|
Κεφάλαιο 26
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
| ΩΣΠΕΡ δρόσος ἐν ἀμήτῳ καὶ ὥσπερ ὑετὸς ἐν θέρει, οὕτως οὐκ ἔστιν ἄφρονι τιμή. | Як сніг улітку і дощ під час жнив, так честь непристойна нерозумному. |
|
2
|
2
|
| ὥσπερ ὄρνεα πέταται καὶ στρουθοί, οὕτως ἀρὰ ματαία οὐκ ἐπελεύσεται οὐδενί. | Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться. |
|
3
|
3
|
| ὥσπερ μάστιξ ἵππῳ καὶ κέντρον ὄνῳ, οὕτως ράβδος ἔθνει παρανόμῳ. | Бич для коня, вузда для осла, а палка для дурних. |
|
4
|
4
|
| μὴ ἀποκρίνου ἄφρονι πρὸς τὴν ἐκείνου ἀφροσύνην, ἵνα μὴ ὅμοιος γένῃ αὐτῷ· | Не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб і тобі не зробитися подібним до нього; |
|
5
|
5
|
| ἀλλὰ ἀποκρίνου ἄφρονι κατὰ τὴν ἀφροσύνην αὐτοῦ, ἵνα μὴ φαίνηται σοφός παρ᾿ ἑαυτῷ. | не відповідай нерозумному за глупотою його, щоб він не став мудрецем в очах своїх. |
|
6
|
6
|
| ἐκ τῶν ὁδῶν ἑαυτοῦ ὄνειδος ποιεῖται ὁ ἀποστείλας δι᾿ ἀγγέλου ἄφρονος λόγον. | Підрізує собі ноги, терпить неприємність той, хто дає словесне доручення дурневі. |
|
7
|
7
|
| ἀφελοῦ πορείαν σκελῶν καὶ παρανομίαν ἐκ στόματος ἀφρόνων. | Нерівно піднімаються ноги у кульгавого, — і притча у вустах дурнів. |
|
8
|
8
|
| ὃς ἀποδεσμεύει λίθον ἐν σφενδόνῃ, ὅμοιός ἐστι τῷ διδόντι ἄφρονι δόξαν. | Що той, хто вкладає коштовний камінь у пращу, те саме той, що віддає нерозумному шану. |
|
9
|
9
|
| ἄκανθαι φύονται ἐν χειρὶ μεθύσου, δουλεία δὲ ἐν χειρὶ τῶν ἀφρόνων. | Що колючий терен у руці п’яного, те притча в устах дурнів. |
|
10
|
10
|
| πολλὰ χειμάζεται πᾶσα σάρξ ἀφρόνων· συντρίβεται γὰρ ἡ ἔκστασις αὐτῶν. | Сильний робить усе довільно: і нерозумного нагороджує, і всякого перехожого нагороджує. |
|
11
|
11
|
| ὥσπερ κύων ὅταν ἐπέλθῃ ἐπὶ τὸν ἑαυτοῦ ἔμετον καὶ μισητὸς γένηται, οὕτως ἄφρων τῇ ἑαυτοῦ κακίᾳ ἀναστρέψας ἐπὶ τὴν ἑαυτοῦ ἁμαρτίαν. 11α ἔστιν αἰσχύνη ἐπάγουσα ἁμαρτίαν, καί ἐστιν αἰσχύνη δόξα καὶ χάρις. | Як пес повертається на блювотину свою, так нерозумний повторює дурість свою. |
|
12
|
12
|
| εἶδον ἄνδρα δόξαντα παρ᾿ αὑτῷ σοφὸν εἶναι, ἐλπίδα μέντοι ἔσχε μᾶλλον ἄφρων αὐτοῦ. | Чи бачив ти чоловіка, мудрого в очах своїх? На нерозумного більше надії, ніж на нього. |
|
13
|
13
|
| λέγει ὀκνηρὸς ἀποστελλόμενος εἰς ὁδόν· λέων ἐν ταῖς ὁδοῖς, ἐν δὲ ταῖς πλατείαις φονευταί. | Лінивець говорить: «лев на дорозі! лев на площах!» |
|
14
|
14
|
| ὥσπερ θύρα στρέφεται ἐπὶ τοῦ στρόφιγγος, οὕτως ὀκνηρὸς ἐπὶ τῆς κλίνης αὐτοῦ. | Двері качаються на гаках своїх, а лінивець на постелі своїй. |
|
15
|
15
|
