1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 88
|
Псалом 88
|
|
1
|
1
|
| Συνέσεως Αἰθὰμ τῷ ᾿Ισραηλίτῃ. | Повчання Ефама Езрахіта. |
|
2
|
2
|
| ΤΑ ΕΛΕΗ σου, Κύριε, εἰς τὸν αἰῶνα ᾄσομαι, εἰς γενεὰν καὶ γενεὰν ἀπαγγελῶ τὴν ἀλήθειάν σου ἐν τῷ στόματί μου, | Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми. |
|
3
|
3
|
| ὅτι εἶπας· εἰς τὸν αἰῶνα ἔλεος οἰκοδομηθήσεται· ἐν τοῖς οὐρανοῖς ἑτοιμασθήσεται ἡ ἀλήθειά σου· | Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя. |
|
4
|
4
|
| διεθέμην διαθήκην τοῖς ἐκλεκτοῖς μου, ὤμοσα Δαυΐδ τῷ δούλῳ μου· | «Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму: |
|
5
|
5
|
| ἕως τοῦ αἰῶνος ἑτοιμάσω τὸ σπέρμα σου καὶ οἰκοδομήσω εἰς γενεὰν καὶ γενεὰν τὸν θρόνον σου. (διάψαλμα). | навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій». |
|
6
|
6
|
| ἐξομολογήσονται οἱ οὐρανοὶ τὰ θαυμάσιά σου, Κύριε, καὶ τὴν ἀλήθειάν σου ἐν ἐκκλησίᾳ ἁγίων. | Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих. |
|
7
|
7
|
| ὅτι τίς ἐν νεφέλαις ἰσωθήσεται τῷ Κυρίῳ; καὶ τίς ὁμοιωθήσεται τῷ Κυρίῳ ἐν υἱοῖς Θεοῦ; | Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими? |
|
8
|
8
|
| ὁ Θεὸς ἐνδοξαζόμενος ἐν βουλῇ ἁγίων, μέγας καὶ φοβερὸς ἐπὶ πάντας τοὺς περικύκλῳ αὐτοῦ. | Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього. |
|
9
|
9
|
| Κύριε ὁ Θεὸς τῶν δυνάμεων, τίς ὅμοιός σοι; δυνατὸς εἶ, Κύριε, καὶ ἡ ἀλήθειά σου κύκλῳ σου. | Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе. |
|
10
|
10
|
| σὺ δεσπόζεις τοῦ κράτους τῆς θαλάσσης, τὸν δὲ σάλον τῶν κυμάτων αὐτῆς σὺ καταπραΰνεις. | Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його. |
|
11
|
11
|
| σὺ ἐταπείνωσας ὡς τραυματίαν ὑπερήφανον, ἐν τῷ βραχίονι τῆς δυνάμεώς σου διεσκόρπισας τοὺς ἐχθρούς σου. | Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх. |
|
12
|
12
|
| σοί εἰσιν οἱ οὐρανοί, καὶ σή ἐστιν ἡ γῆ· τὴν οἰκουμένην καὶ τὸ πλήρωμα αὐτῆς σὺ ἐθεμελίωσας. | Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його. |
|
13
|
13
|
| τὸν βορρᾶν καὶ τὴν θάλασσαν σὺ ἔκτισας, Θαβὼρ καὶ ῾Ερμὼν ἐν τῷ ὀνόματί σου ἀγαλλιάσονται. | Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються. |
|
14
|
14
|
| σὸς ὁ βραχίων μετὰ δυναστείας· κραταιωθήτω ἡ χείρ σου, ὑψωθήτω ἡ δεξιά σου. | Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя. |
|
15
|
15
|
| δικαιοσύνη καὶ κρίμα ἑτοιμασία τοῦ θρόνου σου, ἔλεος καὶ ἀλήθεια προπορεύσονται πρὸ προσώπου σου. | Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм. |
|
16
|
16
|
| μακάριος ὁ λαὸς ὁ γινώσκων ἀλαλαγμόν· Κύριε, ἐν τῷ φωτὶ τοῦ προσώπου σου πορεύσονται | Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять, |
|
17
|
17
|
| καὶ ἐν τῷ ὀνόματί σου ἀγαλλιάσονται ὅλην τὴν ἡμέραν καὶ ἐν τῇ δικαιοσύνῃ σου ὑψωθήσονται. | і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться. |
