1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 147
|
Псалом 147
|
|
1
|
1
|
| ᾿Αλληλούϊα· ᾿Αγγαίου καὶ Ζαχαρίου. ΕΠΑΙΝΕΙ, ῾Ιερουσαλήμ, τὸν Κύριον, αἴνει τὸν Θεόν σου, Σιών, | Прославляй, Єрусалиме, Господа! Хвали Бога твого, Сионе! |
|
2
|
2
|
| ὅτι ἐνίσχυσε τοὺς μοχλοὺς τῶν πυλῶν σου, εὐλόγησε τοὺς υἱούς σου ἐν σοί· | Бо Він укріпив засуви врат твоїх, і благословив синів твоїх у тобі. |
|
3
|
3
|
| ὁ τιθεὶς τὰ ὅριά σου εἰρήνην καὶ στέαρ πυροῦ ἐμπιπλῶν σε· | Він утвердив у межах твоїх мир і поживною пшеницею насичує тебе. |
|
4
|
4
|
| ὁ ἀποστέλλων τὸ λόγιον αὐτοῦ τῇ γῇ, ἕως τάχους δραμεῖται ὁ λόγος αὐτοῦ· | Він посилає слово Своє на землю, і скоро поширюється слово Його. |
|
5
|
5
|
| διδόντος χιόνα αὐτοῦ ὡσεὶ ἔριον, ὁμίχλην ὡσεὶ σποδὸν πάσσοντος· | Сипле сніг Свій, як вовну, іній, як попіл, розсипає. |
|
6
|
6
|
| βάλλοντος κρύσταλλον αὐτοῦ ὡσεὶ ψωμούς, κατὰ πρόσωπον ψύχους αὐτοῦ τίς ὑποστήσεται; | Кидає град Свій грудками, а проти морозів Його хто встоїть? |
|
7
|
7
|
| ἐξαποστελεῖ τὸν λόγον αὐτοῦ καὶ τήξει αὐτά· πνεύσει τὸ πνεῦμα αὐτοῦ καὶ ρυήσεται ὕδατα. | Пошле слово Своє, і розтануть вони; подме вітер Його, і потечуть води. |
|
8
|
8
|
| ὁ ἀπαγγέλλων τὸν λόγον αὐτοῦ τῷ ᾿Ιακώβ, δικαιώματα καὶ κρίματα αὐτοῦ τῷ ᾿Ισραήλ. | Він сповістив слово Своє Якову, і суди Свої — Ізраїлю. |
|
9
|
9
|
| οὐκ ἐποίησεν οὕτως παντὶ ἔθνει καὶ τὰ κρίματα αὐτοῦ οὐκ ἐδήλωσεν αὐτοῖς. | Не вчинив Він цього нікому іншому з народів, і судів Його вони не знають. Слава… |
