|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
|
| Братам юдеям у Єгипті — радуватися; брати юдеї у Єрусалимі й у всій країні юдейській бажають щасливого миру. | |
|
2
|
|
| Нехай благодіє вам Бог і нехай пом’яне завіт Свій з вірними рабами Своїми: Авраамом, Ісааком і Яковом! | |
|
3
|
|
| Нехай дасть усім вам серце, щоб шанувати Його і виконувати волю Його всім серцем і всією душею! | |
|
4
|
|
| Нехай відкриє серце ваше для закону Його і велінь і дарує мир! | |
|
5
|
|
| Нехай почують моління ваші і нехай буде милостивий до вас, і нехай не залишить вас під час біди! | |
|
6
|
|
| Так нині тут ми молимося за вас. | |
|
7
|
|
| У царювання Димитрія, у сто шістдесят дев’ятому році, ми, юдеї, писали до вас у скорботі і стражданнях, які спіткали нас у ті роки, як відійшов Іасон і співумисники його від святої землі і царства. | |
|
8
|
|
| Вони спалили ворота і пролили невинну кров. Тоді ми молилися Господу і були почуті, і приносили жертву і семидал, і запалювали світильники, і покладали хліби. | |
|
9
|
|
| І нині звершуйте свято кущів у місяці Хаслеві. | |
|
10
|
|
| У сто вісімдесят восьмому році, живучи в Єрусалимі й у Юдеї, і старійшини й Іуда — Аристовулу, учителеві царя Птоломея, який походить з роду помазаних священиків, і юдеям, які перебувають у Єгипті, — радуватися і бути здоровими. | |
|
11
|
|
| Визволені Богом від великих небезпек, ми урочисто дякуємо Йому, ніби ми є ті, що боролися проти царя, | |
|
12
|
|
| оскільки Він вигнав тих, що ополчилися на святий град. | |
|
13
|
|
| Бо коли цар пішов у Персію і з ним військо, яке здавалося непереможним, вони уражені були у храмі Нанеї через обман, ужитий жерцями Нанеї. | |
|
14
|
|
| Саме, коли Антиох, ніби маючи намір з’єднатися з нею, прийшов на те місце, а друзі, які були з ним, прийшли взяти гроші, як посаг, | |
|
15
|
|
| і жерці Нанеї запропонували їх, і Антиох з небагатьма увійшов усередину храму, — тоді вони зачинили храм, як тільки ввійшов Антиох, | |
|
16
|
|
| і, відкривши потайний отвір у склепінні, стали кидати каміння, й уразили проводиря і тих, що були з ним, і, розсікши на частини і відрубавши голови, викинули їх до тих, що знаходилися зовні. | |
|
17
|
|
| В усьому благословенний Бог наш, Який віддав нечестивців. | |
|
18
|
|
| Отже, маючи намір у двадцять п’ятий день Хаслева святкувати очищення храму, ми знайшли за потрібне сповістити вас, щоб і ви звершили свято кущів і вогню, подібно до того, як Неємія, побудувавши храм і жертовник, приніс жертву. | |
|
19
|
|
| Бо коли батьки наші відведені були у Персію, тоді благочестиві священики, узявши вогонь з жертовника таємно, сховали його у глибині колодязя, який мав безводне дно, і в ньому безпечно зберегли його, оскільки нікому не відоме було це місце. | |
|
20
|
|
| Після ж багатьох років, коли угодно було Богу, Неємія, присланий від Перського царя, послав за цим вогнем нащадків тих священиків, які сховали його. Коли ж оголосили нам, що не знайшли вогню, а тільки густу воду, | |
|
21
|
|
| тоді він наказав їм, почерпнувши, принести її; і коли потім приготовані були жертви, Неємія наказав священикам окропити цією водою дрова і покладене на них. | |
|
22
|
|
| Коли ж це було зроблено, і настав час, коли засяяло солнце, раніше закрите хмарами, тоді запалився великий вогонь, так що всі здивувалися. | |
|
23
|
|
| Священики ж, доки горіла жертва, звершували молитву, священики і всі; Іонафан починав, а інші приспівували, як і Неємія. | |
|
24
|
|
| Молитва ж була така: «Господи, Господи Боже, Творче усіх, страшний і сильний, і праведний і милостивий, єдиний Цар і благодійник, | |
|
25
|
|
| єдиний податель усього, єдиний праведний і всемогутній і вічний, Який визволяє Ізраїля від усякого зла, Який обрав батьків і освятив їх! | |
|
26
|
|
| Прийми жертву цю за весь народ Твій — Ізраїля, і збережи цей наділ Твій, і освяти його; | |
|
27
|
|
| збери розсіяння наше, визволи поневолених язичниками, зглянься на принижених і знехтуваних, і нехай пізнають язичники, що Ти Бог наш; | |
|
28
|
|
| покарай гнобителів і тих, що кривдять нас з гордовитістю, | |
|
29
|
|
| насади народ Твій на святому місці Твоєму, як сказав Мойсей». | |
|
30
|
|
| Священики співали при цьому урочисті пісні. | |
|
31
|
|
| Коли ж жертва була спалена, Неємія наказав водою, що залишилася, полити великі камені. | |
|
32
|
|
| Як тільки це було зроблено, спалахнуло полум’я, але від світла, що засяяло від жертовника, воно зникло. | |
|
33
|
|
| Коли ця подія стала відомою, і донесено було цареві персів, що у тім місці, де переселені священики сховали вогонь, виявилася вода, якою Неємія і ті, що були з ним, освятили жертви; | |
|
34
|
|
| цар, після дослідження справи, відгородив це місце, як священне. | |
|
35
|
|
| І тим, до кого цар благоволив, він роздавав багато дарів, які сам одержував. | |
|
36
|
|
| Ті, що були з Неємією, прозвали це місце Нефтар, що означає: «очищення»; багатьма ж називається воно Нефтай. |
