1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 147
|
Псалом 147
|
|
1
|
0
|
|
᾿Αλληλούϊα· ᾿Αγγαίου καὶ Ζαχαρίου. ΕΠΑΙΝΕΙ, ῾Ιερουσαλήμ, τὸν Κύριον, αἴνει τὸν Θεόν σου, Σιών,
|
(Аггея й Захарії.)
|
|
2
|
1
|
|
ὅτι ἐνίσχυσε τοὺς μοχλοὺς τῶν πυλῶν σου, εὐλόγησε τοὺς υἱούς σου ἐν σοί·
|
Прославляй, Єрусалиме, Господа! Хвали Бога твого, Сионе!
|
|
3
|
2
|
|
ὁ τιθεὶς τὰ ὅριά σου εἰρήνην καὶ στέαρ πυροῦ ἐμπιπλῶν σε·
|
Бо Він укріпив засуви врат твоїх, і благословив синів твоїх у тобі.
|
|
4
|
3
|
|
ὁ ἀποστέλλων τὸ λόγιον αὐτοῦ τῇ γῇ, ἕως τάχους δραμεῖται ὁ λόγος αὐτοῦ·
|
Він утвердив у межах твоїх мир і поживною пшеницею насичує тебе.
|
|
5
|
4
|
|
διδόντος χιόνα αὐτοῦ ὡσεὶ ἔριον, ὁμίχλην ὡσεὶ σποδὸν πάσσοντος·
|
Він посилає слово Своє на землю, і скоро поширюється слово Його.
|
|
6
|
5
|
|
βάλλοντος κρύσταλλον αὐτοῦ ὡσεὶ ψωμούς, κατὰ πρόσωπον ψύχους αὐτοῦ τίς ὑποστήσεται;
|
Сипле сніг Свій, як вовну, іній, як попіл, розсипає.
|
|
7
|
6
|
|
ἐξαποστελεῖ τὸν λόγον αὐτοῦ καὶ τήξει αὐτά· πνεύσει τὸ πνεῦμα αὐτοῦ καὶ ρυήσεται ὕδατα.
|
Кидає град Свій грудками, а проти морозів Його хто встоїть?
|
|
8
|
7
|
|
ὁ ἀπαγγέλλων τὸν λόγον αὐτοῦ τῷ ᾿Ιακώβ, δικαιώματα καὶ κρίματα αὐτοῦ τῷ ᾿Ισραήλ.
|
Пошле слово Своє, і розтануть вони; подме вітер Його, і потечуть води.
|
|
9
|
8
|
|
οὐκ ἐποίησεν οὕτως παντὶ ἔθνει καὶ τὰ κρίματα αὐτοῦ οὐκ ἐδήλωσεν αὐτοῖς.
|
Він сповістив слово Своє Якову, і суди Свої — Ізраїлю.
|
