|
Глава 22
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
|
І заспівав Давид пісню Господу в день, коли Господь визволив його від руки усіх ворогів його і від руки Саула, і сказав:
|
И глаго́ла даві́дъ ко Го́споду словеса́ пѣ́сни сея́ въ де́нь, въ о́ньже изба́ви и Госпо́дь изъ руки́ всѣ́хъ вра́гъ єго́ и изъ руки́ Сау́ловы,
|
|
2
|
2
|
|
Господь — твердиня моя і кріпкість моя і спаситель мій.
|
и рече́ пѣ́снь: Го́споди, ка́меню мо́й и утвержде́ніє моє́, и избавля́яй мя́ мнѣ́:
|
|
3
|
3
|
|
Бог мій — скеля моя; на Нього я уповаю; щит мій, ріг спасіння мого, огородження моє і притулок мій; Спасителю мій, від лих Ти визволив мене!
|
Бо́гъ мо́й, храни́тель мо́й бу́детъ мнѣ́, упова́я бу́ду на него́: защи́тникъ мо́й и ро́гъ спасе́нія моєго́, засту́пникъ мо́й и прибѣ́жище моє́ спасе́нія моєго́, от непра́веднаго спасе́ши мя́.
|
|
4
|
4
|
|
Закличу Господа всехвального і від ворогів моїх спасуся.
|
Хва́льнаго призову́ Го́спода, и от вра́гъ мои́хъ спасу́ся:
|
|
5
|
5
|
|
Обняли мене хвилі смерти, і потоки беззаконня устрашили мене;
|
я́ко одержа́ша мя́ болѣ́зни сме́ртныя и пото́цы беззако́нія смято́ша мя́,
|
|
6
|
6
|
|
кайдани пекла облягли мене, і сіті смерти обплутали мене.
|
болѣ́зни сме́ртныя обыдо́ша мя́, предвари́ша мя́ жесто́кости сме́ртныя.
|
|
7
|
7
|
|
Але в тісноті моїй я прикликав Господа і до Бога мого воззвав, і Він почув із [святого] чертога Свого голос мій, і волання моє дійшло до слуху Його.
|
Внегда́ скорбѣ́ти ми́ призову́ Го́спода, и къ Бо́гу моєму́ воззову́, и услы́шитъ от хра́ма свята́го своєго́ гла́съ мо́й, и во́пль мо́й вни́детъ во у́шы єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Затряслася, захиталася земля, здригнулися і стряслися основи небес, бо розгнівався [на них Господь].
|
И смяте́ся и тре́петна бы́сть земля́, и основа́нія небесе́ смято́шася и подвиго́шася, я́ко прогнѣ́вася на ня́ Госпо́дь:
|
|
9
|
9
|
|
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його вогонь, що поїдає; розпечені вуглини сипалися від Нього.
|
взы́де ды́мъ гнѣ́вомъ єго́, и о́гнь изъ у́стъ єго́ поя́стъ: у́гліє возгорѣ́шася от него́,
|
|
10
|
10
|
|
Нахилив Він небеса і зійшов; і морок під ногами Його;
|
и преклони́ небеса́ и сни́де, и мра́къ подъ нога́ма єго́,
|
|
11
|
11
|
|
і возсів на херувимах, і полетів, і понісся на крилах вітру;
|
и всѣ́де на херуві́мы и летѣ́, и яви́ся на крилу́ вѣ́треню,
|
|
12
|
12
|
|
і мороком покрив Себе, як сінню, згустивши води хмар небесних;
|
и положи́ тму́ закро́въ сво́й: о́крестъ єго́ селе́ніє єго́, темноту́ во́дъ огусти́ во о́блацѣхъ возду́шныхъ:
|
|
13
|
13
|
|
від блискання перед Ним розпалювалися вуглини вогненні.
|
от сія́нія предъ ни́мъ разгорѣ́шася у́гліє о́гненніи.
|
|
14
|
14
|
|
Загримів з небес Господь, і Всевишній дав глас Свій;
|
И возгремѣ́ съ небесе́ Госпо́дь, и вы́шній даде́ гла́съ сво́й,
|
|
15
|
15
|
|
пустив стріли і розсіяв їх; [блиснув] блискавкою і знищив їх.
|
и посла́ стрѣ́лы, и расточи́ и́хъ: и блесну́ мо́лнію, и устраши́ я́:
|
|
16
|
16
|
|
І відкрилися джерела моря, оголилися основи всесвіту від грізного гласу Господа, від подуву духу гніву Його.
