|
Глава 24
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
|
Гнів Господній знову запалав на ізраїльтян, і побудив він проти них Давида сказати: піди, порахуй Ізраїля й Іуду.
|
И приложи́ Госпо́дь гнѣ́ву разгорѣ́тися во Ізра́или, и подви́же въ ни́хъ даві́да, глаго́ля: иди́ и изочти́ Ізра́иля и Іу́ду.
|
|
2
|
2
|
|
І сказав цар Іоаву воєначальникові, який був при ньому: пройди по всіх колінах Ізраїлевих [і Іудиних] від Дана до Вирсавії, і порахуй народ, щоб знати мені кількість народу.
|
И рече́ ца́рь ко Іоа́ву кня́зю си́лы и́же съ ни́мъ: пройди́ ны́нѣ вся́ колѣ́на Ізра́илева и Іу́дина, от Да́на да́же и до вирсаві́и, и сочти́ лю́ди, и да увѣ́мъ число́ лю́демъ.
|
|
3
|
3
|
|
І сказав Іоав царю: Господь Бог твій нехай примножить стільки народу, скільки є, і ще у сто разів стільки, а очі господаря мого царя нехай побачать це; але для чого господар мій цар бажає цієї справи?
|
И рече́ Іоа́въ ко царю́: да приложи́тъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й къ лю́демъ твои́мъ, я́коже бы́ти и́мъ стори́цею, и о́чи господи́на моєго́ царя́ да уви́дятъ: и господи́нъ мо́й ца́рь почто́ помышля́єтъ о словеси́ се́мъ?
|
|
4
|
4
|
|
Але слово царя до Іоава і воєначальників перемогло; і пішов Іоав з воєначальниками від царя рахувати народ ізраїльський.
|
И превозмо́же сло́во царе́во ко Іоа́ву и ко князе́мъ си́лы. И изы́де Іоа́въ и кня́зи крѣ́пости предъ царе́мъ сочести́ лю́ди Ізра́илевы.
|
|
5
|
5
|
|
І перейшли вони Йордан і зупинилися в Ароері, на правому боці міста, що серед долини Гадової, до Іазера;
|
И преидо́ша Іорда́нъ, и ополчи́шася во Арои́рѣ одесну́ю гра́да и́же посредѣ́ де́бри га́дъ и Єлієзе́ръ.
|
|
6
|
6
|
|
і прийшли в Галаад і в землю Тахтим-Ходши; і прийшли в Дан-Яан і обійшли Сидон;
|
И пріидо́ша въ Галаа́дъ и въ зе́млю Ѳавасо́нъ и істо́нъ и въ Да́су, и внидо́ша въ даніда́нъ и обыдо́ша Сідо́нъ,
|
|
7
|
7
|
|
і прийшли до укріплення Тира і в усі міста хивеян і хананеян і вийшли на південь Юдеї у Вирсавію;
|
и пріидо́ша во мапса́ръ ти́рскій и во вся́ гра́ды Єве́ины и въ Ханане́ины, и идо́ша на ю́гъ Іу́ды въ вирсаві́ю,
|
|
8
|
8
|
|
і обійшли всю землю і прийшли через дев’ять місяців і двадцять днів у Єрусалим.
|
и обыдо́ша всю́ зе́млю, и пріидо́ша во Ієрусали́мъ, сконча́вше де́вять ме́сяцъ и два́десять дні́й.
|
|
9
|
9
|
|
І подав Іоав список народного перепису царю; і виявилося, що ізраїльтян було вісімсот тисяч чоловіків сильних, здатних до війни, а юдеян п’ятсот тисяч.
|
И даде́ Іоа́въ число́ сочте́ныхъ люді́й царю́: и бѣ́ Ізра́иля число́мъ о́смь со́тъ ты́сящъ си́льныхъ держа́щихъ ору́жіє, и муже́й Іу́диныхъ пя́ть со́тъ ты́сящъ муже́й борце́въ.
|
|
10
|
10
|
|
І здригнулося серце Давидове після того, як він порахував народ. І сказав Давид Господу: тяжко згрішив я, вчинивши так; і нині молю Тебе, Господи, прости гріх раба Твого, бо вкрай нерозумно зробив я.
