Глава 13
|
Главa Gi
|
1
|
1
|
Братолюбність нехай перебуває між вами. | Братолю1біе да пребывaетъ: |
2
|
2
|
Гостинности не забувайте, бо через неї деякі, не знаючи, гостинно прийняли ангелів. | страннолю1біz не забывaйте, тёмъ бо не вёдzще нёцыи страннопріsша ѓгGлы. |
3
|
3
|
Пам’ятайте в’язнів, ніби і ви з ними були в кайданах, і тих‚ хто страждає, бо й самі знаходитесь у тілі. | Поминaйте ю4зники, ѓки съ ни1ми свsзани: њѕлоблsємыz, ѓки и3 сaми сyще въ тёлэ. |
4
|
4
|
Шлюб у всіх нехай буде чесний і ложе непорочне; блудників і перелюбників судить Бог. | ЧестнA жени1тва во всёхъ и3 л0же несквeрно: блудникHмъ же и3 прелюбодёємъ сyдитъ бGъ. |
5
|
5
|
Майте вдачу не сріблолюбну, задовольняючись тим, що є. Бо Сам сказав: «Hе залишу тебе і не покину тебе», | Не сребролю1бцы нрaвомъ, дов0лни сyщими. Т0й бо речE: не и4мамъ тебE њстaвити, нижE и4мамъ t тебє2 tступи1ти: |
6
|
6
|
тож ми сміливо говоримо: «Господь мені помічник, і не злякаюся: що зробить мені людина?» | ћкw дерзaющымъ нaмъ глаг0лати: гDь мнЁ пом0щникъ, и3 не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ; |
7
|
7
|
Пам’ятайте наставників ваших, які проповідували вам слово Боже, і, дивлячись на кончину життя їхнього, наслідуйте віру їхню. | (За? ™lд7.) Поминaйте настaвники вaшz, и5же глаг0лаша вaмъ сл0во б9іе: и4хже взирaюще на скончaніе жи1телства, подражaйте вёрэ (и4хъ). |
8
|
8
|
Ісус Христос учора й сьогодні і навіки Той же. | Ї}съ хrт0съ вчерA и3 днeсь т0йже, и3 во вёки. |
9
|
9
|
Ученнями різними й чужими не захоплюйтесь; бо добре благодаттю зміцнювати серця, а не їжею, від якої не одержали користи ті, що займалися нею. | Въ научє1ніz стр†нна и3 разли6чна не прилагaйтесz: добр0 бо блгdтію ўтверждaти сердцA, (ґ) не брaшны, t ни1хже не пріsша п0льзы ходи1вшіи въ ни1хъ. |
10
|
10
|
Ми маємо жертовник, від якого не мають права споживати ті, що служать скинії. | И$мамы (же) nлтaрь, t негHже не и4мутъ влaсти ћсти служaщіи сёни. |
11
|
11
|
Тому що тіла тварин, кров яких для очищення гріха вносить первосвященик у святилище, спалюються поза табором, — | И$хже бо кр0вь жив0тныхъ вн0ситсz во с™†z за грэхи2 первосвzщeнникомъ, си1хъ тэлесA сжигaютсz внЁ стaна: |
12
|
12
|
то і Ісус, щоб освятити людей Кров’ю Своєю, постраждав поза брамою. | тёмже ї}съ, да њс™и1тъ лю1ди своeю кр0вію, внЁ врaтъ пострадaти и3зв0лилъ. |
13
|
13
|
Отже, вийдемо до Hього за табір, несучи Його наругу; | Тёмже u5бо да и3сх0димъ къ немY внЁ стaна, поношeніе є3гw2 носsще: |
14
|
14
|
бо не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. | не и4мамы бо здЁ пребывaющагw грaда, но грzдyщагw взыскyемъ. |
15
|
15
|
Отже, будемо через Hього безустанно приносити Богу жертву хвали, тобто плід уст, що прославляють ім’я Його. | Тёмъ u5бо прин0симъ жeртву хвалeніz вhну бGу, си1рэчь пл0дъ ўстeнъ и3сповёдающихсz и4мени є3гw2. |
16
|
16
|
Hе забувайте також добродійности і спілкування, бо такі жертви благоугодні Богу. | Бlготворeніz же и3 nбщeніz не забывaйте: таковhми бо жeртвами бlгоугождaетсz бGъ. |
17
|
17
|
Слухайте наставників ваших і будьте покірні, бо вони постійно дбають про душі ваші, як ті‚ що зобов’язані дати звіт; щоб вони робили це з радістю, а не зітхаючи, бо це для вас не корисно. | (За? ™lе7.) Повинyйтесz настaвникwмъ вaшымъ и3 покарsйтесz: тjи бо бдsтъ њ душaхъ вaшихъ, ћкw сл0во воздaти хотsще: да съ рaдостію сіE творsтъ, ґ не воздыхaюще, нёсть бо полeзно вaмъ сіE. |
18
|
18
|
Моліться за нас, бо ми певні, що маємо добру совість, тому що в усьому бажаємо поводитися чесно. | Моли1тесz њ нaсъ: ўповaемъ бо, ћкw добрY с0вэсть и4мамы, во всёхъ д0брэ хотsще жи1ти. |
19
|
19
|
Особливо ж прошу робити це, щоб я скоріше був повернений вам. | Ли1шше же молю2, сіE твори1те, да вск0рэ ўстр0юсz вaмъ [возвращyсz къ вaмъ]. |
20
|
20
|
Бог же миру, Який підняв із мертвих Пастиря овець великою Кров’ю завіту вічного, Господа нашого Ісуса Христа, | БGъ же ми1ра, возведhй и3з8 мeртвыхъ пaстырz nвцaмъ вели1каго кр0вію завёта вёчнагw, гDа нaшего ї}са хrтA, |
21
|
21
|
нехай вдосконалить вас у всякому доброму ділі, на виконання волі Його, роблячи у вас благоугодне Йому через Ісуса Христа: Йому слава на віки віків! Амінь. | да соверши1тъ вы2 во всsцэмъ дёлэ бlзэ, сотвори1ти в0лю є3гw2, творS въ вaсъ бlгоуг0дное пред8 ни1мъ ї}съ хrт0мъ: є3мyже слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
22
|
22
|
Прошу ж вас, браття, прийміть це слово повчання; я ж небагато і написав вам. | Молю1 же вы2, брaтіе, пріими1те сл0во ўтэшeніz: и4бо вмaлэ написaвъ послaхъ вaмъ. |
23
|
23
|
Знайте, що брат наш Тимофій визволений, і я разом із ним (якщо він скоро прийде) побачу вас. | Знaйте брaта нaшего tпущeна тімоfeа, съ ни1мже, ѓще скорёе пріи1детъ, ўзрю2 вaсъ. |
24
|
24
|
Вітайте всіх наставників ваших і всіх святих. Вітають вас ті‚ що в Італії. | Цэлyйте вс‰ настaвники вaшz и3 вс‰ с™ы6z. Цэлyютъ вы2 и5же t їталjи сyщіи. |
25
|
25
|
Благодать з усіма вами. Амінь. | Блгdть со всёми вaми. Ґми1нь. |