1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 88
|
Псалом 88
|
|
1
|
1
|
|
Συνέσεως Αἰθὰμ τῷ ᾿Ισραηλίτῃ.
|
Повчання Ефама Езрахіта.
|
|
2
|
2
|
|
ΤΑ ΕΛΕΗ σου, Κύριε, εἰς τὸν αἰῶνα ᾄσομαι, εἰς γενεὰν καὶ γενεὰν ἀπαγγελῶ τὴν ἀλήθειάν σου ἐν τῷ στόματί μου,
|
Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.
|
|
3
|
3
|
|
ὅτι εἶπας· εἰς τὸν αἰῶνα ἔλεος οἰκοδομηθήσεται· ἐν τοῖς οὐρανοῖς ἑτοιμασθήσεται ἡ ἀλήθειά σου·
|
Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.
|
|
4
|
4
|
|
διεθέμην διαθήκην τοῖς ἐκλεκτοῖς μου, ὤμοσα Δαυΐδ τῷ δούλῳ μου·
|
«Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму:
|
|
5
|
5
|
|
ἕως τοῦ αἰῶνος ἑτοιμάσω τὸ σπέρμα σου καὶ οἰκοδομήσω εἰς γενεὰν καὶ γενεὰν τὸν θρόνον σου. (διάψαλμα).
|
навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій».
|
|
6
|
6
|
|
ἐξομολογήσονται οἱ οὐρανοὶ τὰ θαυμάσιά σου, Κύριε, καὶ τὴν ἀλήθειάν σου ἐν ἐκκλησίᾳ ἁγίων.
|
Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих.
|
|
7
|
7
|
|
ὅτι τίς ἐν νεφέλαις ἰσωθήσεται τῷ Κυρίῳ; καὶ τίς ὁμοιωθήσεται τῷ Κυρίῳ ἐν υἱοῖς Θεοῦ;
|
Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими?
|
|
8
|
8
|
|
ὁ Θεὸς ἐνδοξαζόμενος ἐν βουλῇ ἁγίων, μέγας καὶ φοβερὸς ἐπὶ πάντας τοὺς περικύκλῳ αὐτοῦ.
|
Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього.
|
|
9
|
9
|
|
Κύριε ὁ Θεὸς τῶν δυνάμεων, τίς ὅμοιός σοι; δυνατὸς εἶ, Κύριε, καὶ ἡ ἀλήθειά σου κύκλῳ σου.
|
Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе.
|
|
10
|
10
|
|
σὺ δεσπόζεις τοῦ κράτους τῆς θαλάσσης, τὸν δὲ σάλον τῶν κυμάτων αὐτῆς σὺ καταπραΰνεις.
|
Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його.
|
|
11
|
11
|
|
σὺ ἐταπείνωσας ὡς τραυματίαν ὑπερήφανον, ἐν τῷ βραχίονι τῆς δυνάμεώς σου διεσκόρπισας τοὺς ἐχθρούς σου.
|
Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх.
|
|
12
|
12
|
|
σοί εἰσιν οἱ οὐρανοί, καὶ σή ἐστιν ἡ γῆ· τὴν οἰκουμένην καὶ τὸ πλήρωμα αὐτῆς σὺ ἐθεμελίωσας.
|
Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його.
|
|
13
|
13
|
|
τὸν βορρᾶν καὶ τὴν θάλασσαν σὺ ἔκτισας, Θαβὼρ καὶ ῾Ερμὼν ἐν τῷ ὀνόματί σου ἀγαλλιάσονται.
|
Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються.
|
|
14
|
14
|
|
σὸς ὁ βραχίων μετὰ δυναστείας· κραταιωθήτω ἡ χείρ σου, ὑψωθήτω ἡ δεξιά σου.
|
Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя.
|
|
15
|
15
|
|
δικαιοσύνη καὶ κρίμα ἑτοιμασία τοῦ θρόνου σου, ἔλεος καὶ ἀλήθεια προπορεύσονται πρὸ προσώπου σου.
|
Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм.
|
|
16
|
16
|
|
μακάριος ὁ λαὸς ὁ γινώσκων ἀλαλαγμόν· Κύριε, ἐν τῷ φωτὶ τοῦ προσώπου σου πορεύσονται
|
Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять,
|
|
17
|
17
|
|
καὶ ἐν τῷ ὀνόματί σου ἀγαλλιάσονται ὅλην τὴν ἡμέραν καὶ ἐν τῇ δικαιοσύνῃ σου ὑψωθήσονται.
