Глава 32
|
Главa lв
|
1
|
1
|
Коли народ побачив, що Мойсей довго не сходить з гори, то зібрався до Аарона і сказав йому: встань і зроби нам бога, який ішов би перед нами, тому що з цією людиною, з Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося. | И# ви1дэвше лю1діе, ћкw ўмeдли мwmсeй сни1ти съ горы2, востaша лю1діе на ґарHна и3 глаг0лаша є3мY: востaни и3 сотвори2 нaмъ б0ги, и5же п0йдутъ пред8 нaми: мwmсeй бо сeй человёкъ, и4же и3зведE нaсъ t земли2 є3гЂпетскіz, не вёмы, что2 бhсть є3мY. |
2
|
2
|
І сказав їм Аарон: вийміть золоті серги, що у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть до мене. | И# речE и5мъ ґарHнъ: и3зми1те ўсер‰зи златы6z, ±же во ўшесёхъ жeнъ вaшихъ и3 дщeрей, и3 принеси1те ко мнЁ. |
3
|
3
|
І весь народ вийняв золоті серги з вух своїх і принесли до Аарона. | И# и3з8sша вси2 лю1діе ўсер‰зи зл†ты, ±же во ўшесёхъ жeнъ и4хъ, и3 принес0ша ко ґарHну. |
4
|
4
|
Він узяв їх з рук їхніх, і зробив з них відлитого тельця, і обробив його різцем. І сказали вони: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської! | И# взS t рyкъ и4хъ и3 сліS и5хъ дёломъ литhмъ, и3 сотвори2 и5мъ телцA литaго. И# рек0ша: сjи б0зи твои2, ї}лю, и5же и3звед0ша тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. |
5
|
5
|
Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовник, і проголосив Аарон, говорячи: завтра свято Господу. | И# ви1дэвъ ґарHнъ, создA nлтaрь прsмw є3мY, и3 проповёда ґарHнъ, глаг0лz: прaздникъ гDнь ќтрэ. |
6
|
6
|
На другий день вони встали рано і принесли всепалення і привели жертви мирні: і сів народ їсти й пити, а після став грати. | И# њбyтреневавъ наyтріе, вознесE всесожжє1ніz и3 принесE жeртву спасeніz. И# сэд0ша лю1діе ћсти и3 пи1ти и3 востaша и3грaти. |
7
|
7
|
І сказав Господь Мойсеєві: поспішай зійти [звідси], тому що розбестився народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської; | И# речE гDь къ мwmсeю гlz: и3ди2 ск0рw, сни1ди tсю1ду, беззак0нноваша бо лю1діе твои2, и5хже и3звeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: |
8
|
8
|
швидко ухилились вони від шляху, що Я заповідав їм: зробили собі відлитого тельця і поклонилися йому, і принесли йому жертви і сказали: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської! | преступи1ша съ пути2 ск0рw, є3г0же заповёдалъ є3си2 и5мъ: сотвори1ша себЁ телцA, и3 поклони1шасz є3мY, и3 пожр0ша є3мY, и3 рёша: |
9
|
9
|
І сказав Господь Мойсею: Я бачу народ цей, і ось, народ він — жорстокосердий; | сjи б0зи твои2, ї}лю, и5же и3звед0ша тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: |
10
|
10
|
отже, залиш Мене, нехай запалає гнів Мій на них, і винищу їх, і породжу численний народ від тебе. | и3 нн7э њстaви мS, и3 воз8zри1всz гнёвомъ на нS, потреблю2 и5хъ, и3 сотворю2 тS въ kзhкъ вели1къ. |
11
|
11
|
Але Мойсей став благати Господа, Бога свого, і сказав: нехай не розпалюється, Господи, гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів із землі Єгипетської силою великою і рукою міцною, | И# помоли1сz мwmсeй пред8 гDемъ бGомъ и3 речE: вскyю, гDи, kри1шисz гнёвомъ на лю1ди тво‰, и5хже и3звeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz крёпостію вели1кою и3 мhшцею твоeю выс0кою; |
12
|
12
|
