1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 72
|
Псалом 72
|
|
1
|
0
|
|
Ψαλμὸς τῷ ᾿Ασάφ. ΩΣ ΑΓΑΘΟΣ ὁ Θεὸς τῷ ᾿Ισραήλ, τοῖς εὐθέσι τῇ καρδίᾳ.
|
Псалом Асафа.
|
|
2
|
1
|
|
ἐμοῦ δὲ παραμικρὸν ἐσαλεύθησαν οἱ πόδες, παρ᾿ ὀλίγον ἐξεχύθη τὰ διαβήματά μου.
|
Який милостивий Бог Ізраїлів до народу Свого, до чистих серцем!
|
|
3
|
2
|
|
ὅτι ἐζήλωσα ἐπὶ τοῖς ἀνόμοις εἰρήνην ἁμαρτωλῶν θεωρῶν,
|
Мої ж мало не похитнулися ноги, мало не посковзнулися стопи мої.
|
|
4
|
3
|
|
ὅτι οὐκ ἔστιν ἀνάνευσις ἐν τῷ θανάτῳ αὐτῶν καὶ στερέωμα ἐν τῇ μάστιγι αὐτῶν·
|
Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних.
|
|
5
|
4
|
|
ἐν κόποις ἀνθρώπων οὐκ εἰσὶ καὶ μετὰ ἀνθρώπων οὐ μαστιγωθήσονται.
|
Бо нема їм страждання, й до смерти їхньої міцні сили їхні.
|
|
6
|
5
|
|
διὰ τοῦτο ἐκράτησεν αὐτοὺς ἡ ὑπερηφανία, περιεβάλοντο ἀδικίαν καὶ ἀσέβειαν ἑαυτῶν.
|
У трудах людських їх нема, і не знають вони людської біди.
|
|
7
|
6
|
|
ἐξελεύσεται ὡς ἐκ στέατος ἡ ἀδικία αὐτῶν, διῆλθον εἰς διάθεσιν καρδίας·
|
Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої.
|
|
8
|
7
|
|
διενοήθησαν καὶ ἐλάλησαν ἐν πονηρίᾳ, ἀδικίαν εἰς τὸ ὕψος ἐλάλησαν·
|
Пливе, наче олива, неправда їхня, живуть за похотями свого серця.
|
|
9
|
8
|
|
ἔθεντο εἰς οὐρανὸν τὸ στόμα αὐτῶν, καὶ ἡ γλῶσσα αὐτῶν διῆλθεν ἐπὶ τῆς γῆς.
|
З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють.
|
|
10
|
9
|
|
διὰ τοῦτο ἐπιστρέψει ὁ λαός μου ἐνταῦθα, καὶ ἡμέραι πλήρεις εὑρεθήσονται ἐν αὐτοῖς.
|
До небес підносять уста свої, і язик їхній обходить землю.
|
|
11
|
10
|
|
καὶ εἶπαν· πῶς ἔγνω ὁ Θεός; καὶ εἰ ἔστι γνῶσις ἐν τῷ ῾Υψίστῳ;
|
Тому звертаються до них люди і п’ють їхню воду повною чашею,
|
|
12
|
11
|
|
ἰδοὺ οὗτοι οἱ ἁμαρτωλοὶ καὶ εὐθηνοῦντες· εἰς τὸν αἰῶνα κατέσχον πλούτου.
|
і кажуть: «Як довідається Бог? І чи знає Всевишній?»
|
|
13
|
12
|
|
καὶ εἶπα· ἄρα ματαίως ἐδικαίωσα τὴν καρδίαν μου καὶ ἐνιψάμην ἐν ἀθῴοις τὰς χεῖράς μου·
|
І ось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство.
|
|
14
|
13
|
|
καὶ ἐγενόμην μεμαστιγωμένος ὅλην τὴν ἡμέραν, καὶ ὁ ἔλεγχός μου εἰς τὰς πρωΐας.
|
[І я сказав: ] «Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої;
|
|
15
|
14
|
|
εἰ ἔλεγον· διηγήσομαι οὕτως, ἰδοὺ τῇ γενεᾷ τῶν υἱῶν σου ἠσυνθέτηκα.
|
віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?»
|
|
16
|
15
|
|
καὶ ὑπέλαβον τοῦ γνῶναι τοῦτο· κόπος ἐστὶν ἐνώπιόν μου,
|
Але коли б я сказав: «Буду і я так жити», то я став би зрадником перед родом синів Твоїх.
|
|
17
|
16
|
|
ἕως εἰσέλθω εἰς τὸ ἁγιαστήριον τοῦ Θεοῦ καὶ συνῶ εἰς τὰ ἔσχατα αὐτῶν.
|
І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх.
|
|
18
|
17
|
|
πλὴν διὰ τὰς δολιότητας αὐτῶν ἔθου αὐτοῖς κακά, κατέβαλες αὐτοὺς ἐν τῷ ἐπαρθῆναι.
|
Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього.
|
|
19
|
18
|
|
πῶς ἐγένοντο εἰς ἐρήμωσιν ἐξάπινα· ἐξέλιπον, ἀπώλοντο διὰ τὴν ἀνομίαν αὐτῶν.
|
Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони.
|
|
20
|
19
|
|
ὡσεὶ ἐνύπνιον ἐξεγειρομένου, Κύριε, ἐν τῇ πόλει σου τὴν εἰκόνα αὐτῶν ἐξουδενώσεις.
|
Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої.
|
|
21
|
20
|
|
ὅτι ἐξεκαύθη ἡ καρδία μου, καὶ οἱ νεφροί μου ἠλλοιώθησαν,
|
Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм.
|
|
22
|
21
|
|
κἀγὼ ἐξουδενωμένος καὶ οὐκ ἔγνων, κτηνώδης ἐγενόμην παρά σοι.
|
Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя,
|
|
23
|
22
|
|
κἀγὼ διαπαντὸς μετὰ σοῦ, ἐκράτησας τῆς χειρὸς τῆς δεξιᾶς μου
|
я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою.
|
|
24
|
23
|
|
καὶ ἐν τῇ βουλῇ σου ὡδήγησάς με καὶ μετὰ δόξης προσελάβου με.
|
Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою.
|
|
25
|
24
|
|
τί γάρ μοι ὑπάρχει ἐν τῷ οὐρανῷ, καὶ παρὰ σοῦ τί ἠθέλησα ἐπὶ τῆς γῆς;
|
Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене.
|
|
26
|
25
|
|
ἐξέλιπεν ἡ καρδία μου καὶ ἡ σάρξ μου, ὁ Θεὸς τῆς καρδίας μου καὶ ἡ μερίς μου ὁ Θεὸς εἰς τὸν αἰῶνα.
|
Хто бо для мене є на небі? І чого без Тебе бажати мені на землі?
|
|
27
|
26
|
|
ὅτι ἰδοὺ οἱ μακρύνοντες ἑαυτοὺς ἀπὸ σοῦ ἀπολοῦνται, ἐξωλόθρευσας πάντα τὸν πορνεύοντα ἀπὸ σοῦ.
|
Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки.
|
|
28
|
27
|
|
ἐμοὶ δὲ τὸ προσκολλᾶσθαι τῷ Θεῷ ἀγαθόν ἐστι, τίθεσθαι ἐν τῷ Κυρίῳ τὴν ἐλπίδα μου τοῦ ἐξαγγεῖλαί με πάσας τὰς αἰνέσεις σου ἐν ταῖς πύλαις τῆς θυγατρὸς Σιών.
|
Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе.
|