|
і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться.
|
|
18
|
18
|
|
ὅτι καύχημα τῆς δυνάμεως αὐτῶν σὺ εἶ, καὶ ἐν τῇ εὐδοκίᾳ σου ὑψωθήσεται τὸ κέρας ἡμῶν.
|
Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш.
|
|
19
|
19
|
|
ὅτι τοῦ Κυρίου ἡ ἀντίληψις καὶ τοῦ ἁγίου ᾿Ισραὴλ βασιλέως ἡμῶν.
|
Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш.
|
|
20
|
20
|
|
τότε ἐλάλησας ἐν ὁράσει τοῖς υἱοῖς σου καὶ εἶπας· ἐθέμην βοήθειαν ἐπὶ δυνατόν, ὕψωσα ἐκλεκτὸν ἐκ τοῦ λαοῦ μου·
|
Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх.
|
|
21
|
21
|
|
εὗρον Δαυΐδ τὸν δοῦλόν μου, ἐν ἐλέει ἁγίῳ μου ἔχρισα αὐτόν.
|
Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його.
|
|
22
|
22
|
|
ἡ γὰρ χείρ μου συναντιλήψεται αὐτῷ καὶ ὁ βραχίων μου κατισχύσει αὐτόν·
|
Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його.
|
|
23
|
23
|
|
οὐκ ὠφελήσει ἐχθρὸς ἐν αὐτῷ, καὶ υἱὸς ἀνομίας οὐ προσθήσει τοῦ κακῶσαι αὐτόν.
|
Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його.
|
|
24
|
24
|
|
καὶ συγκόψω ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ τοὺς ἐχθροὺς αὐτοῦ καὶ τοὺς μισοῦντας αὐτὸν τροπώσομαι.
|
Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.
|
|
25
|
25
|
|
καὶ ἡ ἀλήθειά μου καὶ τὸ ἔλεός μου μετ᾿ αὐτοῦ, καὶ ἐν τῷ ὀνόματί μου ὑψωθήσεται τὸ κέρας αὐτοῦ.
|
Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.
|
|
26
|
26
|
|
καὶ θήσομαι ἐν θαλάσσῃ χεῖρα αὐτοῦ καὶ ἐν ποταμοῖς δεξιὰν αὐτοῦ.
|
І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.
|
|
27
|
27
|
|
αὐτὸς ἐπικαλέσεταί με· πατήρ μου εἶ σύ, Θεός μου καὶ ἀντιλήπτωρ τῆς σωτηρίας μου·
|
І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.»
|
|
28
|
28
|
|
κἀγὼ πρωτότοκον θήσομαι αὐτόν, ὑψηλὸν παρὰ τοῖς βασιλεῦσι τῆς γῆς.
|
І Я первенця піднесу Мого* високо, вище царів землі.
|
|
29
|
29
|
|
εἰς τὸν αἰῶνα φυλάξω αὐτῷ τὸ ἔλεός μου, καὶ ἡ διαθήκη μου πιστὴ αὐτῷ·
|
Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.
|
|
30
|
30
|
|
καὶ θήσομαι εἰς τὸν αἰῶνα τοῦ αἰῶνος τὸ σπέρμα αὐτοῦ καὶ τὸν θρόνον αὐτοῦ ὡς τὰς ἡμέρας τοῦ οὐρανοῦ.
|
І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.
|
|
31
|
31
|
|
ἐὰν ἐγκαταλίπωσιν οἱ υἱοὶ αὐτοῦ τὸν νόμον μου καὶ τοῖς κρίμασί μου μὴ πορευθῶσιν,
|
А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,
|
|
32
|
32
|
|
ἐὰν τὰ δικαιώματά μου βεβηλώσωσι καὶ τὰς ἐντολάς μου μὴ φυλάξωσιν,
|
якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,
|
|
33
|
33
|
|
ἐπισκέψομαι ἐν ῥάβδῳ τὰς ἀνομίας αὐτῶν καὶ ἐν μάστιξι τὰς ἀδικίας αὐτῶν·
|
то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.
|
|
34
|
34
|
|
τὸ δὲ ἔλεός μου οὐ μὴ διασκεδάσω ἀπ᾿ αὐτῶν, οὐδ᾿ οὐ μὴ ἀδικήσω ἐν τῇ ἀληθείᾳ μου,
|
Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,
|
|
35
|
35
|
|
οὐδ᾿ οὐ μὴ βεβηλώσω τὴν διαθήκην μου καὶ τὰ ἐκπορευόμενα διὰ τῶν χειλέων μου οὐ μὴ ἀθετήσω.