щоб єгиптяни не говорили: на погибель Він вивів їх, щоб убити їх у горах і винищити їх з лиця землі; відверни полум’яний гнів Твій і відміни знищення народу Твого; | да не когдA рекyтъ є3гЂптzне, глаг0люще: съ лукaвствомъ и3зведE и5хъ погуби1ти въ горaхъ и3 потреби1ти и5хъ t земли2: ўтоли2 гнёвъ ћрости твоеS и3 млcтивъ бyди њ ѕл0бэ людjй твои1хъ, |
13
|
13
|
пом’яни Авраама, Ісаака й Ізраїля [Якова], рабів Твоїх, яким клявся Ти Собою, говорячи: примножуючи розмножу сíм’я ваше, як зірки небесні, і всю землю цю, про яку Я сказав, дам сімені вашому, і будуть володіти [нею] вічно. | помzнyвъ ґвраaма и3 їсаaка и3 їaкwва, тво‰ рабы6, и5мже клsлсz є3си2 соб0ю, и3 рeклъ є3си2 къ ни6мъ, гlz: ѕэлw2 ўмн0жу сёмz вaше, ћкw ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ, и3 всю2 сію2 зeмлю, ю4же рeклъ є3си2 дaти сёмени и4хъ, и3 њбладaютъ є4ю во вёки. |
14
|
14
|
І відмінив Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій. | И# ўмлcтивисz гDь њ ѕлЁ, є4же речE сотвори1ти лю1демъ свои6мъ. |
15
|
15
|
І обернувся і зійшов Мойсей з гори; у руці його були дві скрижалі одкровення [кам’яні], на яких написано було з обох боків: і на одній і на другій стороні написано було; | И# возврати1всz мwmсeй, сни1де съ горы2: и3 двЁ скриж†ли свидёніz въ рукY є3гw2, скриж†ли кaмєнны напи6саны t nбою2 стран{ и4хъ, сю1ду и3 сю1ду бhша напи6саны: |
16
|
16
|
скрижалі були ділом Божим, і письмена, написані на скрижалях, були письменами Божими. | и3 скриж†ли дёло б9іе бhша, и3 написaніе, написaніе б9іе и3звazно на скрижaлехъ. |
17
|
17
|
І почув Ісус голос народу, який шумів, і сказав Мойсеєві: воєнний крик у стані. | И# ўслhшавъ їисyсъ глaсъ людjй кричaщихъ, речE къ мwmсeю: глaсъ рaтный въ полцЁ. |
18
|
18
|
Але [Мойсей] сказав: це не крик тих, що перемагають, і не волання тих, кого перемагають; я чую голос тих, що співають. | И# речE мwmсeй: нёсть глaсъ начинaющихъ њдолэвaти, нижE глaсъ начинaющихъ бэжaти, но глaсъ начинaющихъ напивaтисz він0мъ ѓзъ слhшу. |
19
|
19
|
Коли ж він наблизився до стану і побачив тельця і танці, тоді він розпалився гнівом і кинув з рук своїх скрижалі і розбив їх під горою; | И# є3гдA приближaшесz къ полкY, ўзрЁ телцA и3 ли1ки: и3 воз8zри1всz гнёвомъ мwmсeй, повeрже и3з8 рукY своє1ю џбэ скриж†ли, и3 сокруши2 | под8 гор0ю: |
20
|
20
|
і взяв тельця, якого вони зробили, і спалив його у вогні, і стер у порох, і розсипав по воді, і дав її пити синам Ізраїлевим. | и3 взeмъ телцA, є3г0же сотвори1ша, сожжE є3го2 во nгни2 и3 сотрE є3го2 подр0бну, и3 разсhпа є3го2 по водЁ, и3 напои2 є4ю сhны ї}лєвы. |
21
|
21
|
І сказав Мойсей Аарону: що зробив тобі народ цей, що ти ввів його в гріх великий? | И# речE мwmсeй ґарHну: что2 сотвори1ша тебЁ лю1діе сjи, ћкw навeлъ є3си2 на ни1хъ грёхъ вели1къ; |
22
|
22
|
Але Аарон сказав [Мойсеєві]: хай не розпалюється гнів господаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний. | И# речE ґарHнъ къ мwmсeю: не гнёвайсz, господи1не: тh бо вёси людjй си1хъ ўстремлeніе. |
23
|
23
|
Вони сказали мені: зроби нам бога, що йшов би перед нами; тому що з Мойсеєм, з цим чоловіком, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося. | Глаг0лаша бо ми2: сотвори2 нaмъ б0ги, и5же п0йдутъ пред8 нaми: мwmсeй бо сeй человёкъ, и4же и3зведe ны t є3гЂпта, не вёмы, что2 бhсть є3мY: |
