|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
|
Перший завіт мав постанову про Богослужіння і святилище земне;
|
(За? ™к7.) И#мёzше ќбw пeрваz ски1ніz [пeрвый (завётъ)] њправд†ніz слyжбы, с™0е же людск0е:
|
|
2
|
2
|
|
бо побудована була скинія перша, в якій був світильник і трапеза та жертовні хліби і яка називається «святе».
|
ски1ніz бо соwруженA бhсть пeрваz, въ нeйже свэти1лникъ и3 трапeза и3 предложeніе хлёбwвъ, ћже глаг0летсz с™†z.
|
|
3
|
3
|
|
За другою ж завісою була скинія, названа «Святе святих»,
|
По вторёй же завёсэ ски1ніz глаг0лемаz с™†z с™hхъ,
|
|
4
|
4
|
|
яка мала золоту кадильницю і обкутий з усіх боків золотом ковчег завіту, де були золотий сосуд з манною, жезл Ааронів розквітлий та скрижалі завіту,
|
злaту и3мyщи кади1лницу и3 ковчeгъ завёта њковaнъ всю1ду злaтомъ, въ нeмже стaмна златA и3мyщаz мaнну, и3 жeзлъ ґарHновъ прозsбшій, и3 скриж†ли завёта:
|
|
5
|
5
|
|
а над ним херувими слави, що осіняли вівтар; про що не час тепер говорити докладно.
|
превhшше же є3гw2 херувjми слaвы, њсэнsющіи nлтaрь [њчисти1лище]: њ ни1хже не лёть нн7э глаг0лати подр0бну.
|
|
6
|
6
|
|
При такому влаштуванні, до першої скинії завжди входять священики відправляти Богослужіння;
|
Си6мъ же тaкw ўстр0єнымъ, въ пeрвую ќбw ски1нію вhну вхождaху свzщeнницы, сл{жбы совершaюще:
|
|
7
|
7
|
|
а до другої — раз на рік один тільки первосвященик, не без крови, яку приносить за себе і за гріхи народу.
|
во вторyю же є3ди1ною въ лёто є3ди1нъ ґрхіерeй, не без8 кр0ве, ю4же прин0ситъ за себE и3 њ людски1хъ невёжествіихъ.
|
|
8
|
8
|
|
Цим Дух Святий показує, що ще не відкрита путь у святилище, доки стоїть перша скинія.
|
(За? ™к7№.) СіE kвлsющу д¦у с™0му, ћкw не u5 kви1сz с™hхъ пyть, є3щE пeрвэй ски1ніи и3мyщей стоsніе.
|
|
9
|
9
|
|
Вона є образ теперішнього часу, за якого приносяться дари і жертви, які не можуть зробити досконалим у совісті того, хто служить.
|
Ћже при1тча во врeмz настоsщее ўтверди1сz, въ нeже дaрове и3 жє1ртвы прин0сzтсz, не могyщыz по с0вэсти соверши1ти служaщаго,
|
|
10
|
10
|
|
І вони зі стравами і напоями та різноманітними обмиваннями й обрядами, що стосуються плоті, були встановлені тільки до часу їх виправлення.
|
т0чію въ брaшнахъ и3 питіsхъ, и3 разли1чныхъ њмовeніихъ, и3 њправдaніихъ пл0ти, дaже до врeмене и3справлeніz належ†щаz.
|
|
11
|
11
|
|
Але Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшовши з більшою та досконалішою скинією, нерукотворною, тобто не такого спорудження,
|
(За?.) Хrт0съ же пришeдъ ґрхіерeй грzдyщихъ бл†гъ, б0лшею и3 совершeннэйшею ски1ніею, нерукотворeнною, си1рэчь, не сеS твaри,
|
|
12
|
12
|
|
і не з кров’ю козлів і телят, але зі Своєю Кров’ю, один раз увійшов у святилище і здобув вічне відкуплення.
|
ни кр0вію к0злею нижE тeлчею, но своeю кр0вію, вни1де є3ди1ною во с™†z, вёчное и3скуплeніе њбрэтhй.
|
|
13
|
13
|
|
Бо якщо кров телят і козлів та попіл телиці через окроплення освячує осквернених, щоб чисте було тіло,
|
Ѓще бо кр0вь к0злzz и3 тeлчаz и3 пeпелъ ю4нчій кропsщій њсквернє1ныz њсвzщaетъ къ пл0тстэй чистотЁ:
|
|
14
|
14
|
|
то тим більше Кров Христа, Який Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу Живому і істинному!