|
не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.
|
|
36
|
36
|
|
ἅπαξ ὤμοσα ἐν τῷ ἁγίῳ μου, εἰ τῷ Δαυΐδ ψεύσομαι·
|
Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.
|
|
37
|
37
|
|
τὸ σπέρμα αὐτοῦ εἰς τὸν αἰῶνα μενεῖ καὶ ὁ θρόνος αὐτοῦ ὡς ὁ ἥλιος ἐναντίον μου
|
Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,
|
|
38
|
38
|
|
καὶ ὡς ἡ σελήνη κατηρτισμένη εἰς τὸν αἰῶνα· καὶ ὁ μάρτυς ἐν οὐρανῷ πιστός. (διάψαλμα).
|
як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний».
|
|
39
|
39
|
|
σὺ δὲ ἀπώσω καὶ ἐξουδένωσας, ἀνεβάλου τὸν χριστόν σου·
|
А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.
|
|
40
|
40
|
|
κατέστρεψας τὴν διαθήκην τοῦ δούλου σου, ἐβεβήλωσας εἰς τὴν γῆν τὸ ἁγίασμα αὐτοῦ.
|
Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.
|
|
41
|
41
|
|
καθεῖλες πάντας τοὺς φραγμοὺς αὐτοῦ, ἔθου τὰ ὀχυρώματα αὐτοῦ δειλίαν·
|
Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.
|
|
42
|
42
|
|
διήρπασαν αὐτὸν πάντες οἱ διοδεύοντες ὁδόν, ἐγενήθη ὄνειδος τοῖς γείτοσιν αὐτοῦ.
|
Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.
|
|
43
|
43
|
|
ὕψωσας τὴν δεξιὰν τῶν θλιβόντων αὐτόν, εὔφρανας πάντας τοὺς ἐχθροὺς αὐτοῦ.
|
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.
|
|
44
|
44
|
|
ἀπέστρεψας τὴν βοήθειαν τῆς ῥομφαίας αὐτοῦ καὶ οὐκ ἀντελάβου αὐτοῦ ἐν τῷ πολέμῳ.
|
Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.
|
|
45
|
45
|
|
κατέλυσας ἀπὸ καθαρισμοῦ αὐτοῦ, τὸν θρόνον αὐτοῦ εἰς τὴν γῆν κατέρραξας.
|
Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.
|
|
46
|
46
|
|
ἐσμίκρυνας τὰς ἡμέρας τοῦ χρόνου αὐτοῦ, κατέχεας αὐτοῦ αἰσχύνην. (διάψαλμα).
|
Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.
|
|
47
|
47
|
|
ἕως πότε, Κύριε, ἀποστρέφῃ εἰς τέλος, ἐκκαυθήσεται ὡς πῦρ ἡ ὀργή σου;
|
Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?
|
|
48
|
48
|
|
μνήσθητι τίς μου ἡ ὑπόστασις· μὴ γὰρ ματαίως ἔκτισας πάντας τοὺς υἱοὺς τῶν ἀνθρώπων;
|
Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?
|
|
49
|
49
|
|
τίς ἐστιν ἄνθρωπος, ὃς ζήσεται, καὶ οὐκ ὄψεται θάνατον; ῥύσεται τὴν ψυχὴν αὐτοῦ ἐκ χειρὸς ᾅδου; (διάψαλμα).
|
Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?
|
|
50
|
50
|
|
ποῦ ἐστι τὰ ἐλέη σου τὰ ἀρχαῖα, Κύριε, ἃ ὤμοσας τῷ Δαυΐδ ἐν τῇ ἀληθείᾳ σου;
|
Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?
|
|
51
|
51
|
|
μνήσθητι, Κύριε, τοῦ ὀνειδισμοῦ τῶν δούλων σου, οὗ ὑπέσχον ἐν τῷ κόλπῳ πολλῶν ἐθνῶν,
|
Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.
|
|
52
|
52
|
|
οὗ ὠνείδισαν οἱ ἐχθροί σου, Κύριε, οὗ ὠνείδισαν τὸ ἀντάλλαγμα τοῦ χριστοῦ σου.
|
Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.
|
|
53
|
53
|
|
εὐλογητὸς Κύριος εἰς τὸν αἰῶνα. γένοιτο γένοιτο.
|
Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.
|
