1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 8
|
Глава́ и҃
|
|
1
|
1
|
| І було у шостому році, у шостому місяці, у п’ятий день місяця, сидів я у домі моєму, і старійшини юдейські сиділи перед лицем моїм, і зійшла на мене там рука Господа Бога. | И҆ бы́сть въ лѣ́то шесто́е въ шесты́й мцⷭ҇ъ, въ пѧ́тый де́нь мцⷭ҇а, а҆́зъ сѣдѣ́хъ въ домꙋ̀ мое́мъ, и҆ старѣ̑йшины і҆ꙋ̑дины сѣдѧ́хꙋ предо мно́ю, и҆ бы́сть на мнѣ̀ рꙋка̀ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇а. |
|
2
|
2
|
| І побачив я: і ось подоба [мужа], ніби вогненна, і від стегон його і нижче — вогонь, і від стегон його і вище — ніби сяйво, ніби світло полум’я. | И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, подо́бїе мꙋ́жа, ѿ чре́слъ є҆гѡ̀ и҆ да́же до ни́зꙋ ѻ҆́гнь, ѿ чре́слъ же є҆гѡ̀ въ ве́рхъ є҆гѡ̀ ꙗ҆́коже видѣ́нїе зарѝ и҆ ꙗ҆́кѡ взо́ръ и҆ле́ктра. |
|
3
|
3
|
| І простяг Він ніби руку, і взяв мене за волосся голови моєї, і підняв мене дух між землею і небом, і приніс мене у видіннях Божих у Єрусалим до входу внутрішніх воріт, обернених на північ, де був поставлений ідол ревнощів, що збуджує ревнощі. | И҆ прострѐ подо́бїе рꙋкѝ и҆ взѧ̀ мѧ̀ за ве́рхъ главы̀ моеѧ̀, и҆ взѧ̀ мѧ̀ дꙋ́хъ средѣ̀ землѝ и҆ средѣ̀ небесѐ и҆ веде́ мѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ въ видѣ́нїи бж҃їи на преддве́рїе вра́тъ внꙋ́треннѣйшихъ зрѧ́щихъ на сѣ́веръ, и҆дѣ́же бѣ̀ сто́лпъ и҆ ѡ҆́бразъ ре́вности притѧжава́ющагѡ. |
|
4
|
4
|
| І ось, там була слава Бога Ізраїлевого, подібна до тієї, яку я бачив на полі. | И҆ сѐ, тꙋ̀ бѧ́ше сла́ва гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лева по видѣ́нїю, є҆́же ви́дѣхъ на по́ли. |
|
5
|
5
|
| І сказав мені: сину людський! підніми очі твої до півночі. І я звів очі мої до півночі, і ось, з північного боку біля воріт жертовника — той ідол ревнощів біля входу. | И҆ речѐ ко мнѣ̀: сы́не человѣ́чь, воззрѝ ѻ҆чи́ма твои́ма на сѣ́веръ. И҆ воззрѣ́хъ ѻ҆чи́ма мои́ма на сѣ́веръ, и҆ сѐ, ѿ сѣ́вера ко вратѡ́мъ зрѧ́щымъ на восто́къ тре́бника, и҆дѣ́же ѡ҆́бразъ рве́нїѧ сегѡ̀ во вхо́дѣ. |
|
6
|
6
|
| І сказав Він мені: сину людський! чи бачиш ти, що вони роблять? великі мерзоти, які робить дім Ізраїлів тут, щоб Я відійшов від святилища Мого? але повернися, і ти побачиш ще більші мерзоти. | И҆ речѐ ко мнѣ̀: сы́не человѣ́чь, ви́дѣлъ ли є҆сѝ, что̀ сі́и творѧ́тъ; беззакѡ́нїѧ вєли́ка до́мъ і҆и҃левъ твори́тъ здѣ̀, є҆́же оу҆далѧ́тисѧ ѿ ст҃ы́нь мои́хъ: є҆́же ѡ҆брати́всѧ оу҆́зриши бѡ́лшаѧ беззакѡ́нїѧ. |
|
7
|
7
|
| І привів мене до входу у двір, і я глянув, і ось у стіні щілина. | И҆ введе́ мѧ ко предвра́тїю двора̀, и҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, сква́жнѧ є҆ди́на въ стѣнѣ̀. |
|
8
|
8
|
| І сказав мені: сину людський! прокопай стіну; і я прокопав стіну, і ось якісь двері. | И҆ речѐ ко мнѣ̀: сы́не человѣ́чь, раскопа́й стѣ́нꙋ. И҆ раскопа́хъ, и҆ сѐ, две́рь є҆ди́на. |
|
9
|
9
|
| І сказав мені: ввійди і подивися на огидні мерзоти, які вони роблять тут. | И҆ речѐ ко мнѣ̀: вни́ди и҆ ви́ждь беззакѡ́нїѧ ѕла̑ѧ, ꙗ҆̀же творѧ́тъ сі́и здѣ̀. |
|
10
|
10
|