|
кольми2 пaче кр0вь хrт0ва, и4же д¦омъ с™hмъ себE принесE непор0чна бGу, њчcтитъ с0вэсть нaшу t мeртвыхъ дёлъ, во є4же служи1ти нaмъ бGу жи1ву и3 и4стинну;
|
|
15
|
15
|
|
І тому Він є Посередник Нового Завіту, щоб внаслідок смерти Його, яка сталася для відкуплення від злочинів, заподіяних за першого завіту, ті, що покликані до вічного спадку, одержали обіцяне.
|
И# сегw2 рaди н0вому завёту ходaтай є4сть, да смeрти бhвшей, во и3скуплeніе преступлeній бhвшихъ въ пeрвэмъ завётэ, њбэтовaніе вёчнагw наслёдіz пріи1мутъ звaнніи.
|
|
16
|
16
|
|
Бо де заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповітника,
|
И#дёже бо завётъ, смeрти нyжно є4сть вноси1тисz завэщaющагw,
|
|
17
|
17
|
|
бо заповіт дійсний після померлих: він не має сили, коли заповідач живий.
|
завётъ бо въ мeртвыхъ и3звёстенъ є4сть: понeже ничесHже м0жетъ, є3гдA жи1въ є4сть завэщавazй.
|
|
18
|
18
|
|
Чому і перший завіт був утверджений не без крови.
|
Тёмже ни пeрвый без8 кр0ве њбновлeнъ [ўтверждeнъ] бhсть.
|
|
19
|
19
|
|
Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв кров телят і козлів з водою і шерстю червленою та іссопом і окропив як саму книгу, так і весь народ,
|
Речeннэй бо бhвшей всsцэй зaповэди по зак0ну t мwmсeа всBмъ лю1демъ, пріeмь кр0вь к0злюю и3 тeлчую, съ вод0ю и3 в0лною червлeною и3 v3ссHпомъ, самы6z же ты6z кни6ги и3 вс‰ лю1ди покропи2,
|
|
20
|
20
|
|
кажучи: це кров завіту, який заповідав вам Бог.
|
глаг0лz: сіS кр0вь завёта, є3г0же завэщA къ вaмъ бGъ.
|
|
21
|
21
|
|
Також окропив кров’ю і скинію та всі богослужбові сосуди.
|
И# ски1нію же и3 вс‰ сосyды служє1бныz кр0вію тaкожде покропи2.
|
|
22
|
22
|
|
Та майже все за законом очищається кров’ю, і без проливання крови не буває прощення.
|
И# tню1дъ кр0вію вс‰ [и3 є3двA не вс‰ кр0вію] њчищaютсz по зак0ну, и3 без8 кровопроли1тіz не бывaетъ њставлeніе.
|
|
23
|
23
|
|
Отже, образи небесного повинні були очищатися цими, а саме ж небесне — жертвами, кращими від цих.
|
Нyжда u5бо бsше њбразHмъ нбcныхъ си1ми њчищaтисz: самBмъ же нбcнымъ лyчшими жeртвами, пaче си1хъ.
|
|
24
|
24
|
|
Бо Христос увійшов не в рукотворне святилище, створене за зразком істинного, але в саме небо, щоб постати нині за нас перед лице Боже,
|
(За? ™к7в7.) Не въ рукотворє1ннаz бо с™†z вни1де хrт0съ, противоwбр†знаz и4стинныхъ, но въ сaмое нб7о, нн7э да kви1тсz лицY б9ію њ нaсъ,
|
|
25
|
25
|
|
і не для того, щоб багаторазово приносити Себе, як первосвященик входить у святилище щороку з чужою кров’ю;
|
нижE да мн0гажды прин0ситъ себE, ћкоже первосвzщeнникъ вх0дитъ во с™†z (с™hхъ) по вс‰ лBта съ кр0вію чуждeю:
|
|
26
|
26
|
|
інакше треба було б Йому багаторазово страждати від початку світу; Він же один раз, на кінці віків, з’явився, щоб знищити гріх жертвою Своєю.
|
понeже подобaше бы є3мY мн0жицею страдaти t сложeніz мjра: нн7э же є3ди1ною въ кончи1ну вэкHвъ, во tметaніе грэхA, жeртвою своeю kви1сz.
|
|
27
|
27
|
|
І як людям визначено один раз умерти, а потім суд,
|
И# ћкоже лежи1тъ [њпредэлeно є4сть] человёкwмъ є3ди1ною ўмрeти, пот0мъ же сyдъ,
|
|
28
|
28
|
|
так і Христос, один раз принісши Себе в жертву, щоб взяти гріхи багатьох, вдруге явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекають Його на спасіння.
|
тaкw и3 хrт0съ є3ди1ною принесeсz, во є4же вознести2 мн0гихъ грэхи2, втор0е без8 грэхA kви1тсz, ждyщымъ є3гw2 во спcніе.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.