24
|
24
|
І я сказав їм: у кого є золото, зніміть із себе. [Вони зняли] і віддали мені; я кинув його у вогонь, і вийшов цей телець. | и3 рек0хъ и5мъ: и4же и4мать злaто, и3зми1те: и3 и3з8sша, и3 дaша мнЁ, и3 вверг0хъ є5 во џгнь, и3 и3зліsсz телeцъ сeй. |
25
|
25
|
Мойсей побачив, що це народ розгнузданий, бо Аарон допустив його до розгнузданости, до посоромлення перед ворогами його. | Ви1дэвъ же мwmсeй лю1ди, ћкw раздэли1шасz, раздэли1 бо и5хъ ґарHнъ въ порaдованіе супостaтwмъ и4хъ: |
26
|
26
|
І став Мойсей у воротах стану і сказав: хто Господній, [іди] до мене! І зібралися до нього всі сини Левіїні. | стa же мwmсeй во вратёхъ полкA и3 речE: ѓще кто2 є4сть гDнь, да и4детъ ко мнЁ. Снид0шасz u5бо къ немY вси2 сhнове леv‡ины. |
27
|
27
|
І він сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: покладіть кожен свій меч на стегно своє, пройдіть по стану від воріт до воріт і назад, і вбивайте кожен брата свого, кожен друга свого, кожен ближнього свого. | И# речE и5мъ: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: препоsшите кjйждо св0й мeчь при бедрЁ и3 пройди1те, и3 возврати1тесz t врaтъ до врaтъ сквозЁ п0лкъ, и3 ўбjйте кjйждо брaта своего2 и3 кjйждо бли1жнzго своего2 и3 кjйждо сосёда своего2. |
28
|
28
|
І зробили сини Левіїни за словом Мойсея: і загинуло в той день з народу близько трьох тисяч чоловік. | И# сотвори1ша сhнове леv‡ины, ћкоже глаг0ла и5мъ мwmсeй: и3 падE t людjй въ т0й дeнь до трeхъ тhсzщъ мужeй. |
29
|
29
|
Бо Мойсей сказав [їм]: сьогодні присвятите руки ваші Господу, кожен у сині своєму і браті своєму, нехай пошле Він вам сьогодні благословення. | И# речE и5мъ мwmсeй: нап0лнисте рyки вaшz днeсь гDу, кjйждо въ сhнэ своeмъ и3 въ брaтэ своeмъ, да дaстсz на вaсъ блгcвeніе. |
30
|
30
|
На другий день сказав Мойсей народу: ви зробили великий гріх; отже, я зійду до Господа, чи не загладжу гріха вашого. | И# бhсть на ќтріе, речE мwmсeй къ лю1демъ: вы2 согрэши1сте грёхъ вели1къ: и3 нн7э взhду къ бGу, да ўмолю2 њ грэсЁ вaшемъ. |
31
|
31
|
І повернувся Мойсей до Господа і сказав: о, [Господи!] народ цей зробив великий гріх: зробив собі золотого бога; | И# возврати1сz мwmсeй ко гDу и3 речE: молю1сz ти2, гDи: согрэши1ша лю1діе сjи грёхъ вели1къ и3 сотвори1ша себЁ б0ги зл†ты: |
32
|
32
|
прости їм гріх їхній, а якщо ні, то згладь і мене з книги Твоєї, в яку Ти вписав. | и3 нн7э, ѓще ќбw њстaвиши и5мъ грёхъ и4хъ, њстaви: ѓще же ни2, и3зглaди мS и3з8 кни1ги твоеS, въ ню1же вписaлъ є3си2. |
33
|
33
|
Господь сказав Мойсею: того, хто згрішив переді Мною, згладжу з книги Моєї; | И# речE гDь къ мwmсeю: ѓще кто2 согрэши2 предо мн0ю, и3зглaжу є3го2 и3з8 кни1ги моеS: |
34
|
34
|
отже, йди, [зійди,] веди народ цей, куди Я сказав тобі; ось ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідання Мого Я відвідаю їх за гріх їхній. | нн7э же и3ди2, сни1ди и3 возведи2 лю1ди сі‰ на мёсто, є4же рёхъ тебЁ: сE, ѓгGлъ м0й пред8и1детъ пред8 лицeмъ твои1мъ: въ џньже дeнь присэщY, наведY на ни1хъ грёхъ и4хъ. |
35
|
35
|
І уразив Господь народ за зробленого тельця, якого зробив Аарон. | И# порази2 гDь лю1ди за сотворeніе телцA, є3г0же сотвори2 ґарHнъ. |