| І ввійшов я, і бачу, і ось усякі зображення плазунів і нечистих тварин і всякі ідоли дому Ізраїлевого, написані по стінах навколо. | И҆ внидо́хъ и҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, всѧ́кое подо́бїе га́да и҆ скота̀, сꙋ́єтнаѧ гнꙋшє́нїѧ и҆ всѧ́цыи кꙋмі́ры до́мꙋ і҆и҃лева напи́сани бы́ша на стѣнѣ̀ всю́дꙋ ѡ҆́колѡ. |
|
11
|
11
|
| І сімдесят чоловіків зі старійшин дому Ізраїлевого стоять перед ними, й Ієзанія, син Сафанів, серед них; і у кожного в руці своє кадило, і густа хмара куріння підноситься догори. | И҆ се́дмьдесѧтъ мꙋже́й ѿ старѣ́йшинъ до́мꙋ і҆и҃лева, и҆ і҆езо́нїа сы́нъ сафа́новъ посредѣ̀ и҆́хъ стоѧ́ше пред̾ лице́мъ и҆́хъ, и҆ кі́йждо кади́лницꙋ свою̀ и҆мѣ́ѧше въ рꙋцѣ̀ свое́й, и҆ ды́мъ кади́ла восхожда́ше. |
|
12
|
12
|
| І сказав мені: чи бачиш, сину людський, що роблять старійшини дому Ізраїлевого у темряві, кожен у розписаній своїй кімнаті? бо говорять: «не бачить нас Господь, залишив Господь землю цю». | И҆ речѐ ко мнѣ̀: ви́дѣлъ ли є҆сѝ, сы́не человѣ́чь, ꙗ҆̀же ста́рцы до́мꙋ і҆и҃лева творѧ́тъ здѣ̀, кі́йждо и҆́хъ на ло́жи та́йнѣмъ свое́мъ, занѐ рѣ́ша: не ви́дитъ гдⷭ҇ь, ѡ҆ста́вилъ гдⷭ҇ь зе́млю. |
|
13
|
13
|
| І сказав мені: повернися, і побачиш ще більші мерзоти, які вони роблять. | И҆ речѐ ко мнѣ̀: є҆щѐ ѡ҆брати́сѧ, и҆ оу҆́зриши беззакѡ́нїѧ бѡ́лшаѧ, ꙗ҆̀же сі́и творѧ́тъ. |
|
14
|
14
|
| І привів мене до входу у ворота дому Господнього, які на північ, і ось, там сидять жінки, які плачуть за Фаммугою, | И҆ введе́ мѧ въ преддве́рїе вра́тъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ зрѧ́щихъ на сѣ́веръ: и҆ сѐ, та́мѡ жєны̀ сѣдѧ́щыѧ пла́чꙋщѧсѧ ѡ҆ ѳаммꙋ́зѣ. |
|
15
|
15
|
| і сказав мені: чи бачиш, сину людський? повернися, і ще побачиш більші мерзоти. | И҆ речѐ ко мнѣ̀: сы́не человѣ́чь, ви́дѣлъ є҆сѝ, и҆ є҆щѐ оу҆́зриши ме́рзѡсти и҆́хъ бо́лшыѧ си́хъ. |
|
16
|
16
|
| І ввів мене у внутрішній двір дому Господнього, і ось біля дверей храму Господнього, між притвором і жертовником, близько двадцяти п’яти чоловіків стоять спинами своїми до храму Господнього, а обличчями своїми на схід, і кланяються на схід сонця. | И҆ введе́ мѧ во дво́ръ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ внꙋ́треннїй, и҆ въ преддве́рїе хра́ма гдⷭ҇нѧ, междꙋ̀ є҆ла́момъ и҆ междꙋ̀ же́ртвенникомъ, ꙗ҆́кѡ два́десѧть и҆ пѧ́ть мꙋже́й, за̑днѧѧ своѧ̑ да́вшихъ ко хра́мꙋ гдⷭ҇ню, и҆ ли́ца и҆́хъ прѧ́мѡ къ восто́кꙋ: и҆ сі́и покланѧ́ютсѧ на восто́къ со́лнцꙋ. |
|
17
|
17
|
| І сказав мені: чи бачиш, сину людський? чи мало дому Іудиному, щоб робити такі мерзоти, які вони роблять тут? але вони ще землю наповнили нечестям, і подвійно прогнівляють Мене; і ось, вони віття підносять до носів своїх. | И҆ речѐ ко мнѣ̀: ви́дѣлъ є҆сѝ, сы́не человѣ́чь, є҆да̀ ма́лѡ до́мꙋ і҆ꙋ́динꙋ, є҆́же твори́ти беззакѡ́нїѧ, ꙗ҆̀же сотвори́ша здѣ̀; поне́же напо́лниша зе́млю беззако́нїѧ, и҆ ѡ҆брати́шасѧ разгнѣ́вати мѧ̀: и҆ сѐ, сі́и простира́ютъ ло́зꙋ а҆́ки рꙋга́ющесѧ мнѣ̀: |
|
18
|
18
|
| За те і Я буду діяти з люттю; не пошкодує око Моє, і не помилую; і хоч би вони волали у вуха Мої гучним голосом, не почую їх. | и҆ а҆́зъ сотворю̀ и҆̀мъ съ ꙗ҆́ростїю: не пощади́тъ ѻ҆́ко моѐ, и҆ не поми́лꙋю: и҆ воззовꙋ́тъ во оу҆́шы моѝ гла́сомъ вели́кимъ, и҆ не оу҆слы́шꙋ и҆́хъ. |
