Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською - Глава 3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава 3	Главa G

1	1
У тридцятому році після розорення міста був я у Вавилоні, і засмучувався, лежачи на постелі моїй, і помисли входили у серце моє,	Лёта тридесsтагw t разорeніz грaда, бёхъ въ вавmлHнэ и3 смzт0хсz на nдрЁ моeмъ лежaщь, и3 помышлє1ніz мо‰ восхождaху на сeрдце моE,
2	2
бо я бачив спустошення Сиону і багатство тих, що жили у Вавилоні.	понeже ви1дэхъ њпустёніе сіHна и3 и3з8oби1ліе вeліе живyщихъ въ вавmлHнэ.
3	3
І обурився дух мій, і я почав зі страхом говорити до Всевишнього,	(Тогw2 рaди) смути1сz дyхъ м0й ѕэлw2, и3 начaхъ ўмилeнными словесы2 глаг0лати къ вhшнему
4	4
і сказав: Владико Господи! Ти сказав від початку, коли єдиний заснував землю, і повелів пороху,	и3 рек0хъ: q, вLко гDи! ты2 (сaмъ) рeклъ є3си2 t начaла, є3гдA создaлъ є3си2 зeмлю, и3 сіE є3ди1нъ, и3 повелёлъ є3си2 лю1демъ,
5	5
і дав Адаму тіло смертне, яке було також творінням рук Твоїх, і вдихнув у нього дух життя, і він зробився живим перед Тобою,	и3 дaлъ є3си2 ґдaму пл0ть мeртвену, но и3 сіS бsше дёло рyкъ твои1хъ, и3 вдохнyлъ є3си2 въ него2 дyхъ жи1зни, и3 бhсть жи1въ пред8 тоб0ю:
6	6
і ввів його у рай, який насадила правиця Твоя, раніше ніж земля виростила плоди;	и3 ввeлъ є3си2 є3го2 въ рaй, є3г0же насади2 десни1ца твоS, прeжде нeже прозzбE землS:
7	7
Ти повелів йому зберігати заповідь Твою, але він порушив її, і Ти засудив його на смерть, і рід його і покоління, які народилися від нього, і племена, народи і паростки їх, яким немає числа.	и3 завэщaлъ є3си2 є3мY сохрани1ти зaповэдь твою2, и3 преступи2 ю5, и3 ѓбіе прeдалъ є3си2 є3го2 смeрти и3 р0дъ є3гw2, и3 роди1шасz kзhцы и3 племенA, и3 лю1діе и3 нар0ди, и5мже нёсть числA:
8	8
Кожен народ став ходити за своїм бажанням, чинив перед Тобою діла нерозумні і нехтував заповіді Твої.	и3 хождaше кjйждо нар0дъ по п0хотемъ свои6мъ, и3 ди6внаz дёлаша пред8 тоб0ю, и3 презирaша зaпwвэди тво‰:
9	9
З часом Ти навів потоп на жителів землі і знищив їх,	пaки же во врeмz навeлъ є3си2 на ни1хъ пот0пъ и3 потреби1лъ є3си2 живyщихъ на земли2,
10	10
і сповнилося на кожному з них, — як на Адамі смерть, так на цих потоп.	и3 бhсть коемyждо и4хъ, ћкоже ґдaму ўмрeти, тaкw си6мъ пот0пъ:
11	11
Одного з них Ти залишив — Ноя з родиною його, і від нього пішли всі праведні.	њстaвилъ же є3си2 є3ди1наго t ни1хъ нHz съ д0момъ є3гw2, и3з8 негHже (роди1шасz) вси2 прaведніи:
12	12
Коли почали розмножуватися жителі землі, і примножилися сини і народи і численні покоління, і знову почали віддаватися нечестю, більше ніж попередні,	и3 бhсть, є3гдA начaша мн0житисz живyщіи на земли2, и3 ўмн0жиша сhны и3 лю1ди и3 kзhки мнHги, и3 начaша пaки нечeстіе твори1ти мн0жае прeжнихъ:
