|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| Коли я закінчив говорити ці слова, посланий був до мене ангел, який посилався до мене у попередні ночі, | И# бhсть є3гдA скончaхъ глаг0лати словесA сі‰, п0сланъ є4сть ко мнЁ ѓгGлъ, и4же п0сланъ бЁ ко мнЁ въ прє1жніz н0щы, |
|
2
|
2
|
| і сказав мені: встань, Ездро, і слухай слова́, які я прийшов говорити тобі. | и3 речE ко мнЁ: востaни, є4здро, и3 слhши словесA, ±же пріид0хъ глаг0лати къ тебЁ. |
|
3
|
3
|
| Я сказав: говори, господарю мій. І він сказав мені: море розташоване у просторому місці, щоб бути глибоким і безмірним; | И# рек0хъ: глаг0ли, г0споди м0й. И# речE ко мнЁ: м0ре постaвлено є4сть въ прострaннэ мёстэ, дабы2 бhло глуб0ко и3 безмёрно, |
|
4
|
4
|
| але вхід у нього знаходиться у вузькому місці, так що подібний до рік. | бyдетъ же є3мY вх0дъ въ тёснэ мёстэ постaвленъ, дабы2 под0бно рэкaмъ бhло: |
|
5
|
5
|
| Хто побажав би ввійти у море і бачити його, або володарювати над ним, той, якщо не пройде вузьке, як може дійти до широти? | кт0 бо хотsй восх0щетъ вни1ти въ м0ре и3 ви1дэти є5, и3ли2 госп0дствовати и4мъ, ѓще не пр0йдетъ тэсноты2, въ широтY кaкw пріити2 м0жетъ; |
|
6
|
6
|
| Або інша подоба: місто побудоване і розташоване на рівнині, й наповнене усіма благами; | и3 пaки и4но: грaдъ с0зданъ є4сть и3 постaвленъ на мёстэ полев0мъ, є4сть же и3сп0лненъ всёми благи1ми: |
|
7
|
7
|
| але вхід у нього тісний і розташований на крутизні так, що праворуч вогонь, а ліворуч глибока вода. | вх0дъ є3гw2 тёсенъ и3 въ стремни1нэ постaвленъ, дабы2 њдеснyю џгнь бhлъ, њшyюю же водA глубокA: |
|
8
|
8
|
| Між ними, тобто між вогнем і водою, лежить лише одна стежка, на якій може поміститися не більше, як тільки ступня людини. | стезs же є4сть є3ди1на т0кмw междY и4ма проложенA, си1рэчь междY nгнeмъ и3 вод0ю, є3ди1ну т0кмw ступeнь человёчу могyщаz вмэсти1ти: |
|
9
|
9
|
| Якщо місто це буде дане у спадщину людині, то як вона одержить свою спадщину, якщо ніколи не перейде небезпеки, що лежить на шляху? | є3гдA ќбw дaстсz грaдъ сeй человёку въ достоsніе, ѓще не пр0йдетъ когдA предположeннагw бёдства, кaкw пріи1метъ достоsніе своE; |
|
10
|
10
|
| Я сказав: так, Господи. І Він сказав мені: така і доля Ізраїля. | И# рек0хъ: тaкw, гDи. И# речE ко мнЁ: тaкw є4сть и3 ї}лева чaсть: |
|
11
|
11
|
| Для них Я створив вік; але коли Адам порушив Мої постанови, визначено було бути тому, що зроблено. | и4хъ бо рaди сотвори1хъ вёкъ, и3 є3гдA преступи1лъ є4сть ґдaмъ законоположє1ніz мо‰, суждeно бhсть є4же сотворeно є4сть: |
|
12
|
12
|
| І зробилися входи віку цього тісними, хворобливими, стомливими, також вузькими, лукавими, сповненими бід і які потребують великої праці. | и3 сотвори1шасz вх0ди сегw2 вёка тёсни и3 болёзненни и3 трyдни, мaли же и3 лукaви, и3 бёдствъ п0лни и3 труд0мъ вели1кимъ ўтверждeнни, |
|
13
|
13
|
| А входи майбутнього віку просторі, безпечні, і приносять плід безсмертя. | и4бо б0лшагw вёка вх0ди прострaнни и3 без8wпaсни и3 творsщіи безсмeртный пл0дъ: |