|
и яви́шася исто́чницы морсті́и, и откры́шася основа́нія вселе́нныя от запреще́нія Госпо́дня, от дохнове́нія Ду́ха гнѣ́ва єго́:
|
|
17
|
17
|
|
Простер Він руку з висоти і взяв мене, і вивів мене з вод великих;
|
посла́ съ высоты́ и прія́тъ мя́, извлече́ мя от во́дъ мно́гихъ:
|
|
18
|
18
|
|
визволив мене від ворога мого сильного, від ненависників моїх, які були сильніші за мене.
|
изба́ви мя́ от вра́гъ мои́хъ си́льныхъ и от ненави́дящихъ мя́, я́ко укрѣпи́шася па́че мене́:
|
|
19
|
19
|
|
Вони повстали на мене в день біди моєї; але Господь був опорою для мене
|
предвари́ша мя́ въ де́нь печа́ли моєя́. И бы́сть Госпо́дь утвержде́ніє моє́,
|
|
20
|
20
|
|
і вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він благоволить до мене.
|
и изведе́ мя на широту́, и изба́ви мя́, я́ко благоволи́ во мнѣ́.
|
|
21
|
21
|
|
Воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх нагородив мене.
|
И воздаде́ ми Госпо́дь по пра́вдѣ моє́й, и по чистотѣ́ руку́ моє́ю воздаде́ ми,
|
|
22
|
22
|
|
Бо я зберігав путі Господа і не був нечестивим перед Богом моїм,
|
я́ко сохрани́хъ пути́ Госпо́дни и не нече́ствовахъ от Бо́га моєго́,
|
|
23
|
23
|
|
бо всі заповіді Його переді мною, і від уставів Його я не відступав,
|
я́ко вся́ судьбы́ єго́ предо мно́ю, и оправда́нія єго́ не отступи́ша от мене́,
|
|
24
|
24
|
|
і був непорочним перед Ним, і остерігався, щоб не згрішити мені.
|
и бу́ду непоро́ченъ єму́, и сохраню́ся от беззако́нія моєго́.
|
|
25
|
25
|
|
І воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою моєю перед очима Його.
|
И возда́стъ ми́ Госпо́дь по пра́вдѣ моє́й и по чистотѣ́ руку́ моє́ю предъ очи́ма єго́.
|
|
26
|
26
|
|
З милостивим Ти чиниш милостиво, з мужем щирим — щиро,
|
Съ преподо́бнымъ преподо́бенъ бу́деши, и съ му́жемъ непови́ннымъ непови́ненъ бу́деши:
|
|
27
|
27
|
|
з чистим — чисто, а з лукавим — за лукавством його.
|
и со избра́ннымъ избра́нъ бу́деши, и со стропти́вымъ разврати́шися:
|
|
28
|
28
|
|
Людей пригноблених Ти спасаєш і поглядом Своїм принижуєш гордовитих.
|
лю́ди же смире́нныя спасе́ши, и о́чи го́рдыхъ смири́ши.
|
|
29
|
29
|
|
Ти, Господи, світильник мій; Господь просвічує темряву мою.
|
Я́ко ты́ просвѣща́єши свѣти́лникъ мо́й, Го́споди, и Госпо́дь просвѣти́тъ ми́ тму́ мою́:
|
|
30
|
30
|
|
З Тобою я вражаю військо; з Богом моїм піднімаюся на стіну.
|
я́ко тобо́ю потеку́ препоя́санъ, и о Бо́зѣ моє́мъ прелѣ́зу стѣ́ну.
|
|
31
|
31
|
|
Бог! — непорочна путь Його, чисте слово Господа, щит Він для всіх, які надіються на Нього.
|
Крѣ́покъ, непоро́ченъ пу́ть єго́: глаго́лъ Госпо́день держа́венъ, разжже́нъ: защи́тникъ є́сть всѣ́мъ упова́ющымъ на него́.
|
|
32
|
32
|
|
Бо хто Бог, крім Господа, і хто захист, крім Бога нашого?
|
Я́ко кто́ крѣ́покъ ра́звѣ Го́спода? и кто́ творе́цъ ра́звѣ Бо́га на́шего?
|
|
33
|
33
|
|
Бог підперезує мене силою, влаштовує мені вірну путь;
|
Крѣ́покъ укрѣпля́яй мя́ си́лою, и положи́ непоро́ченъ пу́ть мо́й:
|
|
34
|
34
|
|
робить ноги мої, як оленячі, і на висотах поставляє мене;
|
положи́вый но́зѣ мои́ я́ко єле́ни, и на высо́кихъ поставля́яй мя́:
|
|
35
|
35
|
|
навчає руки мої для битви і м’язи мої напружує, як мідний лук.
