ми2 д0мъ б9ій, и3 t всёхъ, ±же ми2 дaси, десzти1ну њдесsтствую т† тебЁ. | то цей камінь, який я поставив пам’ятником, буде [у мене] домом Божим; і з усього, що Ти, Боже, даруєш мені, я дам Тобі десяту частину. |
