Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 7

1
А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки.
2
Але ж, щоб уникнути блудодіяння, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка.
3
Hехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові.
4
Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка.
5
Hе ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою.
6
А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління.
7
Бо бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, інший — інше.
8
Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я.
9
Але якщо не можуть стримуватися, нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
10
А одруженим заповідаю не я, а Господь: жінці з чоловіком не розлучатися, —
11
якщо ж розлучиться, то нехай буде безшлюбна або помириться з чоловіком своїм, — і чоловікові не залишати своєї жінки.
12
Іншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жінку невіруючу, і вона згодна жити з ним, то він не повинен залишати її;
13
і жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, не повинна залишати його.
14
Бо невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком. Інакше діти ваші були б нечистими, а тепер святі.
15
Якщо ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язанi; до миру покликав нас Господь.
16
Звідки ти знаєш, жінко, чи не спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не спасеш жінки?
17
Тільки кожен роби так, як визначив йому Бог; і кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всіх церквах.
18
Чи покликаний хто обрізаним, не ховайся; чи покликаний хто необрізаним, не обрізуйся.
19
Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, а все в дотриманні заповідей Божих.
20
Кожний залишайся в тому званні, в якому був покликаний.
21
Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо і можеш стати вільним, то скористайся кращим.
22
Бо раб, покликаний у Господі, є вільний у Господi; так само і покликаний вільним є рабом Христовим.
23
Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей.
24
У якому стані хто був покликаний, браття, у тому кожен і залишайся перед Богом.
25
Щодо дівоцтва я не маю повеління Господнього; а даю пораду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним Йому;
26
отже, з огляду на нинішні утиски‚ вважаю за краще, що добре людині залишатися так.
27
Чи з’єднався ти з жінкою? Hе шукай розлучення. Чи залишився без жінки? Hе шукай жінки.
28
А втім, якщо і оженишся, не згрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішить. Але такі матимуть муку тілесну; а мені вас шкода.
29
Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, ті, що мають жінок, нехай будуть так, ніби не мають їх;
30
хто плаче, наче не плаче; хто радіє, наче не радіє; і хто купує, наче не набуває;
31
і хто користується світом цим, наче не користується; бо минає образ світу цього.
32
А я хочу, щоб ви були без турбот. Hеодружений турбується про Господнє, як догодити Господевi;
33
а одружений турбується про мирське, як догодити жінці. Різниця є між заміжньою і дівицею:
34
незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господеві, щоб бути святою і тілом і духом; а заміжня піклується про мирське, як догодити чоловікові.
35
Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господеві.
36
Коли ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, щоб вона, досягнувши зрілого віку, залишилась такою, то нехай робить як хоче: не згрішить; нехай такі виходять заміж.
37
А хто непохитно твердий у серці своїм і не має необхідности, а має владу над своєю волею і розсудив у серці своїм зберегти дівчину свою, той добре робить.
38
Тому той, хто видає заміж свою дівчину, добре робить; а хто не видає, робить краще.
39
Жінка зв’язана законом, доки живий її чоловік; якщо ж помер її чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі.
40
Але вона блаженніша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, що і я маю Духа Божого.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.