1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Κεφάλαιο 138
|
Псалом 138
|
|
1
|
0
|
|
Εἰς τὸ τέλος· ψαλμὸς τῷ Δαυΐδ. ΚΥΡΙΕ, ἐδοκίμασάς με, καὶ ἔγνως με·
|
Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії).
|
|
2
|
1
|
|
σὺ ἔγνως τὴν καθέδραν μου καὶ τὴν ἔγερσίν μου, σὺ συνῆκας τοὺς διαλογισμούς μου ἀπὸ μακρόθεν·
|
Господи, Ти випробував мене і знаєш мене.
|
|
3
|
2
|
|
τὴν τρίβον μου καὶ τὴν σχοῖνόν μου ἐξιχνίασας καὶ πάσας τὰς ὁδούς μου προεῖδες,
|
Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої.
|
|
4
|
3
|
|
ὅτι οὐκ ἔστι δόλος ἐν γλώσσῃ μου.
|
Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі.
|
|
5
|
4
|
|
ἰδού, Κύριε, σὺ ἔγνως πάντα, τὰ ἔσχατα καὶ τὰ ἀρχαῖα· σὺ ἔπλασάς με καὶ ἔθηκας ἐπ᾿ ἐμὲ τὴν χεῖρά σου.
|
Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш.
|
|
6
|
5
|
|
ἐθαυμαστώθη ἡ γνῶσίς σου ἐξ ἐμοῦ· ἐκραταιώθη, οὐ μὴ δύνωμαι πρὸς αὐτήν.
|
Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою.
|
|
7
|
6
|
|
ποῦ πορευθῶ ἀπὸ τοῦ πνεύματός σου καὶ ἀπὸ τοῦ προσώπου σου ποῦ φύγω;
|
Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його.
|
|
8
|
7
|
|
ἐὰν ἀναβῶ εἰς τὸν οὐρανόν, σὺ ἐκεῖ εἶ, ἐὰν καταβῶ εἰς τὸν ᾅδην, πάρει·
|
Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу?
|
|
9
|
8
|
|
ἐὰν ἀναλάβοιμι τὰς πτέρυγάς μου κατ᾿ ὄρθρον καὶ κατασκηνώσω εἰς τὰ ἔσχατα τῆς θαλάσσης,
|
Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти.
|
|
10
|
9
|
|
καὶ γὰρ ἐκεῖ ἡ χείρ σου ὁδηγήσει με, καὶ καθέξει με ἡ δεξιά σου.
|
Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря,
|
|
11
|
10
|
|
καὶ εἶπα· ἄρα σκότος καταπατήσει με, καὶ νὺξ φωτισμὸς ἐν τῇ τρυφῇ μου·
|
і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене.
|
|
12
|
11
|
|
ὅτι σκότος οὐ σκοτισθήσεται ἀπὸ σοῦ, καὶ νὺξ ὡς ἡμέρα φωτισθήσεται· ὡς τὸ σκότος αὐτῆς, οὕτως καὶ τὸ φῶς αὐτῆς.
|
Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою.
|
|
13
|
12
|
|
ὅτι σὺ ἐκτήσω τοὺς νεφρούς μου, Κύριε, ἀντελάβου μου ἐκ γαστρὸς μητρός μου.
|
Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло.
|
|
14
|
13
|
|
ἐξομολογήσομαί σοι, ὅτι φοβερῶς ἐθαυμαστώθης· θαυμάσια τὰ ἔργα σου, καὶ ἡ ψυχή μου γινώσκει σφόδρα.
|
Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї.
|
|
15
|
14
|
|
οὐκ ἐκρύβη τὸ ὀστοῦν μου ἀπὸ σοῦ, ὃ ἐποίησας ἐν κρυφῇ, καὶ ἡ ὑπόστασίς μου ἐν τοῖς κατωτάτοις τῆς γῆς·
|
Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає.
|
|
16
|
15
|
|
τὸ ἀκατέργαστόν μου εἶδον οἱ ὀφθαλμοί σου, καὶ ἐπὶ τὸ βιβλίον σου πάντες γραφήσονται· ἡμέρας πλασθήσονται καὶ οὐθεὶς ἐν αὐτοῖς.
|
Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє.
|
|
17
|
16
|
|
ἐμοὶ δὲ λίαν ἐτιμήθησαν οἱ φίλοι σου, ὁ Θεός, λίαν ἐκραταιώθησαν αἱ ἀρχαὶ αὐτῶν·
|
Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було.
|
|
18
|
17
|
|
ἐξαριθμήσομαι αὐτούς, καὶ ὑπὲρ ἄμμον πληθυνθήσονται· ἐξηγέρθην καὶ ἔτι εἰμὶ μετὰ σοῦ.
|
О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх!
|
|
19
|
18
|
|
ἐὰν ἀποκτείνῃς ἁμαρτωλούς, ὁ Θεός, ἄνδρες αἱμάτων, ἐκκλίνατε ἀπ᾿ ἐμοῦ,
|
Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою.
|
|
20
|
19
|
|
ὅτι ἐρισταί ἐστε εἰς διαλογισμούς· λήψονται εἰς ματαιότητα τὰς πόλεις σου.
|
О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні!
|
|
21
|
20
|
|
οὐχὶ τοὺς μισοῦντάς σε, Κύριε, ἐμίσησα καὶ ἐπὶ τοὺς ἐχθρούς σου ἐξετηκόμην;
|
Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої.
|
|
22
|
21
|
|
τέλειον μῖσος ἐμίσουν αὐτούς, εἰς ἐχθροὺς ἐγένοντό μοι.
|
Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе?
|
|
23
|
22
|
|
δοκίμασόν με, ὁ Θεός, καὶ γνῶθι τὴν καρδίαν μου, ἔτασόν με καὶ γνῶθι τὰς τρίβους μου.
|
Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони.
|
|
24
|
23
|
|
καὶ ἴδε εἰ ὁδὸς ἀνομίας ἐν ἐμοί, καὶ ὁδήγησόν με ἐν ὁδῷ αἰωνίᾳ.
|
Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої.
|