|
науча́яй ру́цѣ мои́ на бра́нь, и положи́вый лу́къ мѣ́дянъ мы́шца моя́.
|
|
36
|
36
|
|
Ти даєш мені щит спасіння Твого, і милість Твоя звеличує мене.
|
И да́лъ ми́ єси́ защище́ніє спасе́нія моєго́, и кро́тость твоя́ умно́жи мя́.
|
|
37
|
37
|
|
Ти розширюєш крок мій піді мною, і не хитаються ноги мої.
|
Разшири́лъ єси́ стопы́ моя́ подо мно́ю, и не позы́бнустѣся го́лени мои́.
|
|
38
|
38
|
|
Я ганяюся за ворогами моїми і знищую їх, і не повертаюся, доки не знищу їх;
|
Пожену́ враги́ моя́ и потреблю́ я́, и не возвращу́ся до́ндеже сконча́ю и́хъ:
|
|
39
|
39
|
|
і знищую їх і вражаю їх, і не встають і падають під ноги мої.
|
и сокрушу́ и́хъ, и не воста́нутъ, и паду́тъ подъ нога́ма мои́ма.
|
|
40
|
40
|
|
Ти підперезуєш мене силою для війни і знищуєш переді мною тих, хто повстає проти мене;
|
И укрѣпи́ши мя́ си́лою на бра́нь, подклони́ши востаю́щыя на мя́ подъ мя́.
|
|
41
|
41
|
|
Ти повертаєш до мене тил ворогів моїх, і я знищую ненависників моїх.
|
И враги́ моя́ да́лъ ми́ єси́ хребе́тъ, ненави́дящыя мя́, и умертви́лъ єси́ и́хъ:
|
|
42
|
42
|
|
Вони волають, але немає того, хто рятує, — до Господа, але Він не слухає їх.
|
возопію́тъ, и нѣ́сть помо́щника, ко Го́споду, и не услы́ша и́хъ:
|
|
43
|
43
|
|
Я розвіюю їх, як порох земний, як грязь вуличну мну їх і топчу їх.
|
и истни́хъ я́ я́ко пра́хъ земны́й, я́ко бре́ніє путі́й истончи́хъ я́.
|
|
44
|
44
|
|
Ти визволив мене від заколоту народу мого; Ти зберіг мене, щоб бути мені главою над іноплемінниками; народ, якого я не знав, служить мені.
|
И изба́виши мя́ от прерѣка́нія люді́й мои́хъ, сохрани́ши мя́ въ главу́ язы́ковъ. И лю́діє, и́хже не вѣ́дяхъ, рабо́таша ми́.
|
|
45
|
45
|
|
Іноплемінники підлещуються переді мною; за чуткою про мене підкорюються мені.
|
Сы́нове чужді́и солга́ша ми́, въ слу́хъ у́ха услы́ша мя́:
|
|
46
|
46
|
|
Іноплемінники бліднуть і тремтять в укріпленнях своїх.
|
сы́нове чужді́и отве́ржени бу́дутъ, и вострепе́щутъ во градѣ́хъ свои́хъ.
|
|
47
|
47
|
|
Живий Господь і благословенний захисник мій! Нехай буде звеличений Бог, пристановище спасіння мого,
|
Жи́въ Госпо́дь, и благослове́нъ храни́тель мо́й, и вознесе́тся Бо́гъ мо́й, храни́тель спасе́нія моєго́.
|
|
48
|
48
|
|
Бог, Який мститься за мене і підкорює мені народи
|
Крѣ́пкій Госпо́дь дая́й отмще́нія мнѣ́ и наказу́яй лю́ди подъ мя́,
|
|
49
|
49
|
|
і визволяє мене від ворогів моїх! Над тими, що повстають проти мене, Ти підняв мене; від людини жорстокої Ти визволив мене.
|
и изводя́й мя́ от вра́гъ мои́хъ, и от востаю́щихъ на мя́ вознесе́ши мя́, от му́жа непра́ведна изба́виши мя́.
|
|
50
|
50
|
|
За те я буду славити Тебе, Господи, між іноплемінниками і буду співати імені Твоєму,
|
Сего́ ра́ди исповѣ́мся тебѣ́, Го́споди, во язы́цѣхъ, и и́мени твоєму́ воспою́:
|
|
51
|
51
|
|
що велично спасаєш царя Свого і, твориш милість помазаникові Своєму Давиду і потомству його повіки!
|
велича́яй спасе́нія царя́ своєго́, и творя́й ми́лость хрісту́ своєму́ даві́ду и сѣ́мени єго́ до вѣ́ка.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.