|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
|
Тому ми повинні бути особливо уважні до того, що чули, щоб не відпасти.
|
Сегw2 рaди подобaетъ нaмъ ли1шше внимaти слы6шаннымъ, да не когдA tпадeмъ.
|
|
2
|
2
|
|
Бо коли слово, сповіщене через ангелів, було тверде і всякий злочин і непослух одержували справедливу кару,
|
(За? ™е7.) Ѓще бо глаг0ланное ѓгGлы сл0во бhсть и3звёстно, и3 всsко преступлeніе и3 њслушaніе првdное пріsтъ мздовоздаsніе:
|
|
3
|
3
|
|
то як ми уникнемо, не подбавши про таке спасіння, яке, будучи спочатку проповідане Господом, ствердилось у нас тими, хто чув від Нього,
|
кaкw мы2 ўбэжи1мъ, њ толи1цэмъ неради1вше спcніи, є4же зачaло пріeмь глаг0латисz t гDа, слhшавшими въ нaсъ и3звэсти1сz,
|
|
4
|
4
|
|
при засвідченні Богом знаменнями і чудесами, та різними силами і даруванням Духа Святого з Його волі?
|
сосвидётелствующу бGу знaменьми же и3 чудесы2, и3 разли1чными си1лами, и3 д¦а с™aгw раздэлeньми, по своeй є3мY в0ли;
|
|
5
|
5
|
|
Бо не ангелам Бог підкорив майбутній всесвіт, про який говоримо;
|
Не ѓгGлwмъ бо покори2 бGъ вселeнную грzдyщую, њ нeйже глаг0лемъ:
|
|
6
|
6
|
|
навпаки, хтось десь засвідчив, кажучи: «Що є чоловік, що Ти пам’ятаєш про нього? Або син людський, що Ти відвідуєш його?
|
засвидётелствова же нёгдэ нёкто, глаг0лz: что2 є4сть человёкъ, ћкw п0мниши є3го2; и3ли2 сhнъ человёческій, ћкw посэщaеши и5;
|
|
7
|
7
|
|
Hебагато Ти принизив його перед ангелами; славою і честю вінчав його і поставив його над ділами рук Твоїх,
|
ўмaлилъ є3си2 є3го2 мaлымъ нёчимъ t ѓгGлъ: слaвою и3 чтcію вэнчaлъ є3си2 є3го2 и3 постaвилъ є3си2 є3го2 над8 дёлы рукY твоє1ю,
|
|
8
|
8
|
|
усе підкорив під ноги його». Коли ж підкорив йому все, то не лишив нічого непідкореним йому. Hині ж ще не бачимо, щоб усе було йому підкорене;
|
вс‰ покори1лъ є3си2 под8 н0зэ є3гw2. Внегдa же покори1ти є3мY всsчєскаz, ничт0же њстaви є3мY непокорeно. Нн7э же не u5 ви1димъ є3мY всsчєскаz покорє1на:
|
|
9
|
9
|
|
але бачимо, що за перетерплення смерти увінчаний славою і честю Ісус, Який небагато був принижений перед ангелами, щоб Йому за благодаттю Божою зазнати смерти за всіх.
|
ґ ўмaленаго мaлымъ чи1мъ t ѓгGлъ ви1димъ ї}са, за пріsтіе смeрти слaвою и3 чтcію вэнчaнна, ћкw да блгdтію б9іею за всёхъ вкyситъ смeрти.
|
|
10
|
10
|
|
Бо належало, щоб Той, для Якого все і від Якого все, Той, Хто приводить багатьох синів у славу, вождя спасіння їх зробив довершеним через страждання.
|
Подобaше бо є3мY, є3гHже рaди всsчєскаz и3 и4мже всsчєскаz, привeдшу мнHги сhны въ слaву, начaлника спcніz и4хъ страдaньми соверши1ти.
|
|
11
|
11
|
|
Адже Хто освячує і хто освячується, всі — від Єдиного; тому Він не соромиться називати їх браттями, кажучи:
|
(За? ™ѕ7.) И# с™sй бо и3 њсщ7aеміи, t є3ди1нагw вси2: є3sже рaди вины2 не стыди1тсz брaтію нарицaти и5хъ, гlz:
|
|
12
|
12
|
|
«Оповіщу ім’я Твоє браттям Моїм, посеред церкви оспіваю Тебе».
|
возвэщY и4мz твоE брaтіи моeй, посредЁ цeркве воспою1 тz.
|
|
13
|
13
|
|
І ще: «Я буду надіятися на Hього». І ще: «Ось Я і діти, яких дав Мені Бог».
|
И# пaки: ѓзъ бyду надёzсz нaнь. И# пaки: сE, ѓзъ и3 дёти, ±же ми2 дaлъ є4сть бGъ.
|
|
14
|
14
|
|
А оскільки діти причетні плоті і крови, то і Він також прийняв те ж саме, щоб смертю позбавити сили того, хто має державу смерти, тобто диявола,
|
Понeже u5бо дёти приwбщи1шасz пл0ти и3 кр0ви, и3 т0й пріи1скреннэ приwбщи1сz тёхже, да см7ртію ўпраздни1тъ и3мyщаго держaву смeрти, си1рэчь діaвола,
|
|
15
|
15
|
|
і визволити тих, що страхом смерти все життя трималися в рабстві.
|
и3 и3збaвитъ си1хъ, є3ли1цы стрaхомъ смeрти чрез8 всE житіE пови1нни бёша раб0тэ.
|
|
16
|
16
|
|
Бо не ангелів приймає Він, але приймає сíм’я Авраамове.
|
Не t ѓгGлъ бо когдA [вои1стинну] пріeмлетъ, но t сёмене ґвраaмова пріeмлетъ:
|
|
17
|
17
|
|
Тому Він повинен був у всьому уподібнитися браттям, щоб бути милостивим і вірним первосвящеником перед Богом, для умилостивлення за гріхи народу.
|
tню1дуже д0лженъ бЁ по всемY под0битисz брaтіи, да млcтивъ бyдетъ и3 вёренъ первосщ7eнникъ въ тёхъ, ±же къ бGу, во є4же њчcтити грэхи2 людск‡z.
|
|
18
|
18
|
|
Бо оскільки Сам Він перетерпів, бувши спокушеним, то може й спокушуваним допомогти.
|
Въ нeмже бо пострадA, сaмъ и3скушeнъ бhвъ, м0жетъ и3 и3скушaємымъ помощи2.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.