|
Κεφάλαιο 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| ΠΑΝΤΑ τὰ ἔργα τοῦ ταπεινοῦ φανερὰ παρὰ τῷ Θεῷ, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ἐν ἡμέρᾳ κακῇ ὀλοῦνται. | Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика. |
|
5
|
5
|
| ἀκάθαρτος παρὰ Θεῷ πᾶς ὑψηλοκάρδιος, χειρὶ δὲ χεῖρας ἐμβαλὼν ἀδίκως οὐκ ἀθῳωθήσεται. | Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.] |
|
7
|
7
|
| ἀρχὴ ὁδοῦ ἀγαθῆς τὸ ποιεῖν τὰ δίκαια, δεκτὰ δὲ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θύειν θυσίας. | Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею. |
|
8
|
8
|
| ὁ ζητῶν τὸν Κύριον εὑρήσει γνῶσιν μετὰ δικαιοσύνης, οἱ δὲ ὀρθῶς ζητοῦντες αὐτὸν εὑρήσουσιν εἰρήνην. (Μασ. | Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою. |
|
4
|
4
|
| ) | Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди. |
|
9
|
9
|
| πάντα τὰ ἔργα τοῦ Κυρίου μετὰ δικαιοσύνης· φυλάσσεται δὲ ὁ ἀσεβὴς εἰς ἡμέραν κακήν. | Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її. |
|
10
|
10
|
| μαντεῖον ἐπὶ χείλεσι βασιλέως, ἐν δὲ κρίσει οὐ μὴ πλανηθῇ τὸ στόμα αὐτοῦ. | У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді. |
|
11
|
11
|
| ροπὴ ζυγοῦ δικαιοσύνη παρὰ Κυρίῳ, τὰ δὲ ἔργα αὐτοῦ στάθμια δίκαια. | Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі. |
|
12
|
12
|
| βλέλυγμα βασιλεῖ ὁ ποιῶν κακά, μετὰ γὰρ δικαιοσύνης ἑτοιμάζεται θρόνος ἀρχῆς. | Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл. |
|
13
|
13
|
| δεκτὰ βασιλεῖ χείλη δίκαια, λόγους δὲ ὀρθοὺς ἀγαπᾷ. | Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить. |
|
14
|
14
|
| θυμὸς βασιλέως ἄγγελος θανάτου, ἀνὴρ δὲ σοφὸς ἐξιλάσεται αὐτόν. | Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його. |
|
15
|
15
|
| ἐν φωτὶ ζωῆς υἱὸς βασιλέως, οἱ δὲ προσδεκτοὶ αὐτῷ ὥσπερ νέφος ὄψιμον. | У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем. |
|
16
|
16
|
| νοσσιαὶ σοφίας αἱρετώτεραι χρυσίου, νοσσιαί δὲ φρονήσεως αἱρετώτεραι ὑπὲρ ἀργύριον. | Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло. |
|
17
|
17
|
| τρίβοι ζωῆς ἐκκλίνουσιν ἀπὸ κακῶν, μῆκος δὲ βίου ὁδοὶ δικαιοσύνης. ὁ δεχόμενος παιδείαν ἐν ἀγαθοῖς ἔσται, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους σοφισθήσεται. ὅς φυλάσσει τὰς ἑαυτοῦ ὁδούς, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ἀγαπῶν δὲ ζωὴν αὐτοῦ φείσεται στόματος αὐτοῦ. | Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою. |
|
18
|
18
|
| πρὸ συντριβῆς ἡγεῖται ὕβρις, πρὸ δὲ πτώματος κακοφροσύνη. | Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість. |
|
19
|
19
|
| κρείσσων πραΰθυμος μετὰ ταπεινώσεως ἢ ὃς διαιρεῖται σκῦλα μετὰ ὑβριστῶν. | Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими. |
|
20
|
20
|
| συνετὸς ἐν πράγμασιν εὑρετὴς ἀγαθῶν, πεποιθὼς δὲ ἐπὶ Θεῷ μακαριστός. | Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний. |
|
21
|
21
|
| τοὺς σοφοὺς καὶ συνετοὺς φαύλους καλοῦσιν, οἱ δὲ γλυκεῖς ἐν λόγῳ πλείονα ἀκούσονται. | Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання. |
|
22
|
22
|
| πηγὴ ζωῆς ἔννοια τοῖς κεκτημένοις, παιδεία δὲ ἀφρόνων κακή. | Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота. |
|
23
|
23
|
| καρδία σοφοῦ νοήσει τὰ ἀπὸ τοῦ ἰδίου στόματος, ἐπὶ δὲ χείλεσι φορέσει ἐπιγνωμοσύνην. | Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його. |
|
24
|
24
|
| κηρία μέλιτος λόγοι καλοί, γλύκασμα δὲ αὐτοῦ ἴασις ψυχῆς. | Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток. |
|
25
|
25
|
| εἰσὶν ὁδοὶ δοκοῦσαι εἶναι ὀρθαὶ ἀνδρί, τὰ μέντοι τελευταῖα αὐτῶν βλέπει εἰς πυθμένα ᾅδου. | Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті. |
|
26
|
26
|
| ἀνὴρ ἐν πόνοις πονεῖ ἑαυτῷ καὶ ἐκβιάζεται τὴν ἀπώλειαν ἑαυτοῦ, ὁ μέντοι σκολιὸς ἐπὶ τῷ ἑαυτοῦ στόματι φορεῖ τὴν ἀπώλειαν. | Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його. |
|
27
|
27
|
| ἀνὴρ ἄφρων ὀρύσσει ἑαυτῷ κακά, ἐπὶ δὲ τῶν ἑαυτοῦ χειλέων θησαυρίζει πῦρ. | Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий. |
|
28
|
28
|
| ἀνὴρ σκολιὸς διαπέμπεται κακά, καὶ λαμπτῆρα δόλου πυρσεύει κακοῖς καὶ διαχωρίζει φίλους. | Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів. |
|
29
|
29
|
| ἀνὴρ παράνομος ἀποπειρᾶται φίλων καὶ ἀπάγει αὐτοὺς ὁδοὺς οὐκ ἀγαθάς. | Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру; |
|
30
|
30
|
| στηρίζων δὲ ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ διαλογίζεται διεστραμμένα, ὁρίζει δὲ τοῖς χείλεσιν αὐτοῦ πάντα τὰ κακά· οὗτος κάμινός ἐστι κακίας. | прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби]. |
|
31
|
31
|
| στέφανος καυχήσεως γῆρας, ἐν δὲ ὁδοῖς δικαιοσύνης εὑρίσκεται. | Вінець слави — сивина, яка знаходиться на шляху правди. |
|
32
|
32
|
| κρείσσων ἀνὴρ μακρόθυμος ἰσχυροῦ, ὁ δὲ κρατῶν ὀργῆς κρείσσων καταλαμβανομένου πόλιν. | Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста. |
|
33
|
33
|
| εἰς κόλπους ἐπέρχεται πάντα τοῖς ἀδίκοις, παρὰ δὲ Κυρίου πάντα τὰ δίκαια. | У полу кидається жереб, але всі рішення його — від Господа. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
