|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
Через рік, у той час, коли виходять царі в походи, Давид послав Іоава і слуг своїх з ним і всіх ізраїльтян; і вони вразили аммонитян і обложили Равву; Давид же залишався в Єрусалимі.
|
И бы́сть по возвраще́ніи лѣ́та, во вре́мя исхожде́нія царе́й [на бра́нь], и посла́ даві́дъ Іоа́ва и о́троки своя́ съ ни́мъ, и всего́ Ізра́иля: и расточи́ша сы́ны Аммо́ни и обсѣдо́ша о́крестъ равва́ѳа, и даві́дъ сѣ́де во Ієрусали́мѣ.
|
|
2
|
2
|
|
Одного разу надвечір Давид, вставши з постелі, прогулювався на покрівлі царського дому і побачив з покрівлі жінку, яка купається; а та жінка була дуже красива.
|
И бы́сть при ве́черѣ, и воста́ даві́дъ от ло́жа своєго́, и хожда́ше на кро́вѣ до́му ца́рскаго, и уви́дѣ жену́ съ кро́ва мы́ющуюся: жена́ же взо́ромъ добра́ велми́:
|
|
3
|
3
|
|
І послав Давид розвідати, хто ця жінка? І сказали йому: це Вирсавія, дочка Елиама, дружина Урії хеттеянина.
|
и посла́ даві́дъ, и взыска́ жену́, и рече́: не сія́ ли вирсаві́а дще́рь Єліа́вля, жена́ урі́и Хетте́анина?
|
|
4
|
4
|
|
Давид послав слуг узяти її; і вона прийшла до нього, і він спав з нею. Коли ж вона очистилася від нечистоти своєї, повернулася в дім свій.
|
И посла́ даві́дъ слуги́, и взя́ ю́, и вни́де къ не́й, и преспа́ съ не́ю: и та́ бѣ́ очи́стилася от нечистоты́ своєя́, и возврати́ся въ до́мъ сво́й.
|
|
5
|
5
|
|
Жінка ця зробилася вагітною і послала сповістити Давида, говорячи: я вагітна.
|
И зача́тъ жена́ во чре́вѣ: и посла́вши возвѣсти́ даві́ду и рече́: се́, а́зъ є́смь во чре́вѣ иму́щая.
|
|
6
|
6
|
|
І послав Давид сказати Іоаву: пришли до мене Урію хеттеянина. І послав Іоав Урію до Давида.
|
И посла́ даві́дъ ко Іоа́ву, глаго́ля: посли́ ко мнѣ́ урі́ю Хетте́анина. И посла́ Іоа́въ урі́ю къ даві́ду.
|
|
7
|
7
|
|
І прийшов до нього Урія, і розпитав його Давид про становище Іоава і про становище народу, і про хід війни.
|
И пріи́де урі́а и вни́де къ нему́, и вопроси́ єго́ даві́дъ о ми́рѣ Іоа́ва и о ми́рѣ люді́й и о ми́рѣ бра́ни.
|
|
8
|
8
|
|
І сказав Давид Урії: йди додому й омий ноги свої. І вийшов Урія з дому царського, а слідом за ним понесли і царську страву.
|
И рече́ даві́дъ ко урі́и: иди́ въ до́мъ тво́й, и умы́й но́зѣ твои́. И изы́де урі́а изъ до́му царе́ва, и и́де вслѣ́дъ єго́ снѣ́дь царе́ва.
|
|
9
|
9
|
|
Але Урія спав біля воріт царського дому з усіма слугами свого господаря, і не пішов у свій дім.
|
И спа́ урі́а предъ враты́ до́му царе́ва съ рабы́ господи́на своєго́, а не и́де въ до́мъ сво́й.
|
|
10
|
10
|
|
І донесли Давиду, говорячи: не пішов Урія в дім свій. І сказав Давид Урії: ось, ти прийшов з дороги; чому ж не пішов ти в дім свій?
|
И возвѣсти́ша даві́ду, глаго́люще: я́ко не ходи́ урі́а въ до́мъ сво́й. И рече́ даві́дъ ко урі́и: не съ пути́ ли прише́лъ єси́? почто́ не вше́лъ єси́ въ до́мъ тво́й?