|
И убоя́ся се́рдце даві́дово по счисле́ніи люді́й, и рече́ даві́дъ ко Го́споду: согрѣши́хъ зѣло́, я́ко сотвори́хъ глаго́лъ се́й: и ны́нѣ, Го́споди, отими́ беззако́ніє раба́ твоєго́, я́ко обуя́хъ зѣло́.
|
|
11
|
11
|
|
Коли Давид устав на другий день ранком, то було слово Господа до Гада пророка, прозорливця Давида:
|
И воста́ даві́дъ зау́тра: и сло́во Госпо́дне бы́сть ко га́ду проро́ку прозорли́вцу, глаго́ля:
|
|
12
|
12
|
|
піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання пропоную Я тобі; вибери собі одне з них, яке звершилося б над тобою.
|
иди́ и рцы́ даві́ду, глаго́ля: та́ко глаго́летъ Госпо́дь: тро́є а́зъ наведу́ на тя́, и избери́ себѣ́ єди́но от си́хъ, и сотворю́ ти.
|
|
13
|
13
|
|
І прийшов Гад до Давида, і сповістив йому, і сказав йому: обирай собі, чи бути голоду в країні твоїй сім років, чи щоб ти три місяці бігав від ворогів твоїх, і вони переслідували тебе, чи щоб упродовж трьох днів була моровиця в країні твоїй? тепер розсуди і виріши, що мені відповісти Тому, Хто послав мене.
|
И вни́де га́дъ къ даві́ду, и повѣ́да, и рече́ єму́: избери́ себѣ́ бы́ти: или́ пріи́дутъ тебѣ́ три́ лѣ́та гла́да на зе́млю твою́: или́ три́ ме́сяцы бѣ́гати и́маши предъ враги́ твои́ми, и бу́дутъ гоня́ще тя́: или́ три́ дни́ бы́ти сме́рти въ земли́ твоє́й: ны́нѣ у́бо разумѣ́й и ви́ждь, что́ отвѣща́ю посла́вшему мя́.
|
|
14
|
14
|
|
І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже; але нехай упаду я в руки Господа, бо велике милосердя Його; тільки б у руки людські не впасти мені. [І обрав собі Давид моровицю під час жнив пшениці.]
|
И рече́ даві́дъ ко га́ду: тѣ́сна ми́ су́ть отвсю́ду зѣло́ три́ сія́: да впаду́ у́бо въ ру́цѣ Госпо́дни, я́ко мно́ги су́ть щедро́ты єго́ зѣло́: въ ру́цѣ же человѣ́чи да не впаду́. И избра́ себѣ́ даві́дъ сме́рть и дни́ жа́твенныя пшени́цы.
|
|
15
|
15
|
|
І послав Господь моровицю на ізраїльтян від ранку до призначеного часу; [і почалася моровиця в народі] і померло з народу, від Дана до Вирсавії, сімдесят тисяч чоловік.
|
И даде́ Госпо́дь сме́рть во Ізра́или от у́тра до часа́ обѣ́дняго, и нача́ся я́зва бы́ти въ лю́дехъ, и умро́ша от люді́й Госпо́днихъ от Да́на и до вирсаві́и се́дмьдесятъ ты́сящъ муже́й.
|
|
16
|
16
|
|
І простяг ангел [Божий] руку свою на Єрусалим, щоб спустошити його; але Господь пожалів про біду і сказав ангелові, який уражав народ: досить, тепер опусти руку твою. Ангел же Господній був тоді біля току Орни ієвусеянина.
|
И простре́ а́нгелъ Бо́жій ру́ку свою́ на Ієрусали́мъ погуби́ти єго́, и раска́яся Госпо́дь о злѣ́, и рече́ а́нгелу погубля́ющему лю́ди: дово́лно ны́нѣ, отими́ ру́ку твою́. И а́нгелъ Госпо́день бѣ́ стоя́ предъ гумно́мъ о́рны Ієвусе́анина.
|
|
17
|
17
|
|
І сказав Давид Господу, коли побачив ангела, який уражав народ, говорячи: ось, я згрішив, я [пастир] вчинив беззаконно; а ці вівці, що зробили вони? нехай же рука Твоя обернеться на мене і на дім батька мого.
