|
Глава 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
Коли цар жив у домі своєму, і Господь заспокоїв його від усіх навколишніх ворогів його,
|
И бы́сть єгда́ ся́де ца́рь въ дому́ своє́мъ, и Госпо́дь унаслѣ́ди єго́ о́крестъ от всѣ́хъ враго́въ єго́ окре́стныхъ,
|
|
2
|
2
|
|
тоді сказав цар пророку Нафану: ось, я живу в домі кедровому, а ковчег Божий знаходиться під наметом.
|
и рече́ ца́рь къ наѳа́ну проро́ку: се́, ны́нѣ а́зъ живу́ въ дому́ ке́дровѣмъ, ківо́тъ же Бо́жій стои́тъ посредѣ́ ски́ніи.
|
|
3
|
3
|
|
І сказав Нафан царю: усе, що в тебе на серці, йди, роби; бо Господь з тобою.
|
И рече́ наѳа́нъ къ царю́: вся́ єли́ка су́ть въ се́рдцы твоє́мъ, иди́ и твори́, я́ко Госпо́дь съ тобо́ю.
|
|
4
|
4
|
|
Але в ту ж ніч було слово Господа до Нафана:
|
И бы́сть въ нощи́ то́й, и бы́сть сло́во Госпо́дне къ наѳа́ну, глаго́ля:
|
|
5
|
5
|
|
йди, скажи рабові Моєму Давиду: так говорить Господь: чи ти побудуєш Мені дім для Мого перебування,
|
иди́ и рцы́ рабу́ моєму́ даві́ду: сія́ глаго́летъ Госпо́дь: не ты́ сози́ждеши мнѣ́ до́мъ, є́же обита́ти мнѣ́:
|
|
6
|
6
|
|
коли Я не жив у домі з того часу, як вивів синів Ізраїлевих з Єгипту, і до цього дня, але переходив у наметі й у скинії?
|
я́ко не обита́хъ въ дому́, от него́же дне́ изведо́хъ сы́ны Ізра́илевы изъ земли́ Єги́петскія до дне́ сего́, но бѣ́хъ ходя́ во обита́лищи и въ ку́щи,
|
|
7
|
7
|
|
Де Я не ходив із усіма синами Ізраїля, чи говорив Я хоча слово якому-небудь з колін, якому Я призначив пасти народ Мій Ізраїля: «чому не побудуєте Мені кедрового дому»?
|
во всѣ́хъ идѣ́же хожда́хъ во все́мъ Ізра́или: а́ще глаго́ля глаго́лахъ ко єди́ному колѣ́ну Ізра́илеву, єму́же заповѣ́дахъ пасти́ лю́ди моя́ Ізра́иля, глаго́ля: почто́ не созда́сте ми́ до́му ке́дрова?
|
|
8
|
8
|
|
І тепер так скажи рабові Моєму Давиду: так говорить Господь Саваоф: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був вождем народу Мого, Ізраїля;
|
и ны́нѣ сія́ рече́ши рабу́ моєму́ даві́ду: си́це глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель: поя́хъ тя́ от па́жити о́вчія на властели́нство лю́демъ мои́мъ Ізра́илю,
|
|
9
|
9
|
|
і був з тобою скрізь, куди не ходив ти, і знищив усіх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і зробив ім’я твоє великим, як ім’я великих на землі.
|
и бѣ́хъ съ тобо́ю во всѣ́хъ, а́може ходи́лъ єси́, и искорени́хъ вся́ враги́ твоя́ от лица́ твоєго́, и сотвори́хъ тя́ имени́та по и́мени вели́кихъ и́же на земли́,
|
|
10
|
10
|
|
І Я влаштую місце для народу Мого, для Ізраїля, й укоріню його, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не буде тривожитися більше, і люди нечестиві не стануть більше тіснити його, як колись,
|
и положу́ мѣ́сто лю́демъ мои́мъ Ізра́илю, и насажду́ и́хъ, и вселя́тся о себѣ́ са́ми, и не попеку́тся ктому́: и не приложи́тъ сы́нъ непра́вды оби́дѣти и́хъ, я́коже испе́рва,
|
|
11
|
11
|
|
з того часу, як Я поставив суддів над народом Моїм, Ізраїлем; і Я заспокою тебе від усіх ворогів твоїх. І Господь сповіщає тобі, що Він влаштує тобі дім.