|
18
|
18
|
| ὅτι καύχημα τῆς δυνάμεως αὐτῶν σὺ εἶ, καὶ ἐν τῇ εὐδοκίᾳ σου ὑψωθήσεται τὸ κέρας ἡμῶν. | Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш. |
|
19
|
19
|
| ὅτι τοῦ Κυρίου ἡ ἀντίληψις καὶ τοῦ ἁγίου ᾿Ισραὴλ βασιλέως ἡμῶν. | Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш. |
|
20
|
20
|
| τότε ἐλάλησας ἐν ὁράσει τοῖς υἱοῖς σου καὶ εἶπας· ἐθέμην βοήθειαν ἐπὶ δυνατόν, ὕψωσα ἐκλεκτὸν ἐκ τοῦ λαοῦ μου· | Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх. |
|
21
|
21
|
| εὗρον Δαυΐδ τὸν δοῦλόν μου, ἐν ἐλέει ἁγίῳ μου ἔχρισα αὐτόν. | Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його. |
|
22
|
22
|
| ἡ γὰρ χείρ μου συναντιλήψεται αὐτῷ καὶ ὁ βραχίων μου κατισχύσει αὐτόν· | Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його. |
|
23
|
23
|
| οὐκ ὠφελήσει ἐχθρὸς ἐν αὐτῷ, καὶ υἱὸς ἀνομίας οὐ προσθήσει τοῦ κακῶσαι αὐτόν. | Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його. |
|
24
|
24
|
| καὶ συγκόψω ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ τοὺς ἐχθροὺς αὐτοῦ καὶ τοὺς μισοῦντας αὐτὸν τροπώσομαι. | Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його. |
|
25
|
25
|
| καὶ ἡ ἀλήθειά μου καὶ τὸ ἔλεός μου μετ᾿ αὐτοῦ, καὶ ἐν τῷ ὀνόματί μου ὑψωθήσεται τὸ κέρας αὐτοῦ. | Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його. |
|
26
|
26
|
| καὶ θήσομαι ἐν θαλάσσῃ χεῖρα αὐτοῦ καὶ ἐν ποταμοῖς δεξιὰν αὐτοῦ. | І покладу на море руку його і на ріки — правицю його. |
|
27
|
27
|
| αὐτὸς ἐπικαλέσεταί με· πατήρ μου εἶ σύ, Θεός μου καὶ ἀντιλήπτωρ τῆς σωτηρίας μου· | І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.» |
|
28
|
28
|
| κἀγὼ πρωτότοκον θήσομαι αὐτόν, ὑψηλὸν παρὰ τοῖς βασιλεῦσι τῆς γῆς. | І Я первенця піднесу Мого* високо, вище царів землі. |
|
29
|
29
|
| εἰς τὸν αἰῶνα φυλάξω αὐτῷ τὸ ἔλεός μου, καὶ ἡ διαθήκη μου πιστὴ αὐτῷ· | Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому. |
|
30
|
30
|
| καὶ θήσομαι εἰς τὸν αἰῶνα τοῦ αἰῶνος τὸ σπέρμα αὐτοῦ καὶ τὸν θρόνον αὐτοῦ ὡς τὰς ἡμέρας τοῦ οὐρανοῦ. | І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба. |
|
31
|
31
|
| ἐὰν ἐγκαταλίπωσιν οἱ υἱοὶ αὐτοῦ τὸν νόμον μου καὶ τοῖς κρίμασί μου μὴ πορευθῶσιν, | А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми, |
|
32
|
32
|
| ἐὰν τὰ δικαιώματά μου βεβηλώσωσι καὶ τὰς ἐντολάς μου μὴ φυλάξωσιν, | якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть, |
|
33
|
33
|
| ἐπισκέψομαι ἐν ῥάβδῳ τὰς ἀνομίας αὐτῶν καὶ ἐν μάστιξι τὰς ἀδικίας αὐτῶν· | то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх. |
|
34
|
34
|
| τὸ δὲ ἔλεός μου οὐ μὴ διασκεδάσω ἀπ᾿ αὐτῶν, οὐδ᾿ οὐ μὴ ἀδικήσω ἐν τῇ ἀληθείᾳ μου, | Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї, |
|
35
|
35
|
| οὐδ᾿ οὐ μὴ βεβηλώσω τὴν διαθήκην μου καὶ τὰ ἐκπορευόμενα διὰ τῶν χειλέων μου οὐ μὴ ἀθετήσω. | не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх. |
