Глава 11
|
|
1
|
|
Коли минуло дуже небагато часу, Лісій, опікун і родич царя, намісник царський, з великим засмученням переносячи те, що сталося, | |
2
|
|
зібрав до вісімдесяти тисяч піхоти і всю кінноту, і вирушив проти юдеїв з наміром зробити місто їхнє місцем проживання еллінів, | |
3
|
|
храм обкласти податком, подібно до інших язичницьких капищ, а священноначалля зробити щорічно продажним. | |
4
|
|
Ніскільки не подумав він про силу Божу, понадіявшись на десятки тисяч піхоти, на тисячі кінноти і на вісімдесят слонів. | |
5
|
|
Вступивши в Юдею і наблизившись до Вефсури, місця укріпленого, віддаленого від Єрусалима стадій на п’ять, він обложив його. | |
6
|
|
Коли Маккавей і ті, що були з ним, довідалися, що він облягає твердині, то з плачем і сльозами разом з народом благали Господа, щоб Він послав доброго ангела на спасіння Ізраїля. | |
7
|
|
Маккавей же, сам перший узявши зброю, переконував інших разом з ним, піддаючи себе небезпекам, допомогти братам; і вони негайно охоче вирушили з ним у похід. | |
8
|
|
Коли вони були поблизу Єрусалима, негайно явився проводирем їх вершник у білому одязі, який потрясав золотою зброєю. | |
9
|
|
Усі вони разом подякували милосердному Богу, й укріпилися духом, готові знищити не тільки людей, але і лютих звірів і навіть залізні стіни. | |
10
|
|
Так прийшли вони, під покровом небесного споборника, з милости до них Господа. | |
11
|
|
Як леви, кинулися вони на ворогів, і уразили їх одинадцять тисяч піших і тисячу шістсот кінних, а всіх інших змусили тікати. | |
12
|
|
Багато хто з них, будучи пораненими, рятувалися роздягненими, і сам Лісій урятувався ганебною втечею. | |
13
|
|
Будучи ж досить розумним і розмірковуючи сам із собою над поразкою, яка трапилася з ним, він зрозумів, що євреї непереможні, тому що всемогутній Бог допомагає їм; тому, пославши до них, | |
14
|
|
запевняв, що він погоджується на всі законні вимоги і переконає царя бути їхнім другом. | |
15
|
|
Маккавей, піклуючись про користь, погодився на все, що пропонував Лісій; бо цар схвалив усе, що запропонував Маккавей Лісію у листі щодо юдеїв. | |
16
|
|
Лист же, написаний Лісієм до юдеїв, був такого змісту: «Лісій народу юдейському — радуватися. | |
17
|
|
Іоан і Авессалом, вами послані, передавши підписану відповідь, клопотали про те, що було зазначено у ньому. | |
18
|
|
Отже, про що потрібно було донести царю, я пояснив, і, що можна було прийняти, на те він погодився. | |
19
|
|
Тому, якщо ви будете зберігати добру прихильність до правління, то і на майбутній час я потурбуюсь допомагати вам для блага. | |
20
|
|
Про подробиці ж я доручив як вашим, так і моїм посланим переговорити з вами. | |
21
|
|
Будьте здорові! Сто сорок восьмого року, місяця Діоскоринфія, двадцять четвертого дня». | |
22
|
|
Лист же царя був такого змісту: «Цар Антиох брату Лісію — радуватися. | |
23
|
|
З того часу, як батько мій відійшов до богів, наше бажання те, щоб піддані царства залишалися безтурботними у відправленні справ своїх. | |
24
|
|
Коли ж ми почули, що юдеї не погоджуються на почате батьком моїм нововведення еллінських звичаїв, а віддають перевагу власним установленням, і тому просять, щоб дозволено було їм дотримуватися своїх законів; | |
25
|
|
то, бажаючи, щоб і цей народ не був потурбованим, визначаємо, щоб храм їхній був відновлений і щоб жили вони за звичаєм своїх предків. | |
26
|
|
Отже, ти добре зробиш, якщо пошлеш до них і укладеш мир з ними, щоб вони, знаючи наші наміри, були благодушні і весело продовжували займатися ділами своїми». | |
27
|
|
До народу ж лист царя був такий: «Цар Антиох старійшинам юдейським та іншим юдеям — радуватися. | |
28
|
|
Якщо ви здорові, то цього ми і бажаємо: ми також здорові. | |
29
|
|
Менелай оголосив нам, що ви бажаєте сходити до ваших, які у нас. | |
30
|
|
Отже, тим, які будуть приходити до тридцятого дня місяця Ксанфика, готова правиця на запевнення їхньої безпеки: | |
31
|
|
юдеї можуть споживати свою їжу і зберігати свої закони, як і раніше, і ніхто з них ніяким чином не буде потурбований за колишні опущення. | |
32
|
|
Я послав до вас Менелая, щоб він заспокоїв вас. | |
33
|
|
Будьте здорові! Сто сорок восьмого року, п’ятнадцятого дня Ксанфика». | |
34
|
|
Надіслали до них лист і римляни такого змісту: «Квинт Меммій і Тит Манлій, старійшини римські, юдейському народу — радуватися. | |
35
|
|
Що уступив вам Лісій, родич царя, те і ми підтверджуємо. | |
36
|
|
А що визнав він за потрібне доповісти цареві, про те, розсудивши негайно, пошліть кого-небудь, щоб ми могли зробити, що для вас потрібно, бо ми вирушаємо в Антиохію. | |
37
|
|
Тому поспішіть, і пошліть кого-небудь, щоб і ми могли знати, якої ви думки. | |
38
|
|
Будьте здорові! Сто сорок восьмого року, п’ятнадцятого дня Ксанфика». |