1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 106
|
Псалом 106
|
|
1
|
1
|
| ᾿Αλληλούϊα. ΕΞΟΜΟΛΟΓΕΙΣΘΕ τῷ Κυρίῳ, ὅτι χρηστός, ὅτι εἰς τὸν αἰῶνα τὸ ἔλεος αὐτοῦ· | Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. |
|
2
|
2
|
| εἰπάτωσαν οἱ λελυτρωμένοι ὑπὸ Κυρίου, οὓς ἐλυτρώσατο ἐκ χειρὸς ἐχθροῦ. | Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога, |
|
3
|
3
|
| ἐκ τῶν χωρῶν συνήγαγεν αὐτούς, ἀπὸ ἀνατολῶν καὶ δυσμῶν καὶ βοῤῥᾶ καὶ θαλάσσης. | і зібрав їх із усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня. |
|
4
|
4
|
| ἐπλανήθησαν ἐν τῇ ἐρήμῳ ἐν γῇ ἀνύδρῳ, ὁδὸν πόλεως κατοικητηρίου οὐχ εὗρον, | Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного. |
|
5
|
5
|
| πεινῶντες καὶ διψῶντες, ἡ ψυχὴ αὐτῶν ἐν αὐτοῖς ἐξέλιπε· | Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня. |
|
6
|
6
|
| καὶ ἐκέκραξαν πρὸς Κύριον ἐν τῷ θλίβεσθαι αὐτούς, καὶ ἐκ τῶν ἀναγκῶν αὐτῶν ἐῤῥύσατο αὐτοὺς | Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої. |
|
7
|
7
|
| καὶ ὡδήγησεν αὐτοὺς εἰς ὁδὸν εὐθεῖαν τοῦ πορευθῆναι εἰς πόλιν κατοικητηρίου. | І привів їх прямою дорогою до міста заселеного. |
|
8
|
8
|
| ἐξομολογησάσθωσαν τῷ Κυρίῳ τὰ ἐλέη αὐτοῦ καὶ τὰ θαυμάσια αὐτοῦ τοῖς υἱοῖς τῶν ἀνθρώπων, | Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських, |
|
9
|
9
|
| ὅτι ἐχόρτασε ψυχὴν κενὴν καὶ πεινῶσαν ἐνέπλησεν ἀγαθῶν. | бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром. |
|
10
|
10
|
| καθημένους ἐν σκότει καὶ σκιᾷ θανάτου, πεπεδημένους ἐν πτωχείᾳ καὶ σιδήρῳ, | Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом, |
|
11
|
11
|
| ὅτι παρεπίκραναν τὰ λόγια τοῦ Θεοῦ, καὶ τὴν βουλὴν τοῦ ῾Υψίστου παρώξυναν, | бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього. |
|
12
|
12
|
| καὶ ἐταπεινώθη ἐν κόποις ἡ καρδία αὐτῶν, ἠσθένησαν, καὶ οὐκ ἦν ὁ βοηθῶν· | Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм. |
|
13
|
13
|
| καὶ ἐκέκραξαν πρὸς Κύριον ἐν τῷ θλίβεσθαι αὐτούς, καὶ ἐκ τῶν ἀναγκῶν αὐτῶν ἔσωσεν αὐτοὺς | Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, |
|
14
|
14
|
| καὶ ἐξήγαγεν αὐτοὺς ἐκ σκότους καὶ σκιᾶς θανάτου καὶ τοὺς δεσμοὺς αὐτῶν διέρρηξεν. | вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав. |
|
15
|
15
|
| ἐξομολογησάσθωσαν τῷ Κυρίῳ τὰ ἐλέη αὐτοῦ καὶ τὰ θαυμάσια αὐτοῦ τοῖς υἱοῖς τῶν ἀνθρώπων, | Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських: |
|
16
|
16
|
| ὅτι συνέτριψε πύλας χαλκᾶς καὶ μοχλοὺς σιδηροῦς συνέθλασεν. | бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав. |
|
17
|
17
|
| ἀντελάβετο αὐτῶν ἐξ ὁδοῦ ἀνομίας αὐτῶν, διὰ γὰρ τὰς ἀνομίας αὐτῶν ἐταπεινώθησαν· | Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли. |
|
18
|
18
|
| πᾶν βρῶμα ἐβδελύξατο ἡ ψυχὴ αὐτῶν, καὶ ἤγγισαν ἕως τῶν πυλῶν τοῦ θανάτου· | Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти. |
|
19
|
19
|
| καὶ ἐκέκραξαν πρὸς Κύριον ἐν τῷ θλίβεσθαι αὐτούς, καὶ ἐκ τῶν ἀναγκῶν αὐτῶν ἔσωσεν αὐτούς, | Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, |
|
20
|
20
|
| ἀπέστειλε τὸν λόγον αὐτοῦ καὶ ἰάσατο αὐτοὺς καὶ ἐρρύσατο αὐτοὺς ἐκ τῶν διαφθορῶν αὐτῶν. | послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх. |
|
21
|
21
|
| ἐξομολογησάσθωσαν τῷ Κυρίῳ τὰ ἐλέη αὐτοῦ καὶ τὰ θαυμάσια αὐτοῦ τοῖς υἱοῖς τῶν ἀνθρώπων | Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. |
|
22
|
22
