1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 72
|
Псалом 72
|
|
1
|
1
|
| Ψαλμὸς τῷ ᾿Ασάφ. ΩΣ ΑΓΑΘΟΣ ὁ Θεὸς τῷ ᾿Ισραήλ, τοῖς εὐθέσι τῇ καρδίᾳ. | Який милостивий Бог Ізраїлів до народу Свого, до чистих серцем! |
|
2
|
2
|
| ἐμοῦ δὲ παραμικρὸν ἐσαλεύθησαν οἱ πόδες, παρ᾿ ὀλίγον ἐξεχύθη τὰ διαβήματά μου. | Мої ж мало не похитнулися ноги, мало не посковзнулися стопи мої. |
|
3
|
3
|
| ὅτι ἐζήλωσα ἐπὶ τοῖς ἀνόμοις εἰρήνην ἁμαρτωλῶν θεωρῶν, | Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних. |
|
4
|
4
|
| ὅτι οὐκ ἔστιν ἀνάνευσις ἐν τῷ θανάτῳ αὐτῶν καὶ στερέωμα ἐν τῇ μάστιγι αὐτῶν· | Бо нема їм страждання, й до смерти їхньої міцні сили їхні. |
|
5
|
5
|
| ἐν κόποις ἀνθρώπων οὐκ εἰσὶ καὶ μετὰ ἀνθρώπων οὐ μαστιγωθήσονται. | У трудах людських їх нема, і не знають вони людської біди. |
|
6
|
6
|
| διὰ τοῦτο ἐκράτησεν αὐτοὺς ἡ ὑπερηφανία, περιεβάλοντο ἀδικίαν καὶ ἀσέβειαν ἑαυτῶν. | Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої. |
|
7
|
7
|
| ἐξελεύσεται ὡς ἐκ στέατος ἡ ἀδικία αὐτῶν, διῆλθον εἰς διάθεσιν καρδίας· | Пливе, наче олива, неправда їхня, живуть за похотями свого серця. |
|
8
|
8
|
| διενοήθησαν καὶ ἐλάλησαν ἐν πονηρίᾳ, ἀδικίαν εἰς τὸ ὕψος ἐλάλησαν· | З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють. |
|
9
|
9
|
| ἔθεντο εἰς οὐρανὸν τὸ στόμα αὐτῶν, καὶ ἡ γλῶσσα αὐτῶν διῆλθεν ἐπὶ τῆς γῆς. | До небес підносять уста свої, і язик їхній обходить землю. |
|
10
|
10
|
| διὰ τοῦτο ἐπιστρέψει ὁ λαός μου ἐνταῦθα, καὶ ἡμέραι πλήρεις εὑρεθήσονται ἐν αὐτοῖς. | Тому звертаються до них люди і п’ють їхню воду повною чашею, |
|
11
|
11
|
| καὶ εἶπαν· πῶς ἔγνω ὁ Θεός; καὶ εἰ ἔστι γνῶσις ἐν τῷ ῾Υψίστῳ; | і кажуть: «Як довідається Бог? І чи знає Всевишній?» |
|
12
|
12
|
| ἰδοὺ οὗτοι οἱ ἁμαρτωλοὶ καὶ εὐθηνοῦντες· εἰς τὸν αἰῶνα κατέσχον πλούτου. | І ось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство. |
|
13
|
13
|
| καὶ εἶπα· ἄρα ματαίως ἐδικαίωσα τὴν καρδίαν μου καὶ ἐνιψάμην ἐν ἀθῴοις τὰς χεῖράς μου· | [І я сказав: ] «Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої; |
|
14
|
14
|
| καὶ ἐγενόμην μεμαστιγωμένος ὅλην τὴν ἡμέραν, καὶ ὁ ἔλεγχός μου εἰς τὰς πρωΐας. | віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?» |
|
15
|
15
|
| εἰ ἔλεγον· διηγήσομαι οὕτως, ἰδοὺ τῇ γενεᾷ τῶν υἱῶν σου ἠσυνθέτηκα. | Але коли б я сказав: «Буду і я так жити», то я став би зрадником перед родом синів Твоїх. |
|
16
|
16
|
| καὶ ὑπέλαβον τοῦ γνῶναι τοῦτο· κόπος ἐστὶν ἐνώπιόν μου, | І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх. |
|
17
|
17
|
| ἕως εἰσέλθω εἰς τὸ ἁγιαστήριον τοῦ Θεοῦ καὶ συνῶ εἰς τὰ ἔσχατα αὐτῶν. | Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього. |
|
18
|
18
|
| πλὴν διὰ τὰς δολιότητας αὐτῶν ἔθου αὐτοῖς κακά, κατέβαλες αὐτοὺς ἐν τῷ ἐπαρθῆναι. | Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони. |
|
19
|
19
|
| πῶς ἐγένοντο εἰς ἐρήμωσιν ἐξάπινα· ἐξέλιπον, ἀπώλοντο διὰ τὴν ἀνομίαν αὐτῶν. | Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої. |
|
20
|
20
|
| ὡσεὶ ἐνύπνιον ἐξεγειρομένου, Κύριε, ἐν τῇ πόλει σου τὴν εἰκόνα αὐτῶν ἐξουδενώσεις. | Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм. |
|
21
|
21
|
| ὅτι ἐξεκαύθη ἡ καρδία μου, καὶ οἱ νεφροί μου ἠλλοιώθησαν, | Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя, |
|
22
|
22
|
| κἀγὼ ἐξουδενωμένος καὶ οὐκ ἔγνων, κτηνώδης ἐγενόμην παρά σοι. | я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою. |
|
23
|
23
|
| κἀγὼ διαπαντὸς μετὰ σοῦ, ἐκράτησας τῆς χειρὸς τῆς δεξιᾶς μου | Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою. |
|
24
|
24
|
| καὶ ἐν τῇ βουλῇ σου ὡδήγησάς με καὶ μετὰ δόξης προσελάβου με. | Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене. |
|
25
|
25
|
| τί γάρ μοι ὑπάρχει ἐν τῷ οὐρανῷ, καὶ παρὰ σοῦ τί ἠθέλησα ἐπὶ τῆς γῆς; | Хто бо для мене є на небі? І чого без Тебе бажати мені на землі? |
|
26
|
26
|
| ἐξέλιπεν ἡ καρδία μου καὶ ἡ σάρξ μου, ὁ Θεὸς τῆς καρδίας μου καὶ ἡ μερίς μου ὁ Θεὸς εἰς τὸν αἰῶνα. | Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки. |
|
27
|
27
|
| ὅτι ἰδοὺ οἱ μακρύνοντες ἑαυτοὺς ἀπὸ σοῦ ἀπολοῦνται, ἐξωλόθρευσας πάντα τὸν πορνεύοντα ἀπὸ σοῦ. | Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе. |
|
28
|
28
|
| ἐμοὶ δὲ τὸ προσκολλᾶσθαι τῷ Θεῷ ἀγαθόν ἐστι, τίθεσθαι ἐν τῷ Κυρίῳ τὴν ἐλπίδα μου τοῦ ἐξαγγεῖλαί με πάσας τὰς αἰνέσεις σου ἐν ταῖς πύλαις τῆς θυγατρὸς Σιών. | А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй [у вратах дочки Сионової]. |
