1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 45
|
Глава́ м҃є
|
|
1
|
1
|
| Коли будете за жеребом ділити землю на наділи, тоді відокремте священну ділянку Господу у двадцять п’ять тисяч тростин довжини і десять тисяч ширини; нехай буде святе це місце в усьому обсязі своєму, навколо. | И҆ є҆гда̀ раздѣлѧ́ти ва́мъ зе́млю въ наслѣ́дїе, ѿлꙋчи́те нача́токъ гдⷭ҇еви, ст҃о ѿ землѝ, въ долготꙋ̀ двꙋ́десѧти и҆ пѧтѝ ты́сѧщъ, а҆ въ широтꙋ̀ десѧтѝ ты́сѧщъ, ст҃о да бꙋ́детъ во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ и҆́хъ ѡ҆́крестъ. |
|
2
|
2
|
| Від нього до святилища відійде чотирикутник по п’ятсот тростин навколо, і навколо нього площа у п’ятдесят ліктів. | И҆ да бꙋ́дꙋтъ ѿ тогѡ̀ на ст҃о́е пѧ́ть сѡ́тъ, по пѧтѝ сѡ́тъ четвероꙋго́лнѡ ѡ҆́крестъ, разстоѧ́нїе же и҆́хъ пѧтьдесѧ́тъ лакте́й ѡ҆́крестъ. |
|
3
|
3
|
| З цієї міри відміряй двадцять п’ять тисяч тростин у довжину і десять тисяч у ширину, де буде знаходитися святилище, Святе Святих. | И҆ ѿ сегѡ̀ размѣре́нїѧ да размѣ́риши въ долготꙋ̀ два́десѧть пѧ́ть ты́сѧщъ, а҆ въ широтꙋ̀ де́сѧть ты́сѧщъ: и҆ въ то́мъ да бꙋ́детъ ѡ҆свѧще́нїе, ст҃а̑ѧ ст҃ы́хъ. |
|
4
|
4
|
| Ця священна частина землі буде належати священикам, служителям святилища, які приступають до служіння Господу: це буде для них місцем для домів і святинею для святилища. | Ст҃о ѿ землѝ да бꙋ́детъ жерцє́мъ слꙋжа́щымъ во ст҃ѣ́мъ и҆ да бꙋ́детъ пристꙋпа́ющымъ слꙋжи́ти гдⷭ҇еви, и҆ бꙋ́детъ и҆̀мъ мѣ́сто на до́мы ѿлꙋчє́нны ѡ҆свѧще́нїю и҆́хъ, |
|
5
|
5
|
| Двадцять п’ять тисяч тростин довжини і десять тисяч ширини будуть належати левитам, служителям храму, як їхнє володіння для проживання їх. | два́десѧть пѧ́ть ты́сѧщъ въ долготꙋ̀ и҆ два́десѧть [Є҆вр.: де́сѧть.] ты́сѧщъ въ широтꙋ̀ да бꙋ́детъ, леѵі́тѡмъ слꙋжа́щымъ хра́мꙋ, тѣ̑мъ во ѡ҆держа́нїе гра́ды ко ѡ҆бита́нїю. |
|
6
|
6
|
| І у володіння місту дайте п’ять тисяч ширини і двадцять п’ять тисяч довжини, навпроти священного місця, відділеного Господу; це має належати всьому дому Ізраїлевому. | И҆ ѡ҆держа́нїе гра́да да да́си въ широтꙋ̀ пѧ́ть ты́сѧщъ, а҆ въ долготꙋ̀ два́десѧть пѧ́ть ты́сѧщъ, ꙗ҆́коже нача́токъ ст҃ы́хъ всемꙋ̀ до́мꙋ і҆и҃левꙋ да бꙋ́детъ |
|
7
|
7
|
| І князеві дайте частку по той та інший бік, як біля священного місця, визначеного Господу, так і біля міського володіння, до заходу із західного боку і до сходу зі східного боку, довжиною нарівні з одним з тих наділів від західної межі до східної. | и҆ старѣ́йшинѣ ѿ тогѡ̀: и҆ ѿ сегѡ̀ въ нача́тки ст҃ы́хъ, во ѡ҆держа́нїе гра́да по лицꙋ̀ нача́ткѡвъ ст҃ы́нь и҆ по лицꙋ̀ ѡ҆держа́нїѧ гра́да, ꙗ҆̀же къ мо́рю, и҆ ѿ сꙋ́щихъ къ мо́рю, ꙗ҆̀же на восто́къ: долгота́ же ꙗ҆́кѡ є҆ди́на ча́сть ѿ предѣ̑лъ и҆̀же къ мо́рю, и҆ долгота̀ ко предѣ́лѡмъ и҆̀же на восто́къ землѝ. |
|
8
|
8
|