|
| καὶ θυσάτωσαν αὐτῷ θυσίαν αἰνέσεως καὶ ἐξαγγειλάτωσαν τὰ ἔργα αὐτοῦ ἐν ἀγαλλιάσει. | Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його. |
|
23
|
23
|
| οἱ καταβαίνοντες εἰς θάλασσαν ἐν πλοίοις, ποιοῦντες ἐργασίαν ἐν ὕδασι πολλοῖς, | Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих, |
|
24
|
24
|
| αὐτοὶ εἶδον τὰ ἔργα Κυρίου καὶ τὰ θαυμάσια αὐτοῦ ἐν τῷ βυθῷ. | вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині: |
|
25
|
25
|
| εἶπε, καὶ ἔστη πνεῦμα καταιγίδος, καὶ ὑψώθη τὰ κύματα αὐτῆς· | скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, — |
|
26
|
26
|
| ἀναβαίνουσιν ἕως τῶν οὐρανῶν καὶ καταβαίνουσιν ἕως τῶν ἀβύσσων, ἡ ψυχὴ αὐτῶν ἐν κακοῖς ἐτήκετο· | піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей. |
|
27
|
27
|
| ἐταράχθησαν, ἐσαλεύθησαν ὡς ὁ μεθύων, καὶ πᾶσα ἡ σοφία αὐτῶν κατεπόθη· | Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня. |
|
28
|
28
|
| καὶ ἐκέκραξαν πρὸς Κύριον ἐν τῷ θλίβεσθαι αὐτούς, καὶ ἐκ τῶν ἀναγκῶν αὐτῶν ἐξήγαγεν αὐτοὺς | Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди. |
|
29
|
29
|
| καὶ ἐπέταξε τῇ καταιγίδι, καὶ ἔστη εἰς αὔραν, καὶ ἐσίγησαν τὰ κύματα αὐτῆς· | Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли. |
|
30
|
30
|
| καὶ εὐφράνθησαν, ὅτι ἡσύχασαν, καὶ ὡδήγησεν αὐτοὺς ἐπὶ λιμένα θελήματος αὐτοῦ. | І радіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані. |
|
31
|
31
|
| ἐξομολογησάσθωσαν τῷ Κυρίῳ τὰ ἐλέη αὐτοῦ καὶ τὰ θαυμάσια αὐτοῦ τοῖς υἱοῖς τῶν ἀνθρώπων. | Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. |
|
32
|
32
|
| ὑψωσάτωσαν αὐτὸν ἐν ἐκκλησίᾳ λαοῦ καὶ ἐν καθέδρᾳ πρεσβυτέρων αἰνεσάτωσαν αὐτόν. | Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин. |
|
33
|
33
|
| ἔθετο ποταμοὺς εἰς ἔρημον καὶ διεξόδους ὑδάτων εἰς δίψαν, | Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю, |
|
34
|
34
|
| γῆν καρποφόρον εἰς ἅλμην ἀπὸ κακίας τῶν κατοικούντων ἐν αὐτῇ. | землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній. |
|
35
|
35
|
| ἔθετο ἔρημον εἰς λίμνας ὑδάτων καὶ γῆν ἄνυδρον εἰς διεξόδους ὑδάτων. | Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу — на джерела води. |
|
36
|
36
|
| καὶ κατῴκισεν ἐκεῖ πεινῶντας, καὶ συνεστήσαντο πόλεις κατοικεσίας | І оселяє там голодних; вони будують міста — оселі собі, |
|
37
|
37
|
| καὶ ἔσπειραν ἀγροὺς καὶ ἐφύτευσαν ἀμπελῶνας καὶ ἐποίησαν καρπὸν γεννήματος, | засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай. |
|
38
|
38
|
| καὶ εὐλόγησεν αὐτούς, καὶ ἐπληθύνθησαν σφόδρα, καὶ τὰ κτήνη αὐτῶν οὐκ ἐσμίκρυνε. | Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується. |
|
39
|
39
|
| καὶ ὠλιγώθησαν καὶ ἐκακώθησαν ἀπὸ θλίψεως κακῶν καὶ ὀδύνης. | Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи, |
|
40
|
40
|
| ἐξεχύθη ἐξουδένωσις ἐπ᾿ ἄρχοντας αὐτῶν, καὶ ἐπλάνησεν αὐτοὺς ἐν ἀβάτῳ καὶ οὐχ ὁδῷ. | тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів. |
|
41
|
41
|
| καὶ ἐβοήθησε πένητι ἐκ πτωχείας καὶ ἔθετο ὡς πρόβατα πατριάς. | Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець. |
|
42
|
42
|
| ὄψονται εὐθεῖς καὶ εὐφρανθήσονται, καὶ πᾶσα ἀνομία ἐμφράξει τὸ στόμα αὐτῆς. | Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої. |
|
43
|
43
|
| τίς σοφὸς καὶ φυλάξει ταῦτα καὶ συνήσει τὰ ἐλέη τοῦ Κυρίου; | Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні. |
