|
Κεφάλαιο 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
| 3ΑΦΡΟΣΥΝΗ ἀνδρὸς λυμαίνεται τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ, τὸν δὲ Θεὸν αἰτιᾶται τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ. | Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний. |
|
4
|
4
|
| πλοῦτος προστίθησι φίλους πολλούς, ὁ δὲ πτωχὸς καὶ ἀπὸ τοῦ ὑπάρχοντος φίλου λείπεται. | Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його. |
|
5
|
5
|
| μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὁ δὲ ἐγκαλῶν ἀδίκως οὐ διαφεύξεται. | Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується. |
|
6
|
6
|
| πολλοὶ θεραπεύουσι πρόσωπα βασιλέων, πᾶς δὲ ὁ κακὸς γίνεται ὄνειδος ἀνδρί. | Багато хто запобігає перед знатними, і всякий — друг людині, яка дає подарунки. |
|
7
|
7
|
| πᾶς, ὃς ἀδελφὸν πτωχὸν μισεῖ, καὶ φιλίας μακρὰν ἔσται. ἔννοια ἀγαθὴ τοῖς εἰδόσιν αὐτὴν ἐγγιεῖ, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος εὑρήσει αὐτήν. ὁ πολλὰ κακοποιῶν τελεσιουργεῖ κακίαν, ὃς δὲ ἐρεθίζει λόγους οὐ σωθήσεται. | Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає. |
|
8
|
8
|
| ὁ κτώμενος φρόνησιν ἀγαπᾷ ἑαυτόν, ὃς δὲ φυλάσσει φρόνησιν, εὑρήσει ἀγαθά. | Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо. |
|
9
|
9
|
| μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὃς δ᾿ ἂν ἐκκαύσῃ κακίαν, ἀπολεῖται ὑπ᾿ αὐτῆς. | Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине. |
|
10
|
10
|
| οὐ συμφέρει ἄφρονι τρυφή, καὶ ἐὰν οἰκέτης ἄρξηται μεθ᾿ ὕβρεως δυναστεύειν. | Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями. |
|
11
|
11
|
| ἐλεήμων ἀνὴρ μακροθυμεῖ, τὸ δὲ καύχημα αὐτοῦ ἐπέρχεται παρανόμοις. | Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї — бути поблажливою до провин. |
|
12
|
12
|
| βασιλέως ἀπειλὴ ὁμοία βρυγμῷ λέοντος, ὥσπερ δὲ δρόσος ἐπὶ χόρτῳ, οὕτως τὸ ἱλαρὸν αὐτοῦ. | Гнів царя — як ревіння лева, а благовоління його — як роса на траву. |
|
13
|
13
|
| αἰσχύνη πατρὶ υἱὸς ἄφρων· οὐχ ἁγναὶ εὐχαὶ ἀπὸ μισθώματος ἑταίρας. | Нерозумний син — руйнування для батька свого, і сварлива дружина — стічна труба. |
|
14
|
14
|
| οἶκον καὶ ὕπαρξιν μερίζουσι πατέρες παισί, παρὰ δὲ Κυρίου ἁρμόζεται γυνὴ ἀνδρί. | Дім і майно — спадщина від батьків, а розумна дружина — від Господа. |
|
15
|
15
|
| δειλία κατέχει ἀνδρόγυνον, ψυχὴ δὲ ἀεργοῦ πεινάσει. | Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод. |
|
16
|
16
|
| ὃς φυλάσσει ἐντολήν, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ὁ δὲ καταφρονῶν τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν ἀπολεῖται. | Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої, — загине. |
|
17
|
17
|
| δανείζει Θεῷ ὁ ἐλεῶν πτωχόν, κατὰ δὲ τὸ δόμα αὐτοῦ ἀνταποδώσει αὐτῷ. | Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його. |
|
18
|
18
|
| παίδευε υἱόν σου, οὕτως γὰρ ἔσται εὔελπις, εἰς δὲ ὕβριν μὴ ἐπαίρου τῇ ψυχῇ σου. | Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його. |
|
19
|
19
|
| κακόφρων ἀνὴρ πολλὰ ζημιωθήσεται· ἐὰν δὲ λοιμεύηται, καὶ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ προσθήσει. | Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його. |
|
20
|
20
|
| ἄκουε, υἱέ, παιδείαν πατρός σου, ἵνα σοφὸς γένῃ ἐπ᾿ ἐσχάτων σου. | Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим. |
|
21
|
21
|
| πολλοὶ λογισμοὶ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἡ δὲ βουλὴ τοῦ Κυρίου εἰς τὸν αἰῶνα μένει. | Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом. |
|
22
|
22
|
| καρπὸς ἀνδρὶ ἐλεημοσύνη, κρείσσων δὲ πτωχὸς δίκαιος ἢ πλούσιος ψεύστης. | Радість людині — добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива. |
|
23
|
23
|
| φόβος Κυρίου εἰς ζωὴν ἀνδρί, ὁ δὲ ἄφοβος αὐλισθήσεται ἐν τόποις, οὗ οὐκ ἐπισκοπεῖται γνῶσις. | Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його. |
|
24
|
24
|
| ὁ ἐγκρύπτων εἰς τὸν κόλπον αὐτοῦ χεῖρας ἀδίκως, οὐδὲ τῷ στόματι οὐ μὴ προσαγάγῃ αὐτάς. | Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого. |
|
25
|
25
|
| λοιμοῦ μαστιγουμένου, ἄφρων πανουργότερος γίνεται· ἐὰν δὲ ἐλέγχῃς ἄνδρα φρόνιμον, νοήσει αἴσθησιν. | Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння. |
|
26
|
26
|
| ὁ ἀτιμάζων πατέρα καὶ ἀπωθούμενος μητέρα αὐτοῦ καταισχυνθήσεται καὶ ἐπονείδιστος ἔσται. | Хто розоряє батька і виганяє матір, — син соромітний і безчесний. |
|
27
|
27
|
| υἱὸς ἀπολειπόμενος φυλάξαι παιδείαν πατρὸς μελετήσει ρήσεις κακάς. | Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму. |
|
28
|
28
|
| ὁ ἐγγυώμενος παῖδα ἄφρονα καθυβρίσει δικαίωμα, στόμα δὲ ἀσεβῶν καταπίεται κρίσεις. | Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду. |
|
29
|
29
|
| ἑτοιμάζονται ἀκολάστοις μάστιγες, καὶ τιμωρίαι ὁμοίως ἄφροσιν. | Готові суди для кощунників, і побиття — на тіло нерозумних. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.