|
И рече́ даві́дъ ко Го́споду, єгда́ ви́дѣ а́нгела бію́ща лю́ди, и рече́: се́, а́зъ є́смь согрѣши́вый, а́зъ є́смь па́стырь зло́ сотвори́вый, а сі́и о́вцы что́ сотвори́ша? да бу́детъ ны́нѣ рука́ твоя́ на мнѣ́ и на дому́ отца́ моєго́.
|
|
18
|
18
|
|
І прийшов у той день Гад до Давида і сказав: іди, постав жертовник Господу на току Орни ієвусеянина.
|
И пріи́де га́дъ къ даві́ду въ де́нь то́й и рече́ єму́: взы́ди, и поста́ви Го́сподеви олта́рь на гумнѣ́ о́рны Ієвусе́анина.
|
|
19
|
19
|
|
І пішов Давид за словом Гада [пророка], як повелів Господь.
|
И взы́де даві́дъ по глаго́лу га́да проро́ка, и́мже о́бразомъ заповѣ́да єму́ Госпо́дь.
|
|
20
|
20
|
|
І глянув Орна і побачив царя і слуг його, які йшли до нього, і вийшов Орна й уклонився цареві лицем своїм до землі.
|
И преклони́ся о́рна, и ви́дѣ царя́ и о́троки єго́ восходя́щыя вы́ше єго́, и изы́де о́рна, и поклони́ся царю́ на лицы́ своє́мъ на земли́,
|
|
21
|
21
|
|
І сказав Орна: навіщо прийшов господар мій цар до раба свого? І сказав Давид: купити в тебе тік для спорудження жертовника Господу, щоб припинилось ураження народу.
|
и рече́ о́рна: что́ я́ко пріи́де господи́нъ мо́й ца́рь къ рабу́ своєму́? И рече́ даві́дъ: купи́ти у тебе́ гумно́ [пріидо́хъ], на созда́ніє олтаря́ Госпо́дня, и преста́нетъ я́зва от люді́й.
|
|
22
|
22
|
|
І сказав Орна Давиду: нехай візьме і принесе в жертву, господар мій, цар, що йому вгодно. Ось воли для всепалення і вози й упряж волова на дрова.
|
И рече́ о́рна къ даві́ду: да пріи́метъ и вознесе́тъ господи́нъ мо́й ца́рь Го́споду [Бо́гу] є́же бла́го предъ очи́ма єго́: се́, воло́ве во всесожже́ніє, и коле́са и сосу́ди воло́въ на дрова́.
|
|
23
|
23
|
|
Все це, царю, Орна віддає цареві. Ще сказав Орна царю: Господь Бог твій нехай буде милостивим до тебе!
|
Вся́ даде́ о́рна царю́. И рече́ о́рна къ царю́: Госпо́дь Бо́гъ тво́й да благослови́тъ тя́.
|
|
24
|
24
|
|
Але цар сказав Орні: ні, я заплачу́ тобі, що коштує, і не принесу Господу Богу моєму жертви, взятої задарма. І купив Давид тік і волів за п’ятдесят сиклів срібла.
|
И рече́ ца́рь ко о́рнѣ: ни́, но то́кмо купу́я куплю́ от тебе́ цѣно́ю, и не вознесу́ Го́споду Бо́гу моєму́ всесожже́нія ту́не. И купи́ даві́дъ гумно́ и волы́ на пяти́десяти сі́клехъ сребра́.
|
|
25
|
25
|
|
І спорудив там Давид жертовник Господу і приніс всепалення і мирні жертви. [Потім Соломон розширив жертовник, бо він був малий.] І змилостивився Господь над країною, і припинилось ураження ізраїльтян.
|
И созда́ та́мо даві́дъ олта́рь Го́сподеви: и вознесе́ всесожже́нія и ми́рная. И приложи́ Соломо́нъ ко олтарю́ послѣди́, зане́ ма́лъ бѣ́ пре́жде. И послу́ша Госпо́дь земли́, и отъя́тъ я́зву от Ізра́иля.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.