|
14
|
14
|
| Отже, якщо ті, що входять, які живуть, не ввійдуть у це тісне і злигоднє, вони не можуть одержати те, що уготоване. | ѓще ќбw входsщіи не вни1дутъ, и5же живyтъ, въ тBснаz и3 сyєтнаz сі‰, не возм0гутъ пріsти, ±же сyть ўготHвана: |
|
15
|
15
|
| Навіщо ж засмучуєшся, коли ти тлінний, і чого бентежишся, коли смертний? | нн7э ќбw вскyю ты2 смущaешисz, є3гдA є3си2 тлёненъ, и3 что2 мzтeшисz ты2, є3гдA є3си2 смeртенъ; |
|
16
|
16
|
| Навіщо прийняв ти у серці твоєму того, що майбутнє, а прийняв те, що у теперішньому? | и3 вскyю не пріsлъ є3си2 въ сeрдцы твоeмъ, є4же є4сть бyдущее, но є4же настоsщее; |
|
17
|
17
|
| Я відповів і сказав: Владико Господи! ось, Ти визначив законом Твоїм, що праведники успадкують це, а грішники загинуть. | Tвэщaхъ и3 рёхъ: вLко гDи! сE, ўстр0илъ є3си2 зак0номъ твои1мъ, ћкw прaведніи наслёдzтъ сі‰, нечести1віи же поги1бнутъ: |
|
18
|
18
|
| Праведники потерплять тісноту, сподіваючись на просторе, а ті, що нечестиво жили, хоч потерпіли тісноту, не побачать просторого. | прaведніи же понесyтъ тэснотY надёющесz прострaнныхъ: и5же бо нечести1вw сотвори1ша, и3 тэснотY пострадaвше прострaнныхъ не ќзрzтъ. |
|
19
|
19
|
| І Він сказав мені: немає судді вище за Бога, немає того, хто розуміє більше за Всевишнього. | И# речE ко мнЁ: нёсть судіS пaче бGа, ни разумэвazй пaче вhшнzгw: |
|
20
|
20
|
| Гине багато хто у цьому житті, тому що не дбає про запропонований йому закон Божий. | погибaютъ бо мн0зи настоsщіи, понeже не радsтъ њ предположeннэмъ б9іи зак0нэ: |
|
21
|
21
|
| Бо суворо повелів Бог тим, що приходять, коли вони прийшли, що працюючи, вони будуть живі, і що дотримуючись, не будуть покарані. | повелэвaz бо повелЁ бGъ приходsщымъ, є3гдA пріид0ша, что2 творsще жи1ви бyдутъ, и3 что2 хранsще казни1ми не бyдутъ: |
|
22
|
22
|
| А вони не послухалися, і стали проти Нього, утвердили у собі помисел суєтний. | тjи бо не сyть ўвэщaни, и3 проти1вишасz є3мY, и3 положи1ша себЁ помышлeніе сyетное, |
|
23
|
23
|
| Захопилися гріховними оманами, сказали про Всевишнього, що Його нема, не пізнали путів Його, | и3 предстaвиша себЁ њбхождeніе грэхHвъ, и3 глаг0лаша вhшнему не бhти, и3 путjй є3гw2 не познaша, |
|
24
|
24
|
| знехтували закон Його, відкинули обітниці Його, не мали віри до обрядових установлень Його, не звершували діл Його. | и3 зак0нъ є3гw2 ўничижи1ша, и3 њбэтwвaніz є3гw2 tверг0ша, и3 въ зак0нэхъ є3гw2 вёры не и3мёша, и3 дёлъ є3гw2 не соверши1ша: |
|
25
|
25
|
| І тому, Ездро, пустим порожнє, а повним повне. | тогw2 рaди, є4здро, тшє1тнаz тщє1тнымъ и3 пHлнаz пHлнымъ: |
|
26
|
26
|
| Ось, прийде час, коли прийдуть знамення, які Я передрік тобі, і явиться наречена, і, являючись, покажеться, — приховувана нині землею. | сE, врeмz пріи1детъ, и3 бyдетъ, є3гдA пріи1дутъ знaмєніz, ±же предрек0хъ тебЁ, и3 kви1тсz невёста, и3 kвлsющисz покaжетсz, ћже нн7э крhетсz t земли2, |
|
27
|
27
|
| І всякий, хто позбавиться раніше перелічених зол, сам побачить чудеса Мої. | и3 всsкъ, и4же и3збaвленъ є4сть t предрэчeнныхъ ѕлhхъ, т0й ќзритъ ди6внаz мо‰: |