| Це його земля, його володіння в Ізраїлі, щоб князі Мої надалі не тіснили народу Мого і щоб надали землю дому Ізраїлевому за колінами його. | И҆ бꙋ́детъ є҆мꙋ̀ во ѡ҆держа́нїе во і҆и҃ли, и҆ да не наси́лꙋютъ ктомꙋ̀ старѣ̑йшины і҆и҃лєвы лю́демъ мои̑мъ, и҆ зе́млю да наслѣ́дѧтъ до́мъ і҆и҃левъ по племенѡ́мъ свои̑мъ. |
|
9
|
9
|
| Так говорить Господь Бог: досить вам, князі Ізраїлеві! відкладіть обра́зи і гноблення і чиніть суд і правду, перестаньте витісняти народ Мій із володіння його, — говорить Господь Бог. | Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ: да довлѣ́ютъ ва́мъ, старѣ̑йшины і҆и҃лєвы, непра́вдꙋ и҆ ѡ҆ѕлобле́нїе ѿве́ржите, сꙋ́дъ же и҆ пра́вдꙋ сотвори́те: и҆зыми́те наси́лїе ѿ люді́й мои́хъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ. |
|
10
|
10
|
| Нехай будуть у вас правильні терези і правильна ефа і правильний бат. | Вѣ́съ пра́ведный и҆ мѣ́ра пра́ведна и҆ хі́нїѯъ пра́веденъ да бꙋ́дꙋтъ ва́мъ въ мѣ̑ры: |
|
11
|
11
|
| Ефа і бат повинні бути однакової міри, так щоб бат вміщав у собі десяту частину хомера й ефа десяту частину хомера; міра їх повинна визначатися за хомером. | и҆ хі́нїѯъ та́кожде є҆ди́нъ да бꙋ́детъ ва́мъ, є҆́же прїима́ти, десѧ́таѧ ча́сть гомо́ра хі́нїѯъ, и҆ десѧ́таѧ ча́сть гомо́ра є҆́фї, мѣ́ра къ гомо́рꙋ да бꙋ́детъ ра́вна. |
|
12
|
12
|
| У сиклі двадцять гер; а двадцять сиклів, двадцять п’ять сиклів і п’ятнадцять сиклів будуть складати у вас мину. | И҆ вѣ́съ, два́десѧть ѻ҆́воли сі́кль, и҆ два́десѧть пѧ́ть сі́клей, и҆ два́десѧть сі́клей, и҆ пѧтьна́десѧть сі́клей мна́съ бꙋ́детъ ва́мъ. |
|
13
|
13
|
| Ось данина, яку ви повинні давати князеві: шосту частину ефи від хомера пшениці і шосту частину ефи від хомера ячменю; | И҆ се́й нача́токъ, є҆го́же ѿлꙋчитѐ, шестꙋ́ю ча́сть мѣ́ры ѿ гомо́ра пшени́цы и҆ шестꙋ́ю ча́сть є҆́фї ѿ ко́ра ꙗ҆чме́нѧ. |
|
14
|
14
|
| постанова про єлей: від кора єлею десяту частину бата; десять батів складуть хомер, тому що у хомері десять батів; | За́повѣдь же ѡ҆ є҆ле́и, мѣ́рꙋ є҆ле́а ѿ десѧтѝ мѣ́ръ, поне́же де́сѧть мѣ́ръ сꙋ́ть гомо́ръ. |
|
15
|
15
|
| одну вівцю від отари у двісті овець із багатого пасовища Ізраїля: усе це для хлібного приношення і всепалення, і подячної жертви, на очищення їх, — говорить Господь Бог. | И҆ ѻ҆вча̀ є҆ди́но ѿ десѧтѝ ѻ҆ве́цъ оу҆ча́стїе ѿ всѣ́хъ ѻ҆те́чествъ і҆и҃левыхъ, на жє́ртвы и҆ на всесожжє́нїѧ и҆ на спасе́нїе, є҆́же оу҆моли́ти ѡ҆ ва́съ, гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ. |
|
16
|
16
|
| Увесь народ землі зобов’язується робити це приношення князеві в Ізраїлі. | Вси́ же лю́дїе землѝ да дадѧ́тъ се́й нача́токъ старѣ́йшинѣ і҆и҃левꙋ, |
|
17
|
17
|