| κρύψας ὀκνηρὸς τὴν χεῖρα ἐν τῷ κόλπῳ αὐτοῦ, οὐ δυνήσεται ἐπενεγκεῖν ἐπὶ στόμα. | Лінивець опускає руку свою в чашу, і йому важко донести її до рота свого. |
|
16
|
16
|
| σοφώτερος ἑαυτῷ ὀκνηρὸς φαίνεται τοῦ ἐν πλησμονῇ ἀποκομίζοντος ἀγγελίαν. | Лінивець в очах своїх мудріший за сімох, які відповідають обдумано. |
|
17
|
17
|
| ὥσπερ ὁ κρατῶν κέρκου κυνός, οὕτως ὁ προεστὼς ἀλλοτρίας κρίσεως. | Хапає пса за вуха, хто, проходячи мимо, втручається в чужу сварку. |
|
18
|
18
|
| ὥσπερ οἱ ἰώμενοι προβάλλουσι λόγους εἰς ἀνθρώπους, ὁ δὲ ἀπαντήσας τῷ λόγῳ πρῶτος ὑποσκελισθήσεται, | Як той, хто прикидається несповна розуму, кидає вогонь, стріли і смерть, |
|
19
|
19
|
| οὕτως πάντες οἱ ἐνεδρεύοντες τοὺς ἑαυτῶν φίλους, ὅταν δὲ ὁραθῶσι, λέγουσι ὅτι παίζων ἔπραξα. | так — чоловік, який підступно шкодить другові своєму і потім говорить: «я тільки пожартував». |
|
20
|
20
|
| ἐν πολλοῖς ξύλοις θάλλει πῦρ, ὅπου δὲ οὐκ ἔστι δίθυμος, ἡσυχάζει μάχη. | Де немає більше дров, вогонь погасає, і де немає навушника, розбрат вщухає. |
|
21
|
21
|
| ἐσχάρα ἄνθραξι καὶ ξύλα πυρί, ἀνὴρ δὲ λοίδορος εἰς ταραχὴν μάχης. | Вугілля — для жару і дрова — для вогню, а людина сварлива — для розпалення сварки. |
|
22
|
22
|
| λόγοι κερκώπων μαλακοί, οὗτοι δὲ τύπτουσιν εἰς ταμιεῖα σπλάγχνων. | Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби. |
|
23
|
23
|
| ἀργύριον διδόμενον μετὰ δόλου, ὥσπερ ὄστρακον ἡγητέον. χείλη λεῖα καρδίαν καλύπτει λυπηράν. | Що нечистим сріблом обкладена глиняна посудина, те полум’яні вуста і серце злісне. |
|
24
|
24
|
| χείλεσι πάντα ἐπινεύει ἀποκλαιόμενος ἐχθρός, ἐν δὲ τῇ καρδίᾳ τεκταίνεται δόλους. | Вустами своїми прикидається ворог, а у серці своєму замишляє підступи. |
|
25
|
25
|
| ἐάν σου δέηται ὁ ἐχθρὸς μεγάλῃ τῇ φωνῇ, μὴ πεισθῆς, ἑπτὰ γάρ εἰσι πονηρίαι ἐν τῇ ψυχῇ αὐτοῦ. | Якщо він говорить і ніжним голосом, не вір йому, тому що сім мерзот у серці його. |
|
26
|
26
|
| ὁ κρύπτων ἔχθραν συνίστησι δόλον, ἐκκαλύπτει δὲ τὰς ἑαυτοῦ ἁμαρτίας εὔγνωστος ἐν συνεδρίοις. | Якщо ненависть прикривається наодинці, то відкриється злоба його в народному зібранні. |
|
27
|
27
|
| ὁ ὀρύσσων βόθρον τῷ πλησίον ἐμπεσεῖται εἰς αὐτόν, ὁ δὲ κυλίων λίθον ἐφ᾿ ἑαυτὸν κυλίει. | Хто риє яму, той упаде в неї, і хто покотить нагору камінь, до того він повернеться. |
|
28
|
28
|
| γλῶσσα ψευδὴς μισεῖ ἀλήθειαν, στόμα δὲ ἄστεγον ποιεῖ ἀκαταστασίας. | Неправдивий язик ненавидить уражених ним, і улесливі вуста готують падіння. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
