|
Κεφάλαιο 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
|
ΠΑΝΤΑ τὰ ἔργα τοῦ ταπεινοῦ φανερὰ παρὰ τῷ Θεῷ, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ἐν ἡμέρᾳ κακῇ ὀλοῦνται.
|
Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика.
|
|
5
|
2
|
|
ἀκάθαρτος παρὰ Θεῷ πᾶς ὑψηλοκάρδιος, χειρὶ δὲ χεῖρας ἐμβαλὼν ἀδίκως οὐκ ἀθῳωθήσεται.
|
Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
|
|
7
|
3
|
|
ἀρχὴ ὁδοῦ ἀγαθῆς τὸ ποιεῖν τὰ δίκαια, δεκτὰ δὲ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θύειν θυσίας.
|
Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться.
|
|
8
|
4
|
|
ὁ ζητῶν τὸν Κύριον εὑρήσει γνῶσιν μετὰ δικαιοσύνης, οἱ δὲ ὀρθῶς ζητοῦντες αὐτὸν εὑρήσουσιν εἰρήνην. (Μασ.
|
Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди.
|
|
4
|
5
|
|
)
|
Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.]
|
|
9
|
6
|
|
πάντα τὰ ἔργα τοῦ Κυρίου μετὰ δικαιοσύνης· φυλάσσεται δὲ ὁ ἀσεβὴς εἰς ἡμέραν κακήν.
|
Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла.
|
|
10
|
7
|
|
μαντεῖον ἐπὶ χείλεσι βασιλέως, ἐν δὲ κρίσει οὐ μὴ πλανηθῇ τὸ στόμα αὐτοῦ.
|
Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею.
|
|
11
|
8
|
|
ροπὴ ζυγοῦ δικαιοσύνη παρὰ Κυρίῳ, τὰ δὲ ἔργα αὐτοῦ στάθμια δίκαια.
|
Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою.
|
|
12
|
9
|
|
βλέλυγμα βασιλεῖ ὁ ποιῶν κακά, μετὰ γὰρ δικαιοσύνης ἑτοιμάζεται θρόνος ἀρχῆς.
|
Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її.
|
|
13
|
10
|
|
δεκτὰ βασιλεῖ χείλη δίκαια, λόγους δὲ ὀρθοὺς ἀγαπᾷ.
|
У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді.
|
|
14
|
11
|
|
θυμὸς βασιλέως ἄγγελος θανάτου, ἀνὴρ δὲ σοφὸς ἐξιλάσεται αὐτόν.
|
Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі.
|
|
15
|
12
|
|
ἐν φωτὶ ζωῆς υἱὸς βασιλέως, οἱ δὲ προσδεκτοὶ αὐτῷ ὥσπερ νέφος ὄψιμον.
|
Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл.
|
|
16
|
13
|
|
νοσσιαὶ σοφίας αἱρετώτεραι χρυσίου, νοσσιαί δὲ φρονήσεως αἱρετώτεραι ὑπὲρ ἀργύριον.
|
Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить.
|
|
17
|
14
|
|
τρίβοι ζωῆς ἐκκλίνουσιν ἀπὸ κακῶν, μῆκος δὲ βίου ὁδοὶ δικαιοσύνης. ὁ δεχόμενος παιδείαν ἐν ἀγαθοῖς ἔσται, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους σοφισθήσεται. ὅς φυλάσσει τὰς ἑαυτοῦ ὁδούς, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ἀγαπῶν δὲ ζωὴν αὐτοῦ φείσεται στόματος αὐτοῦ.
|
Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його.
|
|
18
|
15
|
|
πρὸ συντριβῆς ἡγεῖται ὕβρις, πρὸ δὲ πτώματος κακοφροσύνη.
|
У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем.
|
|
19
|
16
|
|
κρείσσων πραΰθυμος μετὰ ταπεινώσεως ἢ ὃς διαιρεῖται σκῦλα μετὰ ὑβριστῶν.
|
Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло.
|
|
20
|
17
|
|
συνετὸς ἐν πράγμασιν εὑρετὴς ἀγαθῶν, πεποιθὼς δὲ ἐπὶ Θεῷ μακαριστός.
|
Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою.
|
|
21
|
18
|
|
τοὺς σοφοὺς καὶ συνετοὺς φαύλους καλοῦσιν, οἱ δὲ γλυκεῖς ἐν λόγῳ πλείονα ἀκούσονται.
|
Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість.
|
|
22
|
19
|
|
πηγὴ ζωῆς ἔννοια τοῖς κεκτημένοις, παιδεία δὲ ἀφρόνων κακή.
|
Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими.
|
|
23
|
20
|
|
καρδία σοφοῦ νοήσει τὰ ἀπὸ τοῦ ἰδίου στόματος, ἐπὶ δὲ χείλεσι φορέσει ἐπιγνωμοσύνην.
|
Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний.
|
|
24
|
21
|
|
κηρία μέλιτος λόγοι καλοί, γλύκασμα δὲ αὐτοῦ ἴασις ψυχῆς.
|
Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання.
|
|
25
|
22
|
|
εἰσὶν ὁδοὶ δοκοῦσαι εἶναι ὀρθαὶ ἀνδρί, τὰ μέντοι τελευταῖα αὐτῶν βλέπει εἰς πυθμένα ᾅδου.
|
Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота.
|
|
26
|
23
|
|
ἀνὴρ ἐν πόνοις πονεῖ ἑαυτῷ καὶ ἐκβιάζεται τὴν ἀπώλειαν ἑαυτοῦ, ὁ μέντοι σκολιὸς ἐπὶ τῷ ἑαυτοῦ στόματι φορεῖ τὴν ἀπώλειαν.
|
Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його.
|
|
27
|
24
|
|
ἀνὴρ ἄφρων ὀρύσσει ἑαυτῷ κακά, ἐπὶ δὲ τῶν ἑαυτοῦ χειλέων θησαυρίζει πῦρ.
|
Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.
|
|
28
|
25
|
|
ἀνὴρ σκολιὸς διαπέμπεται κακά, καὶ λαμπτῆρα δόλου πυρσεύει κακοῖς καὶ διαχωρίζει φίλους.
|
Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті.
|
|
29
|
26
|
|
ἀνὴρ παράνομος ἀποπειρᾶται φίλων καὶ ἀπάγει αὐτοὺς ὁδοὺς οὐκ ἀγαθάς.
|
Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його.
|
|
30
|
27
|
|
στηρίζων δὲ ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ διαλογίζεται διεστραμμένα, ὁρίζει δὲ τοῖς χείλεσιν αὐτοῦ πάντα τὰ κακά· οὗτος κάμινός ἐστι κακίας.
|
Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий.
|
|
31
|
28
|
|
στέφανος καυχήσεως γῆρας, ἐν δὲ ὁδοῖς δικαιοσύνης εὑρίσκεται.
|
Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів.
|
|
32
|
29
|
|
κρείσσων ἀνὴρ μακρόθυμος ἰσχυροῦ, ὁ δὲ κρατῶν ὀργῆς κρείσσων καταλαμβανομένου πόλιν.
|
Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру;
|
|
33
|
30
|
|
εἰς κόλπους ἐπέρχεται πάντα τοῖς ἀδίκοις, παρὰ δὲ Κυρίου πάντα τὰ δίκαια.
|
прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби].
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.