|
и от дні́й въ ня́же поста́вихъ судіи́ въ лю́дехъ мои́хъ во Ізра́или: и упоко́ю тя́ от всѣ́хъ вра́гъ твои́хъ: и возвѣсти́тъ ти́ Госпо́дь, я́ко сози́ждеши до́мъ єму́:
|
|
12
|
12
|
|
Коли ж сповняться дні твої, і ти спочинеш з батьками твоїми, то Я поставлю після тебе сíм’я твоє, яке народиться від стегон твоїх, і зміцню царство його.
|
и бу́детъ єгда́ испо́лнятся дні́є твои́, и у́снеши со отцы́ твои́ми, и возста́влю сѣ́мя твоє́ по тебѣ́, и́же бу́детъ от чре́ва твоєго́, и угото́влю ца́рство єго́:
|
|
13
|
13
|
|
Він побудує дім імені Моєму, і Я утверджу престіл царства його повіки.
|
то́й сози́ждетъ до́мъ и́мени моєму́, и упра́влю престо́лъ єго́ до вѣ́ка:
|
|
14
|
14
|
|
Я буду йому батьком, і він буде Мені сином; і якщо він згрішить, Я покараю його жезлом мужів і ударами синів людських;
|
а́зъ бу́ду єму́ во отца́, и то́й бу́детъ ми́ въ сы́на: и а́ще пріи́детъ непра́вда єго́, и обличу́ єго́ жезло́мъ муже́й и я́звами сыно́въ человѣ́ческихъ:
|
|
15
|
15
|
|
але милости Моєї не відніму від нього, як Я відняв від Саула, якого Я відкинув перед лицем твоїм.
|
ми́лости же моєя́ не отста́влю от него́, я́коже отста́вихъ от тѣ́хъ, и́хже отста́вихъ от лица́ моєго́:
|
|
16
|
16
|
|
І буде непохитний дім твій і царство твоє навіки перед лицем Моїм, і престіл твій устоїть повіки.
|
и вѣ́ренъ бу́детъ до́мъ єго́ и ца́рство єго́ до вѣ́ка предо мно́ю: и престо́лъ єго́ бу́детъ испра́вленъ во вѣ́къ.
|
|
17
|
17
|
|
Усі ці слова і все це видіння Нафан переказав Давиду.
|
По всѣ́мъ словесе́мъ си́мъ и по всему́ видѣ́нію сему́, та́ко глаго́ла наѳа́нъ ко даві́ду.
|
|
18
|
18
|
|
І пішов цар Давид, і став перед лицем Господа, і сказав: хто я, Господи [мій], Господи, і що таке дім мій, що Ти мене так звеличив!
|
И вни́де ца́рь даві́дъ и сѣ́де предъ Го́сподемъ и рече́: кто́ єсмь а́зъ, Го́споди мо́й, Го́споди? и что́ до́мъ мо́й, я́ко возлюби́лъ мя́ єси́ да́же до си́хъ?
|
|
19
|
19
|
|
І цього ще мало здалося в очах Твоїх, Господи мій, Господи; але Ти звістив ще про дім раба Твого в майбутньому. Це вже по-людськи. Господи мій, Господи!
|
и ма́ла сія́ предъ тобо́ю су́ть, Го́споди мо́й, Го́споди, и глаго́лалъ єси́ о до́мѣ раба́ твоєго́ вдале́ко: се́й же зако́нъ человѣ́ка, Го́споди мо́й, Го́споди:
|
|
20
|
20
|
|
Що ще може сказати Тобі Давид? Ти знаєш раба Твого, Господи мій, Господи!
|
и что́ приложи́тъ даві́дъ єще́ глаго́лати къ тебѣ́? и ны́нѣ ты́ вѣ́си раба́ твоєго́, Го́споди мо́й, Го́споди,
|
|
21
|
21
|
|
Заради слова Твого і за серцем Твоїм Ти робиш це, відкриваючи все це велике рабові Твоєму.
|
и раба́ твоєго́ ра́ди сотвори́лъ єси́ и по се́рдцу твоєму́ сотвори́лъ єси́ все́ вели́чество сіє́, сказа́ти рабу́ твоєму́,
|
|
22
|
22
|
|
В усьому великий Ти, Господи мій, Господи! бо немає подібного Тобі і немає Бога, крім Тебе, в усьому, що чули ми своїми вухами.
