|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| Перший завіт мав постанову про Богослужіння і святилище земне; | (За? ™к7.) И#мёzше ќбw пeрваz ски1ніz [пeрвый (завётъ)] њправд†ніz слyжбы, с™0е же людск0е: |
|
2
|
2
|
| бо побудована була скинія перша, в якій був світильник і трапеза та жертовні хліби і яка називається «святе». | ски1ніz бо соwруженA бhсть пeрваz, въ нeйже свэти1лникъ и3 трапeза и3 предложeніе хлёбwвъ, ћже глаг0летсz с™†z. |
|
3
|
3
|
| За другою ж завісою була скинія, названа «Святе святих», | По вторёй же завёсэ ски1ніz глаг0лемаz с™†z с™hхъ, |
|
4
|
4
|
| яка мала золоту кадильницю і обкутий з усіх боків золотом ковчег завіту, де були золотий сосуд з манною, жезл Ааронів розквітлий та скрижалі завіту, | злaту и3мyщи кади1лницу и3 ковчeгъ завёта њковaнъ всю1ду злaтомъ, въ нeмже стaмна златA и3мyщаz мaнну, и3 жeзлъ ґарHновъ прозsбшій, и3 скриж†ли завёта: |
|
5
|
5
|
| а над ним херувими слави, що осіняли вівтар; про що не час тепер говорити докладно. | превhшше же є3гw2 херувjми слaвы, њсэнsющіи nлтaрь [њчисти1лище]: њ ни1хже не лёть нн7э глаг0лати подр0бну. |
|
6
|
6
|
| При такому влаштуванні, до першої скинії завжди входять священики відправляти Богослужіння; | Си6мъ же тaкw ўстр0єнымъ, въ пeрвую ќбw ски1нію вhну вхождaху свzщeнницы, сл{жбы совершaюще: |
|
7
|
7
|
| а до другої — раз на рік один тільки первосвященик, не без крови, яку приносить за себе і за гріхи народу. | во вторyю же є3ди1ною въ лёто є3ди1нъ ґрхіерeй, не без8 кр0ве, ю4же прин0ситъ за себE и3 њ людски1хъ невёжествіихъ. |
|
8
|
8
|
| Цим Дух Святий показує, що ще не відкрита путь у святилище, доки стоїть перша скинія. | (За? ™к7№.) СіE kвлsющу д¦у с™0му, ћкw не u5 kви1сz с™hхъ пyть, є3щE пeрвэй ски1ніи и3мyщей стоsніе. |
|
9
|
9
|
| Вона є образ теперішнього часу, за якого приносяться дари і жертви, які не можуть зробити досконалим у совісті того, хто служить. | Ћже при1тча во врeмz настоsщее ўтверди1сz, въ нeже дaрове и3 жє1ртвы прин0сzтсz, не могyщыz по с0вэсти соверши1ти служaщаго, |
|
10
|
10
|
| І вони зі стравами і напоями та різноманітними обмиваннями й обрядами, що стосуються плоті, були встановлені тільки до часу їх виправлення. | т0чію въ брaшнахъ и3 питіsхъ, и3 разли1чныхъ њмовeніихъ, и3 њправдaніихъ пл0ти, дaже до врeмене и3справлeніz належ†щаz. |
|
11
|
11
|
| Але Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшовши з більшою та досконалішою скинією, нерукотворною, тобто не такого спорудження, | (За?.) Хrт0съ же пришeдъ ґрхіерeй грzдyщихъ бл†гъ, б0лшею и3 совершeннэйшею ски1ніею, нерукотворeнною, си1рэчь, не сеS твaри, |
|
12
|
12
|
| і не з кров’ю козлів і телят, але зі Своєю Кров’ю, один раз увійшов у святилище і здобув вічне відкуплення. | ни кр0вію к0злею нижE тeлчею, но своeю кр0вію, вни1де є3ди1ною во с™†z, вёчное и3скуплeніе њбрэтhй. |
|
13
|
13
|
| Бо якщо кров телят і козлів та попіл телиці через окроплення освячує осквернених, щоб чисте було тіло, | Ѓще бо кр0вь к0злzz и3 тeлчаz и3 пeпелъ ю4нчій кропsщій њсквернє1ныz њсвzщaетъ къ пл0тстэй чистотЁ: |
|
14
|
14
|
| то тим більше Кров Христа, Який Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу Живому і істинному! | кольми2 пaче кр0вь хrт0ва, и4же д¦омъ с™hмъ себE принесE непор0чна бGу, њчcтитъ с0вэсть нaшу t мeртвыхъ дёлъ, во є4же служи1ти нaмъ бGу жи1ву и3 и4стинну; |
|
15
|
15
|
| І тому Він є Посередник Нового Завіту, щоб внаслідок смерти Його, яка сталася для відкуплення від злочинів, заподіяних за першого завіту, ті, що покликані до вічного спадку, одержали обіцяне. | И# сегw2 рaди н0вому завёту ходaтай є4сть, да смeрти бhвшей, во и3скуплeніе преступлeній бhвшихъ въ пeрвэмъ завётэ, њбэтовaніе вёчнагw наслёдіz пріи1мутъ звaнніи. |
|
16
|
16
|
| Бо де заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповітника, | И#дёже бо завётъ, смeрти нyжно є4сть вноси1тисz завэщaющагw, |
|
17
|
17
|
| бо заповіт дійсний після померлих: він не має сили, коли заповідач живий. | завётъ бо въ мeртвыхъ и3звёстенъ є4сть: понeже ничесHже м0жетъ, є3гдA жи1въ є4сть завэщавazй. |
|
18
|
18
|
| Чому і перший завіт був утверджений не без крови. | Тёмже ни пeрвый без8 кр0ве њбновлeнъ [ўтверждeнъ] бhсть. |
|
19
|
19
|
| Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв кров телят і козлів з водою і шерстю червленою та іссопом і окропив як саму книгу, так і весь народ, | Речeннэй бо бhвшей всsцэй зaповэди по зак0ну t мwmсeа всBмъ лю1демъ, пріeмь кр0вь к0злюю и3 тeлчую, съ вод0ю и3 в0лною червлeною и3 v3ссHпомъ, самы6z же ты6z кни6ги и3 вс‰ лю1ди покропи2, |
|
20
|
20
|
| кажучи: це кров завіту, який заповідав вам Бог. | глаг0лz: сіS кр0вь завёта, є3г0же завэщA къ вaмъ бGъ. |
|
21
|
21
|
| Також окропив кров’ю і скинію та всі богослужбові сосуди. | И# ски1нію же и3 вс‰ сосyды служє1бныz кр0вію тaкожде покропи2. |
|
22
|
22
|
| Та майже все за законом очищається кров’ю, і без проливання крови не буває прощення. | И# tню1дъ кр0вію вс‰ [и3 є3двA не вс‰ кр0вію] њчищaютсz по зак0ну, и3 без8 кровопроли1тіz не бывaетъ њставлeніе. |
|
23
|
23
|
| Отже, образи небесного повинні були очищатися цими, а саме ж небесне — жертвами, кращими від цих. | Нyжда u5бо бsше њбразHмъ нбcныхъ си1ми њчищaтисz: самBмъ же нбcнымъ лyчшими жeртвами, пaче си1хъ. |
|
24
|
24
|
| Бо Христос увійшов не в рукотворне святилище, створене за зразком істинного, але в саме небо, щоб постати нині за нас перед лице Боже, | (За? ™к7в7.) Не въ рукотворє1ннаz бо с™†z вни1де хrт0съ, противоwбр†знаz и4стинныхъ, но въ сaмое нб7о, нн7э да kви1тсz лицY б9ію њ нaсъ, |
|
25
|
25
|
| і не для того, щоб багаторазово приносити Себе, як первосвященик входить у святилище щороку з чужою кров’ю; | нижE да мн0гажды прин0ситъ себE, ћкоже первосвzщeнникъ вх0дитъ во с™†z (с™hхъ) по вс‰ лBта съ кр0вію чуждeю: |
|
26
|
26
|
| інакше треба було б Йому багаторазово страждати від початку світу; Він же один раз, на кінці віків, з’явився, щоб знищити гріх жертвою Своєю. | понeже подобaше бы є3мY мн0жицею страдaти t сложeніz мjра: нн7э же є3ди1ною въ кончи1ну вэкHвъ, во tметaніе грэхA, жeртвою своeю kви1сz. |
|
27
|
27
|
| І як людям визначено один раз умерти, а потім суд, | И# ћкоже лежи1тъ [њпредэлeно є4сть] человёкwмъ є3ди1ною ўмрeти, пот0мъ же сyдъ, |
|
28
|
28
|
| так і Христос, один раз принісши Себе в жертву, щоб взяти гріхи багатьох, вдруге явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекають Його на спасіння. | тaкw и3 хrт0съ є3ди1ною принесeсz, во є4же вознести2 мн0гихъ грэхи2, втор0е без8 грэхA kви1тсz, ждyщымъ є3гw2 во спcніе. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