13	13
коли почали чинити перед Тобою беззаконня: Ти обрав Собі з них мужа, якому ім’я Авраам,	и3 бhсть, є3гдA беззак0ніе творsху пред8 тоб0ю, и3збрaлъ є3си2 себЁ мyжа t си1хъ, є3мyже и4мz бЁ ґвраaмъ,
14	14
і полюбив його і відкрив йому одному волю Твою,	и3 возлюби1лъ є3си2 є3го2, и3 показaлъ є3си2 є3мY є3ди1ному хотёніе твоE,
15	15
і уклав з ним завіт вічний, і сказав йому, що ніколи не залишиш сімені його. І дав йому Ісаака, й Ісааку дав Якова та Ісава;	и3 положи1лъ є3си2 є3мY завётъ вёчный, и3 рeклъ є3си2 є3мY, ћкw никогдA њстaвиши сёмене є3гw2, и3 дaлъ є3си2 є3мY їсаaка, їсаaку же дaлъ є3си2 їaкwва и3 и3сavа:
16	16
Ти обрав Собі Якова, Ісава ж відкинув. І примножився Яків надзвичайно.	и3 и3збрaлъ є3си2 себЁ їaкwва, и3сavа же tри1нулъ є3си2, и3 размн0жисz їaкwвъ во мн0жество вeліе:
17	17
Коли Ти вивів з Єгипту сíм’я його і привів до гори Синайської,	и3 бhсть, є3гдA и3звeлъ є3си2 и3з8 є3гЂпта сёмz є3гw2, привeлъ є3си2 къ горЁ синaйстэй,
18	18
тоді прихилив небеса, впорядкував землю, захитав вселенну, привів у трепет безодні й увесь світ у сум’яття.	и3 преклони1лъ є3си2 нб7сA, и3 ўстaвилъ є3си2 зeмлю, и3 поколебaлъ є3си2 вселeнную, и3 трепетaти сотвори1лъ є3си2 бє1здны, и3 возмути1лъ є3си2 мjръ,
19	19
І пройшла слава Твоя в чотирьох явищах: у вогні, землетрусі, бурхливому вітрі і морозі, щоб дати закон сімені Якова і радіння роду Ізраїля,	и3 пр0йде слaва твоS враты2 четhрьми, nгнeмъ и3 земнhмъ трzсeніемъ, и3 вётромъ и3 мрaзомъ, да дaси зак0нъ сёмени їaкwвлю и3 р0ду ї}леву прилэжaніе:
20	20
але не відібрав у їх серця лукавого, щоб закон Твій приніс у них плід.	и3 не tsлъ є3си2 t ни1хъ сeрдца лукaвагw, да зак0нъ тв0й сотвори1тъ въ ни1хъ пл0дъ:
21	21
Із серцем лукавим перший Адам переступив заповідь, і був переможений; так і всі, що від нього пішли.	сeрдце бо лукaво носS пeрвый ґдaмъ, преступи2 и3 побэждeнъ бhсть, и3 тaкw вси2, и5же t негw2 роди1шасz:
22	22
Залишилася неміч і закон у серці народу з коренем зла, і відступило добре, і залишилося лихе.	и3 пребывaше нeмощь и3 зак0нъ съ сeрдцемъ человёческимъ, съ лукaвстомъ к0рене, и3 престA благ0е, и3 настA ѕл0е:
23	23
Минули часи і закінчилися літа, — і Ти воздвиг Собі раба, на ім’я Давид;	и3 преид0ша временA, и3 скончaшасz лBта, и3 воздви1глъ є3си2 себЁ рабA и4менемъ давjда,
24	24
повелів йому побудувати місто імені Твоєму і в ньому приносити Тобі фіміам і жертви.	и3 повелёлъ є3си2 є3мY создaти грaдъ и4мени твоемY и3 приноси1ти въ нeмъ тебЁ fmміaмъ и3 жє1ртвы:
25	25