|
|
11
|
11
|
|
І сказав Урія Давиду: ковчег [Божий] і Ізраїль й Іуда знаходяться в наметах, і господар мій Іоав і раби господаря мого перебувають у полі, а я ввійшов би в дім свій їсти і пити і спати зі своєю дружиною! Клянуся твоїм життям і життям душі твоєї, цього я не зроблю.
|
И рече́ урі́а къ даві́ду: ківо́тъ Бо́жій и Ізра́иль и Іу́да пребыва́ютъ въ ку́щахъ, и господи́нъ мо́й Іоа́въ и раби́ господи́на моєго́ на лицы́ се́лъ пребыва́ютъ, а́зъ же вни́ду ли въ до́мъ мо́й я́сти и пи́ти и спа́ти съ жено́ю моє́ю? ка́ко? жива́ душа́ твоя́, а́ще сотворю́ глаго́лъ се́й.
|
|
12
|
12
|
|
І сказав Давид Урії: залишся тут і на цей день, а завтра я відпущу тебе. І залишився Урія в Єрусалимі на цей день до завтра.
|
И рече́ даві́дъ ко урі́и: посѣди́ здѣ́ и дне́сь, и зау́тра отпущу́ тя. И пребы́сть урі́а во Ієрусали́мѣ въ то́й де́нь и во у́трешній.
|
|
13
|
13
|
|
І запросив його Давид, і їв Урія перед ним і пив, і напоїв його Давид. Але ввечері Урія пішов спати на постіль свою з рабами господаря свого, а у свій дім не пішов.
|
И призва́ єго́ даві́дъ, и яде́ предъ ни́мъ и пія́ше, и упои́ єго́, и отъи́де въ ве́черъ спа́ти на ло́же своє́ съ рабы́ господи́на своєго́, въ до́мъ же сво́й не и́де.
|
|
14
|
14
|
|
Зранку Давид написав листа до Іоава і послав його з Урією.
|
И бы́сть у́тро, и написа́ даві́дъ писа́ніє ко Іоа́ву, и посла́ руко́ю урі́иною.
|
|
15
|
15
|
|
В листі він написав так: поставте Урію там, де буде найсильніша битва, і відступіть від нього, щоб він був уражений і помер.
|
И написа́ въ писа́ніи, глаго́ля: введи́ урі́ю проти́ву бра́ни крѣ́пкія и возврати́теся вспя́ть от него́, да я́звенъ бу́детъ и у́мретъ.
|
|
16
|
16
|
|
Тому, коли Іоав облягав місто, то поставив він Урію на такому місці, про яке знав, що там хоробрі люди.
|
И бы́сть єгда́ стрежа́ше Іоа́въ у гра́да, и поста́ви урі́ю на мѣ́стѣ, идѣ́же вѣ́дяше, я́ко му́жіє си́льни та́мо.
|
|
17
|
17
|
|
І вийшли люди з міста й билися з Іоавом, і впали деякі з народу, зі слуг Давидових; був убитий також і Урія хеттеянин.
|
И изыдо́ша му́жіє изъ гра́да и бія́хуся со Іоа́вомъ: и падо́ша от люді́й от рабо́въ даві́довыхъ, у́мре же и урі́а Хетте́анинъ.
|
|
18
|
18
|
|
І послав Іоав донести Давиду про весь хід битви.
|
И посла́ Іоа́въ, и возвѣсти́ даві́ду вся́ словеса́, я́же о бра́ни, глаго́лати къ царю́.
|
|
19
|
19
|
|
І наказав посланому, говорячи: коли ти розповіси цареві про весь хід битви
|
И заповѣ́да [Іоа́въ] послу́, глаго́ля: єгда́ сконча́єши вся́ рѣ́чи, я́же от бра́ни, къ царю́ глаго́лати,
|
|
20
|
20
|
|
і побачиш, що цар розгнівався, і скаже тобі: «навіщо ви так близько підходили до міста битися? хіба ви не знали, що зі стіни будуть кидати на вас?
|
и бу́детъ а́ще разгнѣ́ваєтся ца́рь и рече́тъ ти́: почто́ прибли́жистеся ко гра́ду на бра́нь? не вѣ́дасте ли, я́ко стрѣля́ти бу́дутъ съ стѣны́?