|
28
|
28
|
| Бо відкриється Син Мій Ісус з тими, які з Ним, і ті, що залишилися, будуть насолоджуватися чотириста років. | tкрhетбосz сн7ъ м0й ї}съ съ тёми, и5же съ ни1мъ сyть, и3 насладsтсz, и5же њстaвлени сyть, въ лётэхъ четhрехъ стёхъ: |
|
29
|
29
|
| А після цих років помре Син Мій Христос і всі люди, які мають дихання. | и3 бyдетъ по лётэхъ си1хъ, и3 ќмретъ сн7ъ м0й хrт0съ, и3 вси2 и5же дыхaніе и4мутъ человёцы, |
|
30
|
30
|
| І повернеться вік у давнє мовчання на сім днів, подібно до того, як було раніше, так що не залишиться нікого. | и3 њбрати1тсz вёкъ въ дрeвнее молчaніе днjй сeдмь, ћкоже въ прeжнихъ судёхъ, тaкw ћкw да никто2 њстaнетсz: |
|
31
|
31
|
| Після ж семи днів постане вік приспаний, і помре ушкоджений. | и3 бyдетъ по днeхъ седми2, и3 возбyдитсz, и4же не u5 бди1тъ, вёкъ и3 ќмретъ растлённый, |
|
32
|
32
|
| І віддасть земля тих, які у ній сплять, і прах тих, які мовчазно у ньому живуть, а сховища віддадуть ввірені їм душі. | и3 землS и3здaстъ тёхъ, и5же въ нeй спsтъ, и3 прaхъ, и5же въ нeмъ молчaніемъ њбитaютъ, и3 храни6лища и3здадyтъ вд†нныz и5мъ дyшы: |
|
33
|
33
|
| Тоді явиться Всевишній на престолі суду, і пройдуть біди, і закінчиться довготерпіння. | и3 tкрhетсz вhшній на пrт0лэ судA, и3 пр0йдутъ бэды6, и3 долготерпёніе соберeтсz: |
|
34
|
34
|
| Суд буде один, істина утвердиться, віра зміцниться. | сyдъ же є3ди1нъ пребyдетъ, и4стина стaнетъ, и3 вёра возм0жетъ, |
|
35
|
35
|
| Потім піде діло, відкриється нагорода, постане правда, перестане господарювати неправда. | и3 дёло послёдовати бyдетъ, и3 мздA покaжетсz, и3 пр†вды воспрsнутъ, и3 непр†вды не воз8wбладaютъ. |
|
36
|
36
|
| Я сказав: Авраам перший молився за содомлян; Мойсей — за батьків, які згрішили у пустелі; | И# рек0хъ: пeрвый ґвраaмъ њ сод0млzнэхъ моли1лсz, и3 мwmсeй за nтцы2 согрёшшыz въ пустhни, |
|
37
|
37
|
| Ісус після нього — за Ізраїля у дні Ахана; | и3 и5же по нeмъ за ї}лz во дни6 ґхaза и3 самуи1ла, |
|
38
|
38
|
| Самуїл і Давид — за тих, кого погубляють, Соломон — за тих, які прийшли на освячення; | давjдъ њ сокрушeніи, и3 соломHнъ за си1хъ, и5же пріид0ша во њсвzщeніе, |
|
39
|
39
|
| Ілля — за тих, які прийняли дощ, і за мерця, щоб він ожив; | и3 и3ліA за тёхъ, и5же д0ждь пріsша, и3 за мeртва, да њживeтъ, |
|
40
|
40
|
| Єзекія — за народ у дні Сеннахирима, і багато хто — за багатьох. | и3 є3зекjа за лю1ди во дни6 сеннахирjма, и3 мн0зи за мн0гихъ: |
|
41
|
41
|
| Отже, якщо тоді, коли посилилося розтління і примножилася неправда, праведні молилися за неправедних, то чому ж не бути тому і нині? | ѓще u5бо нн7э, є3гдA тлённое возрастE, и3 непрaвда ўмн0жена є4сть, и3 моли1шасz прaведніи за нечести1выхъ, вскyю и3 нн7э тaкw не бyдетъ; |
|
42
|
42
|
| Він відповів мені і сказав: нинішній вік не є кінець; слави у ньому часто не буває, тому молилися за немічних. | И# tвэщA ко мнЁ и3 речE: настоsщій вёкъ не є4сть конeцъ, слaва въ нeмъ чaстаz пребывaетъ: тогw2 рaди моли1шасz за немощнhхъ: |
|
43
|
43
|
| День же суду буде кінцем часу цього і початком часу майбутнього безсмертя, коли мине тління, | дeнь бо сyдный бyдетъ конeцъ врeмене сегw2 и3 начaло врeмене бyдущагw безсмeртіz, въ нeмже мимои1де тлёніе, |
|
44
|
44
|
| припиниться нестриманість, знищиться невір’я, а зросте правда, засяє істина. | разруши1сz невоздeржность, tсёчено є4сть невёріе, возрастe же прaвда, возсіS и4стина: |
|
45
|
45
|
| Тоді ніхто не зможе ні спасти загиблого, ні погубити того, хто переміг. | тогдA бо никт0же м0жетъ спасти2 того2, и4же поги1бе, ни потопи1ти того2, и4же побэди2. |
|
46
|
46
|
| Я відповів і сказав: ось моє слово перше й останнє: краще було не давати землі Адаму, або, коли вже дана, утримати його, щоб не згрішив. | И# tвэщaхъ и3 рек0хъ: сіE є4сть сл0во моE пeрвое и3 послёднее, ћкw лyчше бЁ не дaти земли2 ґдaму, и3ли2 є3гдA ўжE данA бhсть, ўдержaти є3го2, да не согрэши1тъ: |
|
47
|
47
|
| Яка користь людям — у нинішньому віці жити у смутку, а після смерти очікувати покарання? | чт0 бо п0льзуетъ человёкwмъ въ настоsщемъ вёцэ жи1ти въ ск0рби, и3 мє1ртвымъ чazти кaзни; |
|
48
|
48
|
| О, що зробив ти, Адаме? Коли ти згрішив, то звершилося падіння не тебе тільки одного, але і нас, які від тебе народжуємося. | q, что2 сотвори1лъ є3си2, ґдaме; ѓще бо ты2 согрэши1лъ є3си2, не є3ди1нагw тебє2 сотвори1сz падeніе, но и3 нaше, и5же t тебє2 произыд0хомъ: |
|
49
|
49
|
| Яка користь нам, якщо нам обіцяно безсмертний час, а ми чинили смертні діла? | чт0 бо п0льзуетъ нaмъ, ѓще њбэщaно є4сть нaмъ безсмeртное врeмz, мh же смє1ртнаz дэлA содёлахомъ; |
|
50
|
50
|
| Нам передвіщена вічна надія, а ми, непотребні, зробилися суєтними. | и3 ћкw предрэчeнно є4сть нaмъ вёчное ўповaніе, мh же стропти1віи сyетни сотвори1хомсz; |
|
51
|
51
|
| Нам уготовані оселі здоров’я і спокою, а ми жили зле; | и3 ћкw tложє1на сyть нaмъ жили6ща здрaвіz и3 пок0z, мh же лукaвw жи1ли є3смы2; |
|
52
|
52
|
| уготована слава Всевишнього, щоб покрити тих, які жили лагідно, а ми ходили путями злими. | и3 ћкw пред8угот0вана є4сть слaва вhшнzгw защити1ти тёхъ, и5же п0здэ пожи1ша, мh же по стр0пwтнымъ путє1мъ ходи1хомъ; |
|
53
|
53
|
| Показаний буде рай, плід якого перебуває нетлінним і в якому спокій і зцілення; | и3 ћкw покaзанъ бyдетъ рaй, є3гHже пл0дъ нерастлёнъ пребывaетъ, въ нeмже є4сть пок0й и3 врачбA, |
|
54
|
54
|
| але ми не увійдемо в нього, тому що оберталися у місцях неплідних. | мh же не вни1демъ, въ неблагодaрныхъ бо мёстэхъ пожи1хомъ; |
|
55
|
55
|
| Світліше за зірки засяють лиця тих, які мали стриманість, а наші лиця — чорніші за пітьму. | и3 ћкw пaче ѕвёздъ возблистaютъ ли1ца тёхъ, и5же воздержaніе и3мёzху, н†ша же ли1ца пaче тмы2 чє1рна; |
|
56
|
56
|
| Ми не помишляли у житті, коли чинили беззаконня, що після смерти будемо страждати. | и4бо не помышлsхомъ живyще, є3гдA беззак0ніе твори1хомъ, ћкw и4мамы по смeрти терпёти. |
|
57
|
57
|