Багато років це виконувалось, і потім згрішили ті, що населяли місто,	и3 бhсть сіE чрез8 мнHга лBта, и3 согрэши1ша живyщіи въ т0мъ грaдэ,
26	26
в усьому чинячи так, як учинив Адам і всі його нащадки; бо й у них було серце лукаве.	во всёхъ творsще, ћкоже сотвори2 ґдaмъ и3 вси2 р0дове є3гw2, понeже и3 сaми бhша сeрдцемъ лукaви,
27	27
І Ти віддав місто Твоє до рук ворогів Твоїх.	и3 тогw2 рaди грaдъ тв0й прeдалъ є3си2 въ рyки врагHвъ твои1хъ:
28	28
Невже краще живуть мешканці Вавилона і за це володіють Сионом?	є3дA л{чшаz творsтъ, и5же њбитaютъ въ вавmлHнэ, и3 тогw2 рaди владёютъ сіHномъ;
29	29
Коли я прийшов сюди, бачив нечестя, яким немає числа, і у цьому тридцятому році полонення бачить душа моя багатьох грішників, — і знемогло серце моє,	и3 бhсть є3гдA пріид0хъ сёмw и3 ви1дэхъ нечє1стіz, и5мже нёсть числA, и3 мн0гихъ согрэшaющихъ ви1дэ душA моS въ сіE тридесsтое лёто, и3 ўжасeсz сeрдце моE,
30	30
бо я бачив, як Ти підтримуєш цих грішників і щадиш нечестивців, а народ Твій погубив, ворогів же Твоїх зберіг і не явив про те ніякого знамення.	понeже ви1дэхъ, кaкw терпи1ши согрэшaющымъ и3 пощади1лъ є3си2 нечeствующихъ и3 погуби1лъ є3си2 лю1ди тво‰, сохрани1лъ же є3си2 враги2 тво‰ и3 не возвэсти1лъ є3си2 (ни комyже):
31	31
Не розумію, як цей путь міг змінитися. Невже Вавилон чинить краще, ніж Сион?	вои1стинну не вёмъ, кaкw сі‰ ўразумёти и4мамъ; є3дA сyть дэлA л{чшаz вавmлw6нскаz, нeжели сіw6нскаz;
32	32
Чи інший народ пізнав Тебе, крім Ізраїля? або які племена вірували завітам Твоїм, як Яків?	є3дA познaша тебE и4ніи kзhцы кромЁ ї}лz; и3ли2 к†z племенA вёроваша свидёніємъ твои6мъ, ћкоже їaкwвъ;
33	33
Ні винагорода їм не рівномірна, ні труд їхній не приніс плоду, бо я пройшов серед народів, і бачив, що вони живуть у достатку, хоч і не згадують про заповіді Твої.	и4хже мздA не kви1сz, нижE трyдъ и4хъ твори1тъ плодA, понeже прохождaz проид0хъ посредЁ kзы6къ и3 ви1дэхъ \| процвэтaющz и3 не п0мнzщыz повелёній твои1хъ:
34	34
Отже, зваж на терезах і наші беззаконня, і діла тих, що живуть на землі, і ніде не знайдеться ім’я Твоє, як тільки в Ізраїля.	нн7э ќбw и3змёри на мёрилэхъ непр†вды нaшz и3 живyщихъ на земли2, и3 нигдЁ њбрsщетсz и4мz твоE, т0кмw во ї}ли:
35	35
Коли не грішили перед Тобою ті, що живуть на землі? або який народ так зберіг заповіді Твої?	и3 когдA не согрэши1ша пред8 тоб0ю живyщіи на земли2; и3ли2 кjй kзhкъ тaкw сохрани1лъ зaпwвэди тво‰;
36	36
Між цими хоч за іменами знайдеш тих, що зберігають заповіді Твої, а в інших народів не знайдеш.	си1хъ ќбw по и3менHмъ њбрsщеши сохрани1вшихъ повєлёніz тво‰, kзhкwвъ же не њбрsщеши.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт