|
Κεφάλαιο 18
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
| Προφάσεις ζητεῖ ἀνὴρ βουλόμενος χωρίζεσθαι ἀπὸ φίλων, ἐν παντὶ δὲ καιρῷ ἐπονείδιστος ἔσται. | Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного. |
|
2
|
2
|
| οὐ χρείαν ἔχει σοφίας ἐνδεὴς φρενῶν, μᾶλλον γὰρ ἄγεται ἀφροσύνῃ. | Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум. |
|
3
|
3
|
| ὅταν ἔλθῃ ἀσεβὴς εἰς βάθος κακῶν, καταφρονεῖ, επέρχεται δὲ αὐτῷ ἀτιμία καὶ ὄνειδος. | З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба. |
|
4
|
4
|
| ὕδωρ βαθὺ λόγος ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ποταμὸς δὲ ἀναπηδύει καὶ πηγὴ ζωῆς. | Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік. |
|
5
|
5
|
| θαυμάσαι πρόσωπον ἀσεβοῦς οὐ καλόν, οὐδὲ ὅσιον ἐκκλίνειν τὸ δίκαιον ἐν κρίσει. | Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді. |
|
6
|
6
|
| χείλη ἄφρονος ἄγουσιν αὐτὸν εἰς κακά, τὸ δὲ στόμα αὐτοῦ τὸ θρασὺ θάνατον ἐπικαλεῖται. | Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття. |
|
7
|
7
|
| στόμα ἄφρονος συντριβὴ αὐτῷ, τὰ δὲ χείλη αὐτοῦ παγὶς τῇ ψυχῇ αὐτοῦ. | Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його. |
|
8
|
8
|
| ὀκνηροὺς καταβάλλει φόβος, ψυχαὶ δὲ ἀνδρογύνων πεινάσουσιν. | [Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.] |
|
9
|
9
|
| ὁ μὴ ἰώμενος ἑαυτὸν ἐν τοῖς ἔργοις αὑτοῦ ἀδελφός ἐστι τοῦ λυμαινομένου ἑαυτόν. | Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби. |
|
10
|
10
|
| ἐκ μεγαλωσύνης ἰσχύος ὄνομα Κυρίου, αὐτῷ δὲ προσδραμόντες δίκαιοι ὑψοῦνται. | Недбайливий у роботі своїй — брат марнотратцю. |
|
11
|
11
|
| ὕπαρξις πλουσίου ἀνδρὸς πόλις ὀχυρά, ἡ δὲ δόξα αὐτῆς μέγα ἐπισκιάζει. | Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці. |
|
12
|
12
|
| πρὸ συντριβῆς ὑψοῦται καρδία ἀνδρός, καὶ πρὸ δόξης ταπεινοῦται. | Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві. |
|
13
|
13
|
| ὃς ἀποκρίνεται λόγον πρὶν ἀκοῦσαι, ἀφροσύνη αὐτῷ ἐστι καὶ ὄνειδος. | Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі. |
|
14
|
14
|
| θυμὸν ἀνδρὸς πραΰνει θεράπων φρόνιμος, ὀλιγόψυχον δὲ ἄνδρα τίς ὑποίσει; | Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому. |
|
15
|
15
|
| καρδία φρονίμου κτᾶται αἴσθησιν, ὦτα δὲ σοφῶν ζητεῖ ἔννοιαν. | Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його? |
|
16
|
16
|
| δόμα ἀνθρώπου ἐμπλατύνει αὐτὸν καὶ παρὰ δυνάσταις καθιζάνει αὐτόν. | Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання. |
|
17
|
17
|
| δίκαιος ἑαυτοῦ κατήγορος ἐν πρωτολογίᾳ, ὡς δ’ ἂν ἐπιβάλῃ ὁ ἀντίδικος ἐλέγχεται. | Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її. |
|
18
|
18
|
| ἀντιλογίας παύει σιγηρός, ἐν δὲ δυναστείαις ὁρίζει. | Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її. |
|
19
|
19
|
| ἀδελφὸς ὑπὸ ἀδελφοῦ βοηθούμενος ὡς πόλις ὀχυρὰ καὶ ὑψηλή, ἰσχύει δὲ ὥσπερ τεθεμελιωμένον βασίλειον. | Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними. |
|
20
|
20
|
| ἀπὸ καρπῶν στόματος ἀνὴρ πίμπλησι κοιλίαν αὐτοῦ, ἀπὸ δὲ καρπῶν χειλέων αὐτοῦ ἐμπλησθήσεται. | Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку. |
|
21
|
21
|
| θάνατος καὶ ζωὴ ἐν χειρὶ γλώσσης, οἱ δὲ κρατοῦντες αὐτῆς ἔδονται τοὺς καρποὺς αὐτῆς. | Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується. |
|
22
|
22
|
| ὃς εὗρε γυναῖκα ἀγαθήν, εὗρε χάριτας, ἔλαβε δὲ παρὰ Θεοῦ ἱλαρότητα. 22α ὃς ἐκβάλλει γυναῖκα ἀγαθήν, ἐκβάλλει τὰ ἀγαθά, ὁ δὲ κατέχων μοιχαλίδα ἄφρων καὶ ἀσεβής. | Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