| Він відповів і сказав: це — помисел про боротьбу, яку повинна вести на землі народжена людина, | И# tвэщA и3 речE: сіE є4сть помышлeніе п0двига, и4мже подвизaтисz бyдетъ на земли2 рождeнный человёкъ, |
|
58
|
58
|
| щоб, якщо буде переможена, потерпіти те, про що ти сказав, а якщо переможе, одержати те, про що Я говорю. | да ѓще побэждeнъ бyдетъ, претерпи1тъ є4же рeклъ є3си2, ѓще же побэди1тъ, воспріи1метъ є4же гlю: |
|
59
|
59
|
| Це те життя, про яке сказав Мойсей, коли жив, до народу, говорячи: «обери собі життя, щоб жити». | понeже сeй є4сть жив0тъ, њ нeмже мwmсeй речE, є3гдA живsше, къ лю1демъ, глаг0лz: и3збери2 себЁ жив0тъ, да живeши: |
|
60
|
60
|
| Але вони не повірили йому, ні пророкам після нього, ні Мені, що говорив до них, | не вёроваша же є3мY, но ни п0слэ є3гw2 прbр0кwмъ, нижE мнЁ, и4же гlалъ є4смь и5мъ, |
|
61
|
61
|
| що не буде скорботи за погибель їх, як буде радість за тих, яким уготовано спасіння. | ћкw не былa бы ск0рбь въ погублeніе и4хъ, ћкоже бyдетъ рaдость тBмъ, и5мже ўсовётовано є4сть спcніе. |
|
62
|
62
|
| Я відповів і сказав: знаю, Господи, що Всевишній називається милосердим, тому що помилує тих, які ще не прийшли у світ, | И# tвэшaхъ и3 рек0хъ: вёмъ, гDи, ћкw назвaнъ є4сть вhшній млcрдъ, понeже поми1луетъ тёхъ, и5же не u5 въ вёкъ пріид0ша, |
|
63
|
63
|
| і милує тих, які проводять життя у законі Його. | и3 ћкw ми1луетъ тёхъ, и5же житіE творsтъ по зак0ну є3гw2, |
|
64
|
64
|
| Він довготерпеливий, бо виявляє довготерпіння до тих, що згрішили, як до Свого творіння. | и3 долготерпэли1въ є4сть, ћкw долготерпи1тъ си6мъ, и5же согрэши1ша, ћкw своемY творeнію, |
|
65
|
65
|
| Він щедрий, бо готовий давати за потребою, | и3 щeдръ є4сть дaтель, ћкw даsти х0щетъ по трeбованіємъ, |
|
66
|
66
|
| і многомилостивий, бо примножує милості Свої до тих, що живуть нині, і до тих, що жили, і до тих, що будуть жити. | и3 многомлcрдъ, понeже ўмножaетъ млcрдіе тBмъ, и5же и3 настоsщіи сyть, и3 и5же минyша, и3 и5же бyдутъ: |
|
67
|
67
|
| Бо, якби не примножував Він Своїх милостей, то не міг би вік продовжувати жити з тими, які живуть у ньому. | ѓще бо не ўмн0житъ млcрдіz своегw2, не њживeтъ вёкъ съ тёми, и5же наслёдzтъ въ нeмъ, и3 дaрствуетъ: |
|
68
|
68
|
| Він подає дари; бо якби не дарував з благости Своєї, щоб полегшити тим, що зробили нечестя своїми беззаконнями, то не могла б залишатися у живих десятитисячна частина людей. | понeже ѓще бы не дaрствовалъ t бlгости своеS, да њблегчaтсz сjи, и5же беззак0ніе сотвори1ша t свои1хъ беззак0ній, то не возмоглa бы десzтотhсzщнаz чaсть живA бhти человёкwвъ: |
|
69
|
69
|
| Він суддя, і якби не прощав тих, які створені словом Його, і не знищив безлічі злочинів, | и3 судіS, ѓще бы не прости1лъ w4нымъ, и5же и3зцэлeни сyть сл0вомъ є3гw2, и3 потреби1лъ бы мн0жество рaспрей, |
|
70
|
70
|
| можливо, з незліченної кількости залишився б тільки дуже мало хто. | не бы2 њстaлисz бhша въ безчи1сленнэмъ мн0жествэ, рaзвэ мaли ѕэлw2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