|
вели́чія ра́ди твоєго́, Го́споди мо́й, Го́споди: нѣ́сть бо и́нъ я́коже ты́, и нѣ́сть Бо́га ра́звѣ тебе́ во всѣ́хъ, я́же слы́шахомъ уши́ма на́шима:
|
|
23
|
23
|
|
І хто подібний до народу Твого, Ізраїля, єдиного народу на Землі, заради якого приходив Бог, щоб придбати його Собі за народ і прославити Своє ім’я і звершити велике і страшне перед народом Твоїм, який Ти придбав Собі від єгиптян, вигнавши народи і богів їхніх?
|
и кто́ я́коже лю́діє твои́ Ізра́иль язы́къ и́нъ на земли́? я́ко наста́ви и́хъ Бо́гъ, є́же изба́вити себѣ́ люді́й, є́же положи́ти тебѣ́ и́мя, є́же сотвори́ти вели́чіє и просвѣще́ніє, є́же изри́нути тебѣ́ от лица́ люді́й твои́хъ, и́хже изба́вилъ єси́ себѣ́ от Єги́пта, язы́ки и селе́нія,
|
|
24
|
24
|
|
І Ти укріпив за Собою народ Твій, Ізраїля, як власний народ, навіки, і Ти, Господи, зробився його Богом.
|
и угото́валъ єси́ себѣ́ лю́ди твоя́ Ізра́иля въ лю́ди до вѣ́ка, и ты́, Го́споди, бы́лъ єси́ и́мъ въ Бо́га:
|
|
25
|
25
|
|
І нині, Господи Боже, утверди повіки слово, яке промовив Ти про раба Твого і про дім його, і виконай те, що Ти промовив.
|
и ны́нѣ, Го́споди мо́й, Го́споди, сло́во, є́же глаго́лалъ єси́ о рабѣ́ твоє́мъ и о до́мѣ єго́, увѣ́ри до вѣ́ка, я́коже глаго́лалъ єси́, сотвори́:
|
|
26
|
26
|
|
І нехай звеличиться ім’я Твоє повіки, щоб говорили: «Господь Саваоф — Бог над Ізраїлем». І дім раба Твого Давида нехай буде міцним перед лицем Твоїм.
|
и ны́нѣ да возвели́чится и́мя твоє́ до вѣ́ка, глаго́ля: Госпо́дь Вседержи́тель Бо́гъ надъ Ізра́илемъ, и до́мъ раба́ твоєго́ даві́да да бу́детъ испра́вленъ предъ тобо́ю:
|
|
27
|
27
|
|
Оскільки ти, Господи Саваофе, Боже Ізраїлів, відкрив рабові Твоєму, говорячи: «влаштую тобі дім», то раб Твій уготував серце своє, щоб молитися Тобі такою молитвою.
|
я́ко ты́ Госпо́дь Вседержи́тель Бо́гъ Ізра́илевъ, отве́рзлъ єси́ у́хо рабу́ твоєму́, глаго́ля: до́мъ сози́жду тебѣ́: сего́ ра́ди обрѣ́те ра́бъ тво́й се́рдце своє́ є́же помоли́тися къ тебѣ́ моли́твою се́ю:
|
|
28
|
28
|
|
Отже, Господи мій, Господи! Ти Бог, і слова Твої непорушні, і Ти звістив рабові Твоєму таке благо!
|
и ны́нѣ, Го́споди мо́й, Го́споди, ты́ єси́ Бо́гъ, и словеса́ твоя́ бу́дутъ и́стинна, и глаго́лалъ єси́ о рабѣ́ твоє́мъ блага́я сія́,
|
|
29
|
29
|
|
І нині почни і благослови дім раба Твого, щоб він був вічно перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи мій, Господи, звістив це, і благословенням Твоїм стане дім раба Твого благословенним, [щоб бути йому перед Тобою] повіки.
|
и ны́нѣ начни́ и благослови́ до́мъ раба́ твоєго́, є́же бы́ти єму́ во вѣ́къ предъ тобо́ю, я́ко ты́, Го́споди мо́й, Го́споди, глаго́лалъ єси́, и от благослове́нія твоєго́ да благослови́тся до́мъ раба́ твоєго́, є́же бы́ти во вѣ́къ предъ тобо́ю.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.