|
Κεφάλαιο 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| ΥΙΟΣ πανοῦργος ὑπήκοος πατρί, υἱὸς δὲ ἀνήκοος ἐν ἀπωλείᾳ. | Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття. |
|
2
|
2
|
| ἀπὸ καρπῶν δικαιοσύνης φάγεται ἀγαθός, ψυχαὶ δὲ παρανόμων ὀλοῦνται ἄωροι. | Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло. |
|
3
|
3
|
| ὃς φυλάσσει τὸ ἑαυτοῦ στόμα, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ὁ δὲ προπετὴς χείλεσι πτοήσει ἑαυτόν. | Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда. |
|
4
|
4
|
| ἐν ἐπιθυμίαις ἐστὶ πᾶς ἀεργός, χεῖρες δὲ ἀνδρείων ἐν ἐπιμελείᾳ. | Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься. |
|
5
|
5
|
| λόγον ἄδικον μισεῖ δίκαιος, ἀσεβὴς δὲ αἰσχύνεται καὶ οὐχ ἕξει παρρησίαν. | Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе. |
|
7
|
7
|
| εἰσὶν οἱ πλουτίζοντες ἑαυτοὺς μηδὲν ἔχοντες, καί εἰσιν οἱ ταπεινοῦντες ἑαυτοὺς ἐν πολλῷ πλούτῳ. | Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато. |
|
8
|
8
|
| λύτρον ἀνδρὸς ψυχῆς ὁ ἴδιος πλοῦτος, πτωχὸς δὲ οὐχ ὑφίσταται ἀπειλήν. | Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує. |
|
9
|
9
|
| φῶς δικαίοις διαπαντός, φῶς δὲ ἀσεβῶν σβέννυται. 9α ψυχαὶ δόλιαι πλανῶνται ἐν ἁμαρτίαις, δίκαιοι δὲ οἰκτείρουσι καὶ ἐλεοῦσι. | Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.] |
|
10
|
10
|
| κακὸς μεθ᾿ ὕβρεως πράσσει κακά, οἱ δὲ ἑαυτῶν ἐπιγνώμονες σοφοί. | Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість. |
|
11
|
11
|
| ὕπαρξις ἐπισπουδαζομένη μετὰ ἀνομίας ἐλάσσων γίνεται, ὁ δὲ συνάγων ἑαυτῷ μετ᾿ εὐσεβείας πληθυνθήσεται· δίκαιος οἰκτείρει καὶ κιχρᾷ. | Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його. |
|
12
|
12
|
| κρείσσων ἐναρχόμενος βοηθῶν καρδίᾳ τοῦ ἐπαγγελλομένου καὶ εἰς ἐλπίδα ἄγοντος· δένδρον γὰρ ζωῆς ἐπιθυμία ἀγαθή. | Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя. |
|
13
|
13
|
| ὃς καταφρονεῖ πράγματος, καταφρονηθήσεται ὑπ᾿ αὐτοῦ· ὁ δὲ φοβούμενος ἐντολήν, οὗτος ὑγιαίνει. 13α υἱῷ δολίῳ οὐδὲν ἔσται ἀγαθόν, οἰκέτῃ δὲ σοφῷ εὔοδοι ἔσονται πράξεις, καὶ κατευθυνθήσεται ἡ ὁδὸς αὐτοῦ. | Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається. |
|
14
|
14
|
| νόμος σοφοῦ πηγὴ ζωῆς, ὁ δὲ ἄνους ὑπὸ παγίδος θανεῖται. | [У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.] |
|
15
|
15
|
| σύνεσις ἀγαθὴ δίδωσι χάριν, τὸ δὲ γνῶναι νόμον διανοίας ἐστὶν ἀγαθῆς, ὁδοὶ δὲ καταφρονούντων ἐν ἀπωλείᾳ. | Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти. |
|
16
|
16
|
| πᾶς πανοῦργος πράσσει μετὰ γνώσεως, ὁ δὲ ἄφρων ἐξεπέτασεν ἑαυτοῦ κακίαν. | Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока. |
|
17
|
17
|
| βασιλεὺς θρασὺς ἐμπεσεῖται εἰς κακά, ἄγγελος δὲ σοφὸς ρύσεται αὐτόν. | Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство. |
|
18
|
18
|
| πενίαν καὶ ἀτιμίαν ἀφαιρεῖται παιδεία, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους δοξασθήσεται. | Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння. |
|
19
|
19
|
| ἐπιθυμίαι εὐσεβῶν ἡδύνουσι ψυχήν, ἔργα δὲ ἀσεβῶν μακρὰν ἀπὸ γνώσεως. | Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі. |
|
20
|
20
|
| ὁ συμπορευόμενος σοφοῖς σοφὸς ἔσται, ὁ δὲ συμπορευόμενος ἄφροσι γνωσθήσεται. | Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла. |
|
21
|
21
|
| ἁμαρτάνοντας καταδιώξεται κακά, τοὺς δὲ δικαίους καταλήψεται ἀγαθά. | Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься. |
|
22
|
22
|
| ἀγαθὸς ἀνὴρ κληρονομήσει υἱοὺς υἱῶν, θησαυρίζεται δὲ δικαίοις πλοῦτος ἀσεβῶν. | Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром. |
|
23
|
23
|
| δίκαιοι ποιήσουσιν ἐν πλούτῳ ἔτη πολλά, ἄδικοι δὲ ἀπολοῦνται συντόμως. | Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного. |
|
24
|
24
|
| ὃς φείδεται τῆς βακτηρίας μισεῖ τὸν υἱὸν αὐτοῦ, ὁ δὲ ἀγαπῶν ἐπιμελῶς παιδεύει. | Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя. |
|
25
|
25
|
| δίκαιος ἔσθων ἐμπιπλᾷ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ, ψυχαὶ δὲ ἀσεβῶν ἐνδεεῖς. | Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.