|
36
|
36
|
| ἅπαξ ὤμοσα ἐν τῷ ἁγίῳ μου, εἰ τῷ Δαυΐδ ψεύσομαι· | Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду. |
|
37
|
37
|
| τὸ σπέρμα αὐτοῦ εἰς τὸν αἰῶνα μενεῖ καὶ ὁ θρόνος αὐτοῦ ὡς ὁ ἥλιος ἐναντίον μου | Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною, |
|
38
|
38
|
| καὶ ὡς ἡ σελήνη κατηρτισμένη εἰς τὸν αἰῶνα· καὶ ὁ μάρτυς ἐν οὐρανῷ πιστός. (διάψαλμα). | як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний». |
|
39
|
39
|
| σὺ δὲ ἀπώσω καὶ ἐξουδένωσας, ἀνεβάλου τὸν χριστόν σου· | А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого. |
|
40
|
40
|
| κατέστρεψας τὴν διαθήκην τοῦ δούλου σου, ἐβεβήλωσας εἰς τὴν γῆν τὸ ἁγίασμα αὐτοῦ. | Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його. |
|
41
|
41
|
| καθεῖλες πάντας τοὺς φραγμοὺς αὐτοῦ, ἔθου τὰ ὀχυρώματα αὐτοῦ δειλίαν· | Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну. |
|
42
|
42
|
| διήρπασαν αὐτὸν πάντες οἱ διοδεύοντες ὁδόν, ἐγενήθη ὄνειδος τοῖς γείτοσιν αὐτοῦ. | Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх. |
|
43
|
43
|
| ὕψωσας τὴν δεξιὰν τῶν θλιβόντων αὐτόν, εὔφρανας πάντας τοὺς ἐχθροὺς αὐτοῦ. | Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його. |
|
44
|
44
|
| ἀπέστρεψας τὴν βοήθειαν τῆς ῥομφαίας αὐτοῦ καὶ οὐκ ἀντελάβου αὐτοῦ ἐν τῷ πολέμῳ. | Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою. |
|
45
|
45
|
| κατέλυσας ἀπὸ καθαρισμοῦ αὐτοῦ, τὸν θρόνον αὐτοῦ εἰς τὴν γῆν κατέρραξας. | Відібрав славу його і престіл його повалив на землю. |
|
46
|
46
|
| ἐσμίκρυνας τὰς ἡμέρας τοῦ χρόνου αὐτοῦ, κατέχεας αὐτοῦ αἰσχύνην. (διάψαλμα). | Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом. |
|
47
|
47
|
| ἕως πότε, Κύριε, ἀποστρέφῃ εἰς τέλος, ἐκκαυθήσεται ὡς πῦρ ἡ ὀργή σου; | Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій? |
|
48
|
48
|
| μνήσθητι τίς μου ἡ ὑπόστασις· μὴ γὰρ ματαίως ἔκτισας πάντας τοὺς υἱοὺς τῶν ἀνθρώπων; | Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських? |
|
49
|
49
|
| τίς ἐστιν ἄνθρωπος, ὃς ζήσεται, καὶ οὐκ ὄψεται θάνατον; ῥύσεται τὴν ψυχὴν αὐτοῦ ἐκ χειρὸς ᾅδου; (διάψαλμα). | Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла? |
|
50
|
50
|
| ποῦ ἐστι τὰ ἐλέη σου τὰ ἀρχαῖα, Κύριε, ἃ ὤμοσας τῷ Δαυΐδ ἐν τῇ ἀληθείᾳ σου; | Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй? |
|
51
|
51
|
| μνήσθητι, Κύριε, τοῦ ὀνειδισμοῦ τῶν δούλων σου, οὗ ὑπέσχον ἐν τῷ κόλπῳ πολλῶν ἐθνῶν, | Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів. |
|
52
|
52
|
| οὗ ὠνείδισαν οἱ ἐχθροί σου, Κύριε, οὗ ὠνείδισαν τὸ ἀντάλλαγμα τοῦ χριστοῦ σου. | Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого. |
|
53
|
53
|
| εὐλογητὸς Κύριος εἰς τὸν αἰῶνα. γένοιτο γένοιτο. | Благословен Господь навіки. Амінь, амінь. |