| А на обов’язку князя будуть лежати всепалення і хлібне приношення, й узливання у свята й у новомісяччя, й у суботи, в усі торжества дому Ізраїлевого; він повинен буде приносити жертву за гріх і хлібне приношення, і всепалення, і жертву подячну для очищення дому Ізраїлевого. | и҆ старѣ́йшиною да быва́ютъ всесожжє́нїѧ: и҆ жє́ртвы и҆ возлїѧ̑нїѧ бꙋ́дꙋтъ въ пра́здники и҆ въ новомⷭ҇чїѧ, и҆ въ сꙋббѡ̑ты и҆ во всѧ̑ пра́здники до́мꙋ і҆и҃лева: то́й сотвори́тъ ꙗ҆̀же за грѣхѝ и҆ же́ртвꙋ, и҆ всесожжє́нїѧ и҆ ꙗ҆̀же спасе́нїѧ, є҆́же оу҆молѧ́ти ѡ҆ до́мѣ і҆и҃левѣ. |
|
18
|
18
|
| Так говорить Господь Бог: у першому місяці, у перший день місяця, візьми зі стада волів тельця без вад, і очисти святилище. | Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ: въ пе́рвый мцⷭ҇ъ, во є҆ди́нъ де́нь мцⷭ҇а, да во́змете телца̀ ѿ говѧ́дъ непоро́чна, є҆́же ѡ҆чи́стити ст҃о́е: |
|
19
|
19
|
| Священик нехай візьме крови від цієї жертви за гріх і покропить нею на одвірки храму і на чотири кути майданчика біля жертовника і на одвірки воріт внутрішнього двору. | и҆ да во́зметъ жре́цъ ѿ кро́ве ѡ҆чище́нїѧ и҆ да возлїе́тъ на пра́ги хра́ма и҆ на четы́ри оу҆́глы ст҃и́лища, и҆ на же́ртвенникъ и҆ на пра́ги вра́тъ двора̀ внꙋ́треннѧгѡ. |
|
20
|
20
|
| Те саме зроби й у сьомий день місяця за тих, хто грішить навмисно і за простотою, і так очищайте храм. | И҆ си́це да сотвори́ши въ седмы́й мцⷭ҇ъ: во є҆ди́нъ (де́нь) мцⷭ҇а во́змеши ѿ коегѡ́ждо невѣ́дꙋщагѡ и҆ ѿ младе́нца, и҆ ѡ҆чи́стите хра́мъ. |
|
21
|
21
|
| У першому місяці, у чотирнадцятий день місяця, повинна бути у вас Пасха, свято семиденне, коли слід їсти опрісноки. | Въ пе́рвый мцⷭ҇ъ, четвертагѡна́десѧть днѐ мцⷭ҇а, да бꙋ́детъ ва́мъ па́сха пра́здникъ: се́дмь дні́й да ꙗ҆́сте ѡ҆прѣсно́ки. |
|
22
|
22
|
| У цей день князь за себе і за весь народ землі принесе тельця у жертву за гріх. | И҆ сотвори́тъ старѣ́йшина въ то́й де́нь за сѧ̀ и҆ за до́мъ и҆ за всѧ̑ лю́ди землѝ, телца̀ за грѣ́хъ: |
|
23
|
23
|
| І в ці сім днів свята він повинен приносити у всепалення Господу щодня по сім тельців і по сім баранів без вад, і у жертву за гріх щодня по козлу з козячого стада. | въ се́дмь же дні́й пра́здника да сотвори́тъ всесожжє́нїѧ гдⷭ҇еви се́дмь телцє́въ и҆ се́дмь ѻ҆внѡ́въ непоро́чныхъ по всѧ́къ де́нь седмѝ дні́й: и҆ за грѣ́хъ ко́злище ѿ ко́зъ на всѧ́къ де́нь, и҆ же́ртвꙋ, |
|
24
|
24
|
| Хлібного приношення він повинен приносити по ефі на тельця і по ефі на барана і по гину єлею на ефу. | и҆ ѡ҆прѣсно́ки телцꙋ̀ и҆ ѡ҆прѣсно́ки ѻ҆внꙋ̀ да сотвори́ши, и҆ є҆ле́а і҆́нъ ѡ҆прѣсно́кꙋ. |
|
25
|
25
|
| В сьомому місяці, у п’ятнадцятий день місяця, у свято, протягом семи днів він повинен приносити те саме: таку саму жертву за гріх, таке саме всепалення, і стільки ж хлібного приношення і стільки ж єлею. | Въ седмы́й же мцⷭ҇ъ, въ пѧтыйна́десѧть де́нь мцⷭ҇а, въ пра́здницѣ сотвори́ши по томꙋ́жде, се́дмь дні́й, ꙗ҆́коже и҆ за грѣ́хъ, и҆ ꙗ҆́коже всесожжє́нїѧ, и҆ ꙗ҆́коже да́ръ, и҆ ꙗ҆́коже ма́сло древѧ́ное. |
