|
Κεφάλαιο 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| ΟΡΓΗ ἀπόλλυσι καὶ φρονίμους, ἀπόκρισις δὲ ὑποπίπτουσα ἀποστρέφει θυμόν, λόγος δὲ λυπηρὸς ἐγείρει ὀργάς. | [Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють. |
|
2
|
2
|
| γλῶσσα σοφῶν καλὰ ἐπίσταται, στόμα δὲ ἀφρόνων ἀναγγέλλει κακά. | Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість. |
|
3
|
3
|
| ἐν παντὶ τόπῳ ὀφθαλμοὶ Κυρίου, σκοπεύουσι κακούς τε καὶ ἀγαθούς. | На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих. |
|
4
|
4
|
| ἴασις γλώσσης δένδρον ζωῆς, ὁ δὲ συντηρῶν αὐτὴν πλησθήσεται πνεύματος, | Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу. |
|
5
|
5
|
| ἄφρων μυκτηρίζει παιδείαν πατρός, ὁ δὲ φυλάσσων ἐντολὰς πανουργότερος. | Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.] |
|
9
|
9
|
| βδέλυγμα Κυρίῳ ὁδοὶ ἀσεβοῦς, διώκοντας δὲ δικαιοσύνην ἀγαπᾷ. | Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить. |
|
10
|
10
|
| παιδεία ἀκάκου γνωρίζεται ὑπὸ τῶν παριόντων, οἱ δὲ μισοῦντες ἐλέγχους τελευτῶσιν αἰσχρῶς. | Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине. |
|
11
|
11
|
| ᾅδης καὶ ἀπώλεια φανερὰ παρὰ τῷ Κυρίῳ· πῶς οὐχὶ καὶ αἱ καρδίαι τῶν ἀνθρώπων; | Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських. |
|
12
|
12
|
| οὐκ ἀγαπήσει ἀπαίδευτος τοὺς ἐλέγχοντας αὐτόν, μετὰ δὲ σοφῶν οὐχ ὁμιλήσει. | Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде. |
|
13
|
13
|
| καρδίας εὐφραινομένης πρόσωπον θάλλει, ἐν δὲ λύπαις οὔσης σκυθρωπάζει. | Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає. |
|
14
|
14
|
| καρδία ὀρθὴ ζητεῖ αἴσθησιν, στόμα δὲ ἀπαιδεύτων γνώσεται κακά. | Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство. |
|
15
|
15
|
| πάντα τὸν χρόνον οἱ ὀφθαλμοὶ τῶν κακῶν προσδέχονται κακά, οἱ δὲ ἀγαθοὶ ἡσυχάζουσι διαπαντός. | Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет. |
|
16
|
16
|
| κρεῖσσον μικρὰ μερὶς μετὰ φόβου Κυρίου ἢ θησαυροὶ μεγάλοι μετὰ ἀφοβίας. | Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога. |
|
17
|
17
|
| κρείσσων ξενισμὸς μετὰ λαχάνων πρὸς φιλίαν καὶ χάριν ἢ παράθεσις μόσχων μετὰ ἔχθρας. | Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть. |
|
18
|
18
|
| ἀνὴρ θυμώδης παρασκευάζει μάχας, μακρόθυμος δὲ καὶ τὴν μέλλουσαν καταπραΰνει. 18α μακρόθυμος ἀνὴρ κατασβέσει κρίσεις, ὁ δὲ ἀσεβὴς ἐγείρει μᾶλλον. | Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду. |
|
19
|
19
|
| ὁδοὶ ἀεργῶν ἐστρωμέναι ἀκάνθαις, αἱ δὲ τῶν ἀνδρείων τετριμμέναι. | Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька. |
|
20
|
20
|
| υἱὸς σοφὸς εὐφραίνει πατέρα, υἱὸς δὲ ἄφρων μυκτηρίζει μητέρα αὐτοῦ. | Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою. |
|
21
|
21
|
| ἀνοήτου τρίβοι ἐνδεεῖς φρενῶν, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος κατευθύνων πορεύεται. | Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою. |
|
22
|
22
|
| ὑπερτίθενται λογισμοὺς οἱ μὴ τιμῶντες συνέδρια, ἐν δὲ καρδίαις βουλευομένων μένει βουλή. | Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться. |
|
23
|
23
|
| οὐ μὴ ὑπακούσῃ ὁ κακὸς αὐτῇ, οὐδὲ μὴ εἴπῃ καίριόν τι καὶ καλὸν τῷ κοινῷ. | Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне! |
|
24
|
24
|
| ὁδοὶ ζωῆς διανοήματα συνετοῦ, ἵνα ἐκκλίνας ἐκ τοῦ ᾅδου σωθῇ. | Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу. |
|
25
|
25
|
| οἴκους ὑβριστῶν κατασπᾷ Κύριος, ἐστήρισε δὲ ὅριον χήρας. | Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить. |
|
26
|
26
|
| βδέλυγμα Κυρίῳ λογισμὸς ἄδικος, ἁγνῶν δὲ ρήσεις σεμναί. | Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому. |
|
27
|
27
|
| ἐξόλλυσιν ἑαυτὸν ὁ δωρολήπτης, ὁ δὲ μισῶν δώρων λήψεις σώζεται. (Μασ. Ι´, | Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити. |
|
6
|
6
|
| ). 27α ἐλεημοσύναις καὶ πίστεσιν ἀποκαθαίρονται ἁμαρτίαι, τῷ δὲ φόβῳ Κυρίου ἐκκλίνει πᾶς ἀπὸ κακοῦ. | У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя. |
|
28
|
28
|
| καρδίαι δικαίων μελετῶσι πίστεις, στόμα δὲ ἀσεβῶν ἀποκρίνεται κακά. (Μασ. Ι´, | Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.] |
|
7
|
7
|
| ). 28α δεκταὶ παρὰ Κυρίῳ ὁδοὶ ἀνθρώπων δικαίων, διὰ δὲ αὐτῶν καὶ οἱ ἐχθροὶ φίλοι γίνονται. | Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так. |
|
29
|
29
|
| μακρὰν ἀπέχει ὁ Θεὸς ἀπὸ ἀσεβῶν, εὐχαῖς δὲ δικαίων ἐπακούει. (Μασ. Ι´, | Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує. |
|
8
|
8
|
| ). 29α κρείσσων ὀλίγη λῆψις μετὰ δικαιοσύνης ἢ πολλὰ γεννήματα μετὰ ἀδικίας. 29β καρδία ἀνδρὸς λογιζέσθω δίκαια, ἵνα ὑπὸ τοῦ Θεοῦ διορθωθῇ τὰ διαβήματα αὐτοῦ. | Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому. |
|
30
|
30
|
| θεωρῶν ὀφθαλμὸς καλὰ εὐφραίνει καρδίαν, φήμη δὲ ἀγαθὴ πιαίνει ὀστᾶ. | Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки. |
|
32
|
32
|
| ὃς ἀπωθεῖται παιδείαν, μισεῖ ἑαυτόν, ὁ δὲ τηρῶν ἐλέγχους ἀγαπᾷ ψυχὴν αὐτοῦ. | Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму. |
|
33
|
33
|
| φόβος Θεοῦ παιδεία καὶ σοφία, καὶ ἀρχὴ δόξης ἀποκριθήσεται αὐτῇ. | Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