|
|
21
|
21
|
|
хто убив Авимелеха, сина Ієроваалового? чи не жінка кинула на нього зі стіни уламок жорна [й уразила його], і він помер у Тевеці? Навіщо ж ви близько підходили до стіни?», тоді ти скажи: і раб твій Урія хеттеянин також [уражений і] помер.
|
кто́ уби́ Авімеле́ха сы́на ієроваа́ля сы́на ни́рова? не жена́ ли ве́рже на́нь уло́мкомъ же́рнова съ стѣны́, [и урази́ єго́,] и у́мре въ Ѳама́сѣ? почто́ приступа́сте къ стѣнѣ́? и рече́ши: и ра́бъ тво́й урі́а Хетте́анинъ [убіє́нъ бы́сть, и] у́мре.
|
|
22
|
22
|
|
І пішов [посланий від Іоава до царя в Єрусалим], і прийшов, і розповів Давиду про все, для чого послав його Іоав, про весь хід битви. [І розгнівався Давид на Іоава і сказав посланому: навіщо ви близько підходили до міста битися? хіба ви не знали, що вас уражати будуть зі стіни? хто убив Авимелеха, сина Ієроваалового? чи не жінка кинула на нього зі стіни уламок жорна, і він помер у Тевеці? Навіщо ви близько підходили до стіни?]
|
И и́де посо́лъ Іоа́вль къ царю́ во Ієрусали́мъ, и пріи́де, и возвѣсти́ даві́ду вся́, єли́ка глаго́ла єму́ Іоа́въ, вся́ глаго́лы бра́ни. И разгнѣ́вася даві́дъ на Іоа́ва и рече́ къ послу́: почто́ прибли́жистеся ко гра́ду би́тися? не вѣ́дасте ли, я́ко я́звени бу́дете со стѣны́? кто́ уби́ Авімеле́ха сы́на ієроваа́ля? не жена́ ли ве́рже на́нь уло́мокъ же́рнова со стѣны́, и у́мре въ Ѳама́сѣ? почто́ прибли́жистеся къ стѣнѣ́?
|
|
23
|
23
|
|
Тоді посланий сказав Давиду: долали нас ті люди і вийшли до нас у поле, і ми переслідували їх до входу у ворота;
|
И рече́ посо́лъ къ даві́ду: я́ко укрѣпи́шася на ны́ му́жіє и изыдо́ша на ны́ на село́, и гони́хомъ я́ до вра́тъ гра́да:
|
|
24
|
24
|
|
тоді стріляли стрільці зі стіни на рабів твоїх, і померли деякі з рабів царя; помер також і раб твій Урія хеттеянин.
|
и стрѣля́ша стрѣлцы́ со стѣны́ на рабы́ твоя́, и умро́ша от о́трокъ ца́рскихъ, и ра́бъ тво́й урі́а Хетте́анинъ у́мре.
|
|
25
|
25
|
|
Тоді сказав Давид посланому: так скажи Іоаву: «нехай не бентежить тебе ця справа, тому що меч поїдає іноді того, іноді цього; посиль війну твою проти міста і зруйнуй його». Так підбадьор його.
|
И рече́ даві́дъ къ послу́: си́це да рече́ши ко Іоа́ву: да не бу́детъ зло́ предъ очи́ма твои́ма сло́во сіє́, я́ко овогда́ у́бо си́це, овогда́ же ина́ко пояда́єтъ ме́чь: укрѣпи́ бра́нь твою́ на гра́дъ, и раскопа́й и́: и укрѣпи́ єго́.
|
|
26
|
26
|
|
І почула дружина Урії, що помер Урія, чоловік її, і плакала за чоловіком своїм.
|
И услы́ша жена́ урі́ина, я́ко у́мре урі́а му́жъ єя́, и рыда́ше по му́жи своє́мъ.
|
|
27
|
27
|
|
Коли скінчився час плачу, Давид послав, і взяв її в дім свій, і вона стала його дружиною і народила йому сина. І було це діло, яке вчинив Давид, зле в очах Господа.
|
И пре́йде пла́чь, и посла́ даві́дъ, и введе́ ю́ въ до́мъ сво́й, и бы́сть єму́ жена́, и роди́ єму́ сы́на. И зо́лъ яви́ся глаго́лъ, єго́же сотвори́ даві́дъ, предъ очи́ма Госпо